Інформація про новину
  • Переглядів: 115
  • Дата: 12-04-2021, 21:58
12-04-2021, 21:58

8. Культурно-освітнє життя в українських землях XVI століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  7. Православна церква в першій половин...
Наступна сторінка:   9. Культурно-освітнє життя в українськ...

Згадайте, як Реформація впливала на життя українців.

Як ви розумієте значення поняття «Ренесанс»?

Чи пам’ятаєте ви, що Швайпольт Фіоль, Францис Скорина першими надрукували книги церковнослов 'янською мовою?

1. Умови і стан розвитку культури

XVI століття — це час національно-культурного відродження. Час, коли українці, поєднавши руські звичаї та традиції княжої доби, культурні надбання народів, що жили поруч, — татар, поляків, німців, угорців, румунів та інших, — зі здобутками нових західноєвропейських ідейно-культурних течій — Ренесансу (звернення до античної спадщини), гуманізму (визнання людини найвищою цінністю), Реформації та Контрреформації, створили власну, неповторну культуру.

Національно-культурне відродження стало можливим завдяки активним представникам усіх станів українського суспільства: тим князям, магнатам і шляхтичам, які усвідомлювали себе «руссю», тобто українцями, і матеріально підтримували українську культуру; містинам, що входили в українські православні братства; діячам православної церкви, які боролися за її права; селянам, які зберігали рідну мову та давні традиції; козакам, які стали на захист прав, свобод і віри українського народу.

Розвитку української культури перешкоджали: бездержавність, роз'єднаність українських земель, соціальне, національне і релігійне гноблення з боку іноземних поневолювачів, втрата національної ідентичності (усвідомлення своєї приналежності до нації) частиною української шляхти.

1. Чому XVI століття прийнято вважати часом національно-культурного відродження?

2. Хто сприяв збереженню та розвитку української культури?

3. Що перешкоджало розвитку української культури?

2. Освіта. Розвиток книгодрукування

Українська освіта в XVI столітті розвивалася на основі традицій із залученням західноєвропейського досвіду. Початкову освіту надавали парафіяльні (православні, католицькі, протестантські) ніколи при більших церквах і монастирях відповідних конфесій. Діти заможних шляхтичів здобували початкову освіту вдома.

Першим вищим навчальним закладом Східної Європи стала Острозька слов’яно-греко-латинська академія, яку відкрив у 1576 році на свій кошт князь Василь-Костянтин Острозький. Першим ректором академії став відомий письменник і науковець Герасим Смотрицький. Острозька академія була триступеневим навчальним закладом: у ній надавали початкову освіту — вчили церковнослов'янської азбуки, потім можна було отримати середню освіту. Для цього, окрім церковнослов'янської, вивчали ще й грецьку та латинську мови, а також «сім вільних наук». Кращі учні студіювали філософію та богослов’я — і так отримували вищу освіту. При академії були друкарня і бібліотека.

За зразком Острозької академії організовувалися і кращі братські слов’яно-греко-латинські школи, але в них не вивчали філософії та богослов'я. Отже, грунтовну середню освіту можна було здобути або в єзуїтських колегіумах, або у братських школах. І в перших, і в других вивчали «сім вільних наук»: граматику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, риторику й діалектику.

1. Де українці в XVI столітті могли здобути початкову освіту?

2. Коли виник перший вищий навчальний заклад Східної Європи?

3. Які навчальні заклади надавали середню освіту?

Детальніше про...

особливості навчання в братських школах

У братських школах навчали дітей шляхтичів, місян та селян.

Програми навчання кращих братських шкіл були такими ж, як і програми інших, поширених в Європі середніх шкіл.

Навчання велося рідною мовою.

Більшість шкільних наук були гуманітарними: класичні грецька, латинська і церковнослов’янська мови, діалектика, риторика, поетика.

Вивчалися також арифметика, геометрія, астрономія і церковний спів. Моральне виховання проводилося на основі православного віровчення.

Як і сьогодні, учні відвідували уроки та мали перерви між ними.

Під час уроків проводили лекції, бесіди, диспути, взаємне (парне) навчання, самостійні роботи з підручником, списування з таблиці, складання промов, віршів, написання диктантів та ін.

Ім’я (повне). Герасим Данилович Смотрицький.

Народження. Народився в селі Смотрич (тепер Дунаєвецький район Хмельницької області).

Походження. З українського шляхетського роду.

Освіта. Початкову освіту отримав від батька, а решту науки опановував шляхом наполегливої самоосвіти.

Ключові події життя. До 1576 року Смотрицький був міським писарем чи підстаростою в Кам’янецькому (на Поділлі) старостві. З 1576 року — підскарбій князя Василя-Костянтина Острозького. В Острозі Герасим Смотрицький створив і очолив відомий науково-літературний гурток, а згодом став першим ректором Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Разом з Іваном Федоровичем як знавець Святого Письма підготував до друку Острозьку Біблію (1581 рік), написав до неї передмову та віршовану посвяту князю Василю-Костянтину Острозькому — один зі зразків найдавнішого українського віршування. Є автором полемічних творів на захист православної віри: «Ключ царства небесного...», «Календар римський новий...» у 1587 рік, а також поезії, які не збереглися.

Погляди. Прихильник православного віровчення та незмінності християнських догматів. Заперечував божественне походження влади римських пап. Велике значення надавав освіті, але такій, що базувалася на релігійних догмах. Для кращого переконання читача у своїх творах звертався до народного гумору з приповідками і примовками.

1. Складіть п’ять питань, які б ви хотіли задати Герасиму Смотрицькому.

3. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федорович

Розвиток мови має вагоме значення для формування ідентичності народу. Мова виокремлює один народ від іншого та є необхідною умовою розвиту національної культури. В XVI столітті українці послуговувалися трьома різновидами староукраїнської мови. Розмовну мову засвоювали від народження і спілкувалися нею в повсякденному житті. Церковні книги найчастіше писали церковнослов’янською (слов’яно-руською) мовою. Оскільки церковнослов'янська мова була надто тяжка для розуміння, то широкого використання набула руська писемна мова, яку сьогодні називають

староукраїнською. Вона була наближена до розмовної, з багатьма запозиченими іноземними словами. Руська (староукраїнська) мова стала державною мовою Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.. Нею писали великокняжі універсали і привілеї, нею ж написані збірники литовських законів — «Литовські статути», судові книги, приватні листи тощо.

У часи Середньовіччя вважалося, що Біблію можна писати лише особливими мовами: латиною, грецькою і церковнослов'янською. Але діячі Реформації були переконаними, що Святе Письмо має бути зрозумілим не тільки священникам, але і простим людям. Під впливом реформаційних ідей в Україні XVI століття було зроблено переклад Святого Письма з церковнослов'янської на руську

(староукраїнську) мову. Першим таким перекладом стало Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 року. Воно є вишуканим зразком рукописного книжного мистецтва XVI століття, багато оздоблене, орнаментоване в українському стилі симбірським майстром-малярем Федуском. На Пересопницькому Євангелії складають присягу президенти сучасної України.

У XVI столітті набуває поширення друкарство. Першодрукарем в українських землях вважається Іван Федоров (Федорович). 1574 року він видав у Львові перші друковані українські книги: «Апостол» та «Буквар». Згодом на кошти і прохання Василя-Костянтина Острозького Іван Федорович організував друкарню в Острозі, де в 1581 році надрукував Острозьку Біблію — шедевр стародруків.

1. Якими мовами користувалися українці в XVI столітті?

2. Яка книга вперше була перекладена на староукраїнську мову?

3. Кого вважають українським першодрукарем? Чому?

Ім’я (повне). Іван Федорович. У Москві, де жив раніше, іменувався як Федоров, а у Львові та Острозі дописував після свого імені Москвитин, вказуючи, де попередньо

проживав. На своїх книгах використовував герб «Григорук».

Народження. Місце достеменно не встановлене.

Походження. Достеменно не встановлене.

Ключові події життя.

До 1572 року був дияконом церкви Миколи Гостунського при Московському Кремлі. 1552 року Іван Федоров разом з данським місіонером Місінґеймом започаткували друкарську справу в Москві, де в 1564 році надрукував «Апостол», а наступного року — «Часословець». Через переслідування з боку вищого московського духовенства був змушений залишити місто. Переїхав до Литви, де в 1569-1570 роках надрукував «Учительське Євангеліє» та «Псалтир з Часословцем» за кошти литовського князя Гната Ходкевича.

З 1572 року жив у Львові. В 1574 році за кошти Львівського братства видрукував «Апостол» та «Буквар». На запрошення князя Василя-Костянтина Острозького в 1578 році перебрався до Острога, де заснував друкарню при Острозькій академії. В Острозі видав 1580 року «Новий Завіт» і «Псалтир», а в 1581 р. — «Острозьку Біблію». Відливав також у Львові гармати на замовлення короля. Помер у 1583 році.

1. Попрацюйте в парах і з’ясуйте, чи пов’язаний розвиток книгодрукування із розвитком освіти. Відповідь обґрунтуйте.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Острог — осередок української культури другої половини XVI століття».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  7. Православна церква в першій половин...
Наступна сторінка:   9. Культурно-освітнє життя в українськ...



^