Інформація про новину
  • Переглядів: 88
  • Дата: 4-05-2021, 18:54
4-05-2021, 18:54

5.1. Правила використання та основні види реєстраторів розрахункових операцій

Категорія: Продаж непродовольчих товарів





Попередня сторінка:  4.5. Порядок проведення інвентаризації
Наступна сторінка:   5.2. Порядок роботи на реєстраторах роз...

РОБОТА НА РЕЄСТРАТОРАХ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Останніми роками в Україні розпочався процес упровадження засобів фіскальної електронної контрольно-касової техніки в усі сфери готівкових розрахунків з населенням, зокрема й у торговельну. Це має забезпечити надійну реєстрацію, довгострокове зберігання інформації про грошові надходження та оперативний контроль за документуванням даних про грошовий обіг і податкові відрахування. Успішному досягненню поставленої мети сприяє застосування під час здійснення розрахунків готівкою РРО.

Правильна організація обліку грошового виторгу — важлива умова переходу до ринкової економіки. Без обліку й контролю готівки неможливі облік і контроль товарно-матеріальних цінностей, забезпечення їхнього збереження, попередження зловживань, у тому числі приховування доходів та ухиляння від сплати податків.

Згідно з п. 7 ст. З Закону про РРО, з 01 січня 2013 р. всі РРО мають забезпечувати передання податківцям електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці, дротовими або бездротовими каналами зв’язку (мережа «Інтернет»),

Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20. 09. 2019 № 128-ІХ (далі — Закон) запропоновано альтернативи щодо виду застосовуваних РРО, тобто з 2020 р. можна використовувати як звичайний (класичний РРО), так і програмний РРО.

Реєстратор розрахункових операцій — пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції. Він призначений для реєстрації розрахункових операцій продажу товарів (надання послуг), операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій із видання готівкових коштів власникам електронних платіжних засобів і з приймання готівки для подальшого переказу.

Отже, попереднє програмування РРО — це обов’язкова умова його використання на території України. В іншому випадку, відповідно до п. 6 ст. 17 Закону про РРО, передбачено накладення фінансових санкцій на такого суб’єкта господарювання в розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів.

Кожному суб’єкту господарювання, який здійснює розрахунки з використанням РРО, потрібно мати на увазі, що попередньому програмуванню підлягають тільки назва та ціна реалізованого товару (послуги), а кількість товару заздалегідь програмувати не потрібно. Однак суб’єкту господарювання необхідно забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО — це означає, що касир повинен забезпечити, щоб у чеку було відображено кількість товару, який був проданий покупцю.

Закон про РРО дає можливість здійснювати попереднє програмування двома способами: самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які

потім безпосередньо працюватимуть на цьому РРО; фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір щодо обслуговування цього РРО.

Суть програмування полягає в тому, що кожному виду товару, наявного в продажу, надають код, за допомогою якого можна визначити назву та ціну товару, яка буде відображена в чеку РРО.

Програмувати назву товару потрібно так, щоб вона відображала його споживчі ознаки й давала змогу однозначно здійснити ідентифікацію товару. Інакше кажучи, якщо суб’єкт господарювання продає холодильники, то назва товару в чеку РРО, крім марки холодильника («Samsung», «LG»), має містити назву виду товару (наприклад, холодильник «Samsung» або холодильник «LG»).

Щоб правильно зорієнтуватись у виборі потрібної моделі РРО, забезпечити його ефективну роботу з мінімальними витратами, касир торгового залу має розбиратись у класифікації РРО.

До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор (ЕККР), комп’ютерно-касова система (ККС) тощо.

ЕККА — це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування назви та ціни товарів (послуг), їхній облік у кількості, роздрук розрахункових та інших звітних документів.

ЕККР — це РРО, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг), назви розрахункових та інших звітних документів.

ККС — це РРО, виконаний із застосуванням комп’ютерних засобів, який додатково здійснює технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує роздрук розрахункових та інших звітних документів.

Залежно від конструкції та функціональних можливостей РРО бувають різні.

Портативний РРО — це переносний касовий апарат з автономним живленням (марки «Ера-501», «MINI-600 ME», «MINI-500.02»).

Автономний стаціонарний РРО призначений для самостійної експлуатації в стаціонарних умовах без обміну даними по лініях зв’язку з комп’ютером або іншим РРО. Це сучасні ЕККА «Samsung», «Dates», «Silex», «Ера», MINI, «Славутич» та ін.

Універсальні РРО експлуатують на підприємствах торгівлі та у сфері послуг, умови роботи яких не потребують зміни алгоритмів роботи РРО щодо реєстрації та обліку інформації про товарно-грошовий обіг. Наприклад, ЕККА «Silex 9004» використовують у торговельних підприємствах, ресторанах і кафе; ЕККА «Samsung» — у торговельних підприємствах, аптеках; «Ера 802» — для приймання платежів за комунальні й інші платні послуги.

Перелік РРО, дозволених для використання, суворо регламентується Державною фіскальною службою України — список РРО публікують у Державному реєстрі РРО України та регулярно його оновлюють.

Програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс для технологічного та/або програмного рішення, який використовують на будь-якому пристрої. У РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер органу контролю. Він призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій із приймання готівки для подальшого переказу.

Орган контролю — Державна податкова служба України — забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання програмного РРО, ця норма передбачена законом.

Усі розрахункові операції реєструються на фіскальному сервері ДПС, тобто кожному розрахунковому документу, створеному програмним РРО, присвоюють певний унікальний номер (код). Фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіскального звіту й електронного фіскального звітного чека — це унікальний код, який формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контрольного органу та присвоюється електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту й електронному фіскальному звітному чеку під час їхньої реєстрації. Державна податкова служба України забезпечує збереження інформації про розрахункові операції.

Реєстрація електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків — це присвоєння РРО у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту й електронному фіскальному звітному чеку, що створені таким РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам’яті таких РРО.

Для того щоб продавець міг володіти інформацією про РРО, він має знати функціональні та технічні характеристики РРО, які нині широко використовують торговельні підприємства України.

Портативний контрольно-касовий апарат ІКС-М510 (рис. 86) використовують для готівкового й безготівкового розрахунку з покупцями за продані товари та послуги в торговельних підприємствах. Апарат простий у використанні, має ергономічний дизайн малогабаритного корпусу зі зручною клавіатурою, економічну швидкість друку (до 60 мм/с.), вбудований калькулятор і буфер обміну, вбудований індикатор касира, вбудований акумулятор Іі-ро, підключення 12 В грошового ящика (за підключеного блоку живлення), великий графічний дисплей, вбудований касовий сервер. Вбудована флеш-пам’ять — місто SD — забезпечує зберігання чеків і звітів в електронному вигляді протягом усього часу експлуатації і є ресурсом для автоматизованого здавання звітності до органів Державної фіскальної служби (УКРІНФОРМ) України.

Апарат має зручне управління, систему меню, доступний інтерфейс і забезпечує можливість підключення USB flash-diska, сканера (USB), ваг (RS-232), платіжного термінала (RS-232).

Фіскальний реєстратор «ВІКІНГ-Р10» — це компактний пристрій, призначений для реєстрації розрахункових операцій. Цей реєстратор може зберігати контрольну стрічку в електронній формі (КЛЕФ). За допомогою Ethernet і вбудованого GSM/GPRS-модема апарат здатний передавати інформацію на сервер еквайра як по провідному, так і бездротовому каналах зв’язку.

Фіскальний реєстратор відповідає всім нормативам, які пред’являються УКРІНФОРМ до фіскальної техніки.

Фіскальний реєстратор «ВІКІНГ-Р20», на відміну від «ВІКІНГ-Р10», має високу швидкість і надійний механізм друку. Швидкість друку становить майже 53 рядки за секунду, що в 6,6 раза швидше за «ВІКІНГ-Р10». Ще однією перевагою є наявність автоматичного обрізання чека після його надрукування. Також реєстратор може друкувати чек як на стрічці завширшки 58 мм, так і на стрічці завширшки 80 мм. Цей апарат може працювати з двома видами грошових ящиків — 6 В і 24 В, завдяки чому можна підключити практично будь-який грошовий ящик.

Фіскальний реєстратор також відповідає всім нормативам, що пред’являються УКРІНФОРМ до фіскальної техніки.

Комп'ютерно-касова система I Pos.XM (рис. 87) складається з фіскального реєстратора та вбудованого Linux-комп’ютера (Android), термінала і фіскального принтера 2 в 1.

Вона призначена для автоматизації проведення розрахунків із клієнтами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і забезпечує реєстрацію продажу товару (послуг) з виданням чека, автоматизацію обліку та контроль руху товару.

Комп’ютерно-касова система I Pos.XM оснащена інтегрованим сенсорним дисплеєм 8; «OS Android» або «Linux»; комунікацією з POS-периферією; підключенням фіскальних і нефіскальних принтерів; різноманітним прикладним програмним забезпеченням. Зберігає дані для контролю податкових відрахувань, виданням денних і періодичних фіскальних звітів.

Сфери застосування — мінімаркети, роздрібна й оптова торгівля; магазини, бутики, аптеки; готелі, мотелі, пансіонати, будинки відпочинку, фітнес-центри; ресторани, кафе, фаст-фуди, бари; інші сфери автоматизації малого бізнесу, де необхідне впровадження бюджетних рішень.

Вбудований РРО DATECS eFP-2480 використовують для встановлення в автомати самообслуговування. Такий РРО можна вбудувати в кіосках самообслуговування в кафе та ресторанах, у водомати й кавомати, в автомат з продажу товарів і послуг (вендінговий апарат), каси самообслуговування, термінали поповнення рахунку тощо.

Згідно з Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари

(послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20. 09 2018 № 773, усі РРО проходять реєстрацію в органах контролю. Під час реєстрації РРО надають фіскальний номер, який становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Державної фіскальної служби України, алгоритм формування якого встановлює фіскальна служба.

Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі Державної фіскальної служби України під час резервування фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється під час перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування його реєстрації.

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривають і надалі не використовують (пункт 3 гл. 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20. 09.2018 № 773).

До фіскальної пам’яті РРО заносять фіскальний номер і дату його внесення. Присвоєння фіскального номера РРО (фіскалізація) проводять один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО унеможливлює подальший вихід із фіскального режиму роботи. Фіскальний номер РРО зазначають у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Запитання та завдання

1. Які вимоги ставлять до РРО?

2. Які види РРО застосовують у торгівлі?

3. Для чого призначена комп’ютерно-касова система I Pos.XM?

4. З якою метою використовують попереднє програмування РРО?

5. Які є методи програмування РРО?

6. Як реєструють РРО?

 

Це матеріал з підручника "Інтегрований курс підготовки продавця непродовольчих товарів" Жарікова 2020





Попередня сторінка:  4.5. Порядок проведення інвентаризації
Наступна сторінка:   5.2. Порядок роботи на реєстраторах роз...



^