Інформація про новину
  • Переглядів: 733
  • Дата: 12-04-2021, 21:56
12-04-2021, 21:56

6. Берестейська церковна унія 1596 року

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  5. Церковне життя в XVI столітті
Наступна сторінка:   7. Православна церква в першій половин...

Згадайте, яка подія відбулася в християнському світі у 1054року. Як ви розумієте значення понять «Реформація», «Контр-реформація »?

Чи пам’ятаєте ви, що православна церкви в ЛТ7 столітті втратила підтримку> Константинопольського патріарха?

1. Причини Берестейської церковної унії

Християнами були як поляки, так і русини (українці), з тією відмінністю, що одні були католиками, а інші православними. Ще в XV столітті піднімалося питання про відновлення єдності церкви. Та лише в другій половині XVI століття з'явилися передумови для об’єднання православних і католиків, принаймні в кордонах Речі Посполитої. По-перше, католики і православні опинилися в межах однієї держави. По-друге, католицька церква зміцнила свої позиції в процесі Контрреформації, в той час як православна церква в Речі Посполитій переживала період кризи. По-третє, ідею об'єднання підтримувала частина православних єпископів.

Серед причин варто відзначити прагнення Римського престолу поширити свій вплив на Схід, а також сподівання польських королів, спираючись на католицьку церкву, зміцнити владу в державі. З іншого боку, єпископи Київської митрополії хотіли позбутися надмірної опіки братств та отримати місця в сенаті Речі Посполитої на рівні із католицькими єпископами.

Бачення умов унії було різним. Православні переважно хотіли максимально зберегти особливості своєї церкви, а католики здебільшого уявляли церковну унію як процес приєднання православних до Римського престолу. Окрім того, більшість православних монастирів, парафіяльних священників і прихожан та частина шляхти на чолі з князем Василем-Костян-тином Острозьким були активними противниками унії. Дтя вирішення накопичених протиріч вирішено було зібрати церковний собор (з ’їзд).

1. Визначте передумови церковної унії в Речі Посполитій.

2. Назвіть причини церковної унії в Речі Посполитій.

3. Яким було бачення церковної унії у православних та католиків?

Із листа львівських братчиків до Константинопольського патріарха Єремії про вагання серед православних

«Багато ж прийняли раду піддатися під владу римську архієрейську, запевняючи себе, що перебуватимуть під Папою Римським, здійснюючи все в церкві своїй по закону грецької віри без заборон...».

1. Як автори листа пояснюють перехід до Берестейської унії частини православних вірян?

2. Церковні собори в Бересті

Церковний собор зібрали в місті Берестя, але через надто великі протиріччя між прихильниками і противниками унії спільного собору не відбулося. Князь Василь-Костянтин Острозький у будинку пана Райського зорганізував православний собор, в якому взяли участь: сам князь, представник Константинопольського патріарха Никифор Параскес, представник Олександрійського патріарха Кирило Лукарис, львівський єпископ Гедеон Балабан і перемишльський — Захарій Копистен-ський, а також архімандрити, ігумени, парафіяльні священники, представники братств, православні шляхтичі. Собор прихильників унії проходив у церкві Святого Миколая. В ньому брали участь: київський митрополит Михайло Рогоза, п'ять православних єпископів, кілька римо-католицьких єпископів, четверо найвідоміших єзуїтських проповідників, шляхта, прихильна до унії.

Організований королем Сигізмундом III Берестейський собор офіційно проголосив створення об’єднаної Руської або унійної, згодом греко-католицької церкви. 15 грудня 1596 року королівським універсалом було затверджено церковну унію. Отже, утворилася ще одна церква. Першим унійним митрополитом став Михайло Рогоза.

Православний собор засудив рішення своїх опонентів, його учасники залишилися вірними православ'ю. Унія поставила православну церкву поза законом, призвела до тривалої, а інколи і кривавої боротьби між прихильниками православної і греко-католицької церков.

1. Скільки соборів відбулося в Бересті? Чому?

2. Коли утворилася греко-католицька церква?

3. В якому становищі опинилася православна церква після прийняття унії?

Детальніше про...

Основні умови Берестейської церковної унії

Новоутворена Руська (унійна або греко-католицька) церква підпорядковувалася Папі Римському.

Греко-католики визнавали основні догмати (беззаперечні твердження) католицького віровчення, зокрема догмат про походження Святого Духа від Отця й Сина (православні визнають, що Дух Святий походить лише від Отця). Церковні обряди греко-католиків, свята, таїнства, особливості храмового будівництва, іконопису, церковного співу мали бути такими ж, як і у православних. У богослужіннях зберігалася церковнослов’янська мова.

Греко-католики продовжували відзначати свята за старим стилем (юліанським календарем), а їх священники могли одружуватися.

Унійне духовенство звільнялося від сплати податків.

Шляхта, яка сповідувала унію, на рівні з римо-католицькою мала право претендувати на державні посади.

Унійним єпископам було обіцяно місце в сенаті Речі Посполитої (обіцянку> не було виконано).

1. Поясніть, чому новоутворену церкву називають греко-католицькою.

3. Греко-католицька церква після унії

Новоутворена церква як спроба релігійного порозуміння опинилася в непростому становищі. З одного боку, її не визнавали рівноправною римо-католики, тому єпископи-уніати обіцяних місць у сенаті не отримали. А з іншого боку — православні вважали її чужою. Відбувся розкол між українцями на релігійній основі, який призвів до багаторічної ворожнечі, суперечок за право володіти храмами, проводити богослужіння тощо.

Протиборство між православними й греко-католиками особливо загострилося, коли після смерті Михайла Рогози митрополитом став Іпатій Потій (1600-1613 роки). Він був одним з головних ідеологів Берестейської унії, її ревним втілювачем у життя. Резиденція Іпатія Потія знаходилась у Вільно (нині Вільнюс). За період митрополичої каденції (перебування на посаді митрополита) Іпатія Потія у православних силоміць відбирали храми, а священників примушували до переходу в унію. Спроби знайти порозуміння між православними й греко-католиками були здійснені при митрополиті Йосифові-Вельямінові Рутському (1613-1637 роки). Окрім того, він провів реформи греко-католицької церкви: реорганізував монастирі, створив греко-католицькі школи. Василіанський чернечий орден, посилив

дисципліну серед священників, дбав про покращення освіти греко-католицьких священників.

Хоча Берестейська унія породила низку проблем, виявилися і несподівані позитивні наслідки. Утворена греко-католицька церква зберегла національні традиції в обрядовості і була церквою українців та білорусів, водночас мала певні права в католицькому світі і завдяки цьому стала серйозною перешкодою покатоличенню та полонізації українців.

1. Що ускладнювало становище унійної (греко-католицької) церкви?

2. Чим відрізнялося управління церквою Іпатія Потія та Йосифа-Вельяміна Рутського?

3. Якими були позитивні наслідки створення греко-католицької церкви?

Ім’я (повне). Адам (церковне ім’я Іпатій), син Лева, Потій Тишкович.

Народження. Народився 1541 році в селі Рожанка на Холмщині (нині територія Польщі).

Походження. З православного шляхетського роду.

Освіта. Навчався в кальвіністській школі Віденського воєводи князя Миколи Радзивілла Чорного, а згодом у Краківському університеті. Ключові події життя.

До 1595 року служив при дворі князя Миколи Радзивілла Чорного. Був секретарем польського короля Сигізмунда II Августа, а згодом земським суддею в Бересті, берестейським каштеляном (помічником воєводи) і сенатором Речі Посполитої. Близько 1589 року організував у Бересті православне братство зі школою при ньому. Належав до гуртка літераторів і публіцистів князя Василя-Костянтина Острозького. В п’ятдесят два роки, після смерті дружини, постригся в ченці під ім’ям Іпатій. За сприяння князя Василя-Костянтина Острозького став володимиро-берестейським єпископом.

1595 року, всупереч волі старого князя Острозького, разом з Кирилом Терлецьким їздив до Рима як уповноважений від ініціаторів церковної унії. 1596 року прийняв участь в унійному Берестейському соборі. Через чотири роки після прийняття унії став другим унійним митрополитом і на цій посаді вживав жорстких заходів для її зміцнення. Написав ряд полемічних творів: «Унія...» 1596 рік., «Антиризис...» 1600 рік, «Оборона собору флорентійського» 1603 рік.

1. Доведіть або спростуйте думку: «Чеснотами Іпатія Потія були працелюбність та активна життєва позиція».

Із «Розмислів про народ руський» Яна Щасного Гербута про згубність утисків православних для Речі Посполитої

«... Колотнеча, яку почали з народом руським, братами й кревними нашими, вона ніби рана в серце, котра, хоч би й найменша була, приносить смерть... Бо знаю добре про те, що з ними діється, почавши від Берестейського з’їзду. Знаю добре, як на сеймиках подають їм надію, а на сеймах з них сміхи ладнають. На сеймах обіцяють, а на сеймиках шикають. На сеймиках братами називають, а на сеймах — відщепенцями...»

1. Про які наслідки унії пише автор документа?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

3. Обгрунтовано підтримайте або спростуйте думку польської історикині Терези Хинчевсь-кої-Геннель: «Наслідки унії є парадоксальними і цілком протилежними планам ініціаторів унії... Роздвоєння народу на прибічників та противників унії спричинило величезне зростання національної свідомості (українців). Зрозуміло, що прихильники унії в Римі та Варшаві не чекали такого...»

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 




Попередня сторінка:  5. Церковне життя в XVI столітті
Наступна сторінка:   7. Православна церква в першій половин...



^