Інформація про новину
  • Переглядів: 95
  • Дата: 4-05-2021, 18:44
4-05-2021, 18:44

3.5. Організація торговельно-технологічного процесу у відділі взуття

Категорія: Продаж непродовольчих товарів





Попередня сторінка:  3.4. Організація торговельно-технологі...
Наступна сторінка:   3.6. Деталі та методи кріплення верху й ...

 

Асортимент взуття — це різне взуття, яке поділяють за такими ознаками: призначенням, різновидами та матеріалом.

Асортимент шкіряного взуття класифікують за видами, розміром і повнотою (рис. 47, а, б, в, с. 95). Під час приймання взуття його ретельно оглядають (див. підрозд. 3.6, с.101).

Маркування взуття. Згідно з ДСТУ 4142:2002 «Взуття. Маркування, пакування, транспортування, зберігання», взуття обов’язково має бути маркованим. Маркування наносять як на саме взуття, так і на упакування. На упакуванні воно має такі дані: назву виду взуття; назву країни-виробника; назву фірми-виробника; основні споживчі характеристики: колір, матеріал верху, підошви та підкладки, розмір і повноту, артикул (номер моделі); для дитячого взуття — інформацію про обов’язкову сертифікацію; юридичну адресу виробника (для вітчизняних виробників — повну поштову адресу, для іноземних фірм — країну, місто, електронну адресу або сайт); позначення нормативного документа, за яким виготовляють взуття (для вітчизняних виробників); товарний знак виробника (за наявності); дату випуску (місяць і дві останні цифри року наносять арабськими цифрами).

Важливою також є інформація, що міститься на ціннику (етикетці) товару. На етикетці має бути: назва товару, артикул, дата випуску, ціна, виробник, країна, адреса виробника, підприємець, який здійснює торгівлю, розмір взуття, склад матеріалу.

На ходовій поверхні підошви кожної півпари шкіряного взуття зазначають розмір і повноту.

На підкладці у верхній частині взуття проставляють розмір, повноту, артикул, фасон, дату випуску, номер стандарту, ґатунок.

Товарний знак (марку підприємства) наносять на вкладені устілки, напів-устілки, підп’ятки.

Маркувальні позначення наносять на супінаторну частину підошви, де зазначають: товарний знак або назву підприємства-виробника, артикул — на середині підошви, розмір — на правому боці підошви (рис. 48).

Маркувальні дані можуть бути нанесені на внутрішньому боці задника, на гумових берцях, на підкладці й стрічці, ушитій усередині виробу. Маркування в га-лошах наносять на устілку, де зазначені розмір і ґатунок. Валяне взуття маркують стійкою фарбою. Маркування у валяному взутті наносять на підп’яткову частину підошви із зазначенням товарного знака.

Також під час маркування проставляють знаки, що вказують на частини взуття:

— верх — матеріал, з якого виготовлена зовнішня частина взуття;

— усередині — матеріал, з якого виготовлені устілка та внутрішнє оздоблення;

— підошва — матеріал, з якого виготовлена підошва, а також знаки, що вказують на матеріал:

— натуральна шкіра;

— текстиль, тканина або інші м’які матеріали;

— штучні матеріали — замінник шкіри (верх) або поліуретан (підошва).

Наприклад: • верх — натуральна шкіра; • внутрішньо — устілка або текстиль; • підошва — поліуретан або інший подібний матеріал.

Умови зберігання взуття визначають температурою (+ 8—16 °С) і відносною вологістю повітря (50-70 %). Під час зберігання взуття захищають від прямих сонячних променів і розміщують на полицях стелажів на відстані не менше 20 см від стін і не менше 100 см від опалювальних приладів. Взуття в коробках складають на стелажі по 2 коробки вглиб і 5-7 коробок уверх.

Валяне взуття зберігають у світлих, сухих і добре вентильованих приміщеннях у тарі або без неї. У разі зберігання в тарі валяне взуття складають на дерев’яні настили, а без тари — у штабелі заввишки до 1,5 м на стелажах. Періодично валяне взуття пересипають нафталіном.

Розміщення та викладення взуття. Після приймання взуття його розміщують і викладають на торговельному обладнанні. Основними методами розміщення та викладення взуття є: лінійний (горизонтальний, вертикальний, діагональний), острівний, під кутом, нахилом та ін.

Головна вимога — взуття не рекомендовано викладати вище, ніж 160-165 см. Можна використовувати і ярусне викладення взуття за ціновим фактором: найвищий ярус — для нових та елітних моделей взуття; середній — для взуття, що має найбільший попит; нижній — для зручного практичного взуття без підборів.

Взуття в коробках складають на стелажах на висоту не більше 8 рядів.

У торговому залі взуття викладають за асортиментними ознаками: характером пошиття (модельне, масового виробництва), статево-віковими ознаками й ознаками сезонності, матеріалом виготовлення, розміром і повнотою.

Зразки взуття виставляють по кілька пар кожного виду й розміру на гірках без коробок. У разі самообслуговування для кожного розміру взуття в торговому залі визначають певне місце.

Гумове взуття складають на внутрішнє ребро задником до покупця. Якщо воно надійшло в коробках, виставляють одну півпару біля коробок. Легке спортивне взуття — пачками, задником до покупця. Валяне взуття — парами, підошвою до покупця, носками врізнобіч.

Сезонне взуття і новинки розміщують у центральному місці торгового залу. Взуття, яке має попит, виставляють найближче до робочого місця продавця.

Показ взуття та консультування покупців під час продажу. Основним елементом процесу продажу є показ товару. Правильно показати товар, зацікавити покупця — це значить переконати його на 50 % щодо його придбання.

Під час продажу взуття потрібно надати можливість покупцю самостійно оглянути асортимент товару, який розташований у торговому залі на гірках у розпакованому вигляді або в коробках.

Продавець надає покупцю інформацію щодо розмірів взуття в метричній (М) і штихмасовій (ПІ) системах нумерації. У торговому залі на видному місці розташовують таблицю співвідношення розмірів (табл. 4), а також таблицю співвідношення розмірів взуття різних країн-виробників (табл. 5).

Таблиця 4

Розміри взуття в метричній (М) і штихмасовій (III) системах

Таблиця 5

Співвідношення розмірів взуття різних країн-виробників

Продовження табл. 5

У торговому залі на видному місці обов’язково розміщують інформацію щодо гарантійних термінів наявного взуття та обчислення термінів з урахуванням сезонності: зимового асортименту — з 15 листопада до 15 березня; весняно-осіннього асортименту — з 15 березня до 15 травня; з 5 вересня до 15 листопада: літнього асортименту — з 15 травня до 15 вересня.

У магазинах із продажу взуття може бути організовано обслуговування інвалідів (у разі їхнього звернення) півпарним взуттям вітчизняного виробництва з 50 % знижкою роздрібної ціни, установленою на пару взуття. Півпару взуття повертають підприємству-виробнику для доукомплектації.

Прийоми показу взуття на високому та середньому підборах. Чотирма пальцями правої руки беруть півпару взуття за підошву, вказівним пальцем підтримують підбор, опустивши носок униз і піднімають задник. Потім повертають півпару праворуч і ліворуч, показуючи взуття з внутрішнього та зовнішнього боків. Пропонують покупцю ознайомитися з якістю взуття і дають йому в руки для огляду одну з півпар.

Продавці мають забезпечити зручні умови для ознайомлення, вибору та приміряння взуття, для цього магазин обладнують банкетками, дзеркалами, підставками, килимками та ріжками.

Показуючи взуття покупцю, дають консультацію про властивості, матеріал, з якого воно виготовлене, напрямок моди, про ціну, якість, виробника, засоби догляду за взуттям та умови зберігання. Консультація має бути вичерпною, короткою і переконливою; не треба вживати терміни, які можуть бути незрозумілими для покупця.

Демонструючи жіночі чоботи, звертають увагу покупця на хромовий верх, байкову підкладку, гумову пористу підошву та висоту підборів.

Показуючи черевики, покупцю повідомляють, що це взуття з берцями, які закривають щиколотку ноги: воно має високі вологозахист властивості. Звертають увагу покупця на метод кріплення верху й низу цього взуття.

Пропонуючи гумове взуття, покупця ознайомлюють із методом його виготовлення, підкреслюючи, що клеєне взуття відрізняється високими експлуатаційними властивостями, легкістю, еластичністю та зручністю.

Показуючи спортивне взуття, звертають увагу покупця, що воно призначене для активного відпочинку, для занять спортом, легке, зручне, може бути з комбінованим верхом (гума, тканина); пропонують його приміряти.

Демонструючи валяне взуття, наголошують, що його використовують для захисту ступень і ніг людини від впливу низьких температур; що воно цільноваляне, напівгрубошерсте, з меланжевим оздобленням.

Під час продажу дитячого взуття обов’язково треба запропонувати стопо-міри.

Під час консультації продавець стежить за тим, як покупець розуміє його пояснення і як він їх сприймає (див. підрозд. 3.1, с. 70).

Обслуговуючи покупців старшого віку, треба пам’ятати, що їх цікавить міцність і якість взуття, його вартість, а відповідність моді відходить на другий план.

Покупцю нагадують про правила догляду за взуттям, зокрема, що наносити крем необхідно на чисте взуття, який його відновлює, збільшує водонепроникність.

Якщо взуття вироблено з гладкої шкіри, потрібно спочатку його очистити від бруду щіткою, витерти вологою, а потім сухою м’якою фланелевою тканиною. Дуже забруднене взуття промивають прохолодною водою, намагаючись уникати потрапляння вологи всередину. У жодному разі не треба мити взуття гарячою водою.

Покупцю, який купує взуття із світлої замші, рекомендують мити його милом, від цього воно стає м’яким.

Протягом гарантійного терміну покупець може пред’явити претензії до продавця, якщо виявлено дефекти взуття: наскрізний знос верху або підошви; зламаний супінатор, стався розрив швів; розкол, перелом чи відрив підбора; осідання задника; неякісне фарбування внутрішньої частини взуття (через яке забарвлюється шкіра людини) або інші істотні недоліки.

У разі виникнення істотних недоліків, згідно із ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», покупець у строки, установлені законом, має право обміняти взуття на таку саму пару (аналогічний товар) або за бажанням йому повертають повну вартість взуття на день покупки.

До істотних недоліків не належать незначні дефекти: зіпсовані замки-«бли-скавки» на чоботах, втрата фурнітури, прикрас, набійка, що злетіла. У цих випадках виконують гарантійний ремонт товару за рахунок продавця.

Потрібно звернути увагу покупця на гарантійні строки для взуття сезонного призначення, яке придбано заздалегідь.

Згідно з новими стандартами на взуття (ДСТУ 26167:2009 «Взуття повсякденне. Загальні технічні умови»; «Взуття повсякденне із синтетичних і штучних шкір. Технічні умови»), з 1 січня 2010 р. встановлено такі гарантійні строки носіння для взуття: на повсякденне — 60-80 днів; на модельне — 40-45 днів; на гумове — 90 днів.

Покупцю, який придбав взуття, пропонують супутні товари: шнурки, шкарпетки, панчохи, розправні колодки, вкладні устілки, косячки, набійки, ріжки, засоби догляду за взуттям (щітки, креми, бархатки), предмети ортопедичного асортименту тощо. Супутні товари розміщують у касетах пристінних та острівних гірок.

Запитання та завдання

1. Яке значення в процесі продажу взуття має показ взуття покупцям?

2. Про що треба повідомити покупця під час показу взуття та консультування?

3. Що належить до асортименту супутніх товарів для взуття?

4. Яке взуття стійке до дії води й мила?

5. Які особливості має обслуговування людей старшого віку?

6. Як наносять маркування на взуття?

7. Які способи догляду за взуттям?

Виберіть правильний варіант відповіді.

1. Показ взуття треба розпочинати з ціни

А високої Б низької В середньої

2. Відповідно до сезону гарантійних строків носіння взуття є

А чотири Б два В три

 

Це матеріал з підручника "Інтегрований курс підготовки продавця непродовольчих товарів" Жарікова 2020





Попередня сторінка:  3.4. Організація торговельно-технологі...
Наступна сторінка:   3.6. Деталі та методи кріплення верху й ...



^