Інформація про новину
  • Переглядів: 1099
  • Дата: 10-04-2021, 00:33
10-04-2021, 00:33

4. Повсякденне життя у країнах західної Європи

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  3. Соціально-економічний розвиток краї...
Наступна сторінка:   5. Доба Відродження

Подумайте! Яким терміном можна об'єднати слова і словосполучення у хмаринці?

1. Як жила людина Нового часу.

У ХVІ-XVII ст. населення Європи помітно зросло. Це було пов’язано зі збільшенням тривалості життя. Зросла врожайність, люди стали краще харчуватися та піклуватися про хворих, немовлят і людей похилого віку. Велике значення мав розвиток техніки, науки та медицини. Однак так само, як і в середньовіччі, багато життів забирали війни, голод та епідемії.

Переважна більшість європейців мешкала в селах, проте міське населення швидко зростало. У пошуках кращої долі безліч людей перебиралися із сільської місцевості до міст. Саме вони склали основу армії найманих працівників.

Зі становленням капіталізму сім’я поступово перестає бути місцем роботи та центром виробництва. Дедалі частіше чоловік працював за межами оселі, а жінка вела домашнє господарство, доглядала дітей. У Ранньомодерну добу жінки могли працювати нарівні із чоловіками, але їхній заробіток був менший. Діти також нерідко працювали на виробництві, лише із XVIH ст. більшу увагу стали приділяти освіті. Відтоді родина не заробляла гроші за допомогою дитячої праці, а, навпаки, витрачала на дітей.

У яких школах навчалися діти в Київській Русі-Україні?

2. Домашня оселя. Як і в епоху середньовіччя, у ХVІ-ХVП ст. вигляд житла залежав від географічних і кліматичних особливостей місцевості, а також від роду занять і добробуту його власників. На півночі Європи селяни мешкали в будинках з дерева або виконаних у техніці фахверка - на дубовому каркасі зводили засипні поштукатурені стіни. На півдні, де ліси раніше знищили, оселі споруджували з каменю. Дах на півдні був плаский, а на півночі - гостроверхий. Інколи його покривали очеретом, а частіше - соломою, яку в голодні роки згодовували худобі, коли ж замінювали на нову - використовували для удобрювання ґрунту.

Чому на півночі Європи дахи будинків робили гостроверхі, а в південних районах - пласкі?

Зазвичай уся сім’я мешкала в одній великій кімнаті, яку опалювали вогнищем для приготування їжі. Меблів було небагато. Навколо стола стояли лави, які на ніч відсували до стін, покривали набитими соломою матрацами або перинами й перетворювали на ліжка. Одяг та інший хатній скарб зберігали у великій скрині. Кухонне начиння теж було скромне: чавунний казан, сковороди й горщики, глечики й жбани, діжки й відра. їли та пили з дерев’яних або глиняних мисок і кухлів, до того ж зазвичай їх було мало й доводилося користуватися спільним посудом.

До чого призводило користування спільним посудом?

У містах зберігалося чимало низьких глиняних і дерев’яних хатин, укритих соломою або дранкою. У них, а також у напівпідвалах чи на горищах багатоповерхових будинків, жила міська біднота. Частина бідняків взагалі не мала постійного даху над головою. Часті пожежі змушували містян переходити до будівництва кам’яного житла. Із цією самою метою із XVII ст. дахи стали вкривати черепицею. У будинках торговців і ремісників на першому поверсі розміщувалася крамниця або майстерня, а також кухня. На другому жила сім’я хазяїна, там були вітальня та спальні. Третій поверх займали підмайстри, учні та слуги. Горище слугувало складом.

Значно більше уваги стали приділяти внутрішньому оздобленню житла. Підлогу всюди, навіть у небагатих будинках, покривали керамічною або кам’яною плиткою. На паркет зрідка можна було натрапити в палацах знаті; мода на нього почалася лише у XVIII ст. У всіх верств населення - від звичайного селянина до могутнього монарха - зберігався старовинний звичай засипати підлогу взимку соломою, а влітку духмяними травами й квітами.

Розгляньте репродукцію картини. Що роблять господарі оселі під час візиту поважних гостей? Подумайте, яка мета цього візиту.

Звідки походить мода на використання килимів у Європі?

Дощата підлога верхнього поверху слугувала стелею для нижнього. її до XVIII ст. не штукатурили, а обтягували тканиною або оздоблювали візерунками.

Заможні люди закривали оббивними тканинами також стіни. Дешеві паперові шпалери (їх називали «доміно») спочатку мали попит тільки серед небагатого населення і лише згодом набули широкої популярності. У XVI ст. навчилися робити по-справжньому прозоре скло. Вікон з ним побільшало як у містах, так і в селах, проте повністю витіснити промаслений папір і пергамент скло ще не змогло.

Під час вибору меблів особливу увагу звертали на їхню зручність і зовнішній вигляд. Славу найдосконаліших в Європі майстрів і законодавців меблевої моди мали італійські меблярі.

XVI ст. Лист про дім німецького банкіра Раймунда Фуггера

Така пишнота в будинку Раймунда Фуггера! Його склепіння підтримують мармурові колони. Він має просторі й красиві кімнати та зали, а найгарніша з них - кабінет самого господаря, із позолоченою стелею та надзвичайно розкішно прибраним ліжком. До нього прилягає каплиця Св. Себастьяна, із стільцями із цінного дерева вельми майстерної роботи. Але головна прикраса його - чудові картини.

Здивувало нас зібрання пам'яток старовини, які ми побачили на верхньому поверсі будинку... В одній кімнаті зберігалися монети й бронзові статуї, у другій - кам'яні статуї, деякі з них мали колосальні розміри. Нам розповіли, що всі ці старожитності доставлено сюди з великими витратами з різних країн, здебільшого з Греції та Сицилії. Сам господар - освічена й благородна людина.

1. Які речі в будинку банкіра справили найбільше враження на автора листа? 2. Чому в документі вказано, що Раймунд Фуггер - освічена й благородна людина?

Проте справжнього комфорту не існувало навіть у будинках знаті. Окрема ванна кімната вважалася великою розкішшю, як, до речі, і туалет зі зливом води, який у XVI ст. винайшли англійці. Рівень гігієни, порівняно із середньовіччям, знизився: страх перед хворобами змушував закривати міські лазні. До повного миття тіла ставились як до медичної процедури й милися в кращому разі один раз на рік. Замість миття обличчя та руки обтирали вранці мокрим рушником. Серйозну проблему становили опалення та освітлення. Будинок обігрівали кухонне вогнище, каміни та печі. На півдні використовували жаровні. Опалення коштувало дорого, тому зазвичай обігрівалася лише одна спальня. Джерелом штучного освітлення слугували смолоскипи, свічки, кухонне вогнище.

XVI ст. Розповідь італійського мандрівника про домашній побут мешканців міста Цюриха

У всіх тутешніх будинках одразу після ранішньої молитви служниці, а де їх нема, то й самі господині, починають прибирати кімнати, підмітати коридори й ґанок, мити й чистити лави тощо. Кімнати обставлено дуже просто, часто все оздоблення

полягає в чистоті та порядку. Найрозкішнішу частину покоїв складають дерев'яні панелі, якими обшивають стіни. На кожній панелі вирізано з горіхового дерева або портрет, або гірлянди. Така обшивка стін захищає від зимових холодів, але темний колір горіхового дерева й лаку, яким покрито соснові панелі, робить кімнати похмурими. Цьому сприяють також вузькі й низькі вікна та незначна висота поверхів. Узимку кімнати обігрівають великими печами.

Начиння мало, і воно небагате. Уздовж стіни та навколо великого столу поставлено довгі лави. Гостям у багатих домах дають дерев'яні стільці, оббиті оксамитом та обшиті золотою або срібною бахромою. Небагаті люди замість оксамиту використовують сукно або шкіру, а зверху кладуть подушки, які вишивають жінки родини. Такими самими вишитими килимами покривають у свята й столи. Крісла цей бадьорий і міцний народ дає лише старим і хворим.

Дорогий посуд використовують лише у святкові дні. Повсякденне столове начиння зазвичай глиняне та дерев'яне, у багатих - олов'яне.

Що, на вашу думку, сподобалося, а що не сподобалося італійському мандрівнику у швейцарському місті Цюриху?

Розгляньте репродукцію картини. Чим селянське весілля в Нідерландах було схоже на весільне застілля тогочасних українців?

3. Їжа та напої. У XVI-XVII ст. їжа основної маси населення Європи залишалася досить одноманітною. Основу раціону складали зернові - пшениця, жито, ячмінь, просо. До продуктів масового вжитку належали також боби, горох, сочевиця. М’яса - яловичини, баранини, свинини, курятини та дичини - споживали досить багато. Свіже м’ясо коштувало дорого, тому на столі простолюду звичнішою була солонина.

У минуле відходила «манія прянощів»: їх вживали вже не так багато, як у середні віки. З Нового Світу завезли картоплю, що суттєво зменшило загрозу

голоду. Тривалий час Європа була істотно обмежена в солодощах. Цукор спочатку вважали лікарським засобом і продавали лише у крамницях аптекарів. У XVI ст. його отримували із цукрової тростини трудомістким і дорогим способом. Тому цукор залишався предметом розкоші, хоча його споживання поступово зростало.

Майже половина року припадала на пісні дні. У цей час наставала черга дарів моря. Свіжа, але особливо копчена, солена й сушена, риба помітно доповнювала та урізноманітнювала стіл.

Розгляньте репродукцію картини. Як ви думаєте, з якою метою пекар трубить у ріг?

Чим харчувалася в XVI ст. переважна більшість міських жителів України? Які з вищеназваних продуктів уживали наші пращури, а про які вони навіть не чули?

Водопроводів існувало мало. Використовували талий сніг, річкову та дощову воду. Особливо небезпечно було пити воду з річок, оскільки в них виливали шкідливі відходи фарбувального, дубильного та інших ремесел. Таку воду очищали, пропускаючи через дрібний пісок, а потім продавали. Щодня на вулицях Парижа лунали крики 20 тисяч водоносів, кожен з яких доставляв по 60 відер води у квартири багатоповерхових будинків.

Завдяки Великим географічним відкриттям в Європі з’явилися нові напої - шоколад, чай і кава. Чай з далекого Китаю привезли на початку XVII ст. голландці. Духмяний напій довго залишався привілеєм знаті й лише з XVIII ст. увійшов у широкий вжиток. Особливо до вподоби припала кава, про яку європейці дізналися в мусульманських країнах.

Розгляньте репродукцію картини. Чому, на вашу думку, художник обрав своїм персонажем водоноса?

У яких країнах у наш час традиційно п'ють більше кави, а в яких - чаю?

Люди стали звертати увагу не лише на те, чим нагодувати гостей, а й як подати страви, як поводитися за столом. Мета пишного застілля - не лише дати гостям можливість насолодитися смачно приготовленою їжею та гарно сервірованим столом, а й продемонструвати їм багатство та могутність господарської сім’ ї.

Дедалі частіше використовували скляні, фаянсові та кришталеві вази, келихи, різноманітні блюда, тарілки, салатниці, цукерниці. їм намагалися надати якомога гарнішого вигляду. Готуючись до бенкету, піклувалися про оздоблення зали. Стіни завішували гобеленами та гірляндами з квітів, на видному місці ставили шафу з «парадним» посудом. За столами зазвичай сідали попарно -дама з кавалером. Завдання слуг полягало в тому, аби якомога більше здивувати гостей рідкісними витворами кулінарії.

Їжу брали переважно руками, через що використовували багато серветок та упродовж застілля по декілька разів мили руки ароматизованою водою, ллючи її з глечика над спеціальною піалою. Серед столових приборів головним залишався ніж. Використання столових приборів стало цілком природним наприкінці XVII ст.

4. Примхи моди. Європейська мода теж відчула на собі вплив географічних відкриттів. Застосовуючи індійські барвники, фарбували тканини в незвичайні кольори. Використання східних пахощів і прянощів відкрило широкі можливості для створення нових парфумів і косметики.

Уже на світанку Нового часу європейські країни встановили між собою більш-менш постійні торговельні та дипломатичні контакти: Європа почала жити єдиним життям. Виникла й загальноєвропейська мода, яку диктували найвпливовіші з політичної точки зору держави. На зламі XV-XVI ст. її законодавцями були італійці. Серед жінок поширився звичай ходити з непокритою головою. Тому вони приділяли велику увагу зачіскам і головним прикрасам - діадемам, вінкам і сіткам. Венеціанські модниці, аби виглядати вищими на зріст та стрункішими, взували цоколі - туфлі-«копитця» на високій платформі.

Розгляньте портрети. Чим різнилося вбрання Лукреції Борджіа та інфанти Ізабелли?

Розгляньте портрет. Опишіть одяг багатого вельможі.

У XVI ст. провідна роль в європейській політиці перейшла до Іспанії. Моду теж диктували іспанці. Вони створили чоловічий строгий костюм темних тонів із застебнутим наглухо комірцем. За любов до чорного вбрання іспанців у інших країнах презирливо називали «воронами». Щоправда, інколи про колір в одязі знаті можна було лише здогадуватися, так рясно він був оздоблений коштовним камінням, золотою та срібною ниткою. У всій Європі набули популярності короткі іспанські плащі та маленька вузька борідка - еспаньйолка. Взувались іспанці в м’які вузькі туфлі, прикрашені схожими на кігті розрізами, - так звані «вовчі лапи». Голову покривав твердий капелюх з вузькими крисами.

Жіноча іспанська мода на довгі роки подарувала світові спідницю на жорсткому металевому каркасі. Убрання доповнювали сережки, каблучки, намиста й ланцюжки, а також віяло із страусиного пір’я та тонкий носовичок, оздоблений вишуканим мереживом. Від часів арабського панування жінки зберегли звичай, виходячи на вулицю, покривати голову темним покривалом. Згодом воно перетворилося на знамениту іспанську мантилью із чорного мережива.

У XVI ст. іспанці стали вирощувати завезену з Нового Світу картоплю. З неї навчились отримувати крохмаль, який здійснив справжній переворот у європейській моді. Підкрохмалений комірець ставав твердим, завдяки чому можна було збільшувати його розміри. Невдовзі він уже нагадував справжні «млинові жорна». Такий комірець тісно обхоплював шию, тому голову доводилося тримати високо підведеною. Ця постава цілком відповідала образу гордого аристократа-іспанця.

Ціна готового комірця була дуже високою. Аби під час трапези не забруднити та не зіпсувати дорогу річ, наприкінці XVI ст. згадали про давній винахід античності - виделку. Відтоді серед знаті стало непристойним їсти руками.

Який вигляд мали модні дами в XVI ст. в Україні?

Із XVII ст. центр моди перемістився до Франції. Французи зробили вбрання вишуканішим і яскравішим, рясно прикрасили його коштовностями. Водночас набув популярності голландський стиль - капелюх з високою тулією та відкладний комірець.

У XVI ст. навчилися плести панчохи. Кишень ще не придумали, тому всі дрібнички тримали в гаманці, прикріпленому ланцюжком до пояса. Ознакою заможності був одяг, оздоблений хутром. Із XVII ст. серед знаті поширився звичай спати в нічних сорочках, у XVIII ст. спідню білизну носили вже майже всі верстви населення. Лише відтоді стали відступати захворювання шкіри.

Одяг простих людей не був такий розкішний. Біднота носила одяг із грубого полотна, вигляд якої мало змінювався з плином часу.

Чимало кравців, шевців і капелюшників заробляли на хліб завдяки забаганкам моди. Зміна фасонів щоразу давала новий поштовх розвитку виробництва й торгівлі.

1. Схарактеризуйте становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХУІ— ХУІІІ ст.

2. Як змінився, порівняно із середньовіччям, внутрішній вигляд житла? Чи можна вважати комфортними оселі європейців Раннього Нового часу?

3. Як вплинули Великі географічні відкриття на харчування європейців?

4. Чому цукор у Європі був предметом розкоші?

5. Який був стан гігієни і як це позначалося на здоров’ї тогочасних людей?

6. Що нового в європейській моді з’явилося завдяки географічним відкриттям?

7. Чому в XVI ст. законодавицею моди стала Іспанія та як виглядало вбрання іспанців?

1. На стрічці часу позначте, які країни були законодавицями моди в певні періоди.

2. У зошитах заповніть таблицю «Найважливіші нововведення Раннього Нового часу в повсякденне життя європейця».

3. Виконайте онлайн-вправу «Повсякдення життя у країнах Західної Європи Раннього Нового часу»:

https://cutt.ly/TgNX8QX

Робота у групах. Уявіть, що вас запросили на бенкет до знатної особи XVI ст. Складіть розповідь про те, чим вас пригощали та опишіть поведінку гостей за столом (1-ша група). Перегляньте відео «Шлюб і сім’я». Уявіть, що ви живете в XVI ст. Складіть розповідь про життя своєї родини (2-га група).

https://cutt.ly/BgMoFhE

(тривалість 02 хв 08 с)

Запам'ятайте дати й зауважте, які події відбувалися у світі та на теренах України водночас.

Узагальніть вивчений матеріал розділу та за допомогою тестових завдань перевірте, як ви його засвоїли.

https://cutt.ly/1kTY9bt

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)

 



Попередня сторінка:  3. Соціально-економічний розвиток краї...
Наступна сторінка:   5. Доба Відродження



^