uabooks.top » Історія України » 17. Події 1648-1649 років. Зборівський договір
Інформація про новину
  • Переглядів: 46
  • Дата: 1-04-2021, 21:25
1-04-2021, 21:25

17. Події 1648-1649 років. Зборівський договір

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  16. Передумови і причини війни
Наступна сторінка:   18. Українська козацька держава - війсь...

1. Початок війни. Богдан Хмельницький

Попри «золотий спокій», відносини між козаками і польською владою після 1638 р. залишалися напруженими. Політика тиску і репресій, до якої вдалася влада, не тільки не розв’язувала питання про місце козацтва у Речі Посполитій, а й породжувала ненависть до існуючої політичної системи. Козацька старшина, з-поміж якої вирізнявся Богдан Хмельницький, намагалася пом’якшити умови «Ординації» через домовленості з королем Владиславом IV. Деякий час серед козацтва був популярним його образ як захисника прав і свобод «руського народу» та Війська Запорозького, якому справедливо правити заважають свавільні пани й урядники. Такі думки певною мірою мали підстави. У 1646 р. було домовлено, що взамін за участь козаків у великому морському поході проти Туреччини буде скасовано «Ординацію», тобто відновлено «старі козацькі воль-ності», збільшено козацький реєстр до 12 тис. і надано окремий статус козацькому регіону.

Однак до втілення задуму не дійшло - проти королівських планів турецької війни виступила потужна опозиція. Замість пом’якшення режиму тиск на українське суспільство з боку урядників, полковників, шляхти та орендарів на по-граничних теренах тільки посилився. Тоді-то група старшин на чолі з чигиринським сотником Б. Хмельницьким розпочала підготовку козацького повстання, яке планувалося на осінь 1647 р. До цього було залучено, як стверджують історики, щонайменше сотню осіб, які схиляли на свій бік реєстровців. Водночас становище самого Хмельницького ускладнювалося. Чигиринський підстароста Даніель Чаплинський, якого підтримував коронний хорунжий Олександр Ко-нецпольський, прагнув відібрати в нього Суботів та земельні угіддя, на які роком раніше чигиринський сотник одержав королівський привілей. Дійшло навіть до нападу на хутір і побиття сина. А коли неприхильні до Хмельницького урядники ще довідалися про задум повстання, то єдиним порятунком для нього стало Запорожжя.

Богдан (Зиновій-Богдан) Хмельницький (близько 1595-1657) - політик, полководець і дипломат, творець Української козацької держави та її перший керівник - гетьман. Народився в Суботові на Черкащині в сім’ї шляхтича й козачки. Навчався у Львівському єзуїтському колегіумі. Володів українською, польською і латинською мовами, пізніше опанував турецьку й татарську. Як козак Чигиринського полку брав участь у битві під Цецорою 1620 р., під час якої на два роки потрапив до турецького полону. У 1637 р. обійняв посаду військового писаря, у 1638 р. - чигиринського сотника. У складі козацьких посольств до польського короля 1639 і 1646 р. обстоював інтереси Війська Запорозького. У 1648-1657 рр. - керівник Національно-визвольної війни, у результаті якої створено українську козацьку державу - Військо Запорозьке.

На Запорожжі майбутній гетьман з кількома десятками однодумців (серед них був старший син Тиміш і 20-річний Петро Дорошенко) з’явився на початку січня 1648 р. Звістка про втечу Б. Хмельницького блискавично розлетілася Україною. Коронний гетьман Миколай Потоцький тоді обчислював сили Хмельницького в 3 тис. осіб, з якими, як писав, «боронь Боже, якби вийшов в Україну, ті три тисячі швидко на сто тисяч перетворились би й ми б мали клопіт». Хмельницький тим часом діяв швидко. Польську залогу, яка намагалася перешкодити йому потрапити на Микитинську Січ (розміщену на Микитиному Розі, де з давніх часів була переправа через Дніпро), було знищено. Відтак на бік Хмельницького перейшли не тільки січовики, а й реєстровці Черкаського полку, які були в залозі. Потоцький же заповзявся придушити козацький виступ у зародку. На початку лютого 1648 р. він рушив з коронним військом з Бару в напрямку Корсуня. А канівському полковникові наказав негайно вийти на Запорожжя і разом із залогою Кодака покласти край заколоту.

Що змусило Б. Хмельницького вирушити на Запорожжя і підняти козаків на повстання? Чому козацтво підтримало Б. Хмельницького?

2. Події 1648 р.: в ід Жовтих Вод до Києва

Події розгорталися доволі стрімко. У середині лютого 1648 р. козацька рада обрала Богдана Хмельницького гетьманом Війська Запорозького. На відміну від попередніх повстань, Хмельницький діяв на випередження: збирав військо (особливою турботою гетьмана було залучити на свій бік реєстровців), відправив довірених козаків у міста і села Київського та Брацлавського воєводств із так званими зазивними листами піднімати на повстання селян і містян, розпочав переговори про військову допомогу з донськими козаками і Кримським ханством. Водночас, аби виграти час, він звернувся до коронного гетьмана М. Потоцького з пропозицією залагодити конфлікт мирним шляхом. Однак ставив умови: поновити давні права й вольності, усунути з полків старшину польського походження, дозволити морський похід, вивести польське військо із Задніпров’я й козацьких територій Правобережжя та скасувати там управління Речі Посполитої.

Гетьман (від старонім. Hauptmann — командувач) - у XVI—XVII ст. керівник Війська Запорозького, з 1648 р. також правитель держави (Гетьманщини). Термін запозичений із військової практики Речі Посполитої, де в кожній з двох її частин був гетьман великий коронний та його заступник — гетьман польний коронний.

Спочатку влада реагувала на козацький виступ скептично. У Варшаві, куди перші звістки про українські події надійшли в березні, король та його оточення вважали, що це повстання не відрізняється від попередніх, тобто є черговим обуренням козаків зловживаннями місцевих урядовців і панів. Натомість місцеві можновладці, які щодня стикалися з козацтвом, і коронний гетьман оцінювали ситуацію реальніше. Вони усвідомлювали масштаби небезпеки для Речі Посполитої від розвитку повстання, зокрема, появи повстанців на «волості» та масового покозачення містян і селян. Тому-то задум М. Потоць-кого полягав у тому, аби відразу знищити центр повстання з його опорними пунктами на Дніпрових порогах.

Кількісно військо Богдана Хмельницького поступалося коронному, однак завдяки продуманим діям гетьмана здобувало перевагу. На середину квітня, коли розпочалися активні бойові дії, у його розпорядженні було 5 тис. повстанців проти 16-18 тис. вояків під орудою Миколая Потоцького. Важливим досягненням Хмельницького на цьому етапі стало укладення військово-політичного союзу із кримським ханом Іслам-Ґереєм ІІІ. До участі в поході проти поляків хана спонукало бажання зміцнити власне політичне становище. Загальна чисельність татар, які прийшли на підтримку козакам, становила 4 тис. Хмельницький докладав також зусиль, аби залучити на свій бік 6 тис. реєстровців, які перебували в складі польського війська.

Перші ключові перемоги козаки здобули під Жовтими Водами і Корсунем у квітні—травні 1648 р. Польське військо тоді зазнало нищівної поразки (загинув і син коронного гетьмана Стефан). Відчуття катастрофи в польському таборі посилила смерть короля Владислава IV. Литовський канцлер Альбрехт Радзивілл писав: «Коли б не були затримані [українсько-кримські війська] Божою силою і заступництвом Богородиці, мали б оволодіти самим Краковом

і Варшавою без якого-небудь спро-тиву. Бо запанував такий страх, що всі думали швидше про втечу, ніж про оборону». Після перших перемог до лав козацького війська масово вливалися козаки, селяни і містяни. У результаті чисельність війська зросла до 30 тис. Повстання переростало в національну революцію, яка поширилася на терени всієї України. Улітку протиборчі сили провадили локальні сутички і готувалися до вирішального бою за Правобережжя.

Рух козацького війська на захід ускладнювали численні міста-фор-теці із сильними залогами. Вирішальна битва, яка відкрила Хмельницькому шлях до західноукраїнських земель, відбулася у вересні 1648 р. Гетьман за допомогою розвідки вибрав для козацького табору місце, рельєф якого ускладнював дії польської кінноти. Це була місцевість на Поділлі - на правому березі р. Іква біля містечка Пилявці (тепер с. Пилява Хмельницької обл.). Кожна сторона чотирикутного козацького табору була завдовжки не менше 1 км. По його периметру в шість рядів стояли вози, доступ до яких перекривали шанці й вали. Щоб ускладнити наступ противника, гетьман наказав перекопати найближчі пагорби й долини, частину сіножатей залити водою, а в чагарниках розмістити підрозділи піхотинців. Окремим табором розташувалося військо Максима Кривоноса, яке мало завдання виснажити супротивника і спонукати його до активних дій. У розпорядженні гетьмана було також 5-6 тис. буджаць-ких татар.

Пилявецька битва, у якій зіткнулися дві стотисячні армії, завершилася перемогою українського війська. Далі шлях козацького війська проліг до Львова. У жовтні 1648 р. навколо міста зав’язалися бої. Козацькі підрозділи зайняли пагорб біля церкви Св. Юра і штурмом захопили Високий Замок. Урешті-решт, після переговорів, Хмельницький відмовився від захоплення самого міста і погодився за викуп припинити облогу. З-під Львова козацьке військо вирушило до Замостя, а основні сили татар зі здобиччю повернули до Криму. У козацькому війську наростала втома, відчувалася гостра нестача коней, артилерії, боєприпасів. Великі проблеми зумовила й епідемія чуми, від якої помер М. Кривонос. У листопаді під Замостям Хмельницького застала звістка про обрання королем Яна Казимира й що той пропонує перемир’я. За кілька днів у козацькому таборі з’явився королівський посланець. Відтак спочатку старшинська, а згодом і «чорна» рада схвалили рішення про припинення воєнної кампанії, визнання влади нового польського короля та відступ «на Україну». У неділю 27 грудня 1648 р. Хмельницького зустрічали в Києві.

Назвіть основні битви козацького війська в 1648 р. Як ви гадаєте, що забезпечило в них перемогу українському війську?

3. Облого Збаража і битва під Зборовом.

Зборівський договір

Перші місяці 1649 р. Хмельницький провів у Чигирині, де в переговорах прагнув закріпити досягнуте зброєю. Передусім відправив посольство до хана, яке мало домовитися про збереження союзу. У лютому провів українсько-польські переговори в Переяславі, у результаті яких було укладено перемир’я. Були й зустрічі з посланцями Януша Радзивілла, литовського гетьмана, який очолював шляхетські війська на землях Литви і Білорусі. Український гетьман запевняв литовців у прагненні до миру, однак указував при тому на гостре невдоволення селян і козацьких низів польсько-шляхетськими порядками. Намагався також заручитися підтримкою донських козаків, серед яких було чимало білорусів і українців. На цей час припали й перші контакти (через посередників, зокрема патріарха Паїсія) з московським царем Олексієм Михайловичем. Однак тоді московський уряд відмовився надати військову допомогу. Так чи інакше, а єдиним реальним союзником козаків у той час були кримські татари. Одно -часно з дипломатичними заходами Хмельницький готував військо до нової воєнної кампанії. Було багато ознак, які вказували, що перемир’я буде нетривалим. Щоразу там і там (особливо на Поділлі) спалахували збройні сутички.

У XVI—XVI11 ст. найбільш поширеною монетою на території України були талери (таляри). У домовленостях, досягнутих між ханом і поляками біля Зборова, йшлося про те, що кримські татари отримають від Речі Посполитої 200 тис. талерів викупу за звільнення обложених жовнірів у Збаражі. Традиція карбування талерів походила з Німеччини. Відповідно до Монетного статуту, прийнятого в 1566 р. у м. Аугсбург (Баварія), маса талера становила 29,23 г, у ньому було близько 2б г чистого срібла. Від

назви «талер» походять назви деяких сучасних грошових одиниць, зокрема американського долара.

Допоміжна історична дисципліна, яка вивчає монети як джерело історичних, економічних, політичних і культурних знань, а також історію грошового обігу та монетного виробництва, називається нумізматика (від лат. numis-ma - монета).

Навесні 1649 р. бойові дії відновилися. Річ Посполита розпочала активні заходи щодо приборкання козацької війни, як уважали у Варшаві. У травні польське військо переправилося через р. Горинь і вторглося на підконтрольні козакам терени південно-східної Волині. Козаки, до яких доєдналися головні сили кримського хана, виступили назустріч. У червні українсько-татарське військо взяло в облогу Збаразьку фортецю, у якій знаходилася частина польського війська і надвірні загони князя Яреми Вишневецького. Облога тривала місяць. Від остаточного розгрому польські підрозділи у Збаражі врятувало те, що до міста, сили й ресурси якого вичерпувалися, вирушив на допомогу король Ян Казимир з коронною армією та посполитим рушенням (шляхетським ополченням). За таких умов Богдан Хмельницький та Іслам-Ґерей ІІІ вирішили зняти частину війська з облоги і спрямувати навперейми королю, аби не допустити його

наближення до Збаража. Вирішальна битва відбулася в серпні 1649 р. біля Зборова. Цього разу не тільки тактична, а й чисельна перевага була на боці козацько-татарських сил (козацьке військо - 30 тис., татарське - 20 тис., польське - 35 тис.). Коронну армію було розбито.

Перемога Б. Хмельницького не влаштовувала Іслам-Ґерея ІІІ, який намагався затягнути козацько-польську війну, що давала його ордам спустошувати українські землі. Без відома українського гетьмана хан пішов на угоду з поляками, яка передбачала, крім польсько-татарських домовленостей (про щорічну данину татарам в обмін на обіцянку не чинити нападів на землі Речі Посполитої та інше), й умови козацько-польського примирення. Хмельницький був змушений ці умови прийняти, хоча вони далеко не відповідали військовим успіхам і понесеним жертвам. Згідно зі Зборівським договором, укладеним 18 серпня 1649 р. представниками козацького і коронного військ, встановлювався 40-ти-сячний козацький реєстр; під владу Війська Запорозького переходила територія Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств; земські уряди на цій території могла займати тільки українська православна шляхта; натомість шляхті, незалежно від її віросповідання, дозволялося повернутись до своїх маєтків у цих воєводствах; церковна унія в Речі Посполитій повинна бути скасована, а київському православному митрополиту обіцяно місце в сенаті. У наступні дні Хмельницький присягнув дотримуватися Зборівської угоди і був прийнятий королем у польському таборі. Згодом сейм, який проходив у Варшаві, затвердив Зборівську угоду, за винятком статей про включення київського митрополита до складу сенату і скасування унії.

Як розгорталися військові події у 1649 р.? Чому Б. Хмельницький був змушений погодитися з умовами Зборівського договору?

У воєнній кампанії 1648 р. найбільше дискусій викликають події, які в жовтні відбувалися у Львові, а в листопаді -у Замості. На думку істориків Валерія Смолія і Валерія Степанкова, гетьман Богдан Хмельницький «недооцінив значення Львова як центру західного регіону й припустився серйозного прорахунку, не залишивши тут сильної залоги для зміцнення в краї своєї влади». Назвіть аргументи за і проти цієї думки. Поміркуйте, чи виправданим було перемир’я з королівською владою, коли козацьке військо знаходилося в Замості.

Велику роль у подіях Національно-визвольної війни українського народу в 1648 р. відіграв черкаський полковник Максим Кривонос (близько 1600-1648). У Пи-лявецькій битві він втратив брата, а сам був важко поранений. Виступав проти одноосібної влади гетьмана, не схвалював Замостське перемир’я. Зажив слави безстрашного воїна. Постать Кривоноса увійшла в національну історичну пам’ять. Підготуйте каталог мистецьких творів (пам’ятників, картин та ін.), присвячених постаті М. Кривоноса.

Максим Кривонос. Різьба по дереву. Горельєф. Автор Ю. Дяченко. 1985 р.

1. Укладіть події 1648-1649 рр. у хронологічній послідовності. Коли відбулися

найважливіші битви цього етапу Національно-визвольної війни?

2. За картою простежте маршрути козацького війська та схарактеризуйте перебіг Національно-визвольної війни в 1648-1649 рр.

3. З’ясуйте, з якими подіями європейської історії збігся початок Національно-

визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

4. Проаналізуйте умови Зборівського договору 1649 р. Поміркуйте, чи відповідали

вони цілям учасників Національно-визвольної війни.

5. Які риси характеру й уміння проявив гетьман Богдан Хмельницький на початковому етапі війни?

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Мудрий, Аркуша

 

 



Попередня сторінка:  16. Передумови і причини війни
Наступна сторінка:   18. Українська козацька держава - війсь...



^