Що спільного англіканська церква мала з лютеранством, а що - з католицизмом?

І. Переддень революції. На зламі XVI-XVII ст. в Англії дедалі більшої ваги набували торговельно-підприємницькі кола; відносини на селі швидко втрачали феодальний характер. Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля - завдяки острівному розміщенню територія Англії швидко перетворилася на єдиний ринок. Прибічникам змін протистояли ті, хто виступав за збереження старих порядків, - аристократія, феодальне дворянство й англіканська церква. Вони становили опору англійської монархії та отримували від неї численні пільги. Підприємці й нові дворяни набували щодалі більшої ваги в економічному житті. Вони не хотіли витрачати свої гроші на постійні внески на користь англіканської церкви й тому дедалі помітніше схилялися до пуританізму. На початку XVII ст. в пуританізмі виокремилися дві течії:

• пресвітеріани - верхівка джентрі й купецтва;

• індепенденти (з англ. - незалежний) - середня та дрібна буржуазія, пересічні містяни й селяни.

У 1625 р. на англійський престол зійшов Карл І Стюарт (1625-1649). Як і його батько Яків І, Карл не любив пуритан і виявляв прихильність до католиків.

У зовнішній політиці перші Стюарти також нехтували інтересами англійської буржуазії. До того ж король не звертав уваги на парламент і наділяв важливими повноваженнями своїх придворних. Поступово монарх і парламент перетворювалися на два протиборчі центри. У 1629 р. Карл І взагалі розігнав парламент. Упродовж наступних одинадцяти років він правив одноосібно.

Схарактеризуйте зміст документа «Велика хартія вольностей» та його значення.

За таких умов загострилося становище в Шотландії, яка 1639 р. почала війну за незалежність від Англії. Наступного року король скликав новий парламент, що стало початком Англійської революції - стрімкої докорінної зміни суспільно-політичного устрою (1640-1660). Цей парламент пропрацював аж 13 років й отримав назву «Довгий». Він передав Карлу І Велику ремонстрацію (протест) - звинувачення проти зловживань королівської влади.

Карл спробував заарештувати парламентських лідерів, але лондонці сховали їх. Тим часом вулиці столиці заповнили озброєні натовпи. Король залишив Лондон, вирушивши на північ країни - туди, де йому ще зберігали вірність, щоб зібрати там військо. У серпні 1642 р. Карл І підняв свій бойовий прапор: так почалася війна проти парламенту. Перший мирний (парламентський) період англійської революції завершився. Вона вступила у свій другий етап - громадянську війну.

Як ви розумієте термін «громадянська війна»?

2. Громадянська війна. Парламент підтримували здебільшого жителі більш розвинених східних графств - купці й фінансисти, міські ремісники й торговці, джентрі й селяни. Йому підпорядковувався флот та основні порти Англії, але парламентське ополчення складалося з розрізнених, погано навчених і слабко озброєних загонів.

На боці короля були знать, феодальне дворянство Півночі, англіканське духовенство. Королівське військо було набагато досвідченіше й краще підготовлене, ніж парламентські сили. Тому початок війни склався вдало для Карла І. Успіхам короля сприяло й те, що парламентські генерали уникали рішучих дій, а сам парламент, де переважали пресвітеріани, намагався примиритися з королем і періодично вступав з ним у переговори. Індепенденти, як в армії, так і в парламенті, вимагали активізації бойових дій і рішучої перемоги над силами монархії. Суперечності між ними та пресвітеріанами дедалі загострювалися. У цей складний момент лідером індепендентів став Олівер Кромвель (1599-1658).

Кромвель народився в сім’ї небагатого землевласника й отримав суворе пуританське виховання. Він закінчив міську школу, вивчав право в Лондоні й там одружився з донькою багатого купця. Повернувшись додому, Кромвель став зразковим господарем, поважною і відомою людиною. Його обрали спочатку до Короткого парламенту, а згодом - і до Довгого.

З початком громадянської війни Кромвель вступив до парламентського війська. Він розумів: для перемоги над королем потрібне зовсім інше військо - згуртоване й дієздатне. Кромвель сформував загони з відважних і чесних пуритан, сам навчав 'їх військової справи, установив залізну дисципліну. Він пішов на нечуваний для того часу крок - призначав на офіцерські посади не дворян, а хоробрих і здібних простолюдинів.

Кромвель створив армію нового зразка - боєздатну, організовану, натхненну ідеалами свободи й справедливості. Це було перше в історії Англії регулярне військо. Воно почало перемагати кавалерію. За прості, але надійні металеві обладунки солдатів Кромвеля прозвали «залізнобокими».

3. Республіка й протекторат Кромвеля. Спроби парламенту домовитися з королем, а також рішення про розпуск армії повсюдно спричиняли протести. Це змусило Кромвеля піти на розрив із пресвітеріанською більшістю парламенту й об’єднати військо. Кромвель швидко розгромив нечисленних прибічників короля, а у грудні 1648 р. захопив Лондон. На судовому процесі над Карлом І короля звинуватили в державній зраді, розв’язанні громадянської війни й кровопролитті. Уперше в історії суд ухвалив смертний вирок правлячому монарху. Його стратили перед величезним натовпом людей на площі перед королівським палацом.

Яку королеву стратили за правління Єлизавети І?

19 травня 1649 р. парламент оголосив Англію республікою. На той час палату лордів уже скасували, лишилася лише палата громад. Замість королівської влади діяла Державна рада, яка складалася з лідерів індепендентів і вищого військового командування. Рада мала підпорядковуватися палаті громад, проте насправді вони обидві повністю залежали від Кромвеля та його найближчого оточення.

Для зміцнення республіки Кромвель жорстоко розправився з тими, хто у громадянській війні підтримував Карла І.

Після завоювання Ірландії та Шотландії Кромвель повернувся до Лондона тріумфатором й силою розігнав парламент. 16 грудня 1653 р. він отримав довічну посаду лорда-протектора (захисника) Англії, Шотландії та Ірландії. Республіка перетворилася на протекторат - режим одноосібної військової диктатури лорда-протектора Кромвеля.

Внутрішня та зовнішня політика протекторату Кромвеля

Що спільного у протекторату Кромвеля та абсолютної монархії?

Однак розв’язати складні внутрішні проблеми Кромвель не зміг. Торгівля й ремесла перебували в жалюгідному стані. Безробіття та зубожіння народу досягли небувалих розмірів.

4. Реставрація Стюартів. У 1658 р. Кромвель помер. Терміново скликаний парламент ухвалив рішення про поновлення монархії та запросив на трон сина страченого монарха - Карла II Стюарта (1660-1685). Таку 1660 р. відбулася реставрація - поновлення на престолі династії Стюартів.

Попри обіцянки короля не карати учасників революції розпочалися жорстокі розправи, переслідування пресвітеріанських священників, повернення землі колишнім власникам. Однак правити країною по-старому було вже неможливо: у парламенті засідали представники буржуазії та нового дворянства, які контролювали дії короля. До того ж усередині парламенту утворилися дві політичні партії - торі і віги

Ситуація в Англії погіршилася, коли після смерті короля Карла на престол зійшов його брат, католик Яків II (1685-1688). Він прагнув правити самовладно, тому партії торі та вігів об’єдналися, щоб позбавити його престолу.

Восени 1688 р. королем проголосили протестанта Вільгельма II Оранського. Так відбувся безкровний державний переворот - «Славна революція». Свою назву вона отримала на противагу кривавій революції середини XVII ст.

5. Утвердження парламентаризму.

«Славна революція» поклала край віковій боротьбі між королем і парламентом, покінчила з абсолютизмом та ознаменувала собою утвердження в Англії парламентської монархії, у якій головну роль відігравав парламент, що мав право видавати закони. Такий порядок закріпив «Білль (закон) про права».

Чому Вільгельм II Оранський погодився на обмеження королівської влади парламентом?

 

1689 р. З «Білля про права»

Духовні й світські лорди та громади... які зібралися сьогодні як повні та вільні представництва цього народу... заявляють для відновлення і підтвердження своїх давніх прав і вольностей таке:

1. Що намагання тільки королівським повелінням, без згоди парламенту, призупиняти закони чи виконання законів є незаконне...

4. Що стягування поборів на користь і в розпорядження корони... без згоди парламенту... незаконне...

8. Що вибори у члени парламенту мають бути вільні.

9. Що свобода слова, дебатів і всього того, що відбувається в парламенті, не може бути приводом для переслідування.

1. Схарактеризуйте конституційну монархію. 2. Чому її називають також парламентською?

З 1707 р. нове державне утворення стали називати Об’єднане Королівство Велика Британія. Поступово склався порядок, за якого король мусив призначати міністрів з партії, яка переважала в парламенті. Такий уряд ніс відповідальність перед парламентом, а не перед королем. В Англії утвердилася парламентська монархія (в інших державах вона також має назву конституційна).

Система влади в Англії XVIII ст.

1. Що приваблювало англійську буржуазію в пуританізмі й що не влаштовувало в англіканській церкві? Хто такі пресвітеріани та індепенденти?

2. Які події стали приводом до початку Англійської революції?

3. Чому парламентське військо на початку громадянської війни зазнавало поразок, а згодом стало перемагати?

4. Коли та з яких причин відбувся перелом у громадянській війні? З якою подією пов’язаний його початок?

5. Що дає підстави вважати протекторат Кромвеля воєнною диктатурою?

6. Чому державний переворот 1688 р. називають «Славною революцією»?

7. Яку роль відігравав парламент у реставрованій монархії?

1. На стрічці часу позначте основні події Англійської революції та громадянської війни XVII cm.

2. Заповніть порівняльну таблицю «Європейські монархії в XVI-XVII ст.»

3. Виконайте онлайн-вправу «Англійська революція»:

Складіть історичний портрет Олівера Кромвеля. Визначте, що переважало в його діяльності - позитивні чи негативні чинники.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)