Вивчивши матеріали цього розділу, учні знатимуть:

• визначення прокатування;

• будову та призначення гладких і каліброваних валків;

• схему будови прокатного стану;

• основні профілі сортового прокату.

1. Прокатуванням називають такий вид оброблення металів тиском, коли гарячу заготовку обтискують між обертальними валками, які її пластично деформують, зменшуючи площу поперечного перерізу й збільшуючи довжину. Прокатування є найпродуктивнішим видом оброблення металу, цим способом обробляють близько 90 % виплавленої сталі на металургійних заводах. Основні способи прокатування:

- повздовжнє, коли заготовка переміщується перпендикулярно до осей валків, що обертаються у протилежних напрямках;

- поперечне, коли валки (не два, а три) з паралельними осями обертаються в одному напрямку й обертають заготовку, яка переміщується вздовж осі валків;

- поперечно-гвинтове - здійснюється за допомогою валків, що обертаються в одному напрямку й розташовані під кутом один до одного. Таке розташування валків забезпечує виникнення осьового зусилля, яке переміщує заготовку.

2. Інструментом для прокатування є валки, які виготовляються з чавуну або сталі. Елементами валка є робоча частина (бочка), дві шийки як опори для підшипників і два трефи для з'єднання валка приводом. Для вальцювання листів, стрічок або штрипсів використовують гладкі вали.

3. Калібровані валки використовують для прокатування сортового металу. Бочки валків мають виточені кільцеві заглибини спеціального профілю - рівчаки. Контур, утворений сукупністю двох рівчаків, називають калібром. Контур калібру геометрично подібний до поперечного перерізу вальцьованого металу.

4. Прокатний стан складається з робочої кліті, шестерної кліті, редуктора і електродвигуна. Робоча кліть має станину, валки і механізм зміни відстані між валками.

5. Спочатку заготовка йде до обтискних станів, які призначені лише для зменшення перерізу прокатного металу. До обтискних станів належать блюмінги і слябінги. Це великі обтискні реверсивні дво-валкові стани, на яких у гарячому стані зі зливків отримують напівфабрикати квадратного або прямокутного перерізу. Із блюмів у подальшому вальцюють заготовки, що йдуть на виготовлення сортової сталі, а зі слябів виготовляють листовий прокат.

6. Потім на сортових станах заготовки почергово пропускають крізь низку калібрів, що поступово формують заданий профіль. Форма чистового калібру точно відповідає формі готового прокату.

7. Сортамент прокату поділяють на сортову сталь, листову сталь, спеціальні види прокату і труби. Своєю чергою сортову сталь поділяють на:

- профілі масового використання: кругла, квадратна, штабна, кутова, швелери, двотаври, дріт;

- профілі спеціального призначення: рейки, шпунти та інші профілі, що використовуються в будівництві та машинобудуванні.

8. Листова сталь має дуже широке застосування. За товщиною може бути товстолистовою (більше 4 мм) і тонколистовою (до 4 мм).

9. До спеціальних видів прокату належать профілі змінного поперечного перерізу по довжині, наприклад, арматурна сталь. Такий прокат відрізняється від звичайного тільки формою чистового калібру.

10. Гнуті профілі отримують шляхом холодного згину сталевого листа або стрічки. У будівництві використовують гнуті профілі у вигляді швелерів, деталей таврового перерізу. Ефективним є використання гнутих профілів в огороджувальних будівельних конструкціях.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке прокатування, в чому полягають його переваги?

2. Які основні види прокатування використовують?

3. На які види поділяють валки?

4. На які види сортаменту поділяють прокат?

5. З яких елементів складається прокатний стан?

6. У чому полягає суть виготовлення гнутих профілів?

Це матеріал з підручника "Матеріалознавство та технологія металів" Власенко 2019