Зміст

 

6.1. З теорії кольорів 

6.2. Природний колір волосся 

6.3. Мікстони та їхнє призначення 

6.4. Класифікація барвників для волосся

 

6.1. З ТЕОРІЇ КОЛЬОРІВ

Перукарська послуга з фарбування надає зачісці стильності. Фарбування, разом з моделюванням стрижок і зачісок, становить триєдину основу перукарської майстерності. Колориметрію, що вивчає принципи взаємодії кольорів та їхніх відтінків, вважають «сольфеджіо» перукарської справи. Колориметрія систематизує знання про кольори, їхню взаємодію, протиставлення теплих і холодних відтінків, їхню здатність нейтралізувати один одного.

Із семи кольорів сонячного спектра три є чистими, їх неможливо отримати змішуванням. Це основні, або так звані первинні, кольори: синій, червоний, жовтий.

За допомогою змішування однакової кількості двох первинних кольорів отримують вторинні кольори: синій + жовтий = зелений; жовтий + червоний = помаранчевий; червоний + синій = фіолетовий.

Додавши вторинний колір до одного з двох первинних кольорів, отримують нові кольори — третинні.

Змішавши первинні кольори з вторинними, утворюють відтінки, які розширюють діапазон тонів, а також забезпечують можливість отримання будь-якого кольору.

Виокремлюють також четвертинні кольори, до яких належать різні комбінації, уключаючи всю видиму кольорову гаму. Співвідношення кольорів зображують як хроматичне коло, зірку кольорів або діаграму (рис. 6.1).

Кольори, розміщені один навпроти одного, називають протилежними. Вони взаємно нейтралізують свою кольоровість. Первинні кольори нейтралізуються вторинними: зелений — червоним, синій — помаранчевим, жовтий — фіолетовим.

Нейтралізуються протилежні третинні кольори: помаранчевий — синьо-фіолетовим, жовто-зелений — фіолетово-червоним тощо.

Знання про нейтралізацію кольорів і відтінків потрібні для виправлення небажаного тону.

6.2. ПРИРОДНИЙ КОЛІР ВОЛОССЯ

Колір формується в корковому шарі волосся меланоцитами, які продукують два типи пігменту меланіну: гранульований (зернистий) — евмеланін; розсіяний (дифузійний) — феомеланін.

Пігмент утворюється в корені волосини та просувається нею вгору. Він поширюється нерівномірно. Ближче до зовнішнього шару у волосині кількість кольорових речовин зменшується. У кутикулі їх майже немає. У темному волоссі набагато більше пігменту, ніж у світлому.

Природний колір волосся визначає комбінування різних типів пігменту, а також їхні форма, розмір і кількість.

Гранульовані пігменти евмеланіну надають волоссю кольору від чорного до бурого, гранули меланіну подовженої форми — темного кольору. Якщо їх менше, волосся світліше. Гранули меланіну круглої або овальної форми надають волоссю рудого кольору. Поєднання подовжених гранул з овальними та круглими утворює рудувато-коричневий відтінок. У разі поєднання подовжених гранул і невеликої кількості круглих волосся буде чорним з рудим відтінком. Розсіяні пігменти феомеланіну утворюють кольори від жовтого до червоного. Кожна людина має настільки неповторне поєднання натуральних пігментів, що однакових кольорів волосся практично не існує.

Якщо продукування організмом натурального пігменту зменшується, волосся знебарвлюється та втрачає еластичність, якої йому надавав меланін. З віком волосся сивіє, що пояснюється старінням організму, припиненням утворення пігментів. Жінки сивіють раніше за чоловіків. Передчасна сивина часто буває спадковою та розпочинається зазвичай зі скронь. Інколи вона з’являється через стреси.

Існує таке явище, як альбінізм — уроджена відсутність пігментації волосся, шкіри, райдужної оболонки очей. Альбінізм може спричинити сильне отруєння.

Для визначення та опису натурального кольору волосся використовують шкалу глибин і тонів кольору. Відтінки за Міжнародною системою кольорів (ICS) класифікують так:

Для ознайомлення фахівців-перукарів і представників торговельних мереж підприємства-виробники барвників випускають так звані фарб-карти. Це палітри зі зразками фарбованого волосся відповідно до класифікації відтінків запропонованої виробником продукції.

 

6.3. МІКСТОНИ ТА ЇХНЄ ПРИЗНАЧЕННЯ

У процесі фарбування волосся не завжди вдається досягти бажаного кольору. Іноді він виходить занадто яскравий, іноді — дуже матовий. Часто після змивання фарби з’являється неочікувана жовтизна чи зелений відтінок.

Для посилення та корегування кольору використовують мікстони. Як самостійні фарби їх застосовують рідко, але завдяки змішуванню з барвниками можна поліпшити або виправити несподіваний результат фарбування. Мікстони перекривають небажаний відтінок і посилюють бажаний. Щоб уникнути небажаного відтінку, що іноді виникає в процесі фарбування, мікстон додають безпосередньо до барвника. За допомогою цього препарату відтінкові можна додати яскравості та насиченості. Мікстони також застосовують під час фарбування попередньо освітленого волосся в яскраві або пастельні кольори.

Можливості дії мікстонів:

Для насиченості або посилення кольору мікстон додають з урахуванням фарбувальної суміші (барвник + окисник). Для нейтралізації небажаного пігменту мікстон додають, зважаючи на кількість барвника без окисника (1 см на ЗО г барвника). Що світліший попередній колір, то менше мікстону необхідно додавати (не більше 1 /3 основного складу). У разі змішування барвника з окисником кількість мікстону не враховують, якщо вона менша 10 г, максимальна частка мікстону не має перевищувати кількості суміші барвника й окисника.

 

6.4. КЛАСИФІКАЦІЯ БАРВНИКІВ ДЛЯ ВОЛОССЯ

Залежно від принципу взаємодії з волоссям, складу та кінцевого результату фарбування барвники поділяють на групи.

6.4.1. Барвники першої групи

До барвників першої групи належать препарати для блондування, освітлення та знебарвлення волосся. Освітлювальний засіб діє на роговий шар волосся. Його лужний компонент відкриває луски, засіб проникає всередину, уступає в реакцію з натуральним пігментом волосся, окиснює його. Пігмент втрачає свій колір, повністю або частково руйнується, набуває здатності розчинятися у воді, вимивається з волосся, залишаючи в ньому порожнини. Окисник руйнує також ке-ратинові зв’язки, тому освітлене волосся стає легшим і ламкішим. Процес блондування має поетапний перебіг, колір пігменту змінюється поступово: червоний, червоно-оранжевий, помаранчевий, жовто-помаранчевий, жовтий, світло-жовтий.

Використовуючи барвники першої групи, виконують такі перукарські операції:

• блондування — процес досягнення світлого кольору;

• освітлення — зміна природного кольору волосся на півтон або кілька тонів (як самостійна або підготовча операція з фарбування волосся);

• знебарвлення — повне освітлення до надання кольору «блондин» (як самостійна або підготовча операція з фарбування);

• протравлювання — видалення з волосся штучних пігментів попереднього барвника перед наступним фарбуванням; підготовка сивого та темного волосся до фарбування світлими барвниками;

• мелірування — освітлення окремих пасом волосся;

• балаяж — освітлення кінців волосся (самостійна чи підготовча операція).

Барвники першої групи виготовляють як освітлювальні засоби з окисниками.

Виробники випускають готові до використання окисники у формі прозорої

рідини та кремоподібної емульсії 3-, 6-, 9- і 12%-ї концентрації, що містять лікувальні й ароматичні добавки.

Барвник та окисник змішують для отримання суміші однорідної консистенції.

6.4.2. Барвники другої групи

За допомогою барвників другої групи, або хімічних барвників, досягають повної (кардинальної) зміни кольору волосся на тривалий час.

На відміну від барвників першої групи, хімічні барвники можуть освітлювати волосся на 3—4 тони, освітлювати й одночасно фарбувати його, робити волосся світлішим або темнішим порівняно з натуральним.

Хімічні барвники складаються з фарбувального препарату й окисника.

Під час фарбування відбувається окиснення пігменту волосся, його перетворення на безбарвну речовину з одночасною активізацією штучного пігменту фарбувального засобу й отриманням нового кольору. Барвник волосся взаємодіє в такій послідовності: під дією лужних компонентів фарбувального засобу розкриваються луски волосся, барвник проникає всередину, окисник освітлює натуральний пігмент і проявляє штучні пігменти барвника, молекули якого в процесі реакції значно збільшуються і заповнюють порожнини волосся.

Хімічні барвники застосовують для надання таких перукарських послуг:

• фарбування новим кольором;

• фарбування «тон у тон»;

• тонування освітленого волосся;

• відновлення відтінку;

• фарбування коренів, які відросли;

• фарбування сивого волосся;

• кольорове мелірування — фарбування окремих пасом.

Перевагами хімічних барвників є їхня висока стійкість проти дії зовнішніх чинників, впливу води, сонця, повітря, можливість отримання нових насичених кольорів і нюансів, зафарбовування та тонування сивого волосся.

Препарати для фарбування виготовляють кремоподібними або як густу рідину; вони комплектуються з готовими до застосування окисниками. Останнє покоління хімічних барвників високотехнологічне, забезпечує стійкий результат і водночас максимально зберігає структуру волосся.

До складу кремоподібної фарби вводять речовини, які забезпечують оптимальне зчеплення елементів барвника зі структурою волосся, оптичні речовини

для надання йому блиску. Окисники регулюють рівномірне виділення кисню протягом взаємодії фарби з волоссям, забезпечують насиченість кольору та рівномірність покриття барвником. Останнім часом щодо барвників волосся застосовують терміни «перманентні» і «напівперманентні».

Перманентні барвники можуть надавати волоссю безліч відтінків і повністю зафарбовувати сивину. Для них застосувують окисники 3-, 6-, 9- і 12%-ї концентрації залежно від стану волосся та бажаного результату фарбування.

Напівперманентні барвники надають волоссю природного відтінку, але мають нетривалу дію, швидко змиваються. Напівперманентні барвники затонову-ють сивину, сприяють насиченню кольору волосся, надають йому блиску та сяяння. Такі барвники змішують з окисниками 1,5- і 3%-ї концентрації.

6.4.3. Барвники третьої групи

Барвники третьої групи фарбують волосся без окисника, діють поверхнево або проникають крізь кутикулу й огортають зовнішній шар кортексу, не взаємодіючи з пігментом. Вони допомагають тимчасово змінити колір, досягти ефекту «тон у тон» або темнішого тону, а також посилити відтінок світлого волосся.

Освітлити волосся барвниками третьої групи неможливо. У здорове волосся вони проникають неглибоко й змиваються після 6-8-го миття. Пористе й ушкоджене волосся тримає колір довше. Волосся, фарбоване відтінковим барвником, втрачає яскравість повільно, тому не виникає різкого контрасту з коренями, які відросли. Фізичні барвники застосовують:

• якщо потрібно посилити насиченість кольору волосся, але використання фарби з окисником небажане;

• щоб затонувати незначну сивину, жовтизну;

• для надання волоссю відтінку після освітлення та мелірування.

До барвників цієї групи належать тонувальні (відтінкові) шампуні, бальзами, пінки, ополіскувачі для волосся. Відтінкові шампуні наносять на вологе волосся. Застосування тонувальних шампунів на темному волоссі не дає помітного ефекту. Сивому волоссю вони надають лише відтінок, насиченість якого залежить від часу витримування препарату.

Відтінковими бувають пінки для укладання волосся. їх наносять на чисте вологе волосся гребінцем або щіткою, рівномірно розподіляють уздовж пасом. Дія барвника минає після наступного миття волосся.

6.4.4. Барвники четвертої групи

Натуральні барвники рослинного походження діють аналогічно відтінковим барвникам, тобто проникають тільки в зовнішній шар волосся, однак утримуються міцніте, особливо в разі систематичного застосування. Вони також поліпшують стан волосся, лікують шкіру голови. Використовують різні рослини та їхні частини — корені, стебла, листя, квіти, плоди та кору.

Кориця та хміль надають волоссю золотистого відтінку; липа, шавлія і зелені волоські горіхи — рудувато-коричневого; лушпиння цибулі — яскраво-золотистого або коричневого; рум’янок м’яко освітлює волосся; ревінь може надати світлому волоссю русявого або мідного відтінку; чай, какао чи кава змінюють колір волосся на червоно-коричневий, каштановий.

Загальновідомими рослинними барвниками є хна та басма.

Хна — порошок жовто-зеленого кольору. Результат фарбування залежить від тривалості дії фарбувальної суміші та натурального кольору волосся. Отримують різноманітні відтінки — золотисті, руді, світло-каштанові.

Порошок басми має сірувато-зелений колір. Фарбує в темні кольори — зелений, зелено-синій, тому басму в чистому вигляді не використовують. У поєднанні з хною отримують різні відтінки — від світло-каштанового до синьо-чорного.

6.4.5. Чинники, що впливають на вибір барвника

Асортимент засобів для фарбування волосся нині надзвичайно широкий. Для того щоб вдало вибрати фарбу, треба враховувати природний колір волосся; наявність сивини; довжину коренів, які відросли після попереднього фарбування; інтенсивність тону барвника по довжині та на кінцях волосся; необхідний рівень освітлення волосся; сумісність відтінків; колір шкіри обличчя клієнта; чутливість волосся до барвника; побажання клієнта, стан його здоров’я.

Запитання та завдання

1. Що вивчає колориметрія ?

2. Назвіть основні кольори сонячного спектра.

3. Що таке вторинний, третинний кольори? Для чого існує хроматичне коло?

4. Для чого потрібні перукареві знання про нейтралізацію кольорів?

5. Наведіть приклади природних кольорів волосся.

6. Яку інформацію надає перукареві фарб-карта?

7. Чим зумовлений природний колір волосся?

8. Що таке шкала глибин і тонів кольору? Наведіть приклади її застосування.

9. Чим корисні мікстони?

10. Що таке класифікація барвників для волосся?

11. Охарактеризуйте барвники першої групи.

12. Яка відмінність між барвниками першої та другої груп?

13. До якої групи барвників належать тонувальні та відтінкові препарати?

14. Що треба знати перукареві про натуральні барвники?

15. За якими критеріями вибирають барвники для волосся?

16. Виконайте тестові завдання.

1. Різні комбінації, уключаючи всю видиму кольорову гаму, утворюють

А первинні кольори В третинні кольори

Б вторинні кольори Г четвертинні кольори

2. Для посилення інтенсивності кольору чи його корегування використовують

А окисник В мікстон

Б барвник Г хімічний розчин

3. Фізичні барвники без окисника, які не взаємодіють з пігментом волосся, — це А барвники першої групи

Б барвники другої групи В барвники третьої групи Г барвники четвертої групи

 

 

Це матеріал з підручника "Основи перукарської справи" Горбатюк, Зінченко, Откидач 2020