Меблі класифікують за призначенням, матеріалом, способом і характером виробництва, конструкційними особливостями тощо.

Меблі поділяють на: побутові (для житлових приміщень); конторські; клубно-театральні; дачні; для підприємств громадського харчування; для парків культури; для будинків відпочинку й санаторіїв. Кожна група меблів має певні особливості залежно від видів, розмірів, обробки й інших ознак.

Сучасний ринок заповнений килимами вітчизняного й імпортного виробництв. Розрізняють килими (ткані й неткані), килимові доріжки й інші килимові вироби. Килими й килимові доріжки ручного й машинного виготовлення бувають видовженої, квадратної та овальної форм; залежно від кольору ворсової основи — одноколірні та багатоколірні (рис. 75).

Приймання товарів. Під час приймання меблів і килимових виробів перевіряють кількість, комплектність та якість товарів (див. підрозд. 2.2, с. 45), наявність супровідних документів. Потім роблять перевірку наявності маркування та його відповідності товару, артикулу й ґатунку.

До килима ручного виготовлення в правому куті зворотного боку кожного зразка має бути прикріплений ярлик (бирка) з такими позначками: номер килима, його назва, розміри (довжина, ширина, см; загальна площа поверхні, см²);

артикул, ґатунок; щільність тканини (кількість вузлів в 1 дм); ціна; дата виготовлення; прізвище контролера.

На зворотному боці килимів машинного виготовлення має бути клеймо ВТК, на якому зазначено: назву підприємства-виробника; номер виробу; артикул; сорт; штамп контролера ВТК. Крім того, на виріб наклеюють або до нього прикріплюють ярлик з такими даними: номер малюнка; артикул; розмір; сорт; ціна; номер і назва виробу; номер пакувальника, маркувальника, сортувальника; дата виготовлення.

Маркування товарів. Маркування меблів виконують друкарським, літографічним або друкованим способом на паперовому ярлику, міцно приклеєному до виробу.

Рекомендовано наносити маркування стійкою фарбою шляхом штемпелювання і випалювання, продавлювання, а також проставляти окремі реквізити штампом або друкованим способом.

Меблі, до яких неможливо прикріпити паперові ярлики (наприклад, дивани, крісла), мають ярлики з тканини.

Маркування має бути чітким і містити: назву виробу; назву країни-вироб-ника; назву фірми-виробника; юридичну адресу виробника та продавця; індекс виробу (за наявності); дату випуску; позначення стандарту; товарний знак фірми-виробника (за наявності); позначення національного знака відповідності для сертифікованої продукції. Національний знак відповідності для сертифікованої продукції проставляють на одному чи кількох із зазначених місць: у маркуванні на ярлику, у супровідній документації, в інструкції щодо складання, на одну з пакувальних одиниць комплекту меблів, що поставляють у розібраному стані.

Заборонено маркувати поверхню ящиків, переставних полиць та інші деталі, які можуть бути замінені. На вироби, що входять до складу гарнітура або набору, поряд з паперовим ярликом наносять умовний знак або номер, що вказує на належність виробу чи його деталі до цього гарнітура або набору.

Зберігання та розміщення товарів. Килими та килимові вироби зберігають у сухих і чистих складських приміщеннях. Килими ручного виготовлення треба зберігати на складі розгорнутими та складеними на стелажах не більше як по 50 одиниць (ворсові) і 60 одиниць (безворсові) у кожному штабелі. Килими та килимові вироби машинного виготовлення або неткані зберігають згорнутими в рулон

лицьовим боком усередину. Килими мають бути пересипані нафталіном або іншими засобами, що запобігають пошкодженню міллю, але їх не псують.

Меблі в магазині розміщують за тематикою. Торгова площа магазину має бути розділена на відповідні зони: передпокої, спальні, вітальні тощо.

Меблі не потрібно розставляти дуже тісно, у покупця має бути можливість підійти й оглянути їх. Високі меблі розміщують уздовж стін, а низькі — у центрі торгового залу (рис. 76).

Для кращого ознайомлення покупців з асортиментом товарів, наявних у продажу, у торговому залі оформлюють інтер’єри з імітацією житлових кімнат, кухонь та інших приміщень.

Килими в торговому залі розміщують за такими ознаками: за розміром, оскільки покупець добирає килим для певного приміщення; за ціною/матеріалом (синтетичні килими мають презентувати окремо від килимів із вмістом натуральних матеріалів); за формою (круглі, овальні, квадратні, прямокутні); за темою малюнка — великі, класичні, геометричні, східні, сучасні дизайнерські. На вході до відділу килимів розміщують подіуми з невеликими килимами.

Показ виробів і консультування покупців. Під час продажу меблів вітчизняного й імпортного виробництв продавці повинні надавати покупцям достовірну та повну інформацію про них.

Заборонено продаж меблів, які не відповідають маркуванню, не мають товарного вигляду, документів згідно з чинним законодавством, сертифікатів тощо.

До корпусних збірно-розбірних меблів, які поставляють розібраними, має бути інструкція для складання, схема монтажу та документ про комплектацію. На кожній деталі має бути свій номер і номер виробу й набору (гарнітура). Усі номери деталей мають відповідати номерам, які зазначені в інструкції зі складання, схемі монтажу й документах про комплектацію. До наборів (гарнітурів) меблів додають інструкцію з експлуатації та догляду за меблями.

Під час продажу меблів продавець звертає увагу покупця, що вся зйомна фурнітура меблів упакована в заклеєний пакет чи коробку, укладена в одну із шухляд або прикріплена до однієї з деталей меблів.

Зустрічаючи покупця, продавець має з’ясувати, якому саме меблевому стилю він надає перевагу: класиці, мінімалізму, хай-теку, кантрі тощо, у разі потреби — допомогти йому краще визначати меблі за цією класифікаційною ознакою.

У деяких магазинах із продажу меблів для споживачів організовані консультації художника щодо оформлення інтер’єру та спеціаліста-червонодеревника.

Під час продажу матраців продавець повинен надати змогу споживачам ознайомитися з основними властивостями матраців, розміщених у горизонтальному положенні, і проінформувати покупців про їхнє допустиме навантаження.

Продаючи м’які меблі, їх показують покупцю розкладеними.

Після відбору меблів продавець виписує товарний чек, у якому зазначає: номер або назву торговельного підприємства; назву товару; перелік окремих виробів, які входять до складу набору; загальну кількість товарів у наборі; забарвлення та малюнок оздоблювальних та облицювальних матеріалів, фурнітури тощо; артикул, ціну, дату продажу; прізвище й ініціали, ставить свій підпис.

Покупцю пропонують оформити доставлення куплених товарів додому й оформляють замовлення-квитанцію або інший документ із зазначенням назви магазину, прізвища покупця, його місця проживання, дати оформлення замовлення, назви товару, артикулу, кількості предметів, видів і вартості послуг, їхнє виконання тощо.

У разі виявлення невідповідності товарів умовам продажу, некомплектних або товарів неналежної якості покупець може відмовитися від них У цьому випадку оформляють акт із зазначенням причини відмови. У разі неякісного складання та установлення товарів покупець має право вимагати безкоштовного усунення недоліків від торговельного підприємства (магазину).

Магазин здійснює складання меблів у споживача в термін, не пізніше семи днів з моменту оформлення покупки, якщо інший термін не встановлений за домовленістю сторін.

Продавець пропонує придбати супутні товари, які є в продажу в магазині (карнизи, світлозахисні штори, циновки тощо). Зразки карнизів і штор розміщують на спеціальних кронштейнах, прикріплених до стіни.

Під час продажу килимових виробів покупцю надають можливість самостійно оглянути килими, які розміщені в торговому залі. Щоб зацікавити покупця, показують килими розгорнутими. Продавець консультує покупця щодо правильного догляду за килимами й килимовими виробами для підвищення їхньої міцності та продовження терміну служби. Покупцеві повідомляють, що не рекомендовано вибивати пил із килимів, б’ючи по поверхні твердими предметами, пересувати меблі по поверхні килима тощо. Добре чистити килими снігом. За потреби чищення килима можна проводити мийними засобами, але не частіше, ніж двічі на рік.

Ручні та машинні ткані килими з вовняним і змішаним розрізним ворсом пошкоджуються міллю та килимовими жучками, які поїдають ворсову фарбовану вовняну пряжу (окрім пофарбованої в зелений колір). Тому влітку килими потрібно просушувати на сонці, провітрювати й чистити. Килими із синтетичних ниток добре чистити пилососом, свіжі плями на ворсовій поверхні — теплою водою.

Після продажу килимового виробу покупцю пропонують супутні товари: мийні засоби, засоби для прання та чищення тощо.

Запитання та завдання

1. Що необхідно зробити продавцю під час продажу м'яких меблів?

2. Де зберігається зйомна фурнітура до корпусних меблів?

3. Як оформити доставлення товарів додому?

4. Як розміщують килимові вироби в торговому залі?

5. Як маркують килимові вироби?

6. Що має бути зазначено в маркуванні меблів?

7. Які поради щодо догляду за килимами надають покупцям під час їхнього продажу?

Це матеріал з підручника "Інтегрований курс підготовки продавця непродовольчих товарів" Жарікова 2020