Інформація про новину
  • Переглядів: 64
  • Дата: 12-04-2021, 21:59
12-04-2021, 21:59

10. Українські міста і розвиток мистецтва в XVI - першій половині XVII століття,

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  9. Культурно-освітнє життя в українськ...
Наступна сторінка:   11. Повсякденне життя представників ос...

Згадайте, що поєднувало культуру Русі-України та Візантії.

Як ви розумієте значення понять «бароко», «гуманізм»?

Чи пам ’ятаєте ви, що українська культура розвивалася в умовах відсутності власної держави і роз'єднаності українських земель?

1. Містобудування

XVI-XVII століття в Україні — це час будівництва нових і перебудови старих міст, замків і монастирів. Більшість тогочасних міст мали захисні стіни і центральну площу, на якій розміщувалися ратуша, церква, будівлі заможних містян, торгові лавки, а у визначені дні проводилися ярмарки. Від центральної площі до воріт йшла дещо ширша «головна» вулиця. Землі в межах обгородженого стіною міста було мало, і вона була дорогою, тому будинки часто будували в кілька поверхів і впритул один до одного. На сході України будівлі і стіни міст були переважно дерев’яними, а на заході — мурованими.

У XVII столітті при будівництві нових міст, або нових кварталів старих міст дотримувалися регулярної забудови: наперед планували розміщення площ та вулиць, дбали, щоб вони були рівними і перетиналися під прямими кутами. Мода будувати ратуші з вежами прийшла до нас з Європи.

В українській архітектурі в XVI столітті набув поширення Ренесанс, а новинкою початку XVII століття став стиль бароко. Дтя нього притаманні пишність і різноманітність декору (оздоблення), порушення симетрії і «правильності» форм, плавність, вигнутість ліній. У каплиці Боїмів, що у Львові, відчутні впливи і бароко, і ренесансу. Поширення бароко сприяло подальшому розвитку скульптури.

1. Які будівлі розміщувалися на центральній площі міста у XVI столітті?

2. Назвіть ознаки регулярної забудови міст.

3. Що стало архітектурною новинкою XVII століття?

2. Архітектура

В українській архітектурі переважали такі стилі, як: традиційна дерев’яна архітектура, в основі якої дерев'яний зруб, була поширена по всій сільській

території України. Особливим колоритом відрізняється архітектура дерев'яних церков Карпатського регіону.

Ренесансна архітектура набула поширення в західноукраїнських містах із XVI століття. Для ренесансних будівель притаманні симетрія і пропорційність форм, використання колон або їхня імітація, помірне скульптурне оздоблення. Найвідоміші архітектурні пам'ятки Ренесансу в Україні — це ансамбль Успенської (Братської) церкви у Львові: дзвіниця, або вежа Корнякта (архітектор Петро Барбон, 1578 рік), каплиця Трьох Святителів біля підніжжя дзвіниці (Петро Красовський, 1591 рік) і сама церква (архітектор Павло Римлянин, 1629 рік). В архітектурі церкви та каплиці відчуваються як впливи Ренесансу, так і традиційної української дерев'яної архітектури.

Оборонна архітектура культових (для релігійних обрядів) споруд поширилася через постійні війни і мала товсті стіни будівель та вузькі вікна-бійниці. Монастирям, подібно до невеликих міст, властиві були оборонні стіни з бійницями і ровами. Оборонні католицькі монастирі різних орденів поєднувалися з міськими мурами у фортифікаційну систему.

Для Києва характерним було будівництво православних монастирів — як комплексів кам'яних споруд (Михайлівський, Софійський). В XVII столітті оборонний характер архітектури був зумовлений розвитком гарматної справи. Високі башти та мури будували нижчими, але з товстішими стінами і висунутими вперед невисокими п'ятикутними вежами — бастіонами. Вони давали можливість вести вогонь вздовж стін і на них. Але магнатам також хотілося розкоші. Через це з'являються багаті і добре укріплені бастіонами замки-палаци. Окремо від міста знаходилися фортеці правителів — замки (Замкова гора (Киселівка, (Київ), Високий замок (Львів), замок Любарта (Луцьк), замок королеви Бони (Кременець).

1. Де набула поширення дерев’яна традиційна архітектура? Які були її особливості?

2. Назвіть ознаки Ренесансної архітектури та приклади будівель даного стилю.

3. Яких рис набула в XVII столітті оборонна архітектура?

3. Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво в XVI столітті було під відчутним впливом Ренесансу, Реалізму та народних традицій. Скульптуру найчастіше отримували різьбленням по дереву або каменю, литтям з металів або ліпленням з глини. Розвиток скульптури був тісно пов'язаний з тогочасним будівництвом. Ренесансні споруди прикрашали рельєфами (опуклими зображеннями на площині), а також статуетками в повному об’ємі. Скульптури в повному об'ємі можна побачити на палаці Корнякта,

Чорній кам'яниці та інших. Шедеврами рельєфного скульптурного оздоблення вирізняється львівська каплиця Кампіанів. Набуває поширення посмертний скульптурний портрет, прикладом якого є надгробок князя Костянтина Івановича Острозького.

Щедро прикрашали різьбленням дерев’яні іконостаси в православних та греко-католицьких церквах.

Живопис. Українські іконописці XVI століття дотримувалися традицій візантійського іконопису та староруських звичаїв, але з'являються й деякі нововведення. Якщо раніше вважали, що майстер є лише засобом для втілення Божого задуму і тому не повинен підписуватися під іконою, то в XVI столітті з'являються ікони з іменами іконописців. На початку століття найпотужнішою була Перемишльська іконописна школа. Її найвідоміший майстер — Олексій Горошковим. З другої половини XVI століття центром іконопису і малярства став Львів, а знаним майстром — Микола Петрахнович. Відома його ікона «Христос перед Пілатом». Водночас відроджуються іконописні традиції Києва. Кращий зразок київської школи іконопису — це ікона «Святий Миколай» невідомого автора з церкви Святого Миколая Набережного.

Світський портрет найактивніше розвивався у Львові і перебував під впливом ідеї про особливе «сарматське» походження шляхти. У портретах значну роль відіграють різні аксесуари, що відображають привілейоване становище героя портрета: шабля, дорогий одяг тощо. На той час світський портрет — це символ знатності, багатства і влади. В замках магнатів інколи створювалися цілі родинні портретні галереї.

Яскравим прикладом світського портрета є портрет Криштофа Збаразького у повний зріст.

У XVI столітті сягнула досконалості книжкова мініатюра. Кращі її зразки, симбірського майстра Федуска, можна побачити на сторінках Пересопницького Євангелія. їх відзначає багатий рослинний орнамент та досконалість виконання. Але щоб отримати зображення в друкованій книзі, його спочатку вирізали на дощечці, змащували чорнилом і тоді робили відбитки (друкували) картинки на папері. Такі зображення в друкованих книгах називають гравюрами. Перші гравюри в Україні були створені в 1574 році на сторінках львівського «Апостола» в друкарні Івана Федоровича

(Федорова). Відомим гравером XVII століття був Ілля з Києва. Він виконав гравюри для «Требника» Петра Могили та «Печерського патерика».

1. З чого виготовляли скульптури у XVI столітті? Які вам відомі зразки української скульптури?

2. Що в українському іконописі було традиційним, а що — новим?

3. Поясніть. Що називають гравюрою, а що — книжковою мініатюрою?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Архітектура та образотворче мистецтво в XVI — на початку XVII століття».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  9. Культурно-освітнє життя в українськ...
Наступна сторінка:   11. Повсякденне життя представників ос...



^