Інформація про новину
  • Переглядів: 72
  • Дата: 1-04-2021, 21:27
1-04-2021, 21:27

20. Відносини з кримським ханством. Молдовські походи

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  19. Події 1650-1651 років. Білоцерківський д...
Наступна сторінка:   21. Українсько-московський договір 1654 р...

1. Кримське ханство як союзник Війська Запорозького

Плануючи повстання, Б. Хмельницький шукав союзників. Майбутній гетьман добре розумів усі слабкі сторони козацько-селянського війська, що проявилися під час попередніх виступів. У військовому плані великим недоліком козаків у боротьбі з поляками була відсутність кінноти. Рішення Хмельницького було таким же ефективним, як і сміливим. Він звернувся з пропозицією про військовий союз проти поляків до давнього супротивника козаків -кримських татар. Початок 1648 р. дав для цього добру нагоду. Саме тоді, коли його посольство прибуло до Криму, взаємини хана з поляками стали вкрай напруженими, і на допомогу козакам на чолі 4-ти-сячного загону хан Іслам-Ґерей ІІІ послав відомого воєначальника Тугай-бея.

Угоді з Кримським ханством передувала домовленість з Портою , під протекторатом якої знаходився Крим. Військово-політичний союз між Військом Запорозьким і Кримським ханством укладено в березні 1648 р. Бахчисарайський договір передбачав взаємну військову допомогу, заборону татарам брати ясир, спустошувати поселення й руйнувати церкви, а також платню татарам за надану підтримку. Козаки зобов’язувалися припинити походи проти Криму й погоджувалися направити свої підрозділи на допомогу султану до фортеці Кандії - останнього опорного пункту венеційців на о. Крит. У 1649 р. чинність козацько-татарського союзу було підтверджено з наголосом на забороні татарам грабувати населення й брати ясир на всіх українських землях. Вочевидь, реальність була трохи іншою.

* Блискуча Порта (Оттоманська Порта, Осяйна Порта, Висока Порта) (від фр. porte, італ. porta - двері, ворота) - прийнята в історії дипломатії та міжнародних відносин назва уряду (канцелярії великого візира та дивана) Османської імперії.

Хмельницький фактично не розпочинав жодної битви, не дочекавшись татарського війська. Допомога кримських татар була важливою в здобутті

перемог на Жовтих Водах, під Корсунем й особливо під Зборовом. Однак від 1649 р. союз з татарами, з одного боку, посилював Військо Запорозьке, а з другого - обмежував свободу дій щодо Речі Посполитої. Після кримсько-польського Зборівського договору козацька Україна була змушена особливо зважати на позицію ханства. Одночасно уникати загострення відносин із Кримом та утримувати його у сфері інтересів української зовнішньої політики було складним завданням. Хан боявся змови проти нього козаків з королем і діяв так, аби не допустити посилення жодної з протиборчих сторін.

Основні риси політики Кримського ханства щодо Війська Запорозького

Дотримання політики «рівноваги сил», спрямованої, з одного боку, на послаблення Речі Посполитої, а з другого - недопущення утворення сильної незалежної козацької України

Спроби використати Гетьманщину для реалізації задуму приєднати до Криму Астраханське і Казанське ханства та досягнути незалежності від Порти (гетьман ледь ухилявся від планів спільного походу на Москву)

Використання війни як способу збагачення, здобуття фінансових і матеріальних ресурсів (тому-то поведінка татар на теренах козацької України викликала невдоволення, а то й обурення серед простих козаків, особливо селян і містян)

Великого розголосу набули дії татарського війська під час Берестецької битви. Утеча хана відіграла фатальну роль у ході битви. Вона оголила лівий фланг козацької армії, даючи змогу шляхті охопити її півколом облоги, залишила повстанців без керівника. Історик та археолог Ігор Свєшніков, який досліджував поле Берестецької битви й письмові джерела про битву, так пояснив причини відступу хана з поля бою: «До зради кримського хана під Берестечком спричинились, мабуть, і релігійна заборона мусульманам воювати в час свята байраму, що припадало саме на ці дні, і невміння вести затяжний бій і стримувати добре озброєне регулярне королівське військо, і бажання без втрат людей, зрадою, як під Зборовом, домогтися матеріальної користі за рахунок своїх союзників, і низький моральний стан ординської армії, і, врешті, недовір’я як до короля, так і до козаків».

Як розгорталися від 1648 р. відносини Війська Запорозького з Кримським ханством? Чому Б. Хмельницький потребував військово-політичного союзу з кримським ханом?

2. Молдовські походи козацького війська

Від початку війни важливим напрямом зовнішньополітичної діяльності українського уряду були придунайські князівства. У 1648 р. до Б. Хмельницького приїздили представники молдовського господаря Василя Лупула, волоські посланці, трансильванське посольство від Дьєрдя І Ракоці. Однак зближення Лупула з Річчю Посполитою призвело до погіршення українсько-молдовських взаємин. Для тиску на Молдовію Хмельницький намагався діяти через турецького султана Мегмеда IV, звернувшись до нього в 1650 р. з проханням звести на молдовський престол Мойсея Могилу, брата київського митрополита Петра Могили.

Причини молдовських походів козацького війська

Прагнення Б. Хмельницького досягти військово-політичної ізоляції Речі Посполитої

Намагання схилити Молдовське князівство до союзу з Українською козацькою державою

Перешкодити польським планам використати Молдовію як плацдарм для наступу на Україну

У серпні-вересні 1650 р. відбувся перший молдовський похід козацько-татарського війська, яке захопило Ясси. Хмельницький домігся від Лупула укладення угоди про військово-політичну підтримку і згоду на шлюб молодшої доньки молдовського володаря Розанди зі своїм старшим сином, 18-річ-ним Тимошем. Старша донька Василя Лупу - Марія вже була видана за литовського гетьмана Януша Радзивіла, і це давало Хмельницькому надію на налагодження союзу з Великим князівством Литовським. Однак після поразки українського війська під Берестечком молдовський господар розірвав угоду; погодився її поновити лише після переможної для козаків Батозької битви, коли до Ясс у липні-серпні 1652 р. рушив козацький загін на чолі з Тимошем Хмельницьким (другий молдовський похід). Весілля Тимоша та Розанди таки відбулося.

Битва під Батогом

З молдовськими походами була пов’язана битва неподалік гори й містечка Батіг (нині с. Четвертинівка недалеко Тростянця на Вінниччині) 1-2 червня 1652 р. між українсько-татарським військом під керівництвом Б. Хмельницького й польським військом під командуванням коронного гетьмана Мартина Калиновського. Після Білоцерківського договору в Україні визрівало невдоволення його умовами. Приводом до початку воєнних дій стало порушення молдовським господарем Василем Лупулом союзного договору. Польське ж військо, яке висунулося на Поділля, мало на меті перекрити козакам шляхи сполучення з Молдовією, перешкодити молдовському походу; до того ж Калиновський також претендував на руку Розанди Лупул. У битві польська армія зазнала нищівного розгрому. Калиновський і його син загинули. З-під Батога козацький підрозділ на чолі з Тимошем Хмельницьким продовжив другий молдовський похід. Сучасники порівнювали перемогу Б. Хмельницького під Батогом з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами в битві під Каннами 216 р. до н. е. Батозька битва означала розірвання Білоцерківського договору і відновлення кордонів Війська Запорозького, як передбачав Зборівський мирний договір.

У Волохії й Трансильванії цей шлюб сприйняли як підготовку до молдовської експансії. Зростання ролі України в регіоні не входило також у плани турецького султана й кримського хана. Ще менше зацікавленим у започатку-ванні українсько-молдовської династії був польський королівський уряд. У 1653 р., унаслідок заколоту і вторгнення в Молдовію волосько-трансильван-ських військ, В. Лупул втратив владу. На допомогу тестеві вирушив із козацьким військом Тиміш Хмельницький. У 1653 р. відбулися третій (квітень-тра-вень) і четвертий (серпень-вересень) молдовські походи козацького війська.

Тіло Тимоша Хмельницького, який дістав смертельне поранення під молдовською Сучавою, було засипане сіллю й привезено до Суботова. Його поховано в збудованій Б. Хмельницьким Свято-Іллінській церкві. Згодом, у 1657 р., там само поховано й батька.

Свято-Іллінська церква, що стала родовою усипальницею Хмельницьких, збереглася й досі. Розанда (близько 1632-1689) після шлюбу осіла в Смілі, у маєтку чоловіка. Після загибелі Тимоша проживала в Чигирині, а згодом у подарованому тестем маєтку в Рашкові (нині село в Молдові). Під час Руїни маєток пограбували козаки. Удруге вийшла заміж. Загинула від рук жовнірів коронного війська у фортеці Нямц (нині м. Пятра-Нямц у Румунії).

Але навіть за допомогою козацького війська В. Лупул не зміг надовго затриматися на троні. Однак встиг підбурити зятя до захоплення Волохії, що призвело до формування антиукраїнської коаліції в складі Молдовії (на чолі з уже новим господарем), Волохії, Трансильванії і Речі Посполитої. Обставини складалися не на користь Тимоша Хмельницького. У серпні козаки потрапили в облогу під Сучавою, яка тривала кілька тижнів. Тиміш загинув. Так молдовські походи, що були, на думку істориків, зовнішньополітичним прорахунком Б. Хмельницького, призвели до утворення антиукраїнської коаліції, дії якої восени 1653 р. різко погіршили становище козацької України. Цієї ситуації не змогла виправити й успішна для козаків облога польського війська під Жванцем наприкінці 1653 р.

Визначте мету, перебіг і результати молдовських походів козацького війська під керівництвом Богдана та Тимоша Хмельницьких.

Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством напряму залежали від відносин з Османською імперією. Відомо, що гетьман Б. Хмельницький протягом свого правління кілька разів проводив досить активні переговори про прийняття османського протекторату. Як дослідив Михайло Грушевський, українсько-турецькі переговори завершилися в березні 1651 р. «формальним признанням України васальною державою Отаманської імперії». Однак, зауважує сучасний історик Тарас Чухліб, тільки-но дійшло до практичної реалізації цієї угоди, у відносинах між Чигирином і Стамбулом почали виникати певні труднощі. Навесні 1651 р. Б. Хмельницький відмовився прийняти військову допомогу турків в обмін на вимогу передачі Порті Кам’янця на Поділлі. Поміркуйте, чи була ефективною політика Б. Хмельницького на кримськотатарському й турецькому напрямах. А як діяли б ви в тогочасній ситуації?

У 2016 р., коли ці портрети привезли до Львівського історичного музею, одна з місцевих газет опублікувала допис «Тиміш і Розанда повернулися додому». З’ясуйте історію цих картин. Підготуйте художньо-літературну мініатюру на тему постатей Тимоша Хмельницького й Розан-ди Лупул та їхніх, як уважають історики й мистецтвознавці, весільних портретів.

1. Укладіть у хронології події, які характеризують українсько-кримсько-турецькі

та українсько-молдовські відносини із часу Національно-визвольної війни.

2. За картою визначте, як Молдовське князівство впливало на зовнішньополі

тичне становище Гетьманщини. Покажіть напрямки молдовських походів козацького війська.

3. Спираючись на додаткові джерела інформації, дізнай

теся більше про історію Кримського ханства середини XVII ст. Якими були політичні цілі Туреччини та Криму щодо козацької України?

4. Поясніть, чому Б. Хмельницький приділяв особливу увагу досягненню військово-політичного союзу з Кримським ханством. Оцініть роль кримськотатарського війська в перемогах і поразках українського гетьмана.

5. Як ви гадаєте, чому кримські татари, попри релігійно-культурні відмінності

та складну історію попередніх відносин із козаками, виявилися єдиною реальною силою, яка підтримувала козацьку Україну?

 

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Мудрий, Аркуша

 

 



Попередня сторінка:  19. Події 1650-1651 років. Білоцерківський д...
Наступна сторінка:   21. Українсько-московський договір 1654 р...



^