Подумайте! Яким терміном можна об'єднати слова у хмаринці?

1. Католицька церква напередодні Реформації. За довгі століття свого існування католицька церква накопичила величезні багатства й зосередила у своїх руках чимало землі.

З усієї католицької Європи стікався до Риму нескінченний потік золота.

Навіть в істинних вірян викликали розчарування та обурення жадоба пап і кардиналів і розкіш, якою вони себе оточували. їхнє реальне життя йшло врозріз із закликами церкви до невибагливості та утримання від надмірностей і було надто далеке від ідеалів раннього християнства. Наплив до Риму прочан, широкий продаж їм реліквій, лихварські операції постійно поповнювали папську скарбницю.

Виплата десятої частини від прибутків є характерною лише для католицької церкви чи для православної також?

На зламі ХУ-ХУІ ст. невдоволення папами та їхнім оточенням стало загальним, а звинувачення на адресу Риму звучали дедалі частіше й сміливіше. Вони лунали з різних верств суспільства, кожна з яких мала свої претензії до пап. Королі та дворянство зазіхали на незліченні володіння церкви й виступали за секуляризацію - передачу церковних земель у власність світської влади. Розважливе й ощадливе бюргерство, а також підприємці нового типу вважали, що численні релігійні свята й пишні обряди коштують їм надто дорого. Вони вимагали їхнього спрощення й «дешевої церкви», аби якомога більше грошей залишити у власних кишенях.

Багатьох не влаштовувало існування церковної ієрархії та чернецтва, вшанування ікон і мощів. Особливі нарікання викликало богослужіння латиною, адже для основної маси європейців вона залишалася незрозумілою. Водночас в умовах поширення освіти зростала кількість письменних людей. Вони висували вимогу вести богослужіння національними мовами й перекласти ними Святе Письмо.

Якою мовою велося богослужіння в той час у православних церквах України?

Стверджуючи, що право розпоряджатися благодаттю надано церкві самим Богом, римські папи, як її «хранителі», поклали на себе також обов’язок відпускати гріхи. Вони широко розгорнули торгівлю спеціальними грамотами -індульгенціями (з лат. - милість, прощення). За певну суму індульгенції звільняли від читання молитов, дотримання посту чи здійснення паломництва у вигляді каяття за гріхи, забезпечували їхнє повне або часткове відпущення. Безсоромний продаж індульгенцій викликав обурення щирих вірян-католиків.

На початку XVI ст. невдоволення церквою та непомірними зазіханнями пап невпинно зростало. У Європі назрівала Реформація (з лат. - перетворення, перебудова) - широкий рух за реформу й оновлення католицької церкви. Почалася вона в Німеччині.

2. Мартін Лютер і народження протестантизму. У розділеній на десятки дрібних держав Німеччині не існувало міцної королівської влади, здатної захистити її від церковників. Із роз’єднаної Німеччини до папських скринь регулярно перетікали величезні суми грошей. Безліч папських продавців індульгенцій наводнили країну. Людиною, з вуст якої прозвучав заклик припинити цинічну торгівлю, став Мартін Лютер (1483-1546).

Мартін Лютер народився в Саксонії в сім’ї гірничого майстра. У 18 років здібний юнак вступив до Ерфуртського університету - знаменитого центру гуманістичної освіти. Батько хотів бачити сина юристом, але Лютер обрав іншу долю. Глибока віра привела його до августинського монастиря.

Ставши ченцем, Лютер вів дуже аскетичне життя.

Одного разу навіть довелося зламати двері келії, за якими виснаженого надмірними молитвами молодого монаха знайшли непритомного на підлозі.

Проте незабаром прийшло розчарування в чернецтві. Здійснивши подорож до Рима, Лютер був вражений величезним багатством католицької церкви. Він багато часу приділяв роздумам про служіння Господу, захоплювався працями видатного середньовічного філософа Аврелія Августина.

Лютер полишив монастир і став викладати теологію у Віттенберзькому університеті. Один з його знайомих передрікав Лютеру незвичайне майбутнє: «Він у Церкву внесе великі перетворення».

31 жовтня 1517 р. Лютер прибив до дверей замкової церкви в місті Віттенберг «95 тез проти індульгенцій». Це були 95 заперечень молодого професора проти права пап прощати грішників, які купували відпущення гріхів. У лічені дні він став відомий у всій Німеччині. Навколо Лютера згуртувалися однодумці. Від критики індульгенцій вони перейшли до засудження папства й католицької церкви загалом.

Над Лютером нависла загроза звинувачення в єресі, проте він непохитно стояв на своєму. У 1520 р. Папа видав буллу про відлучення бунтівника від церкви. Лютер привселюдно спалив її у дворі університету. Це означало остаточний розрив з Римом. Популярність Лютера на батьківщині була надзвичайною. Папський посол повідомляв у Рим: «Дев’ять десятих у Німеччині кричать “Лютер”, а одна десята принаймні -“Смерть римському двору!”».

Хто і з якою метою міг створити таку карикатуру на Лютера?

Щоб зробити Біблію доступною кожному, Лютер переклав її німецькою мовою. Пишне, але малозрозуміле звичайним парафіянам богослужіння латиною він запропонував замінити на проповідь рідною мовою. Праці Лютера, написані німецькою, друкували величезними накладами та миттєво розповсюджували всією країною.

Протести на адресу Папи дедалі голосніше лунали всією Німеччиною. Ревний католик імператор Карл V вирішив втрутитись у справу. 1521 р. він викликав Лютера на рейхстаг у місто Вормс. Там «єретику» запропонували зректися своїх поглядів, але Лютер відмовився це зробити. Він не бажав іти проти власної совісті, а свою непохитність висловив у фразі: «На тому стою й не можу інакше».

Розгляньте гравюру. Який момент засідання рейхстагу, на вашу думку, на ній зображено?

Основні ідеї Мартіна Лютера

3. Поширення Реформації. Імператор, підтримуючи Папу, наполіг на ухваленні рішення про переслідування поборників нової єресі. Реформація вже здобула безліч прибічників. До неї долучилися всі верстви німецького населення - дворянство, бюргерство, селянство. Країною прокотилася хвиля міських повстань, під час яких громили церкви, монастирі, знищували ікони й статуї, нападали на монахів і священників. Почавши з реформи церкви, міська біднота й селянство сподівалися оновити світ і встановити справедливість. Ці ідеї знайшли гарячу підтримку у проповідника Томаса Мюнцера. Він був палкий прихильник учення Лютера, але згодом став на радикальні позиції. Шляхи Лютера й діячів народної Реформації повністю розійшлися. Особливо зрозуміло це стало, коли влітку 1524 р. на півдні Німеччини вибухнула Селянська війна.

XVI ст. Із селянської програми «12 статей»

По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священника й усувати його.

По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священнику, якщо він звіщає правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости й давали б належне утримання священнику, обраному всією громадою. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.

По-третє, досі звичним було вважати нас «власними» людьми. Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, аби ми були вільні...

По-п'яте, наші пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї громади.

По-шосте, ми зазнаємо великого обтяження від панщини, яка зростає та збільшується щодня. Ми бажаємо, щоб нас не приневолювали так сильно...

По-десяте, дехто привласнив громадські луки, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.

1. Як у документі відображено ідеї Реформації? 2. Проти порушення яких прав виступали селяни? 3. Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?

Мюнцер натхненно закликав селян до боротьби, пророкував швидкий кінець «безбожним тиранам» і перехід влади до простого народу. Погано озброєне й неорганізоване селянське військо не могло протистояти важкій

артилерії, кінноті та вимуштруваній піхоті князів. Простих селян безжально винищили. Невдовзі ліквідували й інші осередки опору. Повну підтримку діям князів висловив Лютер. Він писав, що бунтівників потрібно безжально знищувати, інакше вони загублять державу. Із цього моменту Лютер поєднав свою долю з князівською владою.

Подекуди налякане дворянство пішло селянам на поступки, але загалом становище селян погіршилося. Не здійснились і прагнення провести політичні реформи та створити єдину Німеччину. Переможцями в боротьбі вийшли князі. Після придушення селянських повстань у їхніх руках опинилася не тільки доля церкви, а й доля Німеччини загалом.

Розгляньте гравюру. На її основі розкажіть, чим закінчилася Селянська війна.

Чому Лютер підтримав жорстоку розправу з повсталими?

Покінчивши із Селянською війною, князі, прихильники Лютера, продовжили Реформацію. У своїх землях вони очолили церкву й тепер самі вирішували, яку релігію сповідатиме підвладне їм населення. Світські правителі секуляризували церковні землі й привласнили багатства монастирів. Відповідно до вимог Реформації в їхніх володіннях перебудовували шкільну та університетську освіту.

Усе це дуже посилювало владу князів. Занепокоєний імператор Карл V переконав рейхстаг ухвалити рішення про повсюдне відновлення католицького богослужіння. У відповідь п’ять князів і 14 міст висловили свій протест. Із цього моменту прибічників Реформації стали називати протестантами. Так відбулося народження протестантизму. (Сьогодні протестантами вважають усіх прихильників Реформації, а національні церкви, які не визнають влади Папи Римського, мають назву «протестантські»).

4. Жан Кальвін. Хвилі Реформації розійшлися всією Європою. У середині 30-х років XVI ст. її важливим центром стала Швейцарія. На відміну від Німеччини, вона не знала тиску імператорської та князівської влади й значно слабше відчувала вплив католицької церкви. Це дозволило швейцарським реформаторам діяти рішучіше за лютеран.

Розвиток Реформації у Швейцарії пов’язаний з ім’ям Жана Кальвіна (1509-1564).

Жан Кальвін народився у Франції в сім’ї юриста. У 14 років вступив до університету, отримав прекрасну гуманітарну й правову освіту. Після того як у Франції почалися жорстокі переслідування прибічників Реформації, Кальвін був змушений залишити батьківщину. На запрошення магістрату Женеви він став проповідником у цьому великому торговельно-банківському місті. Суворий аскет із залізною силою волі, Кальвін був людиною рідкісної працездатності: повне зібрання його творів становить 59 томів.

Основні ідеї Жана Кальвіна

У Женеві було різко скорочено кількість святкових днів і встановлено суворий контроль за поведінкою мешканців. їм заборонялося не лише грати в азартні ігри й танцювати на бенкетах, а й читати розважальну літературу, дивитися вистави, супроводжувати музикою процесії. Особливо суворо наглядали за відвідуванням церковних служб, заохочували доноси сусідів на порушників цього правила.

Учення Кальвіна переконувало в потребі старанно й плідно працювати, націлювало на виховання в людині дисциплінованості, зібраності, вольових якостей. Воно знайшло розуміння і підтримку серед ощадливого бюргерства й ранніх підприємців. Настанови женевського проповідника якнайліпше відповідали духу й вимогам часу - добі зародження капіталізму.

Яку роль кальвінізм відіграв у тому, що Швейцарія отримала назву «країна банків» і репутацію надійного фінансового партнера?

Не існувало в кальвіністів і зведеного в сан духовенства. Правив службу та читав проповідь пастор, якого обирали із числа людей освічених і красномовних. Кальвіністська церква мала демократичнішу, щодо інших, організацію, і це викликало симпатії до неї простих людей. Частину дворянства, незадоволеного посиленням королівської влади, приваблювало те, що Кальвін визнавав за підданими право на повалення правителя. Ділові кола гідно оцінили ідеали праці, накопичення та ощадливості, закладені в ученні Кальвіна. Усі ці переваги забезпечили кальвінізму безліч прихильників. Поряд з лютеранством він поширився на значні території. До кальвінізму долучилася частина населення Англії, Франції, Нідерландів, Німеччини, Скандинавських країн, Шотландії, Угорщини, Чехії, Польщі. Згодом ті

європейці, кому через релігійні переконання довелося рятуватися від переслідувань влади та емігрувати, перенесли ідеї кальвінізму до Америки.

1. Чому Реформація почалася саме в Німеччині? Чи можна вважати її випадковим явищем, початок якому поклали тези проти індульгенцій?

2. Чому вчення Лютера, яке отримало назву «виправдання вірою», становило загрозу для католицької церкви?

3. Чому особа Лютера та його вчення були надзвичайно популярні в Німеччині?

4. Схарактеризуйте причини та результати Селянської війни в Німеччині.

5. Кого називають протестантами?

6. Які верстви населення та чому підтримали вчення Кальвіна? Які з його настанов не втрачають значення і сьогодні?

7. Що спільного мають вчення Лютера та Кальвіна?

1. Розгляньте карту «Реформація в Європі в XVI ст. Селянська війна в Німеччині» (с. 54). На контурній карті зафарбуйте різними кольорами райони поширення католицизму, лютеранства, кальвінізму.

2. У зошитах заповніть таблицю «Причини Реформації».

3. Візьміть участь у вікторині: виконайте онлайн-вправу «Реформація в Європі»:

https://cutt.ly/NgNCgNY

Робота в парах. Підготуйте розповідь про життя, діяльність та основні ідеї Мартіна Лютера (1-ша особа) і Жана Кальвіна (2-га особа). Під час діалогу визначте, чиї ідеї вам більше подобаються і чому.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)