Інформація про новину
  • Переглядів: 76
  • Дата: 12-04-2021, 21:57
12-04-2021, 21:57

7. Православна церква в першій половині XVII століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  6. Берестейська церковна унія 1596 року
Наступна сторінка:   8. Культурно-освітнє життя в українськ...

Згадайте, коли було створено греко-католгщьку церкву.

Як ви розумієте значення понять «братство», «ставропігія»?

Чи пам’ятаєте ви, що православна церква після Берестейської унії отінилася поза законом?

1. Відновлення вищої церковної ієрархії Київської митрополії

Після Берестейської унії на захист православної віри стали різні стани українського суспільства. Містяни, гуртуючись коло братств, за можливості, захищали від захоплення православні храми, відстоювали права православних у судах. Православні шляхтичі, поєднуючи свої зусилля з протестантами, домоглися від короля і сейму заборонити примусове навернення до іншої віри. Козаки сприяли заснуванню в 1615 році Київського Богоявленського братства, спільно з киянами не допустили Іпатія Потія до Києва і не дозволили йому відібрати Києво-Печерський та Михайлівський монастирі. Боротьба православних з греко-католиками, на радість їхнім ворогам, часто доходила до жорстокостей і навіть убивств. Причому з обох сторін.

1620 року склалася низка обставин на користь православних вірян. Повертаючись із Московії, в Київ завітав Єрусалимський патріарх Феофан. Після укладення Роставицької угоди 1619 року між козаками та поляками, коронна армія відступила з Київщини, тож не могла завадити планам Петра Конашевича-Сагайдачного, який 1620 року з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. (Про ці події ви детальніше дізнаєтеся в наступному розділі). Київське православне духовенство не побоялося супроти волі короля просити патріарха про відновлення вищої православної ієрархії в Україні.

Отже, 1620 року було відновлено вищу церковну православну ієрархію в Україні: Єрусалимський патріарх Феофан у Києві висвятив шістьох православних єпископів та митрополита. Ним став ігумен

Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Київської братської школи Йов Борецький. Польський уряд відновлення ієрархії в такий спосіб не визнав, патріарха, митрополита та єпископів оголосив зрадниками й збирався їх покарати, але нічого не міг вдіяти, адже вони були під захистом козаків гетьмана Петра Сагайдачного.

1. Як представники різних станів суспільства долучилися до захисту прав православних вірян у Речі Посполитій?

2. Які обставини сприяли відновленню вищої православної ієрархії в Україні?

3. Хто став першим київським митрополитом від часу проголошення Берестейської унії?

Зі спогадів Йова Борецького про відновлення церковної ієрархії

«...Були справді такі, що відраджували патріарху з огляду на ті небезпеки, які тепер нам загрожують; але люди лицарські, духом гарячі, сказали найсвятішому: «Не був би ти патріархом, не був би добрим пастирем, не будеш намісником Христовим і апостольським, коли б не посвятив і не зоставив народові руському митрополита і єпископів...»

1. Подумайте. Кого Йов Борецький називає «людьми лицарськими»?

2. Легалізація православної церкви в Речі Посполитій

Щороку від укладання Берестейської унії у Речі Посполитій православні шляхтичі, а згодом і козацькі посольства подавали прохання королю і звернення до сейму щодо захисту та узаконення своєї церкви. Але король Сигізмунд III не визнавав за православними права на власну церкву. Лише коли на трон зійшов у 1632 році його син Володислав IV, ситуація дещо змінилася.

До легалізації православної церкви короля підштовхували ряд зовнішніх і внутрішніх обставин. У 1632 році закінчувався термін Деулінського перемир'я між Московським царством і Річчю Посполитою ( про дану подію ви дізнаєтеся в § 16 III розділу), тому варто було заручитися підтримкою православного козацтва для нової війни з Московією. Окрім того, щойно вдягнувши корону, Володислав IV намагався зміцнити свій авторитет і забезпечити спокій у державі, а в умовах національно-релігійних утисків цього досягти було неможливо.

Використовуючи момент зміни короля, в 1632 році з новою силою православні стали вживати заходів для легалізації (визнання законності) православної церкви. Звернення козаків, православних братств, вищого

духовенства Київської митрополії на чолі з настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою (на той час саме помер Иов Борецький) та навіть протестантів на чолі з князем Христофором Радзивіллом сприяли тому, що в 1632 році сейм ухвалив «Пункти для заспокоєння руського народу», а наступного року король Володислав IV затвердив «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими було легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії. Новим і першим визнаним державою після Берестейської унії київським митрополитом став Петро Могила.

1. Якими законними способами боролися за свої права православні Речі Посполитої?

2. Що змусило короля Володислава IV виконати прохання православних?

3. Який документ відновив законність існування православної церкви в Речі Посполитій?

Детальніше про...

основні положення «Пунктів для заспокоєння руського народу» 1632 року

V Документ узаконював існування Київської православної митрополії на чолі з митрополитом і чотирма єпископами: львівським, луцьким, перемишльським та мстиславським.

V Православній церкві дозволялося мати власні церкви, монастирі, братства, друкарні та школи.

V у Києві православним поверталися усі церкви і монастирі, окрім Видубицького монастиря.

3. Реформи митрополита Петра Могили

Петро Могила, ставши митрополитом, прагнув навести лад у церковному житті Київської православної митрополії. Для цього він провів такі реформи: запровадив нагляд за дисципліною духівництва та порядком ведення богослужінь, налагодив роботу консисторії — суду для служителів церкви, обмежив права магнатів і братств втручатися в церковні справи, запровадив у богослужінні замість церковнослов'янської руську (староукраїнську) мову і зробив обов'язковими недільні повчання-проповіді для мирян.

Велику увагу Петро Могила приділяв освіті і, зокрема, дбав про те, щоб усі священники проходили відповідне навчання. Він об'єднав Лаврську і Братську школи Києва. Так у 1632 році постав славетний Києво-братський колегіум, який з часом перейменували в Києво-Могилянський. Це був

другий, після Острозької академії, за черговістю відкриття вищий навчальний заклад України.

Особлива увага митрополита була спрямована на створення нових релігійних книг. Зокрема, Ісая Трофимович за участі і сприяння Петра Могили написав «Православне ісповідання віри» — книгу про основи православного віровчення. Ця праця була схвалена собором православних патріархів. Петро Могила написав також староукраїнською мовою «Требник» 1646 року — книгу про порядок церковних богослужінь. Опорою у видавничих стараннях Петра Могили була друкарня Києво-Печерської лаври, заснована ще Єлисеєм Плетенецьким у 1615 році. 30-40-і роки XVII століття — це період реформ і оновлення Київської митрополії, який ще називають Могилянським періодом.

1. Назвіть нововведення Петра Могили для покращення діяльності православної церкви.

2. Як і коли було створено Києво-Могилянський колегіум?

3. До створення яких книг долучився Петро Могила?

Із дарчої Галшки Гулевичівни (українська шляхтянка роду Гулевичів)

«Я, Галшка Гулевичів на... (1615 рік) даю, дарую і записую, і відказую, фундую добра мої власнії... власний мій двір з землею.., що знаходиться в Києві... зі всім (належним) до того двору... Усе це (даю) на монастир (православний)... і на школу для дітей як шляхетських, так і містянських, і на будинок для подорожніх...»

Примітка. Саме в дарованому будинку Галшки. Гулевичівни 1615 рок\> була створена Київська братська школа, а після 1632 рок\> — Києво-братський (Кнєво-Могнлянський) колегіум.

1. Що поєднує Галшку Гулевичівну і Києво-Могилянський колегіум?

Ім’я (повне). Петро Симеонович Могила.

Народження. Народився 1596 року в молдовському місті Сучава (нині Румунія).

Походження. З молдовського боярського роду.

Освіта. Навчався у Львівській братській школі, потім у Замойській академії.

Ключові події життя.

До 1632 року служив у польському війську, брав участь у Хотинській війні. В двадцять дев’ять років під

впливом Нова Борецького прийняв чернецтво і через два роки став архімандритом (настоятелем) Києво-Печерської лаври. 1631 року заснував Лаврську школу.

З 1632 року — митрополит Київський і Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха. Провів ряд церковних реформ. 1632 року заснував Києво-братський колегіум. За його підтримки було відреставровано Софійський собор Києва, будинки Києво-Печерської лаври, розкопано Десятинну церкву. Автор книг «Требник», «Православне ісповідання віри», «Антологія. Молитви і повчання, корисні для душі» та інші. Помер 1647 року Похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

1. Уявіть, що ви опинилися в XVII столітті й вам пощастило поспілкуватися з Петром Могилою. Сформулюйте питання, які б ви задали відомому історичному діячеві.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

3. Ознайомтеся з цитатою української історикині Наталі Яковенко. «За Могили було проведене коло заходів, які наповнювали живим змістом релігійну свідомість християнина-українця,... (У зв 'язку із цим було здійснено проведення)... масштабних реставраційних робіт у Києві, що повернули «з темряви підземної», як тоді писали, Десятинну церкву, Софійський собор, Трисвятительську церкву, храм Спаса на Берестові, Михайлівську церкву у Видубицькому монастирі. Ці споруди, пов’язані з минулим княжої Русі, для людей того часу були не архітектурними пам’ятками, а матеріальним символом ідеї... Недарма саме в цей час вперше фіксується повір’я, що доки в Святій Софії стоїть Непорушна Стіна з Богородицею-Орантою, доти стоятиме й Київ». Обґрунтовано підтримайте або спростуйте думку: «Київ єднає Русь-Україну із козацькою та сучасною Україною».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  6. Берестейська церковна унія 1596 року
Наступна сторінка:   8. Культурно-освітнє життя в українськ...



^