Інформація про новину
  • Переглядів: 163
  • Дата: 9-05-2021, 16:12
9-05-2021, 16:12

10. Укладання волосся

Категорія: Перукарська справа





Попередня сторінка:  9. Технологія виконання базових стрижо...
Наступна сторінка:   11. Фарбування волосся

Зміст

 

10.1. Елементи зачісок 

10.2. Засоби для укладання волосся 

10.3. Способи та техніки укладання волосся

10.4. Укладання волосся за допомогою аксесуарів, прикрашання зачісок

 

10.1. ЕЛЕМЕНТИ ЗАЧІСОК

Сучасні перукарі пропонують широкий вибір варіантів укладання волосся, зокрема: начісування, тупіювання; укладання холодним способом; укладання за допомогою термоінструментів; плетіння волосся. Зазвичай перукар використовує кілька прийомів, комбінуючи їх, утілює модні тенденції в створенні зачісок.

В укладанні волосся важливу роль відіграє проділ. У зачісках застосовують різні види проділів, а саме: прямий центральний (рис. 10.1, а); прямий бічний (рис. 10.1, б); скошений (рис. 10.1, в); зигзагоподібний (рис. 10.1, г); шаховий (рис.

10.1, ґ); шаховий із широких пасом (рис. 10.1, д); проділ-«блискавку» (рис. 10.1, е); напівпроділ (рис. 10.1, є).

Хвиля — частина зачіски, де волосся має плавний згин та обмежене двома лініями — кронами. Хвилі розрізняють:

• за розміщенням щодо проділу (прямі, скошені, поперечні);

• за напрямком (лицьові, зворотні);

• за формою (вузькі, широкі, плоскі, глибокі).

Крон — найвища частина хвилі, місце згину волосся, де воно змінює свій напрямок на зворотний і відділяє одну хвилю від іншої (рис. 10.3). Крони бувають високі й низькі, гострі (тонкі) і тупі (товсті).

Чілка, як і проділ, є важливим елементом зачіски. Чілки розрізняють за густотою волосся, довжиною, методом стрижки, формою окантування, способом фарбування. Чілка може бути або яскраво вираженою, або частиною основної маси волосся тім’яної зони (рис. 10.4). Зміна форми чілки завдяки укладанню впливає на сприйняття зачіски загалом.

Окремим елементом та основою багатьох зачісок вважають завите волосся.

Локон — пасмо волосся, завите в трубочку та викладене у формі спіралі (рис. 10.5). Локони можуть бути закручені вгору або вниз. Розрізняють локони горизонтальні, вертикальні, скошені та спускні.

Буклі — тупійоване, вичесане та викладене в тугі валики волосся (рис. 10.6).

Валик — начесане та викладене у формі валика по крайовій лінії росту волосся (рис. 10.7).

Завиток — частина локона в один оберт пасма навколо форми або кінець пасма, завитий кільцем (рис. 10.8, с. 116).

Рельєф — пасма волосся, розділені борознами (рис. 10.9, с. 116).

Коса — сплетене волосся, елемент зачіски, який широко використовують (рис. 10.10, с. 116). В останні роки зачіски з косами набули неабиякої популярності.

10.2. ЗАСОБИ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ВОЛОССЯ

Сучасні засоби забезпечують можливість застосування різноманітних варіантів укладання волосся, а також фіксування та збереження заданої форми.

До косметичних засобів для укладання волосся належать: лаки (спреї), пінки (муси), гелі, помади, воски, лосьйони, моделювальні креми. Більшість препаратів волосся містить вітамінні компоненти та фільтри від ультрафіолетових променів, які захищають волосся, зберігають його пружність, еластичність і блиск.

Пінки (муси) надають волоссю об’єм, роблять його пишним та еластичним. Волосся не склеюється та легко розчісується. Пінки виготовляють слабкого, середнього та сильного ступеня фіксування. До їхнього складу включають мінерали, екстракти рослин та активні речовини тваринного походження.

Серед нових розробок ринок пропонує муси-шовк — спеціальні засоби з тер-мозахисним ефектом для укладання волосся за допомогою фена, бігуді тощо. Муси для надання об’єму мають високу фіксувальну здатність, захищають волосся під час гарячого укладання, мають пролонговану дію. Тонувальні муси поєднують оптимальну здатність зберігати зачіску та кольоровий ефект.

Лаки (спреї) для волосся — це засоби для завершального фіксування зачіски. Лак покриває волосся тонкою плівкою, яка захищає його від впливу навколишнього середовища, добре зберігає форму зачіски. Якісний лак швидко висихає, не склеює волосся і легко вичісується. Поєднання лаку та гарячого укладання допомагає створити гладкі й блискучі зачіски. Виробники косметичних засобів пропонують лаки для різних типів волосся, а також різного ступеня фіксування.

Воски використовують для короткого волосся. Віск допомагає сформувати пасма, надає волоссю гнучкості, блиску, запобігає його розпушуванню.

Гелі для укладання волосся містять інгредієнти, які захищають волосся від ушкоджень під час розчісування та гарячого укладання. Розрізняють гелі за ступенем фіксування і способом нанесення (гелі, гелі-спреї). Гелі рекомендують використовувати для створення ефекту «мокрого волосся». Оскільки гель обтяжує волосся, його не можна застосовувати на тонкому та м’якому волоссі. Для створення стильних гладких зачісок гелі наносять на вологе волосся, а щоб підкреслити окремі пасма — на сухе. Гелі-спреї слугують для створення об’єму.

Лосьйони для укладання волосся мають властивості кондиціонера, надають волоссю м’якості, пишності, блиску, полегшують розчісування та укладання, забезпечують фіксування форми. Лосьйони випускають для різних типів волосся, зокрема для ослабленого, фарбованого волосся та після довготривалого завивання.

Моделювальні пасти фіксують зачіску на тривалий час. Вони не обтяжують волосся та зберігають його еластичність.

 

10.3. СПОСОБИ ТА ТЕХНІКИ УКЛАДАННЯ ВОЛОССЯ

Укладання волосся ґрунтується на його здатності розтягуватися після зволоження на 50-60 %, зберігати певний час надану форму після висушування або змінювати конфігурацію під впливом підвищеної температури й зафіксовувати її після остигання. Існують такі способи укладання:

• холодний спосіб (виконання хвиль пальцями та гребінцем; укладання волосся кільцями на пальцях і з фіксуванням шпильками; укладання волосся за допомогою бігуді, папільйоток; укладання волосся за допомогою фена);

• гарячий спосіб (укладання волосся електрощипцями).

Для виконання зачісок застосовують техніки збільшення об’єму волосся, надання елементам зачіски більшої міцності, зокрема:

• начісування — збивання пасма волосся з обох боків по всій довжині;

• тупіювання — прикореневе збивання пасма волосся з внутрішнього боку без наскрізного проникнення зубців гребінця.

Процес укладання волосся здійснюють у такій послідовності: визначення напрямку волосся в зачісці; вибір способу вкладання волосся; вибір і підготовка інструменту; вибір засобу для вкладання волосся та фіксування зачіски; миття волосся.

10.3.1. Виконання начісування та тупіювання волосся

На потрібній ділянці волосяного покриву відділяють пасма завширшки 1-1,5 см. Середню частину пасма розчісують і захоплюють великим і вказівним пальцями лівої руки, відтягують пасмо під кутом 90° (рис. 10.11).

Правою рукою вводять гребінець у волосся на відстані 5-6 см від коренів. Рухом гребінця в бік основи пасма (до коренів) починають його начісувати. Рух гребінця вниз завершують одразу, як відчують його гальмування.

Наступний крок починають із введення зубців гребінця у волосся на 1-2 см вище від попереднього рівня.

Переміщувати пальці лівої руки вгору по пасму та вводити гребінець у волосся потрібно синхронно. Коли гребінець рухається вниз, пальці лівої руки міцно утримують волосся, коли ж гребінець починає рух угору, ліва рука рухається по пасму в тому ж напрямку. У такий спосіб пасмо обробляють з обох боків (рис. 10.12). Під час тупіювання застосовують різні кути піднімання пасма (рис. 10.13, с. 118).

Волосся збивають лише до половини довжини пасма з того боку, який буде внутрішнім при оформленні зачіски. Після тупіювання волосся пригладжують щіткою або гребінцем, викладають хвилями, локонами, буклями та фіксують лаком (рис. 10.14; 10.15, с. 118).

10.3.2. Укладання волосся за допомогою холодного способу

Холодне укладання можна виконувати на всій масі волосся або на окремих ділянках. Воно прийнятне для волосся всіх типів і структур, але найбільше підходить для хвилястого волосся, на якому надана форма зберігається найдовше.

Укладання здійснюють на вологому волоссі з використанням спеціальних косметичних засобів. Пальцями рук, бігуді або щіткою пасму волосся надають форму, яку фіксують гарячим або холодним повітрям. Для цього використовують фени, сушуари, клімазони, гребінці, щітки, затискачі, шпильки, сітки для волосся.

10.3.3. Технологія укладання волосся хвилями

Волосся миють, видаляють рушником зайву вологу, після чого наносять засіб для укладання. Пасмо волосся розчісують гребінцем з рідкими, а потім частими зубцями, притримуючи основу пасма лівою рукою. Середнім пальцем лівої руки розчесане пасмо притискають з правого боку, відступивши від проділу на 2-3 см.

Гребінець глибоко вводять частими зубцями в пасмо волосся паралельно до середнього пальця лівої руки, під кутом 90° до пасма. Рухом гребінця вздовж його площини зміщують волосся пасма праворуч на 1-1,5 см, утворюючи між гребінцем і середнім пальцем лівої руки лінію першої хвилі (крон; рис. 10.16).

Не виймаючи зубців з волосся, обушок гребінця нахиляють до себе під кутом 45°, указівним пальцем лівої руки міцно притискають волосся між гребінцем та утвореною лінією хвилі. Другу лінію хвилі формують на відстані 2-3 см від першої (рис. 10.17).

Волосся з лівого боку пасма так само притискають середнім пальцем лівої руки. Зубцями гребінця, уведеного в пасмо, зміщують його ліворуч з утворенням другої лінії хвилі, указівним пальцем лівої руки затискають волосся, розчісують його від пальця. Аналогічно формують правий бік хвилі.

Укладене волосся накривають сіточкою і висушують природним шляхом або за допомогою сушуара. Сіточку знімають після повного висихання волосся, яке розчісують, надаючи зачісці м’якої форми. Формуючи хвилі, потрібно

пам’ятати, що перший крон не окреслюють чітко, а лише намічають; зворотні хвилі вужчі, ніж лицьові; від крайової лінії росту волосся хвилі вужчі, а на потиличній зоні вони розширюються.

Крони формують поступово. Спочатку захоплюють частину хвилі з прямою, ще несформованою частиною пасма, орієнтуючись на ширину дуги хвилі та розміщення крону. Якщо хвилі роблять по всій поверхні голови, потрібно врахувати анатомічну будову голови; зробити проділ або визначити місце уявного проділу, до якого планують розмістити хвилі; визначити, за якою схемою сполучатимуться хвилі.

Сполучення хвиль у зачісці з боковим проділом виконують за такою схемою (рис. 10.18, 10.19):

1) перший крон першої лицьової хвилі з більшого боку спрямований до кінця проділу, де й закінчується;

2) другий крон першої лицьової хвилі через маківку виходить на перший крон зворотної хвилі з меншого (протилежного) боку;

3) перший крон другої лицьової хвилі з більшого боку сполучається з другим кроном першої лицьової хвилі з меншого боку;

4) другий крон другої лицьової хвилі з більшого боку на потилиці зводять нанівець.

З більшого боку проділу можна сформувати три хвилі, що виступають, — лобну, скроневу й шийну, з меншого боку — тільки дві: скроневу та шийну.

Помилки, яких треба уникати під час укладання волосся хвилями:

— захоплення гребінцем занадто довгого пасма волосся, унаслідок чого утворюється хвиля глибокої форми, яка швидко ослаблюється та псує форму зачіски;

— недостатнє фіксування хвиль, слабке виконання крону, що призводить до розтягування або сплющування хвиль;

— волосся викладене проти напрямку його росту, що робить укладання нестійким;

— використані затискачі залишають на волоссі слід.

Укладання скошеної хвилі (рис. 10.20). Волосся ретельно розчісують, рівномірно наносять фіксувальний засіб і визначають боковий проділ.

За допомогою технології холодного укладання формують першу хвилю та отримують перший крон з більшого боку проділу. Цей крон розміщений під кутом 45° щодо проділу та спрямований у першу третину проділу.

З більшого боку проділу виконують наступну хвилю та другий крон, спрямований у другу третину проділу.

Третій крон спрямований у кінець проділу.

Четвертий крон з більшого боку проділу з’єднують із першим кроном, що знаходиться з меншого боку.

Укладання -«поперечної» хвилі (рис. 10.21). Під час виконання поперечного укладання волосся пальцями хвилі та крони виходять з однієї точки. Цей спосіб укладання волосся аналогічний виконанню прямих хвиль.

Волосся зачісують від чола до маківки, надають пасмам заокругленої форми. Формують перший крон хвилі. Продовжують, допоки не сформують хвилю і не закінчать перший крон. Утворивши лицьову хвилю, формують другий крон наступної хвилі, що бере початок від крайової лінії росту волосся і закінчується зворотною хвилею з протилежного боку голови. У такий спосіб формують хвилі та крони на всьому волосяному покриві голови.

10.3.4. Укладання волосся кільцями

Цей вид укладання надає зачісці природних і м’яких ліній, однак потребує чіткої техніки й акуратності виконання. Кільця можуть бути плоскими й об’ємними.

Плоскі кільця виконують на волоссі середньої довжини. Впливати на модель зачіски можна, урізноманітнюючи напрямки та форми завитків. Наприклад, завитки з відкритим центром (рис. 10.22) утворюють рівні, гладкі хвилі й однакові згини; завитки із закритим центром (рис. 1023) утворюють хвилі, що зменшуються до кінця (їх рекомендують для тонкого волосся або коли необхідно створити враження пухнастості). Якщо із завитка випустити кінці волосся, формується хвиля, широка до кінців і вужча біля основи. Якщо завитки спрямовані від обличчя, створюється загальна кругла форма, а якщо до обличчя — овальна форма зачіски.

Завитки можуть бути накручені з прямокутною, трикутною (для пасом біля обличчя), дугоподібною, квадратною основою (для будь-якої частини голови).

Технологія виконання

На волосся наносять засіб для укладання, розчісують, надають йому необхідного напрямку, розподіляють на зони. Відділяють вузьке пасмо волосся однієї із зон, утримують його правою рукою, накручують із сильним натягуванням на вказівний палець лівої руки (рис. 10.24).

Завиток притримують пальцями лівої руки, «хвостиком» гребінця ослаблюють намотування і знімають волосся з пальця.

Розчесане пасмо потрібно накручувати на палець рівномірно, як стрічку, так, щоб кінець пасма утворив останній завиток локона.

Пасмо, накручене у формі кільця, укладають плоско на голові й закріплюють шпильками або затискачами. Кільця викладають у потрібному напрямку. За комбінованого способу вкладання накручують усе волосся або частково (рис. 10.25, а).

Коротке підстрижене волосся потиличної та скроневих зон можна накрутити на палець в один оберт (рис. 10.25, б) і закріпити затискачем або шпильками.

Вигляд хвилі або локона залежить від акуратності накручування. Укладене волосся сушать під клімазоном або сушуаром, зафіксувавши зачіску сіточкою.

Об’ємні кільця виконують на довгому волоссі. Пасмо волосся відділяють квадратом 1,5><1,5 см, захоплюють указівними пальцями обох рук і накручують (рис. 10.26). Отримане кільце знімають з пальців і закріплюють біля основи затискачем, а потім висушують (рис. 10.27).

10.3.5. Укладання волосся за допомогою бігуді

Холодне укладання волосся за допомогою бігуді надає волоссю пружності, об’ємності й довго зберігає форму. Цей спосіб широко застосовують у перукарській практиці.

Укладаючи волосся за допомогою бігуді, необхідно враховувати якість волосся (тонке—товсте, м’яке—жорстке, густе—рідке), його довжину (коротке, середньої довжини, довге), тип обличчя; форму стрижки; призначення зачіски.

Для закріплення форми перед накручуванням волосся зволожують спеціальними засобами. Накручування зберігається до наступного миття волосся.

У процесі накручування застосовують бігуді різної форми та розміру, щітки, затискачі, гребінці, сіточку для волосся, сушуар. Форму та розмір бігуді добирають відповідно до типу й довжини волосся. Природність укладання, вигляд зачіски залежать від методу й техніки накручування.

Основними методами накручування є горизонтальний і вертикальний, які зумовлені розміщенням бігуді (рис. 10.28).

Горизонтальний метод дає змогу підняти корені волосся, надати йому пишності й об’єму. Для цього методу характерне горизонтальне розміщення бігуді та застосування горизонтальних проділів для відділення пасом для накручування. Горизонтальний метод застосовують на волоссі будь-якої довжини.

Вертикальний метод використовують для формування спускних локонів без підняття волосся біля коренів. Довжина волосся має бути не меншою 12-15 см.

Залежно від розміщення бігуді та напрямку накручування волосся розрізняють такі способи:

• лицьовий — бігуді однакового або почергово різних діаметрів дають змогу отримати стійкі й м’які хвилі, які надають зачісці пишності (рис. 10.29)',

• рельєфний — завдяки чергуванню бігуді різного діаметра, а також різним напрямком накручування отримують великі стійкі хвилі (рис. 10.30);

• зустрічний — різноспрямоване накручування забезпечує стійкі хвилі та локони на довгому волоссі (рис 10.31);

• «ялинка» — чергування зустрічного й протилежного напрямків накручування надає пишності волоссю біля обличчя, застосовують для довгого волосся (рис. 10.32);

• «шаховий» — шаховий порядок розміщення бігуді дає можливість для рівномірного укладання при довгих каскадних стрижках (рис. 1033, а).

• радіальний — бігуді розміщують на однаковій відстані від центра майбутньої зачіски (1033, б).

Під час накручування волосся на бігуді дотримуються таких правил (рис. 1034):

— ширина пасма волосся біля основи має дорівнювати довжині бігуді;

— товщина пасма волосся біля основи не повинна перевищувати діаметра бігуді;

— пасмо волосся потрібно відтягувати під кутом 90° до поверхні голови;

— накручування виконують із силою натягування пасма, рівномірно для всього волосяного покриву;

— на довшому волоссі товщина пасма зменшується.

Варіанти тримання бігуді під час накручування:

1) указівні пальці обох рук згори пасма, великі пальці знизу притримують і прокручують пасмо під час накручування волосся тім’яної, верхньоскроневої та верхньопоти-личної зон (рис. 1035, а);

2) великі пальці згори пасма, указівні знизу притримують і прокручують пасмо під час накручування волосся середньо- та нижньопотиличних і нижньоскроне-вих зон (рис. 10.35, б).

Послідовність накручування волосся на бігуді

Відокремлене за правилами накручування пасмо беруть у ліву, а бігуді — у праву руку, кладуть пасмо на корпус бігуді.

Кінець пасма притримують указівним і великим пальцями обох рук.

Після цього виконують перший оберт бігуді, задаючи силу натягування пасма.

Пасмо продовжують накручувати, доки бігуді не торкнеться голови.

Накручене на бігуді пасмо закріплюють прогумованою тасьмою або шпилькою (рис. 10.36).

Для отримання різної об’ємності та форми зачіски накручування виконують під різними кутами піднімання пасом до поверхні голови (рис. 10.37).

Рис. 10.37. Вплив кута накручування волосся на форму пасма: а — кут 45" у напрямку до чола; б — кут 90"; в — кут 45" у напрямку до потилиці

Поєднуючи різні варіанти накручування бігуді, заздалегідь передбачають форму зачіски та її окремих частин (рис. 10.38).

Горизонтальне накручування волосся на бігуді. Волосся миють, підсушують рушником, наносять засіб для укладання та розчісують. На тім’яній зоні двома вертикальними проділами від крайової лінії росту волосся на лобі до маківки виокремлюють частину волосяного покриву завширшки, як довжина бігуді. За допомогою «хвостика» гребінця горизонтальним проділом відокремлюють пасмо з основою, що відповідає діаметру бігуді; розчісують і відтягують перпендикулярно до поверхні голови.

Накручування виконують від кінців волосся до коренів. Перше пасмо по крайовій лінії росту волосся накручують із відтягуванням на обличчя. Накручування волосся продовжують від маківки через середню частину потилиці до крайової лінії росту волосся на шиї. Далі накручують волосся лівої та правої потиличних, потім скроневих зон. Щоб запобігти утворенню заломів по крайовій лінії росту волосся на лобі та на скронях, прогумовану тасьму з двох перших бігуді знімають, натомість їх закріплюють затискачами. Одягають сіточку й установлюють час висушування волосся під ковпаком сушуара.

Перш ніж розкручувати бігуді, необхідно дати їм охолонути для кращого фіксування локонів. Бігуді починають розкручувати з нижньопотиличної зони, щоб волосся не сплутувалося. Локони доопрацьовують за бажаним методом, розбирають за допомогою пальців рук і косметичних засобів або за допомогою щітки з подальшим укладанням у хвилі. Зачіску оформляють із використанням начісування або тупіювання, фіксують надану форму лаком.

Вертикальне накручування волосся на бігуді. Волосся розподіляють на горизонтальні смуги, ширина яких менша за довжину бігуді. Напрямок накручування волосся може бути до обличчя або від обличчя. Також можуть чергуватися смуги з різним напрямком накручування або ж усі бігуді будуть спрямовані в один бік.

Волосся тім’яної зони та маківки на-кручують залежно від майбутньої зачіски чи розташування проділів при носінні зачіски. Накручування волосся розпочинають із нижньопотиличної зони, рухаючись у напрямку до маківки (рис. 10.39).

Особливості накручування волосся на спіральні бігуді. Різновидом вертикального методу накручування є спіральне накручування, за допомогою бігуді спеціальної спіральної форми (рис. 10.40).

Накручування розпочинають із нижньопотиличної зони. Відділяють горизонтальну смугу заввишки 1,5-2 см. Потім цю смугу розділяють вертикальними проділами з утворенням пасом із квадратною основою. Розмір квадрата повинен відповідати діаметру бігуді. Пасма накручують від коренів до кінців. У такий спосіб рухаються від нижніх зон голови до верхніх, розподіляючи квадрати в шаховому порядку.

За допомогою накручування на бігуді можна створити різноманітні варіанти зачіски (рис. 10.41, с. 126).

Причини неякісного укладання волосся за допомогою бігуді: порушення вимог щодо накручування на бігуді; невимите волосся; недостатнє або надмірне нанесення засобу для укладання волосся; заломи коренів волосся; заломи кінців волосся; нещільне накручування бігуді щодо поверхні голови; недостатнє висушування або пересушування волосся; недостатнє остигання волосся перед розчісуванням; слабке фіксування укладки.

10.3.6. Укладання волосся за допомогою фена

Укладання волосся за допомогою фена — це процес моделювання вологого волосся під впливом потоку теплого повітря фена. Користуючись феном, можна: висушити волосся; надати кінцям пасом певного напрямку; підняти волосся біля коренів і додати йому об’єму; укласти волосся за різними фасонами зачісок; випрямити волосся (рис. 10.42).

Техніку укладання волосся вибирають залежно від структури, довжини, якості та кількості волосся, а також від типу стрижки й зачіски (рис. 10.42). Застосування правильно підібраних кондиціонерів, фіксувальних засобів дають можливість працювати на волоссі будь-якого типу.

Більшість технік роботи з феном ґрунтується на використанні щіток і гребінців.

У сучасній перукарській практиці дуже поширені методи укладання волосся за допомогою фена та щіток «бомбаж» і «брашинг».

Метод «бомбаж»-. Укладання волосся цим методом означає піднімання прикореневого волосся та його фіксування висушуванням за допомогою плоскої щітки. Прийом укладання визначають відповідно до напрямку волосся в зачісці.

Вимите волосся підсушують під клімазоном або видаляють надлишок вологи рушником. На волосся рівномірно наносять засіб для укладання, приділяючи особливу увагу кореням. Ретельне оброблення коренів волосся фіксувальним засобом забезпечує більшу об’ємність зачіски.

Волосся розчісують. Для зручності волосяний покрив розподіляють на зони. Пасма під час роботи піднімають під кутом до поверхні голови.

Розпочинати укладання феном можна з будь-якої зони — на вибір впливає форма майбутньої зачіски або манера роботи перукаря.

Пасма скронево-бокових зон укладають у напрямку від обличчя до маківки, тім’яної зони — від маківки до обличчя. Спочатку висушують нижні, потім верхні пасма, накладаючи їх одне на одне так, щоб сухе волосся не контактувало з вологим (рис. 10.43).

Пасма відділяють рівними проділами. Ширина пасом не повинна перевищувати ширину щітки. Щітку вводять у відчесане пасмо біля коренів у напрямку, протилежному до росту волосся. Прикореневу частину волосся трохи піднімають перпендикулярно до поверхні голови. Фен утримують на відстані 5-10 см від місця просушування. Волосся сушать від коренів до кінців. Після висушування під струменем гарячого повітря волоссю необхідно дати час на охолодження.

Заключні операції з укладання волосся феном і щіткою передбачають можливість начісування, тупіювання, надання зачісці форми та фіксування лаком.

Метод «брашиш>. Цю техніку укладання волосся застосовують для вирівнювання волосся та створення різних варіантів спрямування кінців пасом. Для роботи з волоссям різної густоти й довжини потрібно мати кілька круглих щіток різного діаметра.

Укладання розпочинають з потиличної зони голови від крайової лінії росту волосся (рис 10.44). Ширина відділених пасом не повинна перевищувати ширину щітки. Пасмо підхоплюють щіткою, прочісують, відтягують під кутом до поверхні голови. Кут відтягування пасма волосся залежить від того, наскільки об’ємною повинна бути зачіска, але не більше 90°.

Потік нагрітого повітря спрямовують на щітку. Кінці пасма волосся підхоплюють щіткою, прокручують її і водночас підсушують волосся феном. Перш ніж перейти до роботи з наступним пасмом, необхідно переконатися, що волосся на щітці повністю сухе, дати час для охолодження і чіткого фіксування форми пасма.

Для прискорення процесу охолодження волосся застосовують кілька щіток «бра-шинг» або фіксують пасмо на щітці струменем холодного повітря за допомогою фена (рис. 10.45)

Укладання волосся за допомогою фена з насадкою «дифузор»- забезпечує рівномірність поширення потоку нагрітого повітря, зменшує тиск і швидкість струменя, отже, береже волосся. Цей спосіб укладання особливо рекомендують для створення природних хвиль на кучерявому та хвилястому волоссі.

Волосся після миття та нанесення фіксувального засобу (наприклад, пінки) розчісують гребінцем з широкими зубцями та надають форму, наближену до бажаної, за допомогою пальців.

Довге волосся висушують, укладаючи пасма по черзі всередину дифузора. Для рівномірного висушування дифузор неодноразово підводять до основи пасма та віддаляють.

Якщо необхідно випрямити кучері або трохи згладити форму хвилі, майже сухі кучері повільно й обережно пропускають крізь пальці. Якщо потрібно отримати завиток більшої пружності, пасмо волосся захоплюють долонею і відпускають стискаючи. Просушування здійснюють, відпускаючи та знову збираючи волосся під потоком повітря з дифузора.

Укладаючи коротке волосся, його підхоплюють круговими рухами та притискають дифузор до поверхні голови (рис. 10.46).

Результат укладання залежить від довжини та властивостей волосся (рис. 10.47).

Укладання волосся за допомогою пальців рук. Потік гарячого повітря фена, проходячи крізь пальці рук, висушує пасмо й надає йому певного напрямку.

Перед укладанням волосся миють і наносять відповідний косметичний засіб. Волосся підсушують феном до напівсухого стану. Для стійкішого ефекту рекомендують нанести засіб для стайлінгу повторно. Для надання максимального об’єму біля коренів пальці рук вводять у прикореневу частину пасма, трохи піднімають його та фіксують теплим потоком повітря фена. Повторюючи такий прийом, виконують укладання всього волосяного

покриву голови. Після повного висушування волосся кінцям пасом надають естетичного вигляду за допомогою засобів для стайлінгу.

Довге волосся вкладають, формуючи руками красиві локони та завитки. Спочатку волосся просушують крізь пальці рук на кінцях. Поступово піднімаються до коренів, час від часу стискаючи волосся пружними рухами. У такий спосіб укладають волосся по всій поверхні голови й завершують оформлення зачіски, обравши відповідний косметичний засіб.

Причини неякісного укладання волосся за допомогою фена: надмірне або недостатнє нанесення засобу для укладання волосся; невимите волосся; недостатньо просушене волосся; пересушене волосся; недостатньо просушені та підняті корені або кінці волосся; кінці пасом укладені в неправильному напрямку; надмірне нанесення косметичного засобу для укладання волосся.

10.3.7. Укладання волосся гарячим способом

Для надання волоссю форми та створення зачіски гарячим способом застосовують спеціальні електроінструменти — електрощипці різної конструкції.

Під час нагрівання змінюється структура волосся, його роговий шар розм’якшується. Волосся стає еластичнішим, легко деформується, розтягується, завивається в локони, накручується, формує хвилі. Після охолодження волосся зберігає надану форму.

Перед гарячим укладанням необхідно здійснити діагностику волосся та шкіри голови, з’ясувати з клієнтом, які термічні чи хімічні перукарські послуги здійснювалися раніше. За наявності симптомів нездорового волосся потрібно запропонувати способи укладання без надмірного термічного впливу.

Діагностика волосся допомагає зробити правильний вибір інструментів укладання, а також визначитися щодо температурного режиму.

10.3.8. Укладання волосся за допомогою електрощипців

Перш ніж розпочати роботу електрощипцями, волосся треба обов’язково вимити й висушити. Не бажано наносити на волосся пінку, лак або гель, щоб волосся не прилипало до металевих стрижнів.

Електрощипці не рекомендують використовувати на блондованому волоссі та волоссі після довготривалого завивання, оскільки висока температура може завдати йому великої шкоди. На жорсткому й сивому волоссі можна працювати щипцями з температурним режимом + 200-220 °С.

На якість завивання впливають:

• кут піднімання волосся під час накручування на щипці; оптимальним вважають кут 90° відносно до осі обертання інструмента;

• товщина затиснутого щипцями пасма; вона залежить від довжини волосся і визначається:

— для невеликої довжини — правилами накручування бігуді;

— для середньої довжини — на третину менше;

— для значної довжини — удвічі менше.

Для рівномірного прогрівання волосся товщина основи пасма не повинна перевищувати 4 см. Для укладання волосся електрощипцями застосовують гребінець із «хвостиком» або комбінований гребінець зі спеціальним гачком для відділення пасом і затискачі.

10.3.9. Завивання локонів електрощипцями

За формою та розміщенням локони бувають прямі (горизонтальні); скошені (під кутом 45°); вертикальні (у формі спіралі з волосся завдовжки 20-25 см).

Послідовність завивання волосся щипцями

Пасмо розчісують і відтягують перпендикулярно до поверхні голови. У праву руку беруть щипці, у ліву — пасмо. Щипці у відкритому положенні підносять до пасма, затискають його між жолобком і валиком, повільно проводять від основи до кінця пасма, прогріваючи волосся. Затиснутий кінець пасма накручують на щипці до основи пасма. Для запобігання опіку шкіри голови біля основи пасма під щипці підкладають гребінець. ТТТиптті тримають 5-7 секунд до повного прогрівання пасма, після чого їх відкривають і виймають із локона. Локон фіксують шпилькою або затискачем.

Потрібно пам’ятати, що оформлення зачіски можливе тільки після повного охолодження волосся. Аби локон був пружнішим, необхідно утримувати щипці довше з того боку пасма, який у локоні буде внутрішнім.

Розрізняють горизонтальний і вертикальний способи завивання локонів. Горизонтальний спосіб уключає техніки «донизу», «догори», «вісімкою». Вертикальним способом виконують спіральні та спускні локони.

Горизонтальні способи завивання локонів

Спосіб «донизу» застосовують у різних зачісках. Потрібно враховувати, що круглі локони, виконані цим способом, обтяжують зачіску, тому їх варто робити дрібнішими, легкими. Під час накручування щипці обертають до себе (рис. 10.48).

Спосіб «догори» надає зачісці легкості, локони утворюють більшу хвилю. Під час накручування щипці обертають від себе (рис. 10.49). Цей спосіб рекомендують комбінувати з іншими способами.

Спосіб «вісімкою» дає можливість накручувати волосся спіралеподібно, завивати комбіновані (м’яті) локони. Завивання короткого волосся цим способом неможливе.

Послідовність виконання способу «вісімкою» (рис. 10.50) Визначають зону накручування волосся, 8-9 разів наносять лак сильного фіксування. Пасмо прогрівають щипцями, пропускаючи його між валиком і жолобком. На відстані 2,5 см від кореня захоплюють пасмо так, щоб валик був згори, а жолобок — знизу пасма. Кінець пасма перекидають лівою рукою праворуч поверх щипців, щипці повертають униз; під час руху щипці розводять і зводять, утворюючи першу петлю. Кінець пасма утримують лівою рукою і перекидають поверх щипців ліворуч (навхрест відносно до попереднього оберту пасма), одночасно прокручуючи щипці. Волосся зміщують лівою рукою, формують із нього дві петлі («вісімку»), кінець пасма розміщують між двома петлями. Утримуючи кінець пасма лівою рукою, правою продовжують прокручувати щипці, доки пасмо не з’явиться між двома петлями волосся на валику. Зводячи та розводячи валик

і жолобок, просуваються пасмом до його кінця. Після накручування локони моделюють пальцями та фіксують лаком.

Вертикальний спосіб завивання локонів. Для формування локонів з довгого волосся електрощипці тримають вертикально, а пасма накручують на них спіралеподібно (рис. 10.51). Після того, як усе волосся буде накручене, необхідно дати час, щоб воно охолонуло, а потім оформляти зачіску.

Виконання спускних локонів. Спускні локони прикрашають зачіску та спрямовуються до обличчя з одного чи з обох боків (рис. 10.52).

Технологія виконання

Тонке пасмо волосся відділяють, прочісують гребінцем, прогладжують щипцями, щоб воно прогрілося по всій довжині.

Щипці заводять із кінців пасма та формують завиток. Потім щипці повертають у вертикальне положення, накручують пасмо спіралеподібно до кореня та витримують кілька секунд.

Після цього роблять оберт у протилежний бік і, послаблюючи затискач, обережно виймають щипці.

Під час завивання локонів з правого боку зачіски щипці тримають ручкою донизу. Пасмо починають накручувати від замка щипців до кінця. З лівого боку щипці тримають ручкою вгору та накручують пасмо від кінця до замка щипців. Локони не розчісують, викладають у зачіску і фіксують лаком.

Особливості накручування волосся спіральними щипцями. Виконують на середньому та довгому волоссі. Для цього пасмо волосся відділяють, прочісують

гребінцем. На щипці, які знаходяться в горизонтальному положенні, накручують пасмо від основи до кінця. Кінець пасма потрібно утримувати пальцями (рис. 10.53, с. 131). Після охолодження накручених пасом зачіску фіксують.

Особливості виконання локонів двострижневими електрощипцями

У нижньопотиличній зоні горизонтальним проділом відділяють смугу заввишки 1-1,5 см, а решту маси волосся закріплюють для зручності затискачем (рис 10.54, а). Основне пасмо ділять на кілька пасом і наносять на них лак (рис. 10.54, б).

У праву руку беруть щипці, розводять стрижні та накручують пасмо в один оберт на верхній стрижень. Потім накручують пасмо на обидва стрижні у формі вісімки. Витримавши певний час, пасмо знімають за допомогою хвостика гребінця (рис 10.54, в). У результаті отримують пасмо зигзагоподібної форми (рис. 10.54, г).

У такий спосіб продовжують накручування пасом усієї смуги. Повторюючи аналогічні дії з наступними пасмами, накручують решту волосся (рис. 10.54, ґ).

Особливості накручування волосся щипцями-гофре

Укладання волосся за допомогою щипців-гофре може бути як підготовчою операцією перед виконанням зачіски для надання додаткового об’єму, так і способом зміни фактури волосся.

За допомогою щипців-гофре можна отримати різноманітні ефекти на прямому волоссі, на всій його масі або на окремих пасмах (рис. 10.55).

Послідовність гофрування волосся

На чисте сухе волосся наносять термозахисний спрей або лосьйон для укладання, розчісують. Волосся скроневих і потиличної зон відділяють горизонтальним проділом, решту волосся закріплюють затискачами. Пасмо відокремлюють уздовж проділу й розміщують його між пластинами щипців-гофре на певній довжині пасма (за бажанням можна гофрувати як прикореневу частину, так і все пасмо). Витримують до 5 с і розводять пластини, обережно просуваючи щипці вздовж пасма.

Гофрування виконують на всій довжині пасма, повторюючи аналогічні дії на кожному наступному пасмі.

Горизонтальним проділом відділяють наступний ярус волосся і гофрують його за попередньою технологією. Гофрування волосся на тім’яній зоні виконують, тримаючи пасмо волосся перпендикулярно до поверхні голови (90°).

Гофроване волосся формують у задуману зачіску (рис. 10.56).

Особливості виконання локонів щипцями-праскою

До початку укладання волосся миють, висушують, розчісують за формою зачіски, за потреби волосся закріплюють затискачами.

Спосіб 1

Відділяють пасмо необхідної товщини, розчісують його та затискають між пластинами. Притримуючи пасмо лівою рукою, прокручують його в напрямку верхньої або нижньої пластини (залежно від обраного напрямку локона). Повертають щипці-праску вгору (або вниз) і, не затримуючись, просувають затиснуте між пластинами пасмо донизу, притримуючи його кінець лівою рукою. Щипці-праску проводять уздовж пасма. Поки волосся добре нагріте, формують локон (рис. 10.57).

Спосіб 2

Відділене пасмо волосся вкладають у формі кільця і затискають його між пластинами щипців-праски на 5 с (рис. 10.58).

Особливості накручування волосся на спиці, шпильки

Волосся розділяють горизонтальними проділами на смуги, а смуги — на квадрати 2,5x2,5 см, 3,5x3,5 см. Пасмо волосся у квадраті накручують на шпильку або спицю вісімкою (рис. 10.59, с. 134). Кінець пасма закріплюють на окрему коклюшку або за допомогою затискача чи прогумованої тасьми. Або ж пасмо волосся попередньо скручують у джгут, який накручують на спицю.

Після накручування волосся на шпильки можна виконати термооброблення пасом щипцями-праскою з прямими пластинами.

Комбіноване вкладання волосся. Виконуючи зачіску, майже завжди поєднують кілька прийомів укладання волосся та застосовують різні інструменти. Наприклад, феном волоссю надають форму на окремих зонах і створюють загальний об’єм, щипцями-праскою вирівнюють волосся або формують локони за допомогою папільйоток, затискачів, бігуді та шпильок спеціальної конструкції (рис. 10.60).

10.3.10. Укладання довгого волосся

Довге волосся потребує особливого догляду й укладання. Своєрідною ознакою зачісок з довгого волосся є плетіння кіс, скручування, формування валиків, «мушлі», джгути тощо. Для досягнення певного ефекту, оригінальності, в одній зачісці нерідко застосовують кілька технік.

«Мушля» з довгого волосся. Волосся відчісують праворуч або ліворуч і зашпилюють «невидимками». Пасмо закручують у «мушлю» і також зашпилюють (рис. 10.61). Для збільшення об’єму волосся можна начесати, застосувавши валик з пористого матеріалу або шиньйон.

Вузли з довгого волосся. Виокремлюють пасмо волосся з квадратною основою. Пасмо прочісують, формують «хвіст», закріплюють прогумованою тасьмою, обробляють спреєм і вирівнюють. Кожний «хвіст» зав’язують легким вузлом, прикріплюють шпилькою або «невидимкою» (рис. 10.62).

Зачіска з валиком. Сухе волосся ретельно розчісують. За допомогою тупію-вання створють додатковий об’єм біля коренів. Волосся нижньопотиличної зони фіксують «невидимками». Це буде основа для кріплення валика. Решту волосся начісують і формують валик на потилиці. Так само формують волосся з боків (рис. 10.63). Для збільшення об’єму під «валик» можна підкласти шиньйон.

10.3.11. Плетіння волосся

У слов’ян та інших народів світу здавна існувало багато варіантів національних зачісок з елементами плетіння. Коса є автентичним українським символом. Наші предки дуже цінували довге волосся. Коси вважали даром неба, ознакою щасливої долі, їх підносили до рівня культу.

Коси надають зачіскам своєрідності й неповторності завдяки безлічі варіантів плетіння волосся (рис. 10.64, с. 136). Косами не тільки формують образ, а й демонструють національні традиції. Косами прикрашають зачіски дітей і дорослих різних стилів і призначення. Зачіски з плетінням представляють тематику професійних конкурсів перукарського мистецтва.

Плетіння коси з трьох пасом. Масу волосся розчісують щіткою назад. Ділять на три рівні частини, умовно позначають їх цифрами 1,2,3. Між першим і другим пасмом розміщують третє, потім — перше між третім і другим, друге між третім і першим. І знову — третє між першим і другим і т. д. У результаті отримують звичайну косу (рис. 10.65). Її закріплюють прогумованою тасьмою, стрічкою, бантом, затискачем тощо.

Плетіння з чотирьох пасом (рис. 10.66). Волосся розділяють на чотири пасма, які умовно позначають цифрами 1, 2, 3, 4. Плетіння розпочинають із правого пасма. Перше пасмо кладуть на друге; третє пасмо — на перше, а четверте пасмо — під перше. Продовжують плетіння: друге пасмо — на третє; четверте пасмо — на друге; перше пасмо — під друге; третє пасмо — на четверте; перше пасмо — на третє; друге пасмо — під третє.

Плетіння коси з п’яти пасом (рис. 10.67). Волосся розділяють на п’ять пасом. До умовного позначення плетіння з чотирьох пасом додають ще одне пасмо, позначивший його цифрою 5.

Плетіння розпочинають із правого пасма. Перше пасмо кладуть на друге, третє пасмо — на перше, четверте пасмо — під перше, п’яте пасмо — на перше, друге пасмо — на третє, четверте пасмо — на друге, п’яте пасмо — під друге, перше пасмо — на друге і так до кінця.

Плетіння коси з шести пасом (рис. 10.68). До умовного позначення плетіння з п’яти пасом додають ще одне пасмо — шосте (6).

Плетіння ділять на етапи.

1- й етап: перше пасмо кладуть на друге, потім під третє, на четверте й під п’яте, шосте пасмо — під перше.

2- й етап: друге пасмо — на третє, потім під четверте, на п’яте й під шосте, перше пасмо — під друге.

3-й етап: третє пасмо — на четверте, потім під п’яте, на шосте й під перше, друге пасмо — під третє і так до кінця.

«Колосок*. Застосовують для волосся завдовжки не менше 10-15 см.

Послідовність виконання зачіски. Волосся розчісують, відділяють три перші пасма над чолом. Плетуть як звичайну косу з трьох пасом, підплітаючи маленькі пасма волосся з боків. У разі плетіння від потилиці до чола кінці волосся викладають над чолом (рис. 10.69, а).

«Напівколосок*. Плетіння волосся такою технікою передбачає додавання до основних пасом коси маленьких пасом не з обох боків, як у «колоску», а тільки з одного боку (рис. 10.69, б).

Напівколосок можна плести від крайової лінії росту волосся, від проділу, від маківки вниз до крайової лінії росту волосся, обплітаючи голову спіралеподібно. Кінець коси ховають під попереднє плетіння або фіксують декоративними заколками.

Французька коса. Таку косу можна розпочинати від крайової лінії росту волосся, від проділу, від маківки вниз тощо (рис. 10.70, а, б, в).

Послідовність виконання зачіски. Відокремлюють невелике пасмо, яке ділять на три частини — ліву, праву та центральну. Починають плести косу, підкладаючи по черзі праве й ліве пасма під центральне. Це буде основа французької коси.

Створивши основу, до неї поступово підплітають по пасму з кожного з боків. У такий спосіб плетуть косу до низу потилиці. Далі плетуть як звичайну косу.

Кінець коси фіксують прогумованою тасьмою.

Коса-віночок. Цю зачіску вирізняє плетіння однієї або кількох кіс із трьох пасом і викладення їх навколо голови у формі вінка.

Послідовність виконання зачіски. Волосся розчісують. Відділяють пасма з обох боків голови за вухами на рівні мочки вуха й заплітають у коси, які обертають навколо голови через тім’я, кінці закріплюють на нижньопотиличній зоні (рис. 10.71).

Зачіска з плетінням двох поєднаних кіс (рис. 10.72)

Послідовність виконання зачіски. Волосся розчісують і розділяють центральним вертикальним проділом. Від центра чола плетуть коси з трьох пасом. Обидві коси з’єднують над центральним проділом, закріплюють шпильками та прикрашають.

Коса-шапочка (рис. 10.73)

Послідовність виконання зачіски. Волосся розчісують щіткою. Відокремлюють зону маківки з радіусом 3 см. Від центра маківки розпочинають плетіння коси з трьох пасом. Правою рукою відділяють невелике пасмо волосся з одного боку від коси й підплітають його до неї. Продовжують плетіння коси за спіраллю з однобічним підплітанням на всій поверхні голови. Кінець коси закладають під пасмо й закріплюють шпилькою.

Коса-змійка (рис. 10.74)

Послідовність виконання зачіски. На правій скроневій зоні відділяють пасмо волосся і заплітають звичайну косу. При кожному наступному накладанні лівого пасма коси на середнє підплітають нове пасмо з лівого боку. Потім змінюють напрямок коси й підплітають пасмо з правого боку. Кількість змін напрямку коси залежить від довжини волосся.

•«Батіг»' (рис. 10.75)

Батіг плетуть, як звичайну косу з трьох пасом, однак пасма формують особливим способом. Волосся розподіляють на дві великі частини (два пасма). Третє тоненьке пасмо від-

діляють почергово від кожного великого пасма і перекладають спочатку в ліве, а потім у праве пасмо.

Укладання волосся джгутами (рис. 10.76)

Волосся розчісують, проділами виокремлюють пасмо завширшки 4-5 см. Туго скручують пасмо і формують валик. Волосся рівняють «хвостиком» гребінця.

Скручене пасмо закріплюють «невидимками». Джгут закручують не сильно, але рівно, без утворення каракулевих завитків, і тимчасово підколюють затискачем. Проділами відчісують друге, третє і всі наступні пасма, які закручують аналогічно, викладають у зачіску, закріплюють «невидимками» і шпильками.

Джгути з волосся «каракуль» (рис. 10.77)

Скручувати пасма волосся можна на всій його масі або ж використати джгут як елемент зачіски. Пасмо розчісують, сильно закручують в один бік, щоб джгут утворив петлю, кільце, вісімку або набув іншої форми, подібної до завитків каракулю.

10.3.12. Декоративне плетіння

«Мереживна коса» (рис. 10.78)

Плетіння розпочинають як звичайну косу з трьох пасом. Потім за допомогою «хвостика» гребінця відділяють із правого (або лівого) боку частину пасма, відтягують убік, переміщують «хвостик» за утворену петлю. Знову відтягують убік, ще раз переміщують «хвостик» за утворену петлю.

Плетіння з трьох пасом (рис. 10.79)

Послідовність виконання зачіски

У певному місці відокремлюють пасмо волосся і розділяють його на три частини. Ліве пасмо підкладають під середнє, потім праве пасмо також підкладають під середнє.

Продовжують працювати правим пасмом: кладуть пасмо на ліве й у «петлю» між першим і другим пасмами. Додають до крайніх пасом підпліт (пасма вільного волосся з правого та лівого боків), потім повторюють дії, описані вище.

Продовжують заплітати волосся, додаючи підпліт до крайніх пасом. За потреби середнє нерухоме пасмо «нарощують» волоссям унизу плетіння.

Коса шахова з п’яти пасом (рис. 10.80.)

Крайні пасма по черзі вкладають під ближнє пасмо, на першу стрічку та під другу стрічку, щоразу додаючи пасмо вільного волосся.

Щоб під час плетіння коси вийшов ефект шахівниці, необхідно використовувати широкі (понад 1,5 см) цупкі стрічки (хустки, банти, тасьму).

У процесі плетіння стежать за тим, щоб стрічки були міцно натягнуті й не загиналися.

Французький водоспад (рис. 10.81)

Для виконання цієї коси застосовують техніку плетіння французьких кіс, водночас одне з пасом випускають назовні для створення враження водоспаду.

Налобній зоні відокремлюють три однакові пасма. Умовно їх називають верхнє, середнє та нижнє. Верхнє пасмо вкладають на середнє, нижнє — між верхнім і середнім. Пасмо, яке залишилося нижнім, не задіюють. Відділяють нове пасмо — для участі в плетінні за схемою. Як і в класичній французькій косі, верхнє пасмо плетуть із додатковим захопленням волосся. Після кожного переплетення нижні пасма залишають незадіяними. Плетіння продовжують до потрібної довжини. Пасма закріплюють тасьмою або плетуть до кінця косу з трьох пасом. Зачіска «водоспад» може сходити вниз навскоси або вінком обхоплювати голову.

Коси-бантики (рис. 10.82)

Волосся розділяють прямим проділом на дві частини. Одну частину волосся збирають у хвіст. Від проділу відступають 1-1,5 см і роблять проділ, паралельний

першому. Відділяють волосся, яке потім сформують бантиками, і закріплюють його шпильками.

З вільного волосся заплітають колосок або перевернуту французьку косу. Кінець коси закріплюють тасьмою і починають створювати бантики. Відділяють невелике пасмо біля центрального проділу та збризкують його лаком (рис. 10.83).

Пасмо згортають так, щоб утворилася петля. «Вушко» шпильки протягують крізь одне пасмо колоска. Складене навпіл пасмо волосся протягують у «вушко» шпильки.

Однією рукою притримують протягнуте в шпильку пасмо, іншою рукою витягують за кінці шпильку. Розпрямляють пасмо з утворенням бантика, надають йому потрібної форми й розміру. Обробляють лаком для волосся. За такою схемою виконують наступні бантики.

Коси-бантики плетуть у будь-якому напрямку та розміщують на певній частині голови.

10.3.13. Плетіння волосся та зачісок в афростилі

Актуальним напрямом створення зачісок є афростиль, який набув поширення у Європі та припав до смаку багатьом українкам. Під афростилем розуміють виконання африканських косичок і дредів. В одній зачісці може бути понад 200 косичок, на їхнє плетіння знадобиться багато часу. Зачіски виконують на довгому та короткому волоссі (рис. 10.84).

Якщо власного волосся для потрібного об’єму або довжини недостатньо, то застосовують доповнення з натурального чи штучного волосся, хімічного волокна.

Промисловість пропонує різноманітні матеріали для афрозачісок:

• волокно для «швидкого» плетіння афрокосичок;

• «поні» — синтетичне волокно для плетіння косичок з ефектом «гладеньких кінців»;

• каніколон — хімічне волокно для плетіння афро-косичок широкої кольорової палітри (рис. 10.85).

Нарощування волосся завойовує дедалі більше прихильників, адже за допомогою цієї технології волосся можна не тільки подовжити, а й збільшити його об’ємність і пишність.

Сучасні теорія та практика пропонують нові технологічні варіанти цієї перукарської послуги. Природне волосся подовжуть зрізаним натуральним або штучним волоссям. За допомогою спеціальних капсул або кера-тинової смоли тонкі пасма нарощувального матеріалу скріплюють із природним волоссям клієнта (рис. 10.86).

Окрім звичайних пасом, фірми-виробники пропонують також різноманітні прикраси для нарощеного волосся — стрази, гребінці, шпильки, пов’язки, заколки.

Вплетення кольорових доповнень допомагає підкреслити або посилити ефект від колорування власного волосся та урізноманітнити колористичні варіанти зачіски. Оригінальності та декоративного оздоблення зачіскам надає вплетення вовняної пряжі, ниток муліне, тонких шнурів, стрічок, тасьми (рис. 10.87). Для створення зачісок в афростилі використовують також штучні косички та шиньйони з косичок різної довжини.

Довжина власного волосся повинна бути не менше 7—8 см, оптимальна — до плечей. Довжина додаткових пасом має бути такою ж або довшою за власне волосся.

Для афростилю найбільше підходять ступінчасті та градуйовані стрижки.

Не рекомендують плести косички на базі стрижок типу «каре» з чіткою лінією окантування нижнього зрізу. Краще виглядають нарощені косички з кучерявого волосся, адже місце вплетення штучних пасом менш помітне, ніж на прямому волоссі.

Способи плетіння афрокосичок. Перед початком плетіння продумують розподіл волосяного покриву на мініділянки, на кожній з яких заплітають косичку (рис. 10.88, а).

У процесі плетіння важливо дотримуватися чітких проділів, особливо на лобно-скроневій та тім’яній зонах.

Косички розпочинають плести якнайближче до коренів волосся. Натягнення пасом має бути несильним, щоб не подразнювати шкіру та не порушувати кровообіг.

Залежно від стану, густоти та довжини волосся застосовують два способи плетіння з доповненням штучних пасом:

• перший передбачає наявність двох пасом власного волосся та одного зі штучного волосся, тасьми або стрічки. Кінцем додаткового пасма (3) обхоплюють пасма власного волосся (1, 2) і плетуть як косу з трьох пасом (рис. 10.89, а).

• другий спосіб рекомендують для рідкого волосся або для отримання максимальної кількості косичок. Він полягає в тому, що до одного пасма власного волосся приплітають два додаткові (рис. 10.89, б).

Рис. 10.89. Способи плетіння афрокосичок з додатковими пасмами: а — два пасма власного волосся (1,2) та одне зі штучного (3); б — навпаки

Виконання дредів. Дреди, або расти, — це пухнасті сплетені пасма, виконані по всій поверхні голови або на окремих ділянках, наприклад на скронях, потилиці (рис. 10.90).

Початкова довжина волосся для утворення дредів має бути не менше 8-10 см. Перед початком плетіння дредів волосяний покрив голови розділяють на рівні квадрати площею 1-2 см2. Кожне пасмо сильно начісують і плетуть звичайну косичку. Кінець косички закріплюють ниткою.

Сплетена косичка завдяки начісуванню подібна до йоржика. Її обмотують вовною, змащують воском і качають між долонями для надання округлої форми (рис. 10.91).

Збільшувати об’єм дредів і змінювати їхній колір можна додаванням вовни та штучного волокна різних відтінків.

Змінити зачіску, розплести дреди неможливо, волосся просто зрізують біля основи.

 

10.4. УКЛАДАННЯ ВОЛОССЯ ЗА ДОПОМОГОЮ АКСЕСУАРІВ, ПРИКРАШАННЯ ЗАЧІСОК

Технологія укладання багатьох зачісок передбачає використання аксесуарів. Шпильки, затискачі, невидимки, прогумована тасьма, кільця, квіти, обручі — незамінні помічники перукаря.

Для надання зачісці урочистого завершеного вигляду використовують різноманітні аксесуари, зокрема штучні та живі квіти, декоративні стрічки, гребені, ювелірні прикраси, заколки, банти, еластичні кільця, обручі, мереживні сіточки тощо (рис. 10.92). У сучасних зачісках широко використовують великі живі та декоративні квіти, обручі різного дизайну.

За допомогою будь-якого декоративного елемента чи прикраси можна змінити сприйняття зачіски, а разом з нею образ людини загалом. Це можуть бути намисто, блискучий ланцюжок, діадема або живі троянди, які надають зачісці неповторного вигляду.

Кількість аксесуарів у зачісках не обмежується. Головне, щоб декоративні елементи були доречними, стильними, не обтяжували образ.

Запитання та завдання

1. Назвіть способи укладання волосся.

2. Яку роль в укладанні волосся відіграє проділ?

3. Яку роль у зачісці відіграє чілка?

4. Назвіть елементи зачіски.

5. Охарактеризуйте допоміжні засоби для вкладання волосся.

6. Дайте характеристику холодного способу вкладання волосся.

7. Охарактеризуйте гарячий спосіб укладання волосся.

8. Яку техніку збільшення об’єму волосся ви знаєте?

9. Що потрібно враховувати, укладаючи волосся на бігуді?

10. Яких правил треба дотримуватись у процесі накручування волосся на бігуді?

11. Назвіть причини неякісного вкладання волосся за допомогою бігуді.

12. Які методи вкладання волосся феном ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

13. Прокоментуйте послідовність укладання волосся за допомогою плойки.

14. Який ефект можна отримати за допомогою електрощипців-гофре?

15. Які види плетіння кіс ви знаєте?

 

 

Це матеріал з підручника "Основи перукарської справи" Горбатюк, Зінченко, Откидач 2020

 



Попередня сторінка:  9. Технологія виконання базових стрижо...
Наступна сторінка:   11. Фарбування волосся



^