Інформація про новину
  • Переглядів: 108
  • Дата: 12-04-2021, 22:00
12-04-2021, 22:00

11. Повсякденне життя представників основних верств суспільства XVI - першої половини XVII століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  10. Українські міста і розвиток мистецт...
Наступна сторінка:   12. Походження українського козацтва

Практична робота № 1

Мета. На основі доступних джерел з’ясуйте особливості соціально-економічного становища та повсякденного життя представників різних верств суспільства.

Завдання 1. Попрацюйте в парах «Обвинувачувач — адвокат». Ознайомтеся із документами № 1, 2 та 3. Спочатку разом оберіть та запишіть з-поміж можливостей магнатів три, на вашу думку, найважливіших. Обвинувачувач має вказати на шкоду від таких можливостей для суспільства, а адвокат — на користь.

Документ № 1. Із записок папського нунція Джуліо Руджієрі (близько 1560 року) про привілеї шляхти

«...Правдивим шляхтичем є той, хто уродився від батьків шляхетського стану... Шляхта має велику вищість над не шляхтою... Окрім того, що вони є самовладними панами у своїх добрах, мають багато привілеїв, кожний їх боїться і низько кланяється... Шляхті дають усі уряди (посади), з неї виходять на єпископів, сенаторів, на усіх двірських урядовців... Шляхта живе розкішно, любить тримати багато слуг і коней, маючи їх сто і більше...»

Документ № 2. Із «Юстифікації невинності» Іова Борецького про права шляхти

«Надано вольність... (українській шляхті) врівень з двома народами польським і литовським посідати сенаторські гідності, радити про добро їхніх країн і своєї вітчизни... З такою вольністю з вільними народами польським і литовським український (руський) народ з’єднався в єдине ціле».

Документ № 3. Зі звернення київської шляхти до короля про збереження прав української мови (1571 рік)

«Нагально (особливо) прохаємо Його королівську мость, нашого милостивого пана, щоб сеймові листи і універсали. Конституції і кожну справу, які

надсилаються до Київської землі, були писані не іншими літерами і словами, як тільки українськими».

Завдання 2. Розгляньте портрети шляхтича та шляхтянок. Що в портретах вказує на їхню заможність? Попрацюйте з інтернет-джерелами, дізнайтеся, ким вони були і чим уславилися. Напишіть по три речення про кожного з них.

Завдання 3. Попрацюйте в четвірках. Користуючись документом № 4, та рубрикою «Детальніше про...», підготуйте редагування тверджень. 1 твердження: «Люди в містах завжди селилися згідно своїх матеріальних можливостей та ... приналежності». 2 твердження: «Під час міських святкувань майстри об’єднувалися у групи залежно від ... приналежності».

Документ № 4. Із записок голландського мандрівника Ульріха фон Вердума про багатонаціональність західноукраїнських міст на прикладі Кам’янця (Подільського).

«...Місто ділилося на три частини: південна була заселена вірменами, які мали там свій окремий ринок, ратушу, гарну церкву й багато добре збудованих купецьких будинків. Центральну частину займали руси. Вони мали великий міський дім з високою вежею, кілька гарних церков грецької релігії. У північній частині міста мешкали поляки, які теж мали там свої костьоли, ратушу й ринок. Кожна частина міста мала своє окреме управління... Крім того, тут жило гце понад сімдесят єврейських родин, старшина яких також вершила судові справи своїх...»

Детальніше про... цехове життя

Центром громадського та обрядового життя деяких великих цехів був цеховий дім. Тут майстри вирішували справи, пов’язані з виробництвом і побутом, відзначали календарні й цехові свята й обряди, переобирали цехову владу... Члени цехів та інших корпорацій під час відзначення містом особливих подій одягалися у святковий одяг, відмінний у кожного об’єднання, несли прапори, геральдичні знаки, різноколірні свічки великих розмірів — ставники.

Завдання 4. Попрацюйте в парах. Користуючись документом № 5, перерахуйте селянські зобов’язання перед панами

Документ № 5. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про становище селян Галичини та Поділля

«Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину... Крім того, залежно від наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, безліч ... курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими святами і на Різдво, ... мають возити своєму панові даром дрова, ...

(давати) грошових податків, ... десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, а що три роки — й третього волика... Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті захочуть».

Завдання 5. Опрацюйте документи № 6 та 7. Лаконічно запишіть у зошит, як сьогодні проявляються описані в них традиції.

Документ № 6. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про святкування українцями Великодня в XVII столітті

«Протягом (наступного після Великодня) тижня не варто зовсім ходити по вулицях, не маючи запасу фарбованих яєць (крашанокі, щоб роздавати їх усім знайомим, кого зустрінеш, промовляючи до них ті самі слова («Христос воскрес!»)... Тоді знайомий або знайома відповідають так само, як вище, обнімаються і цілуються, а той чи та, кого привітали, повинен при цьому дати (свою крашанку»)...»

Документ № 7. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про українське весілля

«...Голова (нареченої) не покрита, волосся розсипане по плечах, відкриваючи лише обличчя, на голові вінок із квітів залежно від пори року. У такому вбранні батько, брат чи близький родич ведуть її до церкви, а попереду — скрипка, дуда або цимбали».

Завдання 6. Підведіть підсумки, зайнявши позицію за вибором.

1. Магнати мали найбільше прав у суспільстві, тому що ...

2. Селяни Галичини та Поділля були безправними, тому що ...

3. Проживання містян у певній частині міста було зумовлено такими причинами: ...

4. Традиції та звичаї українського народу мають глибоке коріння, оскільки ...

Урок-узагальнення за розділом «Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI - першій половині XVII століття»

Любі діти! Ось ви опанували перший розділ підручника й дізналися, як українцям жилося в складі іноземних держав. Також ви зрозуміли, що більшість українських земель опинилися в складі Речі Посполитої. Поруч з вами були давні знайомі, юні знавці історії — Марічка та Ігор. Вони так перейнялися долею українців, що вирішили ще раз відвідати Україну XVI століття. Щоб дістатися до неї разом з ними, вам доведеться повернутися на кілька століть назад та побувати у шести воєводствах, розташованих на українських землях, та особливу територію — Дике Поле, про яке ви дізнаєтеся в наступному розділі й виконати сім завдань. їх можна виконати як у зошиті, так і в гаджеті, використавши QR-код. Отож цікавої і незабутньої мандрівки! Руське воєводство

Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке зі слів зайве і чому.

А Галичина. Західна Волинь, Західне Поділля, Закарпаття.

Б Купці, князі, магнати, пани.

В Бурмістр, фільварок, війт, лава.

Г 1529 рік, 1566 рік, 1569 рік, 1588 рік.

Д Буковина, Київщина, Брацлавщина, Волинь.

Ж Василь-Костянтин Острозький, Гедеон Балабан, Захарій

Копистенський, Іпатій Потій.

Київське воєводство

Марічці та Ігорю по дорозі до Речі Посполитої трапився старовинний документ. Однак від давності деякі слова в ньому стерлися. Допоможіть нашим мандрівникам заповнити пропуски в документі.

Волинське воєводство

Допоможіть Марічці та Ігорю розв’язати ребуси. Дайте визначення розшифрованим поняттям. Поміркуйте, що об’єднує ці поняття.

Подільське воєводство

Встановіть відповідність між датами та географічними об’єктами, які з ними пов’язані.

1 1556-1561 роки

2 1569 рік

3 1586 рік

4 1576 рік

5 1596 рік

6 1615 рік

А Люблін Б Пересопниця В Острог Г Львів Д Київ Ж Берестя

Брацлавське воєводство

Розділіть сторінку зошита на три колонки. В одну колонку випишіть факти, пов’язані з діяльністю Василя-Костянтина Острозького, в іншу — Петра Могили, ще в іншу — Івана Федоровича.

1) Став першодрукарем в українських землях; 2) заснував Острозький слов’яно-греко-латинський колегіум; 3) видав у Львові перші друковані українські книги «Апостол» та «Буквар»; 4) служив у польському війську, брав участь у Хотинській війні; 5) надрукував шедевр стародруків — Острозьку Біблію; 6) був меценатом, захисником православної церкви від зазіхань римо-католиків і королівської влади; 7) відливав у Львові на замовлення короля гармати; 8) у 1632 році став митрополитом Київським; 9) за його кошти було надруковано Острозьку Біблію; 10) написав староукраїнською мовою «Требник»; 11) найбільший землевласник Речі Посполитої, «некоронований король Русі»; 12) заснував Києво-Могилянський колегіум.

Белзьке воєводство

Разом з Марічкою пригадайте роки укладання історичних документів, які визначали долю й правові відносини українського народу.

1) Третій Литовський статут; 2) «Пункти для заспокоєння руського народу»; 3) Люблінська унія; 4) Перший Литовський статут;

5) Берестейська церковна унія.

Дике Поле

Допоможіть Василю-Костянтину Острозькому створити сторінку в одній із соціальних мереж (на ваш вибір) за критеріями: родина, риси характеру, релігійні погляди, державницькі посади, місця перебування, культурницька діяльність. Результати роботи представте на загал.

Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  10. Українські міста і розвиток мистецт...
Наступна сторінка:   12. Походження українського козацтва



^