Інформація про новину
  • Переглядів: 242
  • Дата: 10-05-2021, 00:35
10-05-2021, 00:35

15. Постижерні вироби

Категорія: Перукарська справа





Попередня сторінка:  14. Створення модельних зачісок
Наступна сторінка:   Словник термінів до курсу "Основи пер...

Зміст

 

15.1. Матеріали для виробів з волосся 

15.2. Способи закріплення волосся 

15.3. Вироби зтресованого волосся 

15.4. Виготовлення накладних вій 

15.5. Догляд за виробами з натурального волосся 

15.6. Зачіски з використанням шиньйонів 

15.7. Клеєні прикраси з волосся

 

15.1. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИРОБІВ З ВОЛОССЯ

Постижерні вироби використовують у перукарській справі здавна. Це різноманітні перуки, шиньйони, штучні коси, накладки, окремі пасма, локони, вії, брови. їх можна побачити не тільки в театрі, на естраді, на показах моди та конкурсах, а й у повсякденному житті. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волосся потрібні кожному перукареві.

Кращим матеріалом для виготовлення постижерних виробів вважають натуральне зрізане волосся людини. З волосся завдовжки 40-80 см виготовляють довгі коси й перуки; менше 15 см — накладки, клеєні постижерні прикраси.

Окрім натурального волосся, використовують вовну та штучне волосся. Найбільшого поширення набуло штучне волосся з волокна канікалону.

Для виготовлення перук, шиньйонів, кіс і клеєних прикрас потрібні:

• спеціальний еластичний матеріал сітчастої структури для виготовлення основи перуки — монтюру;

• тасьма, нитки — для обкантування й пошиття монтюра, надання йому міцності та збереження форми;

• желатин, клей — для створення форми монтюра й для клеєних виробів;

• антистатичні препарати, барвники — для зняття статичної електрики та фарбування виробу;

• декоративні доповнення — бісер, стрази, блискітки, тасьма, стрічки тощо.

 

15.2. СПОСОБИ ЗАКРІПЛЕННЯ ВОЛОССЯ

Використовують два способи закріплення волосся на постижерних виробах.

1. Тресування — виготовлення тресу вплетенням пасом волосся за певного системою між міцними нитками та подальше пришивання готового тресу до основи постижерних виробів (рис. 15.1, 15.2).

2. Тамбурування — безпосереднє закріплення волосся тамбурною петлею, «вив’язування гачком» на основі виробу.

Обидва способи однаково важливі, усе залежить від виду й призначення виробу.

15.2.1. Тресування волосся

Пристрої для тресування

Тресбанк — основний пристрій для тресування (рис. 15.3, с. 238). Складається з двох дерев’яних або металевих стійок для натягування ниток тресу. Стійки прикріплені до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні. Одна стійка (права) має три отвори — гнізда, у які встав-

ляють спеціальні кілки з намотаними на них нитками. На другій (лівій) стійці закріплюють кінці ниток основи для тресу.

Карда — пристрій у формі пластини з рядами металевих зубців для первинного оброблення зістриженого волосся, розчісування та змішування волосся різних відтінків (рис. 15.4).

До пристроїв, необхідних для виготовлення постижерних виробів, належать також пружинні апарати та спеціальні рами для закріплення основи майбутнього виробу; постижерні гачки, голки, шильця; манекени голови та шарнірний пристрій для закріплення монтюра.

Підготовчі роботи. Перед початком роботи натуральне волосся попередньо обробляють, а саме: сортують за кольором, довжиною, якістю; дезінфікують; визначають положення основи та кінців; складають волосся в одному напрямку; розчісують на карді; знебарвлюють, тонують або фарбують; промивають після фарбування; просушують; розчісують основу; змішують волосся різного кольору; зв’язують пасма.

Водночас стежать за тим, щоб не переплутати основу волосся з кінцями. Основою (головкою) називають ту частину волосся, яка була ближче до його коренів. Підготовлене волосся краще зберігати в паперових пакетах.

Для запобігання появі конденсату бажано не допускати різких коливань температури та відносної вологості повітря в приміщенні, де зберігають волосся. Найоптимальнішими є температура + 20° С і відносна вологість 65—75 %.

Карду закріплюють на столі за допомогою струбцини. Волосся закладають у карду, згори кладуть жорстку щітку щетиною донизу або другу карду зубцями донизу. Поряд з кардою розміщують ємність з водою для змочування кінців волосся кожного взятого з карди пасма. Зволожені кінці волосся щільніше затягуються у тресі, завдяки чому після висихання краще зберігають надану форму.

Пасмо розчісують із кінців. Його кладуть на зубці карди, тримаючи за середину, кілька разів просмикують крізь зубці. Коли кінці волосся вільно проходитимуть крізь карду, пасмо перевертають і прочісують з боку основи. Удруге пасмо перевертають кінцями до карди й продовжують розчісування (рис. 15.5). Тривалість розчісування залежить від довжини та ступеня заплутаності волосся.

Зістрижене волосся в пасмі має різну довжину. Після розчісування на карді довге волосся відокремлюють від короткого й чергують під час тресування.

Іноді для роботи потрібні пасма волосся різних кольорів. Для виконання цієї операції волосся відповідних кольорів розміщують на карді. Лівою рукою пасмо підтримують у карді з боку основи волосся, а правою скручують проти годинникової стрілки. Скручене пасмо розчісують на карді спочатку від основи до кінців, а потім — від кінців до основи.

Нитки тресу заправляють, рівномірно натягують і намотують на кожний із трьох кілків тресбанку. Потім ці кілки вставляють в отвори правої стійки, а кінці ниток протягують до гачка лівої стійки й закріплюють на ній простим вузлом. Знімають верхній кілок і всі три нитки з’єднуються. На відстані 2-3 см від гачка лівої стійки роблять два або три вузли, які будуть початком тресу. Після цього верхній кілок установлюють на місце. Щоб усі нитки були натягнуті рівномірно, кожний кілок прокручують у гнізді в напрямку намотування.

Види тресів. Технологія постижерних робіт передбачає виконання кількох видів тресів (рис. 15.6).

Трес одинарний,«в один оберт — три нитки», або тонкий трес, використовують у виробах з волосся для їхнього зовнішнього оформлення. Для отримання такого тресу завдовжки 1 см знадобиться 10—15 пучків волосся (рис. 15.7).

Трес подвійний, -ну два оберти — три нитки»-, є основою більшості виробів з волосся. Від попереднього способу відрізняється меншою густотою. Для виготовлення 1 см такого тресу потрібно 5-7 пучків волосся (рис. 15.8).

Міцність тресу залежить від міцності ниток і якості плетіння. Для плетіння тресу використовують не тільки натуральні, а й синтетичні нитки, які міцніші й стійкіші до впливу хімічних речовин.

Послідовність виготовлення тресу одинарного, «в один оберт — три нитки»-. Змоченими у воді вказівним і великим пальцями правої руки з карди беруть маленьке пасмо волосся (15—20 волосин) і розміщують його із зовнішнього боку натягнутих ниток тресбанку, а саме між нижньою та середньою нитками тресу впритул до початкового вузла. При цьому кінці пасма перекривають середню й верхню нитки, а нижня нитка залишається відкритою. Потім кінці пасма волосся затискають указівним і великим пальцями лівої руки, щоб кінець пасма виступав над верхньою ниткою на 3—4 см. Таке положення кінців пасма волосся щодо ниток тресбанку вважають початковим (вихідним) для тресування (рис. 15.9).

Великий і вказівний пальці правої руки розміщують між середньою та нижньою нитками тресбанку. Кінцем пасма, яке виступає згори, обхоплюють верхню нитку, проводять між верхньою та середньою нитками до себе й униз. Тепер, кінці волосся закривають середню та нижню нитки тресбанку, а верхня нитка залишається відкритою.

Повторюють попередній прийом, однак пасмо проводять між середньою та верхньою нитками до себе й угору. Кінці волосся закривають верхню нитку, а середня й нижня нитки залишаються відкритими.

Останній етап — закріплення. Для цього великий і вказівний пальці правої руки розміщують між нижньою та середньою нитками із зовнішнього боку тресбанку. Середню нитку відтягують убік від себе й захоплюють пальцями правої руки кінці пасма, які виступають над верхньою ниткою. Обхоплюють пасмом верхню нитку й виводять його між верхньою та середньою, а потім між нижньою і середньою нитками. Тепер середня нитка закрита кінцями волосся, а решта ниток відкриті.

Указівним і великим пальцями лівої руки захоплюють обидва кінці пасма й затягують утворене сплетіння. Водночас пасмо зміщують ліворуч упритул до стійки. Кожне наступне пасмо плетуть аналогічно.

У процесі виготовлення тресу подвійного, -«у два оберти — три нитки»-, усі операції плетіння тресу повторюють описану вище послідовність, але волосся закріплюють і зміщують ліворуч до упору тільки після другого оберту. Коли процес тресування буде завершено, усі три нитки зв’язують петлеподібним вузлом.

15.2.2. Тамбурування волосся

Для тамбурування використовують спеціальні постижерні гачки та голки різного розміру (рис. 15.10). Тамбурування ґрунтується на принципі протягування складеної вдвічі петлі з кількох волосин крізь отвори сітчастої основи постижер-

ного виробу з подальшим зав’язуванням одинарним або подвійним вузлом. Вузол повинен мати форму затягнутої петлі.

Тамбурування одинарним вузлом. На робочому столі встановлюють карду та манекен голови на шарнірному пристрої. На манекені закріплюють основу пости-жерного виробу з двох шарів.

Постижерний гачок тримають середнім, указівним і великим пальцями правої руки. Кінець ручки гачка розміщений на ребрі долоні між указівним і великим пальцями. Інструмент тримають на відстані 1 см від основи. У робочому положенні борідка гачка повернена догори.

Указівним і великим пальцями правої руки з карди виймають невелике пасмо волосся, складають його пальцями лівої руки вдвічі за 5-7 см від основи, утворивши петлю. Основу петлі затискають указівним і великим пальцями лівої руки.

Ліву руку з петлею підводять до робочої зони, а правою проводять борідку гачка в один з отворів сітки основи, захоплюють кілька волосин з петлі й повільно витягують їх крізь отвір основи. Стисканням пальців лівої руки забезпечують постійне натягнення волосся, щоб воно утримувалося борідкою гачка. Гачок проводять далі крізь петлю і закріплюють її, як зображено на рис. 15.11.

Гачок просувають у петлю, розвертають указівним і великим пальцями борідкою до себе й у цьому положенні захоплюють гачком основу пасма. Потім гачок розвертають борідкою від себе й донизу, проводять основу пасма крізь його петлю і різким рухом затягують утворений вузол. Кінці волосся, які утримують лівою рукою, витягують борідкою гачка й розправляють у потрібному напрямку. Борідка гачка повинна захоплювати один шар сітчастої основи, інший залишається вільним.

Тамбурування подвійним вузлом. До моменту затягування вузла всі операції повторюють описану вище послідовність, однак після проведення крізь петлю основи пасма утворений вузол не затягують, а повторно захоплюють основу пасма. Утворену петлю не знімають зі стрижня гачка. Гачок проводять усередину поверх першої петлі й знову захоплюють основу пасма (рис. 15.12).

Рис. 15.12. Тамбурування подвійним вузлом

 

15.3. ВИРОБИ З ТРЕСОВАНОГО ВОЛОССЯ

До виробів із тресованого волосся належать перуки, шиньйони, коси та вії.

15.3.1. Виготовлення шиньйонів

Шиньйони на монтюрі виготовляють тамбуруванням або тресуванням, а без монтюра — тільки тресуванням.

Монтюр — це основа постижерного виробу, на якій закріплюють трес. Завдяки монтюру можна виготовити шиньйон будь-якої форми та рівня складності, надати виробу жорсткості (рис. 15.13).

Як правило, для виготовлення шиньйону потрібно 200-400 см тресу. Для формування монтюра використовують манекен голови.

На деталі зі складеного вдвічі сітчастого матеріалу з припусками на шви формують 2 або 4 виточки для надання основі монтюра потрібної форми. Для фіксування форми зрізи деталі основи обшивають тасьмою, прокладають 1-2 ряди тасьми також уздовж і впоперек деталі.

На підготовлену деталь основи нашивають трес, починаючи від центра, щільно викладають його спіраллю до пружка. Останній ряд виконують із покришки. Для зручності кріплення шиньйону до зачіски передбачають кілька петель.

У шиньйонах без монтюра трес щільно укладають і зшивають, починаючи із центра проти годинникової стрілки. Кожний стібок закріплюють петлею для міцності виробу. Закінчують зшивання покришкою.

Шиньйон без монтюра в основі з отвором для протягування волосся зшивають, утворюючи кільце з тресу «у два оберти». Не відриваючи нитку, обшивають нею вільну ділянку тресу завдовжки 4 см і на відстані 1,5-2 см прикріплюють до кільця, утворивши петлю. По колу потрібно зробити 5—6 таких петель. Другий і наступний ряди петель розміщують у шаховому порядку. Зшивають покришку, закріплюючи нитками середину кожної петлі останнього кола (рис. 15.14, а).

У процесі зшивання шиньйону без монтюра овальної або видовженої форми, від кінця тресу, виконаного у два оберти, відміряють 12-14 см. Далі по тресу відміряють 4 см. Ці точки з’єднують нитками, згинаючи трес. Трес зшивають з утворенням петлі вздовж першого ряду. Другий і наступні ряди пришивають у

шаховому порядку. Новоутворену петлю скріплюють із серединою петлі попереднього ряду. Шиньйон закінчують зшивати тресом в один оберт (рис. 15.14, б).

У такий спосіб можна створити основу шиньйону будь-якої форми (рис. 15.14, в).

Виготовлений шиньйон закріплюють на манекені й підрівнюють волосся ножицями, а кінці філірують бритвою. Шиньйон використовують за призначенням, оформляють його в зачіску.

 

15.4. ВИГОТОВЛЕННЯ НАКЛАДНИХ ВІЙ

Штучні вії (рис. 15.15) виготовляють як тресуванням, так і тамбуруванням.

Спосіб 1. На рамку для плетіння волосся натягують бавовняну нитку № 40.

Тамбурувальним гачком до нитки щільно, петля до петлі, прив’язують волосся завдовжки приблизно 2 см по дві волосини в одну петлю, потім 1 см — по одній волосині в одну петлю. Повторюють стільки разів, скільки вій необхідно виготовити. Після закінчення роботи трес розрізують на частини.

Нитку тресу змащують клеєм. Після висихання клею вії підстригають, покривають лаком для волосся, підкручують кінці щипцями.

Кожну пару готових вій зберігають в окремому футлярі.

Спосіб 2. Вії тамбурують по довжині ока моделі, для якої виготовляють по-стижерний виріб.

Під час роботи нитку з обох кінців виготовлених вій проклеюють, щоб зафіксувати їхню ширину. Потім вії проріджують методом «пойнтинг». Після підсихання вії підстригають, аби надати їм потрібної форми.

 

15.5. ДОГЛЯД ЗА ВИРОБАМИ З НАТУРАЛЬНОГО ВОЛОССЯ

Догляд за виробами з натурального волосся передбачає їхнє розчісування та миття. Розчісуванням волоссю надають необхідного напрямку й водночас визначають рівномірність довжини.

Волосся розділяють на пасма, розчісують легкими рухами щіткою, починаючи з кінців, щоб не пошкодити монтюр чи трес.

Чищення та миття шиньйонів з натурального волосся. Перед миттям монтюр чистять і промивають. Якщо монтюр, виготовлений із синтетичного матеріалу, його чистять водою з шампунем. Монтюр з бавовни закріплюють на формі для запобігання усаджуванню, чистять спеціальним розчином і миють.

Шиньйони з натурального волосся миють під проточною водою без віджимання волосся. Мильну піну наносять на волосся і прочісують щіткою в напрямку від монтюра до кінців пасом. Після миття волосся ополіскують та обробляють бальзамами. Вимитий шиньйон загортають у рушник і просушують.

 

15.6. ЗАЧІСКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ШИНЬЙОНІВ

Зачіски з шиньйонами надають образу особливого шарму й жіночності, коротка стрижка легко перетворюється на вечірню зачіску (рис. 15.16). Довжина волосся клієнта повинна бути достатньою для кріплення шиньйону до коренів волосся або до волосся, зібраного у «хвіст». Колір шиньйону має бути максимально наближений до кольору волосся клієнта. Бажано використовувати шиньйони з натурального волосся.

 

15.7. КЛЕЄНІ ПРИКРАСИ З ВОЛОССЯ

Майже в кожній фантазійній зачісці використовують клеєні прикраси з волосся (рис. 15.17). Такі зачіски можуть на 90 % складатися з постижерних виробів і декоративних доповнень.

Для виготовлення клеєних прикрас використовують волосся (штучне або натуральне), скляні або пластмасові форми різних розмірів з гладкою поверхнею, щітки, пензлі для нанесення клею, клей БФ-6, ножиці, нитки під колір волосся (рис. 15.18). Перед проклеюванням продумують композицію прикраси, фарбують окремі пасма в різні кольори.

15.7.1. Підготовка волосся

Заздалегідь зібране в окремі пасма, пофарбоване та вичесане волосся розбирають за кольоровою гамою і розкладають на робочому столі.

Товщина й довжина пасма залежить від задуманої композиції. Для якісного просочування клеєм, пасмо не повинне бути товстим, але й не тонким, щоб готовий виріб не втратив форму.

15.7.2. Послідовність виготовлення клеєних постижерних виробів

Підготовлене пасмо накладають на об’ємну основу, наносять на волосся клей (рис. 15.19, а). Клей розподіляють по всій довжині й товщині пасма, як волосяною частиною щітки, так і її зворотним боком для рівномірного розподілення клею та розрівнювання лицьової поверхні пасма (рис. 15.19, б).

Проклеєне пасмо залишають на формі до неповного висихання клею (рис. 15.19, в). Через певний час пасмо знімають з основи (рис. 15.19, г).

Щойно знятому пасму надають остаточної форми й залишають до повного висихання клею (рис. 15.19, ґ).

Пасма можуть бути плоскими, завитими, вигнутими, хвилястими — залежно від форми основи, на якій пасмо проклеювали (рис. 15.19, д).

15.7.3. Створення постижерноїкомпозиції

Кілька підготовлених пасом з’єднують разом, це буде центр майбутньої композиції (рис. 15.20, а). Почергово додають до них решту елементів, добираючи їх за кольором і формою відповідно до задуму (рис. 15.20, б, в).

Доповнюють постижерні прикраси стразами, бісером, намистинами, штучними квітами тощо (рис. 15.21).

Готову композицію використовують у зачісці (рис. 15.22).

Запитання та завдання

1. Які інструменти застосовують для виготовлення пасом з волосся?

2. Які допоміжні матеріали потрібні для виготовлення перук, шиньйонів, кіс?

3. У яких випадках використовують тресбанк, карду? Охарактеризуйте ці пристрої.

4. Розкажіть про підготовчі роботи перед тресуванням волосся.

5. Назвіть види тресів. Які з них використовують найчастіше?

6. У яких випадках виконують трес «в один оберт» та «у два оберти»?

7. Для чого застосовують тамбурування волосся?

8. У чому полягає підготовка волосся для виконання постижерного виробу?

9. Які матеріали використовують для виконання прикрас із волосся?

10. Як у повсякденному житті можна застосовувати постижерний виріб?

11. Які штучні декоративні елементи можна використовувати як додаткові до клеєної прикраси?

12. Розкажіть про догляд за виробами з волосся.

13. У яких зачісках і для чого використовують постижерні вироби?

14. Назвіть особливості миття шиньйонів з натурального волосся.

15. Опишіть процес виготовлення штучних вій.

16. Охарактеризуйте використання шиньйонів у зачісках.

17. Яку форму можна надати пасму в постижерному виробі?

18. Виконайте тестові завдання.

1. Кращим для постижерних робіт вважають волосся

А зрізане В вичесане або зрізане

Б вичесане Г вимите

2. Клеєні постижерні прикраси виготовляють із волосся завдовжки

А 40-80 см В 30-40 см

Б 60-90 см Г менше 15 см

3. Основа постижерного виробу, на якій закріплюють трес, — це

А нитки В декоративні доповнення

Б тасьма Г монтюр

4. Спеціальні постижерні гачки та голки використовують для А тресування

Б тамбурування В тресбанку Г карди

5. Перед виконанням постижерного виробу волосся розчісують за допомогою

А гребінця з широкими зубцями Б тресбанку В карди Г круглої щітки

 

 

Це матеріал з підручника "Основи перукарської справи" Горбатюк, Зінченко, Откидач 2020

 



Попередня сторінка:  14. Створення модельних зачісок
Наступна сторінка:   Словник термінів до курсу "Основи пер...



^