Інформація про новину
  • Переглядів: 484
  • Дата: 13-04-2021, 13:08
13-04-2021, 13:08

Розділ 3. Природа

Категорія: Я досліджую світ





Попередня сторінка:  Розділ 2. Людина серед людей
Наступна сторінка:   Розділ 3. Природа (продовження)

Зміст

 

  1. Всесвіт. Планета Земля — наш дім у Всесвіті 
  2. Сонячна система 
  3. Планети Сонячної системи 
  4. Сонце — джерело світла і тепла на Землі 
  5. Земля — планета Сонячної системи
  6. Добовий рух Землі та його наслідки 
  7. Річний рух Землі та його наслідки
  8. Місяць — природний супутник Землі
  9. Нагрівання земної поверхні сонячними променями
  10. Природні зони Землі
  11. Погода. Прогноз погоди
  12. Горизонт. Сторони горизонту
  13. Орієнтування на місцевості за допомогою Сонця та місцевих ознак
  14. Орієнтування на місцевості за допомогою компаса
  15. План і масштаб

 

ВСЕСВІТ. ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ — НАШ ДІМ У ВСЕСВІТІ

 

Які небесні тіла тобі відомі? Які прилади люди використовують для вивчення небесних тіл?

Ти живеш на планеті Земля. Удень ти можеш бачити на небі Сонце, а вночі — Місяць, планети, зорі. Усе це — небесні тіла Всесвіту.

Всесвіт — це весь світ, що нас оточує. Він заповнений величезною кількістю зір, які розсіяні нерівномірно. Зоря — це велетенська розжарена газова куля, що випромінює світло. Найближчою до Землі зорею є Сонце.

З давніх-давен люди замислювалися над тим, як влаштований Всесвіт. Спостерігаючи за рухом Місяця, Сонця, планет та зір, вони багато чого дізналися. Поступово накопичувалися знання про Всесвіт і місце Землі в ньому. Так виникла наука про небесні тіла — астрономія.

У Всесвіті існує незліченна кількість зір, об’єднаних у зоряні системи — галактики. Галактика — це величезна зоряна система, яка налічує мільярди зір (тисячі мільйонів), що обертаються навколо її ядра. Галактика, до складу якої входить Сонце, має назву Чумацький Шлях, або наша Галактика.

Який вигляд має Чумацький Шлях безхмарної та безмісячної ночі?

Безхмарної та безмісячної ночі на небі можна побачити сріблясто-білу смугу. Це ділянка Чумацького Шляху, утворена понад 300 мільярдами зір.

Розгляньте малюнки із зображенням галактики, схожої на нашу. Обговоріть, яку вона має форму. Зробіть висновок про розташування Сонця в межах галактики.

Якщо дивитися збоку, то наша Галактика має форму диска. Вона нагадує дві складені одна на одну глибокі тарілки. Усередині цього диска розташована основна маса зір. Що ближче до ядра, то більше їх скупчення.

Якщо дивитися на Чумацький Шлях згори, то видно, що від його ядра відходять спіральні гілки, утворені скупченнями зір.

Наша Галактика обертається навколо свого ядра. Разом з усіма зорями навколо нього обертаються Сонце та Земля.

Сонце розташоване ближче до краю Чумацького Шляху.

Зорі у Всесвіті дуже різноманітні, вони відрізняються розмірами, яскравістю, температурою, кольором. Є зорі-гіганти і зорі-карлики. Гіганти — це зорі, які за розмірами та яскравістю в багато разів перевищують Сонце. Сонце належить до зір-карликів.

Ще в давнину люди помітили, що яскраві зорі утворюють скупчення, які назвали сузір’ями. Спостерігаючи за сузір’ями, люди уявляли різноманітні фігури і давали їм назви. У сучасній астрономії сузір’я — це одна з 88 ділянок, на які поділили зоряне небо для зручності орієнтування на ньому.

Одне із сузір’їв — Велика Ведмедиця. Сім його найяскравіших зір утворюють фігуру, що нагадує ківш або віз.

Сузір’я Мала Ведмедиця за

формою теж нагадує ківш або віз. На кінці ручки «ковша» міститься Полярна зоря, яка вказує напрям на Північний полюс.

Серед незліченних космічних тіл у Всесвіті рухається Земля. Вона — наш космічний дім, у якому є всі необхідні умови для існування людей. Щоб у цьому домі було всім затишно, ми маємо дбати про нього, берегти його природні багатства.

Всесвіт — це весь світ, що нас оточує. Він заповнений величезною кількістю зір, які об’єднані у величезні зоряні системи — галактики. Чумацький Шлях — це галактика, до складу якої входить Сонце. Одним із тіл у Всесвіті є планета Земля.

1. Що таке Всесвіт? З чого він складається? 2. Що таке галактика? Як називається галактика, до складу якої входить Сонце? Де в межах нашої Галактики розташоване Сонце?

3. Яку форму має наша Галактика? Які вона здійснює рухи?

4. Чому Землю називають космічним домом?

Разом із дорослими безхмарного вечора після заходу Сонця поспостерігай за зоряним небом. Знайди сузір’я Великої та Малої Ведмедиць і Полярну зорю.

Дізнайся, які ще є сузір’я. Використовуючи сірники та пластилін, змоделюй одне з цих сузір’їв (на вибір).

 

СОНЯЧНА СИСТЕМА

До яких небесних тіл належать Сонце та Земля? Що тобі відомо про них?

Сонце та небесні тіла, які обертаються навколо нього, утворюють Сонячну систему.

Центральним і наймасивнішим тілом Сонячної системи є Сонце. Навколо нього обертаються 8 великих планет, супутники планет, астероїди, комети, метеороїди.

Планети — це великі кулясті небесні тіла, що обертаються навколо Сонця на різних відстанях. Уявну лінію, якою планета рухається навколо Сонця, називають орбітою.

Рухаючись навколо Сонця, планети одночасно обертаються навколо своєї осі. Вісь — це уявна лінія, яка проходить через центр планети і навколо якої вона обертається.

Розгляньте модель Сонячної системи. Прочитайте назви планет у порядку їх віддаленості від Сонця. Визначте: котрою за віддаленістю від Сонця є Земля; яку форму мають орбіти планет; яка з планет має найдовшу орбіту, а яка — найкоротшу.

Планети — холодні тіла, вони світяться відбитим сонячним світлом. Сонце освітлює їх і нагріває.

Вісім планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун — рухаються навколо Сонця орбітами різної довжини, які мають вигляд витягнутих кіл. Що далі розташована від Сонця планета, то довша в неї орбіта.

У більшості планет є супутники — небесні тіла, які рухаються навколо них. Наша планета Земля має 1 супутник — Місяць, Марс — 2, а в Юпітера їх понад 70.

Планети та їхні супутники — це найбільші, після Сонця, тіла Сонячної системи. Значно меншими за розмірами є астероїди, комети та метеороїди.

Астероїди — це тверді небесні тіла, які мають у поперечнику від 1 до 1000 км і рухаються орбітою навколо Сонця. Відомі тисячі астероїдів. Вони світяться відбитим сонячним світлом і мають неправильну форму.

Найбільші астероїди — Паллада і Ве-ста — мають у поперечнику близько 500 км.

Комети — це невеликі небесні тіла, які рухаються навколо Сонця. Вони мають ядро, яке складається із замерзлих газів, льоду та дрібних уламків. Із наближенням до Сонця, під впливом його тепла, комета починає танути. У неї з’являється голова, яка складається з пилу та газу, і хвіст із розріджених газів.

Найкраще дослідженою є комета Галлея, названа на честь англійського астронома Едмонда Галлея, який обчислив її орбіту. Повний оберт навколо Сонця вона робить за 76 років. Останній раз неозброєним оком її бачили в 1986 році.

Метеороїди — це небесні тіла, розміри яких менші за 1 км. Уламки метеороїдів, які впали на Землю, називають метеоритами.

Учені вважають, що за добу на Землю падає понад 5 тонн метеоритів. За рік на Землю їх потрапляє майже 2 тисячі тонн. Більшість із метеоритів має масу від кількох грамів до декількох кілограмів.

Сонячна система складається із Сонця, планет та їхніх супутників, астероїдів, комет, метеороїдів. Центральним і наймасивнішим тілом Сонячної системи є Сонце. Усі тіла Сонячної системи обертаються навколо нього.

1. Що називають Сонячною системою? Які небесні тіла входять до її складу? Яке небесне тіло є центральним тілом Сонячної системи? 2. Що таке планета? Що таке орбіта? Перелічи планети в порядку їх віддаленості від Сонця. 3. Що таке астероїди, комети та метеороїди?

Обчисли, у якому році люди знову зможуть побачити комету Галлея неозброєним оком.

Підготуй повідомлення про тіло Сонячної системи та його дослідження (на вибір). Презентуй його в класі.

Найбільший у світі метеорит було знайдено в 1920 році в Намібії (Африка). Це залізний метеорит Гоба, маса якого понад 60 тонн. Завдовжки та завширшки він близько 3 м, а заввишки — близько 1 м.

Уважають, що цей метеорит упав на Землю приблизно 80 тисяч років тому.

ПЛАНЕТИ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Яке небесне тіло називають планетою? Які рухи здійснюють планети?

Найбільшими тілами, які обертаються навколо Сонця, є планети. Планети Сонячної системи також обертаються навколо своєї осі. Усі планети, крім Меркурія та Венери, мають супутники.

Користуючись малюнком, порівняйте планети земної групи і планети-гіганти.

Планети земної групи невеликі за розмірами та розташовані ближче до Сонця.

Вісім планет Сонячної системи поділяють на дві групи: планети земної групи (Меркурій, Венера, Земля, Марс) та планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). Планети цих груп відрізняються розмірами, віддаленістю від Сонця, температурою поверхні.

1. На які групи поділяють планети Сонячної системи? Чому вони отримали такі назви? 2. Розкажи, якими ознаками відрізняються планети Сонячної системи.

Поспостерігай за небом. Знайди через годину після заходу або за годину до сходу Сонця на безхмарному небі Венеру. Вона має вигляд яскравої зорі, за що отримала назву Ранкова (або Вечірня) зоря.

Для дослідження поверхні Марса використовують космічні апарати — марсоходи. На поверхню планети їх доставляють космічні кораблі. За час дослідження Марса на його поверхні працювали 4 марсоходи.

Один із них продовжує працювати там і зараз.

СОНЦЕ — ДЖЕРЕЛО СВІТЛА І ТЕПЛА НА ЗЕМЛІ

Що тобі відомо про Сонце? Яке значення воно має для нашої планети?

Сонце — це найближча до Землі зоря. Відстань від Землі до Сонця становить приблизно 150 мільйонів кілометрів.

Як і всі зорі, Сонце — це велетенська розжарена газова куля. Температура на його поверхні становить 6000 °C, а в глибині сягає 15 000 000 °C. За такої температури речовина, з якої складається Сонце, перебуває в розжареному стані. Як і будь-яке розжарене тіло, Сонце випромінює в навколишній простір світло й тепло.

Розміри Сонця вражаючі, проте із Землі воно не видається великим.

Чому із Землі Сонце не видається великим?

Через те що Сонце розташоване далеко від Землі, розміри його видаються незначними. Насправді воно велетенське.

Наприклад, куля таких розмірів, як Сонце, може вмістити в себе понад мільйон куль завбільшки із Землю.

Сонце — основне природне джерело світла й тепла на Землі. Воно безперервно випромінює в космічний простір величезну кількість енергії.

Сонячне світло потрапляє на Землю у вигляді променів.

Промені Сонця, дійшовши до Землі, освітлюють і нагрівають її поверхню.

Лише маленька часточка світла й тепла, що випромінює Сонце, доходить до Землі. Але й тієї кількості вистачає для того, щоб її освітити та обігріти.

Якби Сонце не випромінювало світла й тепла, то Земля поринула б у темряву. Лише далекі зорі давали б їй мерехтливе світло. Від холоду загинуло б усе живе. Завдяки сонячному світлу й теплу на Землі існує життя.

Сонячні промені неоднаково нагрівають різні ділянки земної поверхні.

 

НАГРІВАННЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ СОНЯЧНИМИ ПРОМЕНЯМИ

Від чого залежить нагрівання земної поверхні сонячними променями?

Нагрівання земної поверхні сонячними променями залежить від висоти Сонця на небосхилі:

коли Сонце перебуває високо на небосхилі, промені падають на земну поверхню прямовисно і сильно її нагрівають; коли Сонце перебуває низько на небосхилі, промені падають під кутом і слабо нагрівають земну поверхню.

Чому взимку холодно, а влітку тепло?

Визначити висоту Сонця на небосхилі можна за допомогою гно мона — вертикально встановленої жердини висотою 1 м.

Упродовж дня висота Сонця на небосхилі змінюється. Що вище Сонце на небосхилі, то коротша тінь від гномона, і навпаки.

Сонце — найближча до Землі зоря. Воно випромінює в навколишній простір світло і тепло. Завдяки сонячному світлу і теплу на Землі існує життя. Що вище Сонце на небосхилі, то більше нагрівається земна поверхня.

1. Опиши Сонце. 2. Яке значення має Сонце для Землі? 3. Від чого залежить нагрівання земної поверхні сонячними променями?

Разом із дорослими досліди , як змінюється висота Сонця на небосхилі упродовж дня.

У сонячний день установи гномон на рівній відкритій поверхні. Виміряй довжину тіні від гномона за допомогою рулетки зранку, опівдні та ввечері до заходу Сонця.

Запиши результати вимірювань у робочий зошит.

Зроби висновок про те, як змінюється висота Сонця на небосхилі впродовж дня.

 

ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Яку форму мають планети Сонячної системи? Які рухи вони здійснюють?

Земля — третя від Сонця планета Сонячної системи. Як і всі планети, вона має кулясту форму й обертається навколо Сонця та навколо своєї осі. Діаметр Землі —

12 тисяч 742 км.

Те, що Земля має форму кулі, добре видно на фотографіях, зроблених з космічних кораблів.

Першим космонавтом, який 12 квітня 1961 року облетів навколо Землі на космічному кораблі та побачив Землю з космосу, був Юрій Гагарін.

Проте в давнину, коли не було сучасної техніки для вивчення космічного простору, люди вважали, що Земля — плоске тіло.

З часом уявлення людей про форму Землі змінювалися.

Ще в давнину люди помітили цілу низку фактів, які доводять, що Земля має форму кулі, її поверхня не плоска, а опукла.

Давньогрецький учений Арістотель ще понад 2 тисячі років тому неодноразово спостерігав затемнення Місяця. Він дослідив, що тінь від Землі, яка падає на повний Місяць, завжди округла. Така тінь може бути тільки від кулі, а отже, Земля — куля.

Розгляньте малюнки. Прочитайте й обговоріть докази кулястості Землі.

Як називається модель Землі? Що вона зображає?

Модель Землі — це глобус. Глобус — це зменшене кулясте зображення земної поверхні.

Які позначення є на глобусі?

Куля глобуса обертається навколо осі. Земна вісь — це уявна лінія, навколо якої обертається Земля. Вона нахилена так само, як показує глобус. Земна вісь проходить через центр Землі й перетинає земну поверхню в точках, які називають полюсами.

Зверху на глобусі позначено Північний полюс Землі, а знизу — Південний полюс. На однаковій відстані від полюсів проходить уявна лінія — екватор. Він розділяє Землю на дві півкулі. Від Північного полюса до екватора — Північна півкуля, а від Південного полюса до екватора — Південна півкуля.

Земля — третя від Сонця планета в Сонячній системі. Вона має форму кулі. Земля безперервно обертається навколо Сонця та навколо своєї осі. Глобус — це модель Землі.

1. Яку форму має Земля? Наведи докази кулястості Землі.

2. Покажи на глобусі земну вісь, Північний полюс, Південний полюс, екватор, Північну півкулю та Південну півкулю.

 

ДОБОВИЙ РУХ ЗЕМЛІ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Які рухи здійснює Земля у Всесвіті? Що таке вісь Землі? Що відбувається на Землі внаслідок її обертання навколо своєї осі?

Земля у Всесвіті одночасно здійснює два основні рухи: обертається навколо своєї осі; рухається навколо Сонця.

Унаслідок цих рухів на Землі відбуваються певні природні явища. Вивчення рухів Землі та їх наслідків розпочнемо з обертання Землі навколо своєї осі.

Наша планета постійно обертається навколо своєї осі. Ми не помічаємо цього руху, тому що разом із Землею обертаємося ми й усе, що є довкола нас.

Як змінюється положення Сонця на небосхилі впродовж дня?

Якщо спостерігати за Сонцем упродовж дня, можна бачити, що воно рухається по небу зліва направо. Кажуть, що Сонце сходить зранку на сході та заходить увечері на заході.

Насправді рух Сонця, а також Місяця та зір, є тільки видимим. Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід проти годинникової стрілки, а нам видається, що рухаються небесні тіла.

Який бік Землі освітлюється сонячними променями, а який — ні? Чому так відбувається?

Земля — непрозоре тіло, тому сонячні промені не можуть пройти крізь неї. Обертаючись навколо осі, Земля підставляє сонячним променям то один бік, то другий.

На тому боці Землі, який повернутий до Сонця й освітлений його променями, — день.

На протилежному боці, який перебуває в тіні, — ніч.

Унаслідок обертання Землі навколо осі там, де була ніч, настає день. А там, де був день, настає ніч. Так відбувається зміна дня і ночі. Повний оберт навколо осі Земля робить за проміжок часу, який називають добою. Доба триває 24 години.

Розмісти глобус навпроти будь-якого джерела світла. Розглянь, який бік глобуса освітлений, а який залишається в тіні. Поясни чому. Обертай глобус навколо осі та спостерігай, як будуть переміщуватися світло й тінь на його поверхні.

Земля постійно обертається навколо своєї осі із заходу на схід проти годинникової стрілки. Унаслідок цього відбувається зміна дня і ночі. Повний оберт навколо осі Земля робить за добу, яка триває 24 години.

1. Як відбувається рух Землі навколо своєї осі? 2. Що таке доба? Яка її тривалість? 3. Які наслідки руху Землі навколо своєї осі?

 

РІЧНИЙ РУХ ЗЕМЛІ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Що таке орбіта Землі? Що відбувається на Землі внаслідок її руху навколо Сонця?

Обертаючись навколо своєї осі, Земля одночасно рухається навколо Сонця своєю орбітою проти годинникової стрілки.

Повний оберт навколо Сонця вона робить за проміжок часу, який називається рік. Тривалість року становить приблизно 365 діб і 6 годин.

Рахувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком уважають рік, який має 365 діб.

За 4 роки з неврахованих щорічно календарем 6 годин набігає повна доба. Тому раз на 4 роки цю добу додають до лютого. Такий «подовжений» рік називають високосним. У ньому 366 діб.

Користуючись малюнком, визначте, як розташована вісь Землі.

Вісь Землі постійно нахилена. Коли Земля рухається навколо Сонця, то повертається до Сонця то Північною, то Південною півкулею. Саме тому під час руху Землі навколо Сонця сонячні промені освітлюють і нагрівають більше то Північну, то Південну півкулю.

Користуючись малюнком, визначте, яка півкуля нахилена до Сонця в червні, а яка — у грудні. Як освітлюються та нагріваються півкулі у вересні та березні?

Унаслідок того, що Земля рухається навколо Сонця і її вісь постійно нахилена, відбувається зміна пір року.

У червні Земля нахилена до Сонця Північною півкулею. Сонце тут піднімається на небосхилі високо, сильно освітлює й нагріває земну поверхню. У Північній півкулі літо, а в Південній, яка відхилена від Сонця, у цей час — зима.

Рухаючись орбітою, Земля поступово нахиляється до Сонця Південною півкулею, а Північна півкуля відхиляється від Сонця.

У вересні Земля займає таке положення, що сонячні промені однаково освітлюють і нагрівають обидві півкулі. У Північній півкулі Сонце на небосхилі піднімається нижче, ніж улітку, стає холодніше, настає осінь. А в Південній, де Сонце піднімається вище, ніж узимку, стає тепліше, настає весна.

Рухаючись орбітою, Земля поступово нахиляється до Сонця Південною півкулею, а Північна півкуля відхиляється від Сонця.

У грудні Земля нахилена до Сонця Південною півкулею. Сонце тут піднімається на небосхилі високо, сильно освітлює й нагріває земну поверхню. У Південній півкулі літо, а в Північній, яка відхилена від Сонця, у цей час — зима.

Рухаючись орбітою далі, Земля поступово нахиляється до Сонця Північною півкулею, а Південна півкуля відхиляється.

У березні Земля займає таке ж положення, як і у вересні. У Південній півкулі Сонце піднімається на небосхилі нижче, ніж улітку, стає холодніше, настає осінь. А в Північній, де Сонце піднімається вище, ніж узимку, стає тепліше, настає весна.

Унаслідок того, що Земля рухається навколо Сонця і її вісь постійно нахилена, відбувається зміна пір року. Повний оберт навколо Сонця Земля робить за рік. Його тривалість приблизно 365 діб.

1. Чому на Землі змінюються пори року? 2. Що таке рік? Яка його тривалість? 3. Які пори року настають на Землі в червні в обох півкулях? Чому? 4. Які пори року настають на Землі у вересні в обох півкулях? Чому?

Продемонструй за допомогою глобуса та джерела світла зміну пір року на Землі.

Нахил земної осі впливає на зміну тривалості дня і ночі в різні пори року. Лише на екваторі тривалість дня дорівнює тривалості ночі та становить 12 годин.

Улітку тривалість дня зростає, а взимку — скорочується. На полюсах день і ніч тривають по 6 місяців.

 

МІСЯЦЬ — ПРИРОДНИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ

Що таке супутник? Які планети Сонячної системи мають супутники? Що тобі відомо про Місяць?

Місяць — це єдиний природний супутник Землі. Він набагато менший від Сонця й у чотири рази менший за Землю. Місяць — найближче до Землі небесне тіло. Він розташований у 400 разів ближче до Землі, ніж Сонце, тому ми бачимо його таким великим.

Місяць — холодне кулясте тіло, яке світиться відбитим сонячним світлом.

На Місяці немає повітря. Над ним завжди чорне небо, усіяне зорями, та велика блакитна Земля. Удень поверхня Місяця нагрівається до +120 °С, а вночі охолоджується до -190 °С.

Вигляд Місяця на небі постійно змінюється: він то нагадує серп, то має вигляд частини диска, то — повного диска. Бувають дні, коли Місяця зовсім не видно.

Місяць обертається навколо Землі та здійснює повний оберт приблизно за 28 діб. Одночасно з рухом навколо Землі він обертається навколо своєї осі. Повний оберт навколо своєї осі Місяць робить теж приблизно за 28 діб.

Оскільки час, за який Місяць робить повний оберт навколо Землі та навколо своєї осі однаковий, то Місяць завжди повернутий до Землі одним — видимим — боком.

Невидимий бік Місяця люди побачили лише в 1959 році на фотознімках, зроблених автоматичною міжпланетною станцією, яка облетіла довкола Місяця.

Під впливом Місяця на Землі відбуваються припливи і відпливи.

Під час припливів вода в морях та океанах піднімається й наступає на берег.

Припливи і відпливи на Землі кожні 6 годин.

Під час відпливів вода спадає й відступає від берега, оголюючи дно.

чергуються й відбуваються через

Місяць — це єдиний природний супутник Землі. Він рухається навколо Землі й обертається навколо своєї осі. Під впливом Місяця на Землі відбуваються припливи і відпливи.

Порівняйте: 1 група дітей — Сонце і Місяць; 2 група — Місяць і Землю; 3 група — Сонце і Землю. Чим вони відрізняються? Що в них спільного?

1. До яких небесних тіл належить Місяць? Які рухи він здійснює в космічному просторі? 2. За який час Місяць робить повний оберт навколо Землі? А навколо своєї осі? Чому ми бачимо лише один бік Місяця? 3. Як змінюється вигляд Місяця на небі? 4. Які природні явища відбуваються на Землі під впливом Місяця? 5. Чи можливе життя на Місяці? Доведи свою думку.

Поспостерігай за небом. Разом із дорослими знайди ввечері на безхмарному небі Місяць. Визнач, який він має вигляд і зобрази його на малюнку.

НАГРІВАННЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ СОНЯЧНИМИ ПРОМЕНЯМИ

Від чого залежить нагрівання земної поверхні сонячними променями?

Як падають сонячні промені на поверхню Землі? Зроби висновок, де земна поверхня нагрівається найбільше, а де — найменше.

На кулясту земну поверхню сонячні промені падають під різними кутами.

Біля екватора Сонце піднімається високо на небосхилі. Сонячні промені падають прямовисно, тому частина Землі обабіч екватора отримує велику кількість тепла і світла.

Від екватора до полюсів кут падіння сонячних променів зменшується, як і висота Сонця на небосхилі. Промені Сонця падають на земну поверхню косо, під певним кутом. Тому кількість тепла і світла, яку отримує поверхня Землі від екватора до полюсів, зменшується.

На полюсах сонячні промені падають на земну поверхню під дуже малим кутом. Сонце на полюсах піднімається на небосхилі дуже низько. Тому Земля поблизу полюсів отримує малу кількість тепла й світла.

Залежно від кількості тепла, яку отримує земна поверхня, її умовно поділили на теплові пояси.

 

ПРИРОДНІ ЗОНИ ЗЕМЛІ

Які теплові пояси є на Землі? Де вони розташовані?

Жаркий пояс розташований по обидві сторони від екватора. Тут сонячні промені падають прямовисно. Земна поверхня отримує дуже багато тепла, тому в жаркому поясі протягом усього року спекотно.

Холодні пояси в обох півкулях розташовані біля полюсів. Тут сонячні промені падають під дуже малим кутом. Земна поверхня отримує мало тепла, тому протягом усього року холодно.

Помірні пояси простягаються між жарким та холодними. Тут сонячні промені падають під певним кутом. Земна поверхня отримує менше тепла, ніж у жаркому поясі, але більше, ніж у холодному. Відбувається зміна пір року.

Теплові пояси відрізняються між собою природними умовами.

Земля має форму кулі, тому її поверхня нагрівається неоднаково. Кількість сонячного тепла від екватора до полюсів зменшується.

1. Як змінюється кількість сонячного тепла, що отримує земна поверхня від екватора до полюсів? Чому? 2. На які теплові пояси поділяють Землю? Чим відрізняються між собою теплові пояси? 3. У якому поясі найбільш сприятливі умови для існування організмів, а в якому — найменш сприятливі? Чому ти так уважаєш?

Користуючись картою півкуль (форзац 1), визнач, у якому тепловому поясі розташована Україна.

Які теплові пояси виділяють на поверхні Землі? Чим вони

зумовлені?

У кожному тепловому поясі в напрямку від полюсів до екватора поступово змінюються природні умови.

Великі ділянки Землі з однаковими природними умовами називають природними зонами.

Для кожної природної зони характерні певні погодні умови (температура повітря, кількість опадів), ґрунти, рослинний і тваринний світ.

Погодні умови кожної зони мають свої відмінності. Вони залежать від кількості сонячного тепла, яку отримує земна поверхня, та кількості опадів. Кількість опадів зумовлена напрямом вітру та віддаленістю від океану.

Від кількості тепла та опадів, які отримує природна зона, залежить різноманітність і багатство рослинного світу в ній. А багатство рослинного світу зумовлює різноманітність тваринного світу та родючість ґрунту, який утворився в природній зоні.

Розгляньте малюнки. Прочитайте й обговоріть характеристику природних зон Північної півкулі, які змінюються в напрямку від полюса до екватора.

Зона арктичних пустель

розташована навколо Північного полюса й на узбережжі Північного Льодовитого океану.

Тут завжди холодно (-40 °С узимку, +5 °С улітку), майже впродовж усього року лежить сніг. Рослинний і тваринний світ у зоні арктичних пустель дуже бідний.

Зона тундри тягнеться вздовж узбережжя Північного Льодовитого океану. Зима тут довга й холодна, а літо коротке й прохолодне (до +12 °C). За літо ґрунт не встигає відтанути, тому близько до поверхні залягає вічна мерзлота.

Зона лісів змінює на півдні тундру. Тут значно тепліше (влітку до +17 °C), багато опадів.

Якщо рухатися в напрямку з півночі на південь, то хвойні ліси змінюються мішаними й широколистими.

Зона степів — це безкраї рівнини, вкриті трав’янистими рослинами. Зима в степу коротка, холодна та малосніжна. Літо — тривале, жарке й посушливе. Ліси тут не ростуть, бо їм не вистачає вологи.

Зона пустель — це рівнинні ділянки, на яких розріджений, або й зовсім відсутній, рослинний покрив. Літо тут дуже посушливе й спекотне (до +30 °С). Зима коротка, холодна й безсніжна. Рослинний і тваринний світ дуже бідний.

Зона тропічних степів (саван)

не така посушлива, як пустеля. У саванах розрізняють два сезони — вологе літо та посушливу зиму.

Тут ростуть високі трави, чагарники та поодинокі дерева. Тваринний світ дуже різноманітний.

Зона екваторіальних вологих лісів простягається обабіч екватора. Тут завжди тепло й упродовж року буває багато опадів.

Ця природна зона вирізняється найбільшим на Землі різноманіттям рослин і багатим тваринним світом.

Користуючись характеристикою природних умов, поміркуйте, як рослини і тварини пристосувалися до умов існування в різних природних зонах.

Природні зони — це великі ділянки земної поверхні з однаковими природними умовами. Від полюса до екватора в Північній півкулі змінюються такі природні зони: арктичних пустель, тундри, лісів, степів, пустель, саван та екваторіальних вологих лісів.

1. Що таке природна зона? Що є однаковим у природній зоні? 2. Від чого залежать погодні умови природної зони? Як погодні умови впливають на рослинний і тваринний світ?

3. Які природні зони змінюють одна одну в Північній півкулі від полюса до екватора?

 

ПОГОДА. ПРОГНОЗ ПОГОДИ

Які показники ти вписував / вписувала в календар спостережень за погодою?

Наша планета вкрита товстою газоподібною повітряною оболонкою, яка має назву атмосфера.

Збираючись вийти з дому, майже кожен дивиться у вікно, аби довідатися, що відбувається в атмосфері: яка температура повітря, падає дощ чи світить Сонце, дме вітер або ні.

Стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості в даний час — це погода.

Користуючись світлинами, розкажіть, якою може бути погода. Від яких чинників вона залежить?

Головними чинниками, від яких залежить погода, є температура повітря, вітер, хмарність, опади. Залежно від них погода може бути жаркою чи морозною, теплою чи холодною, ясною чи хмарною, вітряною чи безвітряною, дощовою чи сухою. Погода дуже мінлива, вона може змінюватися навіть кілька разів на добу.

Від чого залежить температура повітря? Коли впродовж доби і впродовж року спостерігаються найвищі та найнижчі температури?

Температура повітря залежить від кількості сонячного тепла, яке потрапляє на земну поверхню. Що вище Сонце на небосхилі, то більше тепла потрапляє на земну поверхню, то вища температура повітря.

Сонце найвище піднімається на небосхилі влітку, тому влітку спостерігаються найвищі температури. Узимку Сонце піднімається на небосхилі найнижче, тому дуже холодно.

Вітер — це рух повітря вздовж земної поверхні. Вітер буває різної сили. Іноді він ледь помітний, наприклад за шелестінням листя на деревах. Тоді кажуть, що вітер слабкий. Помірний вітер відхиляє дим із труби, піднімає пил і розгойдує тонкі гілки дерев. Сильний вітер розгойдує товсті гілки дерев, зриває черепицю з дахів. Дуже сильний вітер — ураган — руйнує будівлі, вириває з корінням дерева.

Вітер із моря приносить похмуру, дощову або сніжну погоду, а вітер із суші — ясну й суху.

Хмарність — це ступінь вкриття неба хмарами. Утворюються хмари високо над земною поверхнею і складаються з водяної пари, дрібних краплинок води та кристаликів льоду.

Якими можуть бути хмари? Чому вони отримали такі назви?

Опади — це вода в рідкому чи твердому стані, яка випадає із хмар у вигляді дощу, снігу, крупи, граду.

З давніх-давен люди спостерігали за погодою, адже від неї залежить багато видів їхньої господарської діяльності. Щодня з телебачення чи з інтернету ти можеш довідатися передбачення погоди, тобто прогноз.

Учені-метеорологи збирають дані про стан атмосфери на метеорологічних станціях. Такі станції устатковані приладами для вимірювання температури повітря, кількості опадів, напряму, сили і швидкості вітру та визначення інших показників погоди.

Зібрані показники метеорологи доповнюють даними, які надають метеорологічні супутники Землі. На основі аналізу даних, зібраних метеорологами, учені-синоптики складають прогноз погоди — її науково обґрунтоване передбачення.

Передбачити погоду можна, спостерігаючи за різними явищами природи. Наприклад, про погіршення погоди свідчить посилення вітру під вечір, поява на небі темних хмар, червоний захід Сонця та багато іншого.

Для чого людині потрібне передбачення погоди? Людям яких професій важливо знати прогноз погоди?

Погода — це стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості в даний час. Чинниками погоди є температура повітря, вітер, хмарність, опади. Прогноз погоди — це її науково обґрунтоване передбачення.

1. Що таке погода? Які основні її показники? Якою може бути погода? 2. Як і для чого складають прогноз погоди?

Опиши, яка погода сьогодні.

Поспостерігай, як змінюється погода впродовж місяця.

Запиши в зошит народні прикмети щодо передбачення погоди. Перевір, чи справджуються вони.

 

ГОРИЗОНТ. СТОРОНИ ГОРИЗОНТУ

Яку форму має Земля? Які є докази кулястості Землі?

Поверхня Землі не плоска, а округла, оскільки Земля має кулясту форму. На рівній відкритій поверхні, наприклад у полі чи на луці, людина бачить земну поверхню довкола себе у вигляді великого круга.

Уявну лінію торкання земної поверхні та небосхилу називають горизо нтом або о брієм. Якщо добре видно лінію горизонту, то такий горизонт називають видимим.

Де можна побачити лінію горизонту?

Лінію горизонту добре видно в полі, на луці, у степу, на морі. Таку місцевість називають відкритою.

Лінію горизонту не видно в місті, у лісі, у горах. Таку місцевість називають закритою.

На рівній відкритій поверхні лінію горизонту можна побачити на відстані 4-5 км. Якщо рухатися вгору, горизонт буде розширюватися, а лінія горизонту — віддалятися. Якщо рухатися вперед, лінія горизонту теж віддалятиметься.

Чому неможливо дістатися до лінії горизонту?

Якщо перебувати на рівній відкритій місцевості, то можна побачити, що горизонт простягається довкола нас на всі сторони. Є чотири основні сторони горизонту: північ (Пн.), південь (Пд.), захід (Зх.) і схід (Сх.).

Між основними розташовані проміжні сторони горизонту: північний захід (Пн. Зх.), північний схід (Пн. Сх.), південний захід (Пд. Зх.), південний схід (Пд. Сх.).

Які є основні та проміжні сторони горизонту? Чому проміжні сторони горизонту отримали такі назви?

Горизонт — це уявна лінія торкання земної поверхні та небосхилу. Розрізняють чотири основні (північ, південь, захід, схід) та чотири проміжні (північний захід, північний схід, південний захід, південний схід) сторони горизонту.

1. Що таке горизонт? 2. Де добре видно лінію горизонту? Чому? 3. Чи можна дістатися до лінії горизонту? Чому?

4. Які є основні сторони горизонту? Які є проміжні сторони горизонту?

Яка місцевість, відкрита чи закрита, переважає у твоєму рідному краї?

 

ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СОНЦЯ ТА МІСЦЕВИХ ОЗНАК

Усім людям потрібно вміти визначати сторони горизонту, тобто орієнтуватися. Орієнтування — це вміння знаходити на місцевості сторони горизонту. Той, хто вміє орієнтуватися на місцевості, завжди зможе знайти потрібний напрям і не заблукає під час подорожі.

Віддавна люди знаходили шлях за допомогою небесних світил: Сонця і Полярної зорі.

Як визначити сторони горизонту за Полярною зорею?

Надійним дороговказом є Сонце, за ним можна орієнтуватися в ясну погоду. Кожного ранку Сонце піднімається над горизонтом й опівдні займає найвище положення на небосхилі. Опівдні в Північній півкулі Сонце завжди буде на півдні. У цей час тінь від предметів найкоротша й завжди спрямована на північ.

Щоб визначити сторони горизонту за Сонцем, потрібно опівдні стати обличчям у напрямі своєї тіні.

Попереду буде північ, позаду — південь, справа — схід, а зліва — захід.

Чи завжди можна орієнтуватися за Сонцем? Обґрунтуй свою думку.

За певних погодних умов неможливо орієнтуватися за Сонцем. Тоді визначити сторони горизонту можна за ознаками, які є в навколишній природі.

Оскільки північна і південна сторони отримують різну кількість сонячного світла і тепла, то на це певним чином реагують тіла

неживої і живої природи. Якщо уважно до них придивитися, то вони підкажуть напрям сторін горизонту.

Орієнтири в навколишній природі, за допомогою яких можна визначити сторони горизонту, називають місцевими ознаками.

Користуючись малюнками, назвіть місцеві ознаки, за якими можна визначити сторони горизонту.

Мохи та лишайники люблять багато вологи. Вони вкривають стовбури дерев і камені з північної сторони, яка повільніше висихає, тому що на неї менше потрапляють сонячні промені. Це ж стосується і грибів, які ростуть з північної сторони дерев, кущів та пеньків.

Ягоди дозрівають швидше з південної сторони куща, яка краще освітлюється й нагрівається сонячними променями, ніж північна. У поодиноких дерев, що ростуть на галявинах, з південної сторони гілки густіші та довші, ніж з північної.

У берези кора завжди тонша, чистіша й біліша з південної сторони, ніж з північної.

Мурахи будують мурашники з південної сторони дерев та пеньків. Один схил мурашника пологий, він завжди повернутий на південь, а інший схил, крутий — на північ.

Снігу завжди більше з північної сторони дерев чи стовпів, бо з південної він тане швидше. На південних схилах горбів сніг теж тане швидше, ніж на північних.

Щоб упевнитись у правильності орієнтування на місцевості, варто користуватися кількома місцевими ознаками.

Орієнтування — це вміння знаходити на місцевості сторони горизонту. Орієнтуватися можна за допомогою Сонця та місцевих ознак.

1. Що називають орієнтуванням? 2. Як можна орієнтуватися за Сонцем? 3. За якими місцевими ознаками можна орієнтуватися на місцевості? 4. Якщо Сонце опівдні розміщується ліворуч, то яка сторона горизонту буде праворуч, яка попереду, а яка — позаду?

У ясну сонячну погоду опівдні (приблизно о 12 годині) проведи визначення сторін горизонту за Сонцем на місцевості.

 

ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМПАСА

Чи завжди можна орієнтуватися за небесними тілами або місцевими ознаками? Обґрунтуй свою думку.

Легко, швидко і точно зорієнтуватись на місцевості допоможе давній винахід людства — компас. Ко мпас — це прилад для визначення сторін горизонту.

Уважають, що його було винайдено в Китаї понад 2000 років тому.

Сучасний компас — це кругла коробочка. У закритому склом корпусі компаса розміщено намагнічену стрілку, яка рухається на вістрі. На дні корпуса розташований циферблат. На ньому позначені сторони горизонту. Стрілку в неробочому стані гальмує спеціальний важіль.

Головною частиною компаса є намагнічена стрілка. Кінець стрілки, який часто буває зафарбований, указує на північ.

З яких основних елементів складається компас?

Щоб правильно визначити сторони горизонту, потрібно вміти користуватися компасом.

Повправляйся в умінні визначати сторони горизонту за допомогою компаса.

Поклади компас на рівну поверхню.

Відтягни важіль, щоб звільнити стрілку.

Коли стрілка перестане рухатися, обережно поверни компас так, щоб північний кінець стрілки опинився навпроти літер Пн., а південний — навпроти літер Пд. Тоді літери Зх. вказуватимуть на захід, а літери Сх. — на схід.

За допомогою компаса визначте: 1 група дітей — на яку сторону виходять вікна класу; 2 група — з якої сторони розташовані двері; 3 група — з якої сторони розташована дошка.

З компасом потрібно поводитись бережно: тримати подалі від металевих предметів, оберігати від ударів. Потрібно уникати роботи з компасом біля залізничних колій, ліній електропередач, тому що вони будуть впливати на покази магнітної стрілки.

Легко, швидко і точно можна орієнтуватися на місцевості за допомогою компаса — приладу для визначення сторін горизонту. Потрібно знати правила користування компасом.

1. Для чого призначений компас? Яку він має будову? 2. Як потрібно правильно користуватися компасом?

Перші компаси були доволі простими пристроями. На коркові закріплювали намагнічену стрілку й опускали його в посудину з водою. Вільно рухаючись у воді, намагнічена стрілка займала певне положення відносно сторін горизонту.

ПЛАН І МАСШТАБ

За допомогою чого передає тобі інформацію про тіла навколишнього світу підручник «Я досліджую світ»?

Інформацію про тіла навколишнього світу в підручнику передають тексти, малюнки, світлини.

Малюнок — це зображення предметів такими, як ми їх бачимо. Малюнок дає уявлення про форму та колір предметів.

Чи можна за малюнком визначити розміри предметів і відстані між ними?

За малюнком неможливо визначити точні розміри предметів та відстані між ними. Відомості про це дає план.

План — це зображення вигляду предметів зверху.

Щоб накреслити план невеликого предмета, наприклад гумки для стирання, потрібно подивитися на неї згори й виміряти розміри (довжину й ширину). Можна покласти гумку на аркуш паперу й обвести її олівцем. В обох випадках ми отримаємо план гумки.

Порівняй зображення гумки для стирання на малюнку й на плані.

План невеликого предмета відображає його точні розміри, тобто такі, якими вони є насправді.

Що потрібно зробити, аби накреслити план великого предмета (наприклад парти), який не вміщається на аркуші паперу?

Щоб накреслити на аркуші паперу план великого предмета, наприклад парти, потрібно зменшити розміри її зображення. Щоб зменшити зображення на плані, використовують масштаб.

Масштаб — це число, яке показує, у скільки разів зменшено (або збільшено) справжні розміри предметів і відстані між ними. Наприклад, масштаб «в 1 см 10 см» означає, що 1 см на плані відповідає 10 см дійсних розмірів, тобто розміри зменшили в 10 разів. На плані масштаб записують унизу.

Виміряй довжину і ширину парти. Поміркуй, у скільки разів потрібно зменшити розміри парти, щоб її план помістився на аркуші паперу. Яким буде масштаб?

Масштаб може бути різним. Знаючи масштаб плану, можна обчислити розміри предметів та відстані між ними.

План — це зображення вигляду предметів згори. Масштаб — це число, яке показує, у скільки разів зменшено (або збільшено) справжні розміри предметів і відстані між ними.

Накресли план класної кімнати.

За допомогою рулетки виміряй довжину і ширину приміщення. Використай масштаб: в 1 см 1 м.

1. Що таке план? 2. Порівняй малюнок і план предмета. 3. Що називають масштабом? 4. Для чого використовують масштаб?

ЗОБРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ НА ПЛАНІ

Які є чотири основні сторони горизонту?

Як скорочено позначають сторони горизонту?

Невелику територію земної поверхні можна сфотографувати або намалювати.

Вигляд місцевості, на якому предмети зображено такими, якими їх побачив фотограф.

Вигляд місцевості на картині художника Г Слободянюка «Українське село».

Чи можна за малюнком або світлиною визначити розміри предметів і відстані між ними, довідатися, як розташовані предмети відносно сторін горизонту?

За малюнком чи світлиною важко ознайомлюватися з місцевістю. Відстані між предметами та їхні розміри можна визначити лише приблизно. Неможливо з’ясувати розміщення в просторі предметів відносно сторін горизонту, не всі предмети можна побачити, деякі з них загороджені іншими.

Значно краще ознайомлюватися з територією за допомогою плану місцевості. План місцевості — це креслення вигляду зверху невеликої ділянки земної поверхні.

Для зображення предметів на плані місцевості використовують умовні знаки. Завдяки умовним знакам легко розпізнати об’єкти та дізнатися про їх розташування.

Напрям Пн.-Пд. на плані вказує стрілка. Якщо її немає, то вгорі на плані буде північ, унизу — південь, справа — схід, зліва — захід.

 

Це матеріал з підручника "Я досліджую світ" 4 клас Жаркова, частина перша

 



Попередня сторінка:  Розділ 2. Людина серед людей
Наступна сторінка:   Розділ 3. Природа (продовження)



^