Інформація про новину
  • Переглядів: 99
  • Дата: 3-05-2021, 14:26
3-05-2021, 14:26

Додатки до підручника "Основи обробки та програмування на верстатах з числовим програмним керуванням" Н. В. Онофрейчук

Категорія: Обробка та програмування на верстатах з ЧПК





Попередня сторінка:  Розділ 5. Обладнання з ЧПК на заготовчи...


Зміст

 

Додаток 1. Додаткові правила безпеки під час роботи на верстатах з ЧПК

Додаток 2. Карта розкрою листа 

Додаток 3. Інструкція з розробки керуючої програми (КП) в редакторі «Cimco Edit»

 

Додаток 1

Додаткові правила безпеки під час роботи на верстатах з ЧПК

На працю оператора верстатів з ЧПК поширюються загальні правила безпеки під час роботи на металорізальному обладнанні. Крім того, в міждержавному стандарті «ГОСТ ЕН 12415. Безопасность металлообрабатьівающих станков. Станки токарньїе с числовим программньїм управлением и центри обрабатьівающие токарньїе» викладено правила безпеки під час роботи на верстатах з ЧПК та оброблювальних центрах. Додаткові вимоги для безпечної роботи на верстатах з ЧПК і оброблювальних центрах наведено у цьому додатку.

Оператору верстатів з ЧПК чи оброблювальних центрів:

1) перед початком роботи:

— необхідно перевірити роботоздатність верстата і пристрою ЧПК за допомогою тест-програми, пересвідчитися в наявності масла у гідросистемі, перевірити роботу обмежувальних упорів, переконатися у відсутності на робочому місці непотрібних речей, а потрібні правильно розташувати. Виключити небезпеку падіння якихось з них;

— перевірити надійність укріплення пристосувань та інструментів, відповідність заготовки вимогам технологічного процесу, відхилення від точності настройки нуля верстата по всіх координатах, виключити можливість биття інструменту в шпінделі верстата;

— за потреби відрегулювати місцеве освітлення робочої зони так, щоб світло за її достатнього освітлення не потрапляло в очі працівнику;

— перевірити справність верстата при роботі на холостому ходу в ручному та автоматичному режимах, у разі виявлених несправностей або відхилень в роботі не розпочинати обробку й повідомити про це відповідальній особі;

— ознайомитися з робочим завданням, розкласти в необхідному порядку інструмент, скласти подані до обробки деталі в зручному для користування місці, перевірити наявність захисних решіток від стружки або вдягти захисні окуляри, перевірити справність дерев’яного настилу під ногами;

— встановити і закріпити на верстаті заготовку. Ввести в пристрій ЧПК або знайти в бібліотеці пам’яті потрібну керуючу програму, пересвідчитися у наявності й правильності розташування необхідного інструменту в магазині, обробити першу заготовку за програмою, перевірити ΰ розміри на відповідність кресленню.

2) під час роботи потрібно:

— постійно спостерігати за роботою верстата: за контрольними точками програми, за характером і величиною лінійних та кругових переміщень робочих органів, за відхиленням характеру й рівня шуму механізмів верстата, за чіткістю виконання технологічних команд робочими органами;

— у разі переналадки обробки з однієї деталі на іншу контролювати положення обмежувальних упорів і правильність розташування деталі та вибору нуля відліку;

— вибірково контролювати розміри заготовки нової партії. В разі їх відхилення від зазначених у кресленні припинити роботу, повідомити про це майстра або наладчика;

— стежитити за роботою інструменту візуально і на слух — по звуку різання;

— не допускати потрапляння ЗОР на елементи електрообладнання, стежити за цим і своєчасно усувати, за потреби викликати спеціаліста.

Особливу увагу слід звертати на стан затискних елементів оснащення, їх своєчасне чищення, вчасно заміняти зношені новими або відновлювати самостійно; періодично перевіряти стан вузлів верстата і пристрою ЧПК з метою виявлення заздалегідь можливих відхилень від норми, яким краще запобігти, ніж потім усувати;

— не залишати обладнання з ЧПК працюючим без нагляду;

— усі підготовчі роботи виконувати на знеструмленому верстаті або в режимі «Наладка» (заміна пристосувань, інструменту, заготовок, установка упорів вихідного стану, кінцевих перемикачів, регулювання системи змащення вузлів тощо);

— не втручатися в автоматичний цикл роботи верстата перемикачами, кнопками, іншими елементами на панелі верстата чи пристрою ЧПК, крім «Припинення загального циклу».

Під час багатоверстатного обслуговування, у зв’язку з додатковими рухами оператора, потрібно звернути увагу на зону обслуговування (розстановка тумб з інструментом, стелажів, столів, контейнерів із заготовками, деталями тощо), а також додатково звернути увагу на захист від стружки, окалини, розбризкування або витікання під ноги ЗОР.

У разі недостатньо відпрацьованого технологічного процесу (часта поломка інструменту, велике коливання припуску на заготовках, труднощі з наладкою та підналадкою в процесі обробки, невідповідність отриманих розмірів кресленню) необхідно припинити багатоверстатне обслуговування, повідомити майстру або наладчику.

Вимоги техніки безпеки на верстатах з ЧПК в аварійних ситуаціях та по закінченню роботи такі самі, як і при роботі на універсальному обладнанні.

 

Додаток 2

Карта розкрою листа

 

Додаток 3

Інструкція з розробки керуючої програми (КП) в редакторі «Cimco Edit»

Розглянута версія 6 [29] «Cimco Edit». Після запуску відкривається головне вікно програми. У верхній частині вікна представлені її основні розділи (див. рис. 1):

Розділ «File» відкриває такі основні команди:

• New — створити нову КП;

• Open — відкрити створені раніше КП;

• Close all — закрити всі вікна;

• Save all — зберегти створене або внесені зміни, інші команди.

Розділ «Editor» (редагування) містить ряд команд (рис. 1), необхідних для редагування та створення тексту КП, основні з яких:

• Undo — відміна останньої виконаної дії;

• Redo — повернення до наступної дії;

• Cut — вирізати виділений текст;

• Copy — копіювати виділений текст;

• Paste — вставити виділений текст;

• Del — видалити виділений текст;

• Select all — виділити весь текст;

• Find — знайти заданий текст у КП;

• Insert file — зберегти файл, інші.

Розділ «NC-Function» — команди по роботі з текстом програми:

Insert/Remove — містить набір команд для правки тексту керуючої програми (КП), вставляння окремих фрагментів

тексту, параметри розташування тексту тощо. Наводиться переклад найбільш вживаних:

Auto insert Spaces — автоматичне ущільнення (розрідження) тексту КП для зручності роботи в редакторі;

Uppercase — введення та відображення тексту великими буквами;

Lowercase — введення та відображення тексту малими буквами;

Next Tool Change — вибір наступного інструмента з магазину інструментів верстата;

Previous Tool Change — вибір попереднього інструмента з магазину інструментів верстата;

Toolpatch Statistic — команда запускає зведену таблицю обліку терміну та шляху роботи інструментів у даній КП, зручна для швидкого підбору необхідної кількості кожного інструмента по його стійкості;

Simple math functions — прості математичні функції;

Rotate/mirror — команда повороту стола на заданий кут навкруг осі Z відносно заданої точки в площині XY, віддзеркалення;

Tool Compensation — корекція положення різальної крайки інструмента;

Insert Macro — вставити макрос;

Macro Setup — відкривається база даних по макросах, з можливістю їх правки та створення нових макросів;

Hide NC-Assistant — відображення вікна з текстом КП.

Розділ «Transmission» необхідний для відправлення створеної КП на верстат з ЧПК. Містить команди:

Send — відправити КП на обраний верстат;

Receive — отримати КП з верстата;

DNC — Setup — настройки для передачі КП на верстати.

Розділ «CNC Саїс» відкриває інструменти з графічної підготовки КП, найчастіше вживані з яких:

New Drawing — запуск графічного вікна;

Open Drawing — відкрити графічний файл;

Draw points/lines — створення точок і ліній;

Draw Arcs/Circles — створення дуги, кола;

Draw Special — створення спеціальних елементів, наприклад, текст на оброблюваній поверхні;

Modify — робота зі створеними елементами: обрізка ліній, видалення тощо;

Milling operations — макроси найбільш поширених фрезерних операцій:

Contour milling — контурна обробка;

Face milling — фрезерування площини;

Pocket milling — фрезерування кармана;

Milling letters — фрезерування символів;

Mill true type letters — фрезерування літер;

Turning operations — макроси найбільш поширених токарних операцій:

Finish turning — чистове точіння;

Face turning — підрізка торця;

End Drilling — торцеве свердління;

Roughing turning — чорнове точіння;

Cutoff — відрізання при виготовленні з прута;

Threading horizontal — нарізання різьби;

Grooving — точіння канавки канавковим різцем;

Zoom — зміна масштабу в графічному редакторі.

Розділ «Backplot» запускає симуляцію обробки. Основні команди:

Backplot Window — запуск вікна симулятора;

Backplot file — відкрити файл;

Close Backplot — закрити симулятор;

Set view — встановити параметр відображення (напрям погляду при обробці);

Simulation mode — вид симуляції;

Measure Distance — вимірювання відстані;

Show/Hide Toolpath — показати траєкторію руху інструмента;

Tool Setup — настройка відображення інструмента; Show/Hide Solid Model — відобразити твердотільну модель в симуляторі;

Solid Setup — настройка моделі;

Zoom/Regenerate Solid — масштабування відображення, регенерація моделі;

Backplot Setup — настройка симулятора;

Розділ «File Compare» — порівнювання відкритих файлів: Next Difference — наступні відмінності;

Previous Difference — попередні відмінності;

Sync Right — синхронізація з правим файлом;

Sync Left — синхронізація з лівим файлом;

Go to last Difference — перейти до останньої відмінності; Go to ferst Difference — перейти до першої відмінності; Compare with Window — порівнювання в одному вікні; Compare with file — порівняти з файлом;

Compare file with file — порівняти файл з файлом;

Save Compare file — зберегти порівнюваний файл.

Розділ Setup — для настроювання всіх елементів програми; Розділ Window — для настройки розташування відкритих вікон;

Cascade — розміщення вікон каскадом;

The horizontally — горизонтальне розміщення;

The vertically — вертикальне розміщення.

«Cimco Edit» дозволяє розробляти КП декількома способами.

Друкарський набір тексту КП, його перевірка через «Backplot»

Для цього відкриваємо вікно розділу «Editor».

У верхній частині вікна розташовані згруповані за призначенням команди. Нижче розташована панель швидкого запуску з найчастіше виконуваними командами.

Щоб створити файл керуючої програми, необхідно натиснути клавішу «File/New».

Для зручності набору програми в редакторі є готові коди команд і макроси стандартних частин програми. Наприклад (рис. 2), макрос початку і закінчення керуючої програми:

після вводу необхідних параметрів та їх підтвердження у вікні редактора з’являться ці частини тексту.

Для того щоб повністю набрати текст програми, треба двічі клікнути на кожному з потрібних G-кодів та ввести необхідну інформацію. При наведенні курсору на якийсь з G-кодів виводяться підказки — призначення команди, що полегшує їх вибір при написанні програми.

Для зручності читання й аналізу КП кадри з допоміжними функціями фарбуються в чорний колір, прискорений рух — в червоний, робочі лінійні переміщення — в зелений, кругова інтерполяція — в голубий, інформація поза текстом програми — в синій. За бажанням користувача кольори можна поміняти.

Для контролю КП передбачений візуальний редактор, в якому можна спостерігати й перевіряти зображення інструмента і його траєкторію руху під час обробки запрограмованого контуру (симуляція обробки).

Симуляція вводиться командами розділу «Backplot/ Backplot Window». У цьому ж розділі розміщені настройки симуляції: вибір системи координат, вид інструмен-

ту, масштабування, вимірювання відстані, хронометраж відпрацьованого терміну та часу різання кожним інструментом, відображення твердотільної моделі тощо. В лівій частині вікна симуляції розташований текст КП, а в правій — вікно симуляції (рис. 3), під яким знаходяться кнопки керування — старт симуляції, швидкість, координати положення інструмента і його номер в тексті КП. У вікні симуляції зображено інструмент в початковій точці, траєкторію і систему координат.

Для зручності редагування КП передбачено світлове виділення рядка КП при підводі до нього курсору і відповідну йому позицію інструмента у вікні симуляції обробки праворуч. Це робить простішим знаходження необхідного для виправлення місця КП.

На рис. З наведено приклад КП обробки контуру деталі «лопатка» на свердлильно-фрезерно-розточувальному ОЦ з пристроєм ЧПК «FANUK» (див. рис. 2.13, табл. 2.4, %10), з її перевіркою через «Backplot». Фігура на правій частині поля по формі відповідає оброблюваному контуру деталі з рис. 2.13. Рухаючи курсор по тексту КП, перевіряємо координати опорних точок траєкторії (показано в нижній частині вікна), контролюємо відстані між окремими точками на відповідність вказаним на рис. 2.13, спостерігаємо напрямок руху інструмента при обробці.

Активізуючи функцію «Toolpath Statistics», фіксуємо:

— час обробки деталі 0,1856 години;

— повний шлях, пройдений інструментом, 1363,3136 мм;

— довжина траєкторії різання 518,7215 мм;

— прискорений рух 844,5921 мм.

На рис. 4 наведено приклад розробки з перевіркою КП остаточної обробки внутрішнього діаметра втулки на токарному верстаті з ЧПК з пристроєм «FANUK». Перевіряючи виконувані діаметри, множимо значення, отримані на екрані, на 2 — як бачимо, на рисунку зображені радіуси обробки. Довжина, як і в попередньому прикладі, відповідає запрограмованому значенню. Активізуючи в розділі «NC Functions» опцію «Toolpath Statistics», як і в попередньому випадку, можемо зняти розрахункові дані: стрічковий час, робочий та повний шлях інструмента.

На рис. 5 представлена КП % 29 обробки отворів деталі з рис. 2.23 на свердлильно-фрезерно-розточувальному оброблювальному центрі з її візуалізацією та перевіркою. В обробці задіяні три інструменти. Як і в попередніх прикладах, перевіряються координати обробки кожним, стрічковий час (43,34 хв) та час різання (41,05 хв).

В «Cimco Edit» існує метод розробки КП — у зворотному напрямку: по зображеній в графічному вікні «Drawing Window» траєкторії руху інструмента через послідовність визначених дій в «Editor» відтворюється текст КП — так званий метод графічного програмування. Використовується цей метод, в основному, для простих програм (одним інструментом з постійною глибиною профілю по Z), при складанні КП безпосередньо біля верстата з візуалізацією і перевіркою траєкторії руху через «Backplot».

Графічне програмування

Для переходу в розділ графічного програмування використовують кнопку на панелі інструментів «CNC-Calc». Далі команди вибираються через інструментальні панелі.

Після переходу в цей режим інтерфейс програми змінюється (див. рис. 7): відкривається нове вікно під вивід графіки, активізується ряд панелей з інструментами для графічної роботи — піктограмками (або

кнопками) у верхній частині вікна (виділено рамкою — п. 2 на рис. 7).

Нижче графічного поля 1 знаходяться кнопки для вибору інструмента, напрямку його руху під час обробки, режимів обробки, координат тощо.

Керування зображенням на екрані (рис. 6) здійснюється, як і в режимі «Backplot» (зліва направо: збільшити, зменшити, показати все креслення, вибрати окрему частину і збільшити через вікно).

В лівій частині екрана знаходиться частина настройок поточного елемента чи команди (рис. 7, п. 3).

Панель інструментів 2 містить:

— панель прив’язок (snap) до характерних елементів геометрії (зліва направо на рис. 8): до сітки, точки, центру дуги або кола, середини або кінцевої точки лінії, точки перехрещення примітивів: (1) — активізація прив’язок, (2) — скасування;

— набір піктограм для створення та редагування графічних примітивів — простих елементів траєкторії руху інструмента. Графічні примітиви можна створювати по координатах, редагуючи значення параметрів. Програма дозволяє створювати: точки, відрізки прямої, кола, дуги, набори точок під місця свердління отворів, контури літер під наступне гравірування. Нижче наведено перелік основних з них.

Панель інструментів «прямолінійні відрізки»

— окрема точка;

— відрізок прямої між двома точками;

— вертикальний/горизонтальний відрізок прямої заданої довжини;

— відрізок від точки під заданим кутом;

— перпендикулярний/паралельний відрізок;

— дотична до двох об’єктів;

— дотична до кола або дуги під кутом;

— дотична, проведена із заданої точки;

— прямокутник;

— бісектриса кута.

Панель інструментів «дуги і кола»

— коло по центру і радіусу;

— коло по двох точках на його діаметрі;

— коло по трьох точках;

— дуга, дотична до двох ліній;

— дуга, дотична до лінії з центром на іншій прямій;

— дотична дуга з даної точки;

— дуга, дотична до трьох ліній;

— дуга по двох точках і радіусу;

— дуга по трьох точках;

— дуга по центру, радіусу та куту нахилу радіуса в ΰ початку та кінці;

— дуга дотична до лінії і проходить через задану точку;

— прямокутний та круговий масив точок під свердління стандартними циклами.

Панелі для вибору методики (стратегії) обробки:

— інструменти візуального програмування обробки на свердлильно-фрезерних верстатах, зліва направо:

— фрезерування контуру, виступу або впадини (Contour milling) кінцевою фрезою;

— фрезерування відкритої поверхні (Face milling), як правило, торцевою фрезою;

— фрезерування порожнин, карманів (Pocket milling), як правило, кінцевою фрезою;

— цикл свердління (Drill Cycle), часто включає попереднє центрування, свердління, знімання фасок, розвірчування, нарізання різьби.

Інструменти візуального програмування токарної обробки:

— експорт контуру;

— остаточне чистове точіння контуру (Finish);

— підрізання торця (Fact Turn);

— свердління (Drill);

— чорнове точіння (Rough);

— відрізання (Cut off);

— нарізання різьби різцем (Taper);

— нарізання канавок (Grooving).

Розглянемо графічне програмування обробки контуру на свердлильно-фрезерному верстаті з пристроєм ЧПК «FANUK». Контур містить прямі й кругові відрізки. Порядок дій:

1) використавши піктограму прямокутника, побудувати прямокутник 120x100;

2) активізувати прив’язки;

3) використавши піктограму кола по центру і радіусу, побудувати коло в центрі прямокутника радіусом 25 мм з

центром в початку координат, що співпадає з центром прямокутника;

4) скасувати прив’язку по сітці;

5) використавши прив’язку до середини відрізка, побудувати 2 кола радіусом 15 мм на середині правої та лівої сторін прямокутника;

6) використавши прив’язку дуги, дотичної до двох ліній, побудувати заокруглення на вершинах прямокутника радіусом 15 мм;

7) клавішею «Esc» завершити побудову.

Приклад внесення даних для побудови і графічний результат показано на рис. 9

Використаємо побудовану геометрію як контур для обробки кінцевою фрезою 010 мм з глибиною фрезерування 5 мм. Для цього виконаємо наступні підготовчі дії:

1) виберемо на панелі програми постпроцесор для фрезерування (ISO Milling);

2) для визначення траєкторії і напрямку обходу вибираємо піктограму «Contour milling» (фрезерування контуру);

3) вибираємо початок обробки і напрямок обходу контуру — фреза праворуч. Обходимо контур в одному напрямку від початкової точки до кінцевої, які в нашому випадку

співпадають. Для цього підводимо курсор в початкову точку. На контурі з’являється стрілка, яка вказує напрямок обходу. Рухаємо курсор по контуру, — система автоматично забезпечує проходження з’єднань графічних примітивів до точки розгалуження (перехрещення ліній);

4) в точках розгалуження курсором вказуємо лінію, по якій необхідно рухатись. Якщо помилково активізували не ту лінію, для відміни в панелі є команда «Back», через яку курсором видаляємо неправильну траєкторію і повторюємо обхід;

5) формування контуру закінчується з приходом в початкову точку (див. рис. 10);

6) встановлюємо необхідні параметри циклу обробки, які враховують розміри інструмента, особливості чистової та чорнової обробки, підведення і відвід інструмента. Для внесення параметрів обробки в лівій частині екрана висвічується відповідне вікно (рис. 11), в якому:

1 — діаметр фрези (візьмемо 10 мм);

2 — висота, на якій знаходиться інструмент перед обробкою, 10 мм;

3 — безпечна відстань для прискорених переміщень над поверхнею деталі;

4 — положення площини початку обробки по Z;

5 — глибина контуру по осі Z;

6 — кількість проходів у площині XY;

7 — припуск на прохід в площині XY;

8 — глибина різання по осі Z;

9 — припуск на сторону в площині XY;

10 — припуск по осі Z;

11 — сторона обходу контуру — справа (Right).

12 — вікно над п. 11 визначає тип компенсації: Computer (як на табло); ЧПК — компенсація вноситься з пристрою ЧПК; відключено — компенсація не потрібна — при обробці ось фрези рухається по контуру (фрезерування пазів типу шпонкових, можливих криволінійних пазів тощо).

Є спеціальне вікно для програмування підводів і відводів, їх правильний вибір значною мірою впливає на стійкість інструмента і якість оброблюваної поверхні. Вказується лінійна частина підводу по перпендикуляру або дотичній до оброблюваної поверхні і частина підводу (відводу) по радіусу.

Після виконаних зазначених дій, використавши кнопку «Show Toolpath», програма розраховує траєкторію руху інструмента і формує послідовність кадрів КП. Її можна експортувати в буфер обміну (export to clipboard) або у відкритий в текстовому редакторі файл КП (кадри будуть скопійовані в позицію, вказану курсором). Експортовані кадри можна перевірити через «Backplot» (див. рис. 12).

Інші типові процеси фрезерної обробки — фрезерування площин, вибірка карманів — при програмуванні в графічному редакторі мають багато спільного з розглянутою контурною обробкою. Необхідно тільки врахувати особливості цих процесів, викладені в параграфах 2.11 і 2.17.

Графічне програмування обробки отворів

У графічному редакторі «Cimco Edit» можливе також програмування обробки отворів, у тім числі згідно з циклами, розглянутими в параграфі 2.14. Таке програмування ефективне у випадках обробки великої кількості отворів, розташування яких утворює певний шаблон (Pattern) — по прямокутній або круговій сітці. Це дає можливість використати інструменти програми з формування систем отворів.

Програмування прямокутного масиву отворів. Розглянемо приклад свердління отворів, розташованих прямокутним масивом (рис. 14).

— інструмент створення прямокутного масиву.

1 — координати центру першого отвору (в прикладі [0;0;]) — початок координат;

2 — відстань між центрами отворів по осях XY (в прикладі — 20 мм по X, 15 мм по Y);

3 — число отворів по осях (по X — 10, по Y — 4);

4 — діаметр отвору;

5 — кнопка створення масиву отворів.

Розміщення кругового масиву відбувається майже аналогічно за наступною схемою: задають центр кола, на якому розташовані отвори, його радіус, кут у градусах між сусідніми отворами, їх кількість, діаметр отвору, кут між радіусом розташування першого отвору та віссю X.

—інструмент створення кругового масиву.

Якщо потрібно розмістити отвори рівномірно по всьому колу, то кут між ними задають рівним 360/Z, де Z — число отворів.

1 — координати центра кола, на якому розташовані отвори (в прикладі — [0;0;] — початок координат);

2 — радіус кола розташування отворів (в прикладі — 100 мм);

3 — кут між радіусом до центру першого отвору та віссю X (в прикладі — 0°);

4 — кут між сусідніми отворами (в прикладі 10°);

Решта параметрів як і в прямокутному масиві: кількість отворів 12, діаметр 6 мм.

Послідовність обробки отворів може вказуватися стрілкою на рисунку.

В редакторі є можливість програмувати свердління коротких отворів — безперервним рухом інструмента на робочій подачі (опція «Canned») і свердління глибоких отворів («Longhand»). В «Longhand» передбачені і в про

грамі відображені всі необхідні рухи свердла (цикл G83 (див. параграф 2.14). Програма в такому випадку суттєво збільшується (24 кадри проти 225). Тому, як правило, при експортуванні з графічного редактора вказують «Canned», а потім в текстовому редакторі вручну вводять кадр з командою G83, якщо такий цикл виконується даним пристроєм ЧПК.

Графічне програмування токарної обробки

Токарна обробка, порівняно з фрезерною, є більш простою для програмування — переміщення різця відбуваються в одній площині XZ, хоча є своя специфіка, яку треба враховувати.

До початку програмування, щоб врахувати особливості генерації траєкторії руху інструмента, необхідно задати постпроцесор токарного верстата (стандартний ISO Turning або аналогічний). Існує спеціалізована мова програмування для токарних верстатів фірми «Heidenhain» (див. параграф 2.19), несумісна з стандартом ISO. «Cimco Edit» може формувати програми під пристрої ЧПК «Heidenhain», а також перекодовувати КП цією мовою. Це також можна використати.

Якщо відкрити вікно графічного програмування в «ISO Turning», осі координат розташуються традиційно для токарної обробки: вісь Z — вправо, X — вверх. Щоб створити оброблюваний контур, використовують ті самі інструменти (див. рис. 7), що й при фрезеруванні. Треба мати на увазі, що в деяких версіях «Cimco Edit» діаметральні розміри (координата X) необхідно ділити на 2 — для зображення контуру вводити значення радіуса. Для розробки програми, як і при фрезеруванні, достатньо побудувати контур з геометричних примітивів і пройти його в інтерактивному режимі.

В токарній обробці часто виникає потреба зупинити обхід контуру не в місці розгалуження (кінець обробки біля патрона, точка, в якій міняється режим обробки, тощо). Для

цього на контурі або проводиться допоміжна січна лінія, або ставиться точка. По точці або січній розбивають простий елемент контуру інструментом

При обході контуру для зупинки в цій точці використовується кнопка «Back».

Розглянемо графічне програмування чорнової і чистової токарної обробки на прикладі обробки зовнішнього діаметра валика з рис. 3.14.

При чистовій обробці припуск порівняно невеликий, як правило, знімається за один прохід. Щоб її виконати:

1) за вказаною для фрезерування методикою створюємо оброблюваний контур з геометричних примітивів (рис. 17);

2) активізуємо, як і у випадку фрезерування, створений контур (рис. 18);

3) на табло зліва відкриваємо вікно параметрів, вносимо дані, необхідні для обробки;

4) переходимо у вікно «Toolpath», пересвідчуємося в правильності вибраної траєкторії руху інструмента;

5) якщо знаходимо невідповідності, натискуємо «Back», відшукуємо помилки, вносимо виправлення, повторюємо перевірку переходом в «Toolpath»;

6) якщо траєкторія правильна, натискуємо «Export Editor», отримуємо текст КП. Вичитуємо, враховуючи особливості пристрою ЧПК, куди її необхідно відправити. Вносимо поправки;

7) переходимо в розділ «Backplot» (рис. 19). Відомими прийомами перевіряємо КП;

8) переходимо в розділ «Transmission», пересилаємо КП в пристрій ЧПК верстата призначення.

Чорнова токарна обробка передбачає знімання великого об’єму металу осьовими проходами, паралельними осі Z. Методика (стратегія) чорнової обробки дозволяє обробку тільки місць деталі, відкритих з торця.

Після активізації кнопки «Rough turning» на екрані справа з’являється поле для викреслювання оброблюваного контуру, а зліва — панель з настройками.

Для виконання циклу «чорнове точіння» необхідно, користуючись вікнами панельки, задати: початкову точку циклу (Retract point), контур під обробку з системою координат, діаметр заготовки та основні параметри. Після активізації відповідної кнопки на панелі інструментів на екрані з’являється вікно, в якому відображені потрібні настройки. Для введення параметрів використовується діалогове вікно «Parameters».

У вікні «Work Orientation» активізуємо зображення відповідної схеми обробки. Для випадку, що розглядається, — верхня справа (рис. 20).

Як приклад розглядаємо чорнову обробку того самого валика (рис. 3.14), що й при чистовій обробці. Після нанесення контуру і призначення параметрів, натискуючи на панелі зліва «Show Toolpath» спостерігаємо схему рухів різця під час знімання чорнового припуску (рис. 21).

Активізуючи курсором кнопку «Export Editor», отримуємо надруковану КП чорнової обробки. Візуалізуємо програму через розділ «Backplot» (рис. 22), виконуємо остаточну перевірку геометричних параметрів. Аналізуємо текст програми на коректність для використання в конкретному пристрої ЧПК та верстаті. За потреби, в ручному режимі вносимо зміни та поправки.

Переходимо в розділ «Transmission», пересилаємо КП в пристрій ЧПК верстата призначення.

Чистовий і чорновий цикли обробки внутрішньої циліндричної поверхні задаються, практично, так само, як і в розглянутих прикладах для зовнішньої поверхні, тому не розглядаються.

Використовуючи цикл нарізання канавок («Grooving»), в «Cimco Edit» можна задавати багатопрохідну обробку широких канавок чи вибірок на зовнішньому діаметрі або карманів на внутрішній поверхні. Програмування цих циклів аналогічне розглянутим в параграфі 3.13 циклам G65, G69, G70.

В токарній обробці відносно коротких деталей великого діаметра, з контуром, що містить поверхні, обробку яких можна ідентифікувати підрізкою торця, ефективно використовувати бата топрохі дний цикл підрізки торця («Fact Turn»), аналогічний розглянутому в параграфі 3.13 циклу G29.

Інколи виникає потреба в порівнянні двох текстів КП для обробки одного й того ж контуру, щоб знайти відмінності в них. Для цього в «Cimco Edit» передбачений розділ «File Compare». Закладені в ньому функції дозволяють швидко визначити змінені, видалені або додані кадри, незважаючи на різницю в їх нумерації. Для цього через вікно «Compare File With File» виходимо в бібліотеку програм. Курсором послідовно натискуємо файли КП для порівнювання. На екрані відкриваються в два стовпці виведені програми. Рядки, в яких знайдена різниця, виділені забарвленням (рис. 23).

На рис. 23 наведено приклад порівняння двох варіантів КП на деталь з рис. 2.13. Забарвленням показано відмінність у двох кадрах, які задають координати початку обробки (N7/N12) і координати точки виводу інструмента після її завершення (N39/N44).

ЛІТЕРАТУРА

1. ISO 841 (ГОСТ 23597). Станки металлорежущие с ЧПУ. Обозначение осей координат и направлений движений. Общие положення.

ISO 6983-1: 2009 (ГОСТ 20999). Устройства числового про-граммного управлення для металлообрабатьівающего оборудова-ния. Кодирование информации управляющих програми.

2. Авєрчєнков А. В., Тєрєхов Н. В., Жолобов А. А. и др. Станки с ЧПУ: Устройство, программирование, инструментальное обес-печение и оснастка. — М.: Флинта, 2014. — 355 с.

3. Аніщенко М. В. Системи числового програмування керування. — X.: НТУ ХПІ, 2012. — 312 с.

4. Бочков В. М., Сілін Р. І. Обладнання автоматизованого виробництва. — Львів: Львівська політехніка, 2000. — 380 с.

5. Бузулукін І. Я., Головінов В. П., Кіс В. І. та ін. Програмування оброблення на фрезерному верстаті з пристроєм ЧПК 2С42. — К.: Вища школа, 2002. — 390 с.

6. Воскобойников Б. С., Грєчиков М. И., Гуськова Г. И. Современньїе контрольно-измерительньїе системи в производ-стве // ИТО: Инструмент, технология, оборудование: Информ.-ана-лит. журн. (WWW. ІТО — NEWS.Ru). — 2011. — № 12; 2012. — № 1, 2.

7. Гжиров Р. И., Сєрєбрєницкий Π. П. Программирование обра-ботки на станках с ЧПУ. — Л.: Машиностроение, 1990. — 591 с.

8. Головінов В. П., Трикоз В. К., Щєрбаков В. П. Програмування оброблення на токарних верстатах з пристроєм ЧПК 2Р22. — К.: Вища школа, 2002 — 112 с.

9. Дєрябин А. Л., Зстєрзон М. А. Технология изготовления деталей на станках с ЧПУ и в ГПС. — М.: Машиностроение, 1989. — 340 с.

10. Должиков В. П. Основи программирования и наладки станков с ЧПУ. — Томск: Политехн. ин-т, 2011. — 145 с.

11. Ловшгин А. А., Васильєв А. В., Кривцов С. Ю. Современний станок с ЧПУ и CAD/CAM-система. — М.: ЗльфИПР, 2006. — 286 с.

12. Методические указания к разработке управляющих програми для станков с ЧПУ (детали класса 50). — Одесса: ОПИ, 1989. — 63 с.

13. Мониторинг ЧПУ [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://monitoringcnc.rH

14. Морозов В. В., Гусев В. Г. Программирование обработки деталей на современньїх многофункциональньїх токарних станках с ЧПУ: Учеб. пособие. — Владимир, 2009. — 236 с.

15. Мирошин Д. Г., Шестакова Т. В., Костина О. В. Техноло-гия программирования и зксплутации станков с ЧПУ. — М.: Рос. гос. проф. пед. ун-т, 2011. — 79 с.

16. Муляр Ю. І., Дєрібо О. В. Програмування токарної обробки на верстатах з ЧПК. — Вінниця: ВНТУ, 2004. — 91 с.

17. Оголь И. И. Создание управляющих програми с помощью САМ-систем. — Томск: Политехн. ун-т, 2014. — 46 с.

18. Проць С. Аддитивная технология: описание, определе-ние, особенности применения и отзьівьі. Аддитивньїе техноло-гии в промьішленности [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://fb.ru/article/231049/additivnaya-tehnologiya-opisanie-opredelenie-osobenosti

. 05.02.2016.

19. Сімсо Edit [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// cimco- software. r u

20. Міранцев С. Л. та ін. Системи автоматизованого програмування на верстатах з ЧПК. — Краматорськ, 2012. — 151 с.

21. Стискін Г. М., Рєвнівцєв Μ. П., Берізко Μ. М., Гаєвський В. Д. Технологічні основи програмування обробки деталей на верстатах з числовим програмним керуванням. — Львів: Оріяна-Но-ва, 2002. — 208 с.

22. Устройство числового программного управлення (ЧПУ) 2С42 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

www.twirpx.com/

file/338454

23. Устройство числового програмного управлення (ЧПУ) «Фа-нук» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Cnc-space.com.ua/ docs/fanuc-Oi.pdf

24. Устройство ЧПУ «Злектроника МС-21-01, НЦ80»: Ин-струкция по работе. — 177 с.

25. Харченко А. О. Верстати з ЧПУ та обладнання гнучких виробничих систем: Навч. посіб. для студ. вузів. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 304 с.

26. Щєрбаков В. П. Програмування оброблення на токарних верстатах з пристроєм ЧПК моделі «Електроніка НЦ-31». — К.: Вища школа, 2003. — 221 с.

27. Чєсноков О. В. Технологічні процеси для обладнання з ЧПК. — Луганськ: Ноулідж, 2013. — 139 с.

28. Злектрозрозионньїй станок 4732Φ3Μ: Инструкция по про-граммированию. — 69 с.

29. Programirovanie_obrabotki_nastankhschpusprimeneniemspr edaktora...pdf — Adobe Reader.

 

 

Це матеріал з підручника "Основи обробки та програмування на верстатах з числовим програмним керуванням" Онофрейчук 2019

 



Попередня сторінка:  Розділ 5. Обладнання з ЧПК на заготовчи...




^