Інформація про новину
  • Переглядів: 167
  • Дата: 12-04-2021, 21:54
12-04-2021, 21:54

3. Соціальна структура суспільства в XVI столітті

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  2. Люблінська унія 1569 року
Наступна сторінка:   4. Економічне життя українських земель...

Згадайте соціальну структуру Русі-України.

Як ви розумієте значення поняття «стани»?

Чи нам ’ятаєте ви, що відомими князівськими родами були Рюриковичі та Гедиміновичі?

1. Соціальна структура українського суспільства

Українське суспільство в XVI столітті було неоднорідним, поділялося на великі групи людей — соціальні стани. Вони мали закріплені законом права і обов'язки, відрізнялися своїм становищем. Основними станами були шляхта, духовенство, селяни і містяни. До панівних, найбільш привілейованих станів належали шляхта та вище духовенство. Містяни користувались особистою свободою й правом участі в міському самоврядуванні й разом з парафіяльними священниками належали до напівпривілейованого соціального стану. До непривілейованого стану належали селяни. Вони становили більшість українського суспільства (близько 80%), але були наділені найменшою кількістю прав і цілком залежали від власників землі, на якій проживали.

У Польському королівстві та Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському й в українських землях, які їм належали, знатні люди в XVI столітті були об'єднані в єдиний привілейований панівний стан — шляхту. Шляхтичі мали право володіти землею, носити зброю і брати участь в управлінні державою. Натомість за покликом короля вони зобов'язувалися увійти до посполитого рушення — загального ополчення шляхти.

Значними багатствами і владою володіло духовенство — відповідно римо-католицьке або православне. Духовенство поділялося на «біле», представники якого жили поміж мирян і найчастіше були священниками, та «чорне» — котре прийняло чернечий постриг. Вищою ланкою і католицького, і

православного духовенства були єпископи. Католицькі єпископи називалися біскупами. Всі українські православні єпископи підпорядковувалися київському митрополиту, а римо-католицькі — гнезненському архієпископу.

1. Назвіть основні стани українського суспільства XVI століття.

2. Який суспільний стан у XVI столітті об’єднував знатних людей? Що таке посполите рушення?

3. Якими привілеями користувалося римо-католицьке та православне духовенство?

2. Литовські статути

У XVI столітті були визначені права й обов'язки соціальних станів. Зафіксовані вони були в збірнику законів — Литовському статуті. Цей документ видавався в трьох редакціях: 1529 року, 1566 року, 1588 року. До Литовського статуту були включені положення «Руської правди», місцеве звичаєве право, поширене на українських, білоруських, литовських землях, польські судебники та кодекси інших держав.

Перший Литовський статут 1529 року

забезпечував охорону прав і привілеїв шляхти, обмежував права простих людей, зобов'язував кожного землевласника відбувати військову повинність. Другий Литовський статут 1566 року визначав порядок утворення й діяльності державних органів, права та привілеї землевласників. Зокрема, запроваджував виборні суди, створював систему сеймиків з регулярними загальними сеймами, на які з'їжджалася шляхта для вирішення важливих питань.

Третій Литовський статут 1588 року

1. Розгляньте уважно одяг

регламентував норми судочинства, визначав

r J r J шляхтянки та селянки,

права і привілеї шляхти. Селяни, які прожили 2 опишіть зовнішній вигляд

на землі шляхтича понад 10 років, ставали шляхтянки та селянки, вико-залежними від нього. Водночас упродовж ристовуючи такі слова: голов-20 років шляхтич мав право на пошук й ний убір, прикраси, тканина, повернення селян-утікачів.

1. Який збірник законів визначав права й обов’язки соціальних станів XVI століття?

2. Коли були прийняті Перший та Другий Литовські статути?

3. Назвіть основні положення Третього Литовського статуту.

Із «Литовського статуту 1588 року» про право землеволодіння

«Хочемо і постановляємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі й бояри і вся шляхта, які маєтки свої батьківські, куплені і яким-небудь звичаєм нажиті..., щоб їм такі маєтки вічно від нинішнього часу і в прийдешні часи держати і володіти, і їм самим, і потомкам, тобто їх родові...»

1. Які привілеї отримали заможні верстви населення? Відповідь обґрунтуйте.

3. Шляхта — привілейована верства суспільства

Проте насправді шляхта була неоднорідною. Найбільше багатства і впливу мали князі. Цей титул могли носити лише нащадки староруських володарів — Рюриковичі та литовських — Гедиміновичі. Вони користувались особливим авторитетом у суспільстві. У своїх володіннях чинили суд, вводили і стягували податки, утримували власне військо, надавали землю за службу. Найбільш багатим і впливовим був князівський рід Острозьких. Виділялися також князі Заславські, Чарторийські, Корецькі, Вишневецькі, Сангушки, та інші.

Представники вищого прошарку шляхти без князівського титулу звалися панами. До панів належали шляхтичі, які мали більш давнє шляхетське коріння. Багаті пани разом з князями були найбільшими землевласниками — магнатами. До середньої і дрібної шляхти належали господарські шляхтичі-зем’яни, які на різних умовах володіли маєтками на державних землях, та шляхтичі-зем’яни князів і панів, які жили на землі багатшого власника і йому підкорялися. Шляхта-голота — це шляхтичі без землеволодіння.

На початку XVI століття шляхтичі Галичини і Західного Поділля вже

мали такі ж широкі права, як і польська шляхта, в більшості прийняли римо-католицизм і своєю політичною батьківщиною вважали Польщу. Українські шляхтичі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського

ще тільки мріяли про вольності польської шляхти, але у своїй переважній більшості були православними, спілкувалися рідною мовою і пишалися своїм руським корінням.

1. Якими особливими правами користувалися князі?

2. Кого називали магнатами?

3. Яка була відмінність між українською шляхтою Польського королівства та українською шляхтою Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського?

Із «Привілею 1570 року польського короля Сигізмунда Августа»

(наданого шляхті Заушиїя)

«...Службу нашу земську військову (виконувати мають) рівно з іншими зем’янами (повноправнішії шляхтичами) і обивателями землі Київської при потребі військовій, або рушення посполитого, а інших ніяких повинностей і послуг замкових, які на бояр путних покладені,... виконувати і чинити не повинні».

1. З’ясуйте, хто мав більше прав: шляхтичі-зем’яни чи путні бояри.

Детальніше про...

юридичне оформлення шляхетського стану у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському

1528 р. згідно «попису земського» (перепису шляхти) у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському було утворено єдиний привілейований стан — шляхту. Права шляхтичів були розширені і закріплені у збірниках законів — Першому (Старому, 1529 рік). Другому (Волинському, 1566 рік) та Третьому (Новому, 1588 рік) Литовських статутах.

Ім’я (повне). Василь-Костянтин Костянтинович Острозький. Костянтин — батькове ім'я, яким князь почав користуватися з 1540-х років.

Народження. Народився 1526 року в родовому маєтку міста Дубно на Волині (нині Рівненська область).

Походження. З українського княжого роду.

Ключові події життя.

З 1559 року — київський воєвода та володар і захисник українського прикордоння. Міг виставляти до бою власне 15-20-тисячне військо. За сприяння Василя-Костянтина Острозького були збудовані замки на межі з Диким Полем — у Білій Церкві, Переяславі. Видатний культурно-освітній діяч. Заснував близько 1576 року Острозьку слов'яно-греко-латинську академію — першу вищу школу в Східній Європі. Відкрив друкарні в

Острозі, Дерманському і Києво-Печерському монастирях. У 1581 році на кошти князя було видрукувано Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою. Брав участь у придушенні козацького повстання під проводом Криштофа Косинського. Меценат, захисник православної церкви. Наприкінці XVI століття — найбільший після короля землевласник Речі Посполитої, «некоронований король Русі».

1. Користуючись біографією Василя-Костянтина Острозького, визначте, які можливості мав магнат Речі Посполитої.

2. Чи згідні ви з твердженням: «Василь-Костянтин Острозький заклав підвалини розквіту української культури в XVI-XVII століттях»? Відповідь обґрунтуйте.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Доведіть або спростуйте думку: «Усі шляхтичі були рівними у своїх правах».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  2. Люблінська унія 1569 року
Наступна сторінка:   4. Економічне життя українських земель...



^