У програмі замість числових значень біля адреси координати можуть використовувати їх параметричне позначення «Р» із двозначним числом. Завдяки цьому з’являється можливість створення програм, які описують обробку контурів і поверхонь, що збігаються за формою, а відрізняються лише розмірами. У програмі можна вводити арифметичні дії між параметрами або між параметром і числом. Наприклад, програма обробки контуру (див. рис. 2.12) в параметрах буде такою:

Параметри Р2-Р8 вказані на рис. 2.12, параметр Р1 — переміщення фрези по Z для обробки контуру деталі.

Програма знімання заходів (%12, табл. 2.2) в параметрах матиме вигляд:

У програмі передбачено знімання заходів із внутрішньої (кільце) та із зовнішньої (пробка) різьби, правої і лівої. Арифметичні дії між параметрами забезпечують правильне позиціонування фрези під час обробки.

Значення параметрів задається з пульта або в тексті програми.

Недоліком параметричного програмування вважається неможливість перевірки програми в параметрах (без їх числових значень) через комп’ютерну програму бекплотом або верифікацією. Для цього потрібно ввести конкретні значення параметрів, отримати звичайну програму і виконати її перевірку відомими методами.

Це матеріал з підручника "Основи обробки та програмування на верстатах з числовим програмним керуванням" Онофрейчук 2019