Інформація про новину
  • Переглядів: 241
  • Дата: 10-04-2021, 00:37
10-04-2021, 00:37

9. Абсолютна монархія у Франції

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  8. Народження нового Європейського мис...
Наступна сторінка:   10. У володіннях Габсбургів

Подумайте! Складіть логічні пари зі слів і словосполучень, зазначених у хмаринці.

ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В XVI-XVII СТ.

1. Становлення абсолютної монархії. На зламі XV-XVI ст. країни Західної Європи вступили в новий етап свого розвитку. У них відбувалося формування абсолютизму - такої форми державної влади, за якої особисте правління государя майже необмежене. Найбільш завершеної форми абсолютизм набув у Франції.

Помітне зміцнення королівської влади ^пов’язане з ім’ям обдарованого, освіченого та енергійного монарха Франціска I (1515-1547). Він ніколи не скликав Генеральних штатів і в проведенні державної політики спирався на Королівську раду. Найважливіші справи монарх вирішував у вузькому колі наближених осіб і перший увів у свої накази фразу: «Така моя добра воля».

За правління Франціска I в мальовничих околицях Парижа й на берегах Луари побудували прекрасні просторі замки. Королівські резиденції Шамбор і Фонтенбло, побудовані в новому ренесансному стилі з розкішними парками та садами, утілювали велич і могутність монаршої влади. Трон оточували нащадки знатних родин і родичі правлячої династії - принци й герцоги, які переважали в Королівській раді, управляли провінціями, командували військом і флотом. До столиці вирушало також середнє та дрібне дворянство - «дворянство шпаги». Його привілеєм залишалася військова служба, несення якої звільняло від податків.

Але справжньою опорою короля був численний чиновницький апарат. У нагороду за вірну службу частина чиновників отримала дворянське звання. Так утворилося «дворянство мантії». У самій його назві крився натяк на те, що в минулому ці люди носили мантію, тобто були юристами або секретарями.

Франціск I домігся від Ватикану передачі йому права призначати єпископів. Король віддавав церковні посади своїм наближеним або залишав ці посади вільними, а всі прибутки з них привласнював. Отже, французька церква опинилася під контролем короля, що також сприяло посиленню його влади.

Син Франціска І, Генріх II (1547-1559), услід за батьком відмовився від скликання Генеральних штатів. Він став першим французьким королем, до якого почали звертатися «Ваша Величносте». Раніше так ушановували лише імператорів.

Посилення абсолютистської влади французьких монархів супроводжувалось активізацією зовнішньої політики. Упродовж 1494-1559 рр. Франція вела Італійські війни, які забезпечували постійну роботу й основне джерело прибутків не одному поколінню «дворянства шпаги», але зрештою закінчилися для Франції безуспішно.

2. Правління Генріха IV. Після тривалих і кровопролитних релігійних війн престол опинився в міцних руках Генріха IV. У 1598 р. король видав Нантський едикт, за яким католицьку віру було визнано офіційною, а католицькому духовенству повернули всі його колишні права й майно. Водночас гугенотам дозволили проводити богослужіння по всій країні, за винятком Парижа й деяких великих міст, а також нарівні з католиками обіймати державні посади.

Пішовши на поступки гугенотам, Генріх IV дав країні перепочити й зупинив її розорення. Прагнучи відродити Францію, король та його перший міністр Сюллі послідовно впроваджували політику підтримки національного виробництва та торгівлі. Вони заохочували розвиток мануфактур з виготовлення шовку, полотна, гобеленів, фаянсових виробів, шпалер. Генріх IV зменшив податки та покращив становище селян.

3. Кардинал Рішельє. Сину Генріха IV було лише 9 років, коли він став королем Людовіком (фр. — Луї) XIII. Скориставшись малолітством короля, французьке дворянство повністю вийшло з-під контролю влади. У країні відбувався політичний безлад.

Порядок установив перший міністр Людовіка XIII кардинал Арман-Жан дю Плессі де Рі-шельє (1585-1642). Не зважаючи на гучні титули заколотників, він жорстоко з ними розправлявся.

Шалене обурення знаті викликав виданий міністром закон про заборону дуелей. Тільки за 20 років правління Генріха IV на дуелях загинуло близько 12 тисяч дворян. Кардинал Рішельє заявив, що обов’язок підданих - не знищувати один одного, а проливати свою кров за короля та батьківщину.

Важливим завданням кардинала було також заспокоїти гугенотів. Скориставшись ослабленням королівської влади, вони створили на півдні Франції справжню «державу в державі», мали власну систему оборони й навіть флот, мали підтимку від Англії та Голландії. Коли гугеноти в порту Ла-Рошель влаштували заколот, Рішельє оточив фортецю та два роки тримав її у щільній облозі. Після капітуляції захисників Ла-Рошель король, за порадою Рішельє, зберіг їм життя та право сповідувати протестантську віру. Проте в гугенотів відібрали всі фортеці й позбавили їх політичних привілеїв, які їм було надано Нантським едиктом. Гугенотська «держава в державі» припинила існування.

Перший міністр підпорядкував королю місцеве управління, створивши нову важливу посаду - інтендантів. Ними ставали освічені люди незнатного походження, які контролювали діяльність органів влади й втручалися в усі сфери життя у провінціях. Вони отримували призначення від уряду, повністю від нього залежали та були слухняними виконавцями розпоряджень кардинала-міністра.

З приходом Рішельє до влади відбулися серйозні зміни в зовнішній політиці Франції. Кардинал відстоював ідею «європейської рівноваги» і виступав проти прагнення Габсбургів головувати в Європі. Завдяки дипломатичним, а згодом і воєнним, діям Франція зуміла приєднати до своїх володінь Лотарингію, Ельзас та інші землі, її вплив на міжнародній арені надзвичайно зріс.

У яких книжках і фільмах кардинал Рішельє є одним з головних героїв?

Рішельє вважав, що «освіченість - найкраща окраса держави». У 1635 р. він заснував знамениту Французьку академію, усіляко підтримував письменників,

художників і вчених. За сприяння Рішельє стала виходити перша французька газета, яку міністр використовував для пропаганди своєї політики.

Стосунки між Людовіком XIII та його першим міністром були непростими. Якось вони разом виходили з королівського кабінету. Біля порога король раптом зупинився і, звертаючись до Рішельє, уїдливо сказав: «Проходьте першим, усі й так говорять, що саме Ви - справжній король». Інший розгубився би, але не Рішельє. Він підхопив свічник і впевнено рушив далі зі словами: «Так, сір, я йду попереду, аби освітлювати Вам дорогу».

XVII ст. З «Політичного заповіту» Рішельє

Я обіцяв Вашій Величності всю свою майстерність і весь авторитет, аби знищити партію гугенотів, зламати пиху вельмож, привести всіх підданих до виконання їхніх обов'язків і піднести Ваше ім'я серед іноземних націй на той рівень, на якому воно має перебувати.

Дворянство потрібно розглядати як один з найславніших нервів держави, здатний багато сприяти її збереженню та зміцненню. Ті дворяни, які відійшли від доблесті предків та ухиляються від того, щоб служити короні шпагою і життям, заслуговують на позбавлення переваг свого походження та несення частини тягаря народу.

Якби народ надто благоденствував, його не можна було б утримати в межах його обов'язків. Його варто порівнювати з мулом, який, звикнувши до тягаря, псується від тривалого відпочинку більше, ніж від праці.

1. У чому кардинал вбачав свої заслуги перед Францією та королем? 2. Яке місце в житті держави Рішельє визначав дворянам і яке - простолюду?

4. Абсолютизм за Людовіка XIV. У другій половині XVII ст. Франція перетворилася на одну з найсильніших держав Європи. Після смерті Людовіка XIII королем став його п’ятирічний син Людовік XIV (1643-1715), а коро-левою-регентшею - мати малолітнього монарха Анна Австрійська. Фактично влада опинилася в руках її всесильного фаворита, першого міністра, кардинала Джуліо Мазаріні. Талановитий дипломат, він провадив непопулярну серед французів внутрішню політику, що призвело до громадянської війни - Фронди. Покінчивши з Фрондою, французький абсолютизм вступив у свою найблиску-чішу добу, пов’язану з ім’ям Людовіка XIV, якого прозвали Король-сонце.

Прозвання Король-сонце виникло, коли 15-річний Людовік станцював в одному з придворних балетів партію «Сонця, що розганяє темряву». Воно швидко й міцно злилося з іменем монарха, який, ставши дорослою людиною, свідомо заохочував живописців і скульпторів зображувати себе у вигляді міфічного Аполлона - бога сонця.

Він був рішуче переконаний у божественному походженні королівської влади і впевнений в її безмежності. Саме Людовіку XIV належить крилатий вислів «Держава - це я!». Ідею власної величі монарх утілив у Версалі - грандіозному палацовому ансамблі, що розташований поблизу Парижа. Людовік переніс сюди свою резиденцію, а за його правління виник пишний і суворий придворний

церемоніал. Правління Людовіка XIV є найяскравішим утіленням абсолютної монархії як перехідної форми від середньовічної станово-представницької держави до сучасної національної.

Розгляньте репродукцію картини. Поясніть, як художник зобразив велич Короля-сонце. Як поводить себе король, а як - майбутні академіки?

Після того як у 1685 р., Людовік XIV скасував Нантський едикт, гугенотів стали переслідувати: їхні храми руйнували, пасторів виганяли, школи закривали. Гугенотів силою змушували переходити в католицтво. У такий спосіб Людовік сподівався встановити у своїй державі релігійну єдність, але результат виявився зовсім інший. Близько 200 тисяч гугенотів, переважно досвідчених ремісників і комерсантів, покинули Францію. Вони знайшли притулок у сусідніх протестантських країнах і в Новому Світі, куди не тільки вивезли величезні кошти, а й секрети свого ремесла. Масовий вихід гугенотів завдав відчутного удару французькій економіці.

5. Жан-Батіст Кольбер. Існувала лише одна людина, без з’ясування думки якої король не ухвалював жодного важливого рішення, -міністр фінансів Жан-Батіст Кольбер (16191683).

Кольбер добре розумів, що сила держави залежить від стану фінансів, тому приділяв велику увагу промисловому розвитку країни, проводячи політику меркантилізму. Меркантилізм - економічна політика, що полягає в активному втручанні держави в господарське життя країни. Вона передбачає:

• заохочення підприємців і комерсантів всередині країни;

• кредити та податкові пільги для мануфактур;

• підвищення якості вітчизняних товарів;

• високі мита на іноземні товари.

Якщо французькі підприємці не мали конкуренції з іноземцями на внутрішньому ринку, чи сприяло це поліпшенню якості товарів? Відповідь обґрунтуйте.

Улюбленим дітищем Кольбера був флот. Зміни відбулися просто разючі: французький флот зріс до 270 кораблів і 60 галер. Кольбер мав на меті знищити морську перевагу головних суперниць Франції - Голландії та Англії та забезпечити Франції першість на морі. У Франції виникли потужні торговельні компанії: Ост-Індська вела справи на території сучасної Індонезії, а Вест-Індська -в Америці. Вони торгували всім - від цукру до рабів, але так і не змогли потіснити Голландію в міжнародній торгівлі.

XVII ст. Жан-Батіст Кольбер. З «Листів, спогадів і настанов»

Крім тих вигод, які само по собі могло б принести надходження в Королівство великих коштів, ми завдяки мануфактурам забезпечили б хлібом насущним мільйон простого люду, який животіє нині через відсутність роботи... Значне зростання кількості кораблів ще більше посилить велич і могутність держави... Якщо до природної могутності Франції король зможе приєднати силу, яку дають промисловість і торгівля... то велич і могутність короля зростуть до небувалих розмірів.

1. Чи дбав Кольбер про потреби простого народу? 2. Чому таке велике значення французький міністр надавав будівництву флоту та якої мети прагнув цим досягти? 3. Що, на переконання автора, становило основу могутності держави?

1. Як відбувався процес зміцнення королівської влади у Франції за правління королів Франціска І та Генріха ІІ?

2. Яку політику провадив Генріх IV?

3. Схарактеризуйте ключові реформи кардинала Рішельє у внутрішній політиці Франції. Чому вони спричинили обурення аристократії?

4. Яких успіхів досяг Рішельє на міжнародній арені?

5. Як виникло прозвання Король-сонце?

6. Яку політику щодо сусідніх країн проводив Людовік XIV?

7. Що стало наслідком скасування Людовіком XIV Нантського едикту?

8. Назвіть найважливіші заходи Жана-Батіста Кольбера на посаді міністра фінансів Франції.

9. Чи досяг успіху Кольбер, реформуючи французький флот?

1. У зошитах заповніть порівняльну таблицю «Політика Франції щодо гугенотів».

2. Робота в парах. Поділіть аркуш паперу навпіл, позначте одну половину знаком «+», іншу - знаком «-». Зазначте позитивні риси (+) режиму абсо

лютної влади Людовіка XIV (1-ша особа) і негативні риси (-) -(2-га особа). Порівняйте висновки: яких ознак більше?

3. Виконайте онлайн-вправу «Утвердження абсолютної монархії у

Франціі»:

https://cutt.ly/pg8Y0GC

Перегляньте відео «Правління Генріха IV». На основі відеоматеріалу та матеріалів параграфа складіть і представте на загал історичний портрет монарха Генріха IV.

https://cutt.ly/Wg8Dr6S

(тривалість 02 хв 23 с)

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)

 



Попередня сторінка:  8. Народження нового Європейського мис...
Наступна сторінка:   10. У володіннях Габсбургів



^