Інформація про новину
  • Переглядів: 80
  • Дата: 12-04-2021, 21:55
12-04-2021, 21:55

5. Церковне життя в XVI столітті

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  4. Економічне життя українських земель...
Наступна сторінка:   6. Берестейська церковна унія 1596 року

Згадайте, яку роль виконувала католицька церква в Польському королівстві.

Як ви розумієте значення понять «християнство», «православ 'я»?

Чи пам’ятаєте ви, що внаслідок Люблінської унії була створена держава Річ Посполита?

1. Становище Української православної церкви в XVI столітті

І до, і після Люблінської унії більшість потужних українських князів у XVI столітті та іншої шляхти залишалися прихильниками православної конфесії, інколи спеціально тим підкреслюючи свою окремішність та приналежність до старожитнього руського світу. Завдяки цьому православна церква в українських землях тривалий час отримувала надійні матеріальну підтримку та політичний захист.

Та, незважаючи на підтримку князів, становище Української православної церкви (Київської митрополії) в XVI столітті поступово погіршувалося через низку зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників відносять ослаблення впливу Вселенського (Константинопольського) патріарха через захоплення турками-османами власне Константинополя; штучне виділення у 1589 році окремого Московського патріархату з претензіями на зверхність над Київською митрополією; перебування більшості українських земель у складі держав, які однозначно підтримували римо-католицьку церкву, — Польського королівства, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Священної Римської імперії.

Послаблювали Київську митрополію зсередини кілька факторів. Поширення патронату — права світської шляхти призначати церковнослужителів у своїх володіннях — призвело до ослаблення церковного управління, падіння дисципліни і моральності духовенства, а отже, й авторитету церкви загалом. Окрім того, Річ Посполита створювала умови для зростання впливу своєї державної релігії. Римо-католицька віра вважалася більш престижною; в католиків на той час були кращі заклади освіти, католику легше було здобути королівської ласки. Це призводило до

поступового переходу української шляхти у римо-католицтво та ослаблювало матеріальне та політичне становище православної церкви.

1. Хто був опорою православної церкви в українських землях у XVI столітті?

2. Якими були зовнішні чинники погіршення становища Київської митрополії в XVI столітті?

3. Назвіть внутрішні чинники погіршення становища Київської митрополії в XVI столітті.

2. Особливості реформаційних та контрреформаційних рухів

У XVI столітті Європу охопив рух за реформування римо-католицької церкви — Реформація. Він породив кілька нових церков, які називалися протестантськими (бо протестували проти католицизму). До українських земель протестантизм проник із Польського королівства й з Трансільванії, але масового поширення не набув. Протестантами стали лише незначна частина заможних містян і шляхти. В основному вони були социніанами — прихильниками ідей Фауста Социна. Социніани визнавали лише Бога Отця з трьох осіб Святої Трійці, смертну кару й війни вважали гріховним посяганням на людину — образ Божий. Натомість реформаційні ідеї про очищення церкви і зближення її з парафіянами відчутно вплинули на життя православних українців.

Європейські реформаційні ідеї в українських землях проявилися, насамперед, в перекладі Святого Письма та богослужебних книг українською мовою. Першим таким перекладом, здійсненим упродовж 1556-1561 років, було Пересопницьке Євангеліє. Водночас збільшували кількість шкіл, з'явилися навчальні заклади, які надавали середню і вищу освіту. Поширилася практика підтримки церкви і нагляду за нею братствами — об'єднаннями її прихожан.

З другої половини XVI століття набрала обертів Контрреформація — активна боротьба католицької церкви проти протестантів. У Речі Посполитій Контрреформація проявлялася в забороні протестантам займати державні посади та сприянні діяльності ордену єзуїтів — провідників Контрреформації. Але єзуїти в Речі Посполитій діяли методами прихильників Реформації і створили за підтримки держави мережу шкіл — єзуїтських колегіумів. У них надавали якісну освіту. Проте після закінчення навчання молоді українські шляхтичі часто зрікалися рідної віри, приймаючи католицьку.

1. Назвіть особливості реформаційного руху на українських землях у XVI столітті.

2. Як втілювалися реформаційні ідеї в Україні? Коли було створено Пересопницьке Євангеліє?

3. У чому проявилася Контрреформація на теренах Речі Посполитої?

3. Православні братства

В умовах покатоличення та ополячення українців з другої половини XVI століття великого поширення набули братства — об'єднання православних українців для підтримки рідної їм церкви та захисту своїх прав.

Братства опікувалися церквою: доглядали споруду, слідкували за тим, щоб священники виконували свої обов'язки, виступали проти зловживань вищого духівництва; займалися благодійністю: організовували шпиталі для хворих і немічних, благодійні обіди для бідних, допомагали людям у скрутному становищі; здійснювали за можливості протекцію (підтримку) православних: допомагали вступити до ремісничого цеху, вирішити проблеми з торгівлею, відстоювати свої права в суді; проводили просвітницьку діяльність: відкривали школи, в яких навчали рідною мовою, друкарні, в яких найчастіше друкували книги грецькою, старослов'янською та руською (староукраїнською) мовами, створювали бібліотеки. Братства стали справжньою опорою православної церкви, українців і української культури.

Найбільш давнім і впливовим було Львівське братство. В 1586 році Антіохійський патріарх Иоаким, затвердивши статут братства, надав йому право зверхності над іншими братствами та право нагляду за духовенством і в тому числі за єпископами. Тоді ж почала діяти перша братська школа, а дещо згодом Львівське Успенське братство першим отримало право ставропігії, тобто право самостійного підпорядкування безпосередньо патріархові, а не місцевим єпископам.

1. Поясніть значення поняття «братства».

2. Охарактеризуйте напрямки діяльності братств.

3. Яке братство вперше отримало право ставропігії?

Детальніше про... православні братства

Наприкінці XVI — на початку XVII століття братства організовувалися в більшості міст Галичини, Холмщини, Підляшшя. Так,

1589 року організаційно оформилися братства в Рогатині та Красноставі, 1591 року — у Бересті та Городку, 1592 року — у Комарні. Братства виникли також в окремих селах. Близько 1615 року стало діяти Богоявленське братство в Києві, а в 1617 році — Чеснохрестське (Хрестовоздвиженське) братство в Луцьку.

1. Назвіть братства, які виникли в XVI столітті.

2. Коли виникли братства в Києві та Луцьку?

Із «Перла многоцінного» Кирила-Транквіліона Ставровецького (викладача грецької мови у братській школі Львова, а згодом Вільна, богослова).

Про благодійну діяльність братств.

«Бог створив людей рівними і єдиними, дарував їм душу розумну, дав їм весь видимий світ... сенс життя людей полягає в повсякденній трудовій діяльності на благо суспільства... знання, наука і освіта повинні супроводжувати людину впродовж усього її життя... »

1. Подумайте. Висловіть судження. Які з висловлених думок близькі до ідей Реформації, а які — до традиційних уявлень християнської церкви?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Прочитайте уривок із грамоти патріарха Йоакима. «Хочуть... панове міщани львівські школи заснувати для навчання дітям християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького і слов’янського, щоб не був їх християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купити друкарню потрібно для тієї школи...». Висловіть судження. Які цілі ставили перед собою православні братства? Які напрямки діяльності обирали?

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  4. Економічне життя українських земель...
Наступна сторінка:   6. Берестейська церковна унія 1596 року



^