Інформація про новину
  • Переглядів: 57
  • Дата: 7-06-2021, 22:12
7-06-2021, 22:12

2.1. Ручні роботи у виготовленні швейних виробів

Категорія: Виготовлення постільної білизни, штор, ламбрекенів





Попередня сторінка:  1. Види й характеристика матеріалів дл...
Наступна сторінка:   2.2. Машинні роботи у виготовленні швей...

Загальні правила безпеки праці під час виконання ручних робіт

Ручні роботи - види операцій, що виконують повністю вручну або за допомогою немеханізованих знарядь праці та ручних інструментів.

Робоче місце - ділянка виробничої площі, призначена для певної роботи й оснащена відповідно до її характеру. Розміри робочого місця залежать від виду виробу та здійснюваної операції. Ручні роботи можна виконувати стоячи або сидячи.

До самостійної роботи в навчально-виробничій майстерні допускають учнів, які пройшли інструктаж з охорони праці, безпеки життєдіяльності на робочому місці. Ці знання періодично перевіряють і закріплюють.

У разі травми або поганого самопочуття необхідно негайно повідомити майстра (керівника, учителя). На робочому місці слід дотримуватися правил особистої гігієни й санітарних норм.

Вимоги безпеки праці перед початком роботи

1. Використовуйте спеціальний одяг і взуття, які частково або повністю захистять вас від небезпечних виробничих факторів. Приберіть волосся під головний убір.

2. Перевірте наявність та справність інструменту й пристосувань, покладіть їх праворуч від себе. На робочому столі не має бути зайвих предметів.

3. Перевірте освітлення робочого місця.

Вимоги безпеки праці під час роботи

1. Зберігайте різальні й гострі інструменти у спеціальній коробці, не кладіть їх у кишені спецодягу. Ножиці завжди кладіть зімкнутими вістрями від себе.

2. Не використовуйте несправні інструмент, прилади, стільці.

3. Не виконуйте ручних робіт у проходах, поблизу рухомих частин обладнання, а також електропрасок.

4. Не розкидайте на столі котушки ниток, шпильки, голки тощо; пильнуйте за тим, щоб вони не падали на підлогу.

5. Не використовуйте тупі, іржаві, погнуті голки.

6. Прикріплюйте викрійки й тканини гострими кінцями шпильок у напрямі від себе.

7. Виконуйте ручні роботи у наперстку - він захистить палець, що направляє голку.

8. Зберігайте голки й шпильки у спеціальній коробці або подушечці (гольнику). Не беріть голок, шпильок у рот, не вколюйте їх у спецодяг чи деталі виробу.

9. Не обривайте нитки руками, не перекушуйте зубами - обрізайте їх ножицями.

Вимоги безпеки праці після закінчення роботи

1. Наведіть лад на робочому місці, приберіть пил та сміття.

2. Переконайтеся, що у виробах і на столі не залишилося голок та шпильок.

3. Покладіть інструмент, пристосування та матеріали у спеціально відведене для цього місце.

4. Повідомте майстра про закінчення роботи.

Організація робочого місця для ручних робіт

1. Стіл із гладкою робочою поверхнею, обладнаний висувними шухлядами для зберігання інструментів, пристосувань, інструкційно-технологічних карт.

2. Світильник місцевого освітлення.

3. Пересувна підставка з нитками та інструментами.

4. Збирач сміття.

5. Підставка для ніг (якщо в конструкції стола немає перекладини).

6. Стілець гвинтовий з регулюванням висоти сидіння та положення спинки.

Інструменти та пристосування для ручних робіт

1. Голка - довгий тонкий гострокінцевий металевий інструмент з отвором для заправляння нитки (вушком) на тупому кінці. Виготовлений зі сталевого середньо-вуглецевого каліброваного дроту. Ручні голки мають бути гострими, пружними, не-ламкими, добре відполірованими, без іржі й темних плям, потовщуватися поступово до вушка.

Залежно від довжини й діаметра ручні голки розрізняють за номерами - від 1 до 12. їх добирають з огляду на оброблювану тканину й виконувану операцію. Що більший номер голки, а відповідно, її довжина й діаметр, то товщу й цупкішу тканину нею обробляють.

До голок слід добирати нитки певних номерів. Голки № 1 призначені для шиття бавовняними нитками № 80, 100, 120; № 2 і № 3 - нитками № 50, 60; № 4 і № 5 - нитками № 40, 50; № 6 і № 7 - нитками № 30; № 8 і № 9 - нитками № 20; № 10 - нитками № 10,40; № 11, № 12 - нитками № 10, 30.

Розміри та призначення ручних голок

2. Наперсток - ковпачок, який надягають на середній палець, щоб захистити його під час проколювання голкою тканини. За формою це зрізаний конус, на зовнішній поверхні якого є заглибини для фіксації голки. Наперстки бувають із денцем та без нього. Під час виготовлення виробів із легкої тканини рекомендують використовувати наперстки з денцем, із тканин середньої товщини й товстих -без нього.

Наперстки за номерами та розмірами

3. Ножиці - інструмент для різання, що складається із двох навхрест з'єднаних ножів із ручками у вигляді кілець. їх використовують для розкроювання тканин, підрізування деталей, обрізання кінців ниток. Кравецькі ножиці бувають восьми номерів - залежно від виконуваної технологічної операції та оброблюваної тканини.

4. Сантиметрова стрічка - м'яка прогумована стрічка з нанесеними на ній сантиметровими й міліметровими позначками для вимірювання виробів та їхніх деталей.

5. Кравецькі шпильки - довгий тонкий гострокінцевий інструмент із загартованої нержавіючої сталі з обмежувачем на тупому кінці. Використовують для сколювання деталей, перенесення ліній з однієї половини виробу на іншу, уточнення конструктивних ліній під час примірювання тощо.

6. Кілочок завдовжки 100-120 мм та діаметром 6-8 мм з одним загостреним кінцем. Застосовують для виправлення кутів борта, коміра, петель, фігурних швів, а також для видалення ниток.

7. Пресована крейда для швейного виробництва, на восковій основі різних кольорів і форм. Краї крейди мають бути завтовшки 0,5-1,5 мм для зручного нанесення тонких ліній на деталі виробу чи виріб.

8. Подушечка (гольник) призначена для зберігання голок та шпильок. її наповнюють корундовим порошком для очищення голок і шпильок від іржі.

9. Різець - коліщатко, що обертається, закріплене на ручці. Використовують для перенесення контурів деталей із паперу на папір або картон, тканину, а також для перенесення ліній складок, виточок, кишень тощо. Різці бувають тупі, зубчасті, подвійні.

10. Кільце з ножем використовують для обрізання ниток після закінчення виконаної ручної операції. Надівають на вказівний палець лівої руки.

11. Лекала та лінійки призначені для правильної розмітки, розкладки, моделювання, побудови або коригування викрійок, а також для розкроювання та пошиття швейних виробів.

Також назву лекало має деталь крою, яку зображують на цупкому матеріалі. Використовують як шаблон у виготовленні виробу.

Лінійки бувають: широка дерев'яна (металева) завдовжки 1 м; прозора лінійка-шаблон із довгими прорізами уздовж шкали; звичайна лінійка завдовжки 30-45 см для дрібних вимірювань; лінійка з бігунком; прозора Т-подібна лінійка.

12. Манекен - об'ємна форма з картону, гіпсу, пластику або іншого матеріалу, що імітує фігуру людини. Його використовують для перевірки правильності виготовлення виробу в процесі технологічної обробки та в готовому вигляді. Манекен буває не-розсувним (м'яким чи твердим). Це професійний кравецький манекен галузевого стандарту, який застосовують в ательє та на швейних підприємствах. Розсувний має регулятори розміру фігури.

13. Нитки - основний вид матеріалу для з'єднування деталей швейних виробів. За волокнистим складом швейні нитки поділяють на бавовняні, шовкові, синтетичні, штучні та штапельні. Нитки мають номери та добираються відповідно до номера голок і виду оброблюваних тканин. Нитки бавовняні № 50-80 - для тонких бавовняних тканин; № 50-60 -для ситцю, сатину, фланелі та інших; № 40-60 - для пальтових та костюмних тканин.

14. Вантажівки та кронштейни використовують для тимчасового зберігання, перевезення і демонстрування швейних виробів.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Розкажіть про організацію робочого місця й безпеку праці під час виконання ручних робіт.

2. Які інструменти застосовують для обрізання ниток?

3. Як добирають нитки за номерами для виготовлення виробу?

4. За допомогою якого інструмента переносять контрольні лінії з однієї деталі на іншу?

5. Де потрібно зберігати голки та шпильки?

6. Яке пристосування використовують для примірки виробу?

7. Перелічіть інструменти, необхідні для ручних робіт.

8. Який інструмент використовують для сколювання деталей виробу?

Термінологія ручних робіт

Зметування (фастригування) - тимчасове з'єднування двох деталей, приблизно однакових за розмірами, по позначених лініях або копіювальних строчках.

Наметування (нафастригування) - тимчасове з'єднування двох деталей, накладених одна на одну.

Виметування (вифастригування) - тимчасове закріплення обшитого й вивернутого краю деталі (з утворенням канта, рамки або з розташуванням шва на згині) для зберігання визначеної форми.

Приметування (прифастригування) - тимчасове з'єднування дрібної деталі до більшої.

Вметування (уфастригування) - тимчасове з'єднування двох деталей по овальному контуру.

Заметування (зафастригування) - тимчасове закріплення підігнутого краю деталі, складок, виточок.

Обметування - постійне ниткове закріплення зрізу деталі, щоб запобігти обсипанню.

Підшивання - прикріплення підігнутих країв однієї деталі до іншої або до тієї ж деталі стібками постійного призначення.

Пришивання - прикріплення однієї деталі до іншої, фурнітури та оздоблювальних елементів стібками постійного призначення (пришивання ґудзиків, гачків, кнопок тощо).

Технологічні параметри елементів ниткових з'єднань

Ниткове з'єднання деталей - з'єднання деталей стібками.

Стібок - елемент ниткової строчки між двома проколами, який повторюється і є закінченим переплетенням ниток на тканині.

Строчка - ряд послідовно з'єднаних стібків.

Довжину стібка (Um) визначають довжиною нитки (а) та інтервалу (б) з лицьового боку виробу, які вимірюють уздовж строчки.

Шов - з'єднання нитковою строчкою або іншим способом двох чи більше шарів тканини, зафіксованих у певному положенні.

Ширина шва - це відстань від зрізу деталі до строчки.

Залежно від призначення ниткове з'єднування може бути тимчасовим або постійним. Стібки тимчасового призначення видаляють після прокладання постійної строчки, склеювання або волого-теплової обробки.

Види ручних стібків

Прямі. Використовують для тимчасового з'єднання деталей виробу.

Косі. Застосовують для міцнішого з'єднання тканини деталей виробу. Косими стібками виконують строчки тимчасового та постійного з'єднання деталей.

Хрестоподібні. Ці стібки належать до групи підшивальних, їх застосовують для підшивання підігнутих країв деталей виробу.

Петлеподібні. Строчки петлеподібного стібка створюють найміцніші еластичні з'єднання деталей.

Спеціальні. Використовують для оздоблювальних робіт.

Характеристика ручних стібків і строчок

ПРЯМІ

Зметувальні, наметувальні, приметувальні

Довжина стібка становить 1-3 см залежно від призначення та властивостей тканини. Для зметування, наметування деталей без посадки довжина стібка 1,5-2,5 см; із посадкою - 0,7-1,5 см. Застосовують для тимчасового з'єднання деталей між собою.

Копіювальні

Довжина стібка 0,5-1,5 см. Висота петлі 0,5-0,7 см. Призначені для перенесення ліній та контрольних знаків з однієї деталі на іншу.

КОСІ

Наметувальні

Довжина стібка 0,7-2 см. Призначені для тимчасового з'єднання деталей. У разі застосування цих стібків скріплювані шари тканини не зсуваються ні в поздовжньому, ні в поперечному напрямах.

Виметувальні

Довжина стібка 0,5-1 см. Призначені для вимету-вання обшитих країв, деталей.

Обметувальні

Відстань від проколів голки до зрізів становить 0,3-0,5 см. Частота стібків 3-4 на 1 см. Довжина стібка 0,2-0,3 см.

Підшивні

Відстань від проколів голки до зрізів 0,3-0,5 см. Частота стібків 2-3 на 1 см. Довжина стібка 0,3-0,5 см.

Стьобальні

Довжина стібка 0,5-0,7 см. Призначені для постійного з'єднання двох деталей задля надання їм пружності. Особливість цих стібків - під час проколювання голка захоплює нижню тканину на 1/3 її товщини, тому з лицьового боку деталі строчка непомітна.

Штукувальні

Частота стібків 5-9 на 1 см. Призначені для непомітного з'єднання частин деталей, розрізів, розривів цупких тканин, які не обсипаються. Стібки виконують міцними тонкими нитками кольору тканини. Зрізи розташовують у стик. Проколюють зріз майже на всю товщину тканини так, щоб стібки не були помітні з лицьового боку.

ПЕТЛЕПОДІБНІ

Зшивні

Довжина стібка 0,2-0,4 см. Стібки постійного призначення для з'єднання деталей швом підвищеної еластичності й міцності. Строчка цих стібків імітує машинну.

Розметувальні

Довжина стібка 1,5-2,0 см. Стібки призначені для постійного з'єднання деталей швом підвищеної протяжності й міцності.

Потайні, підшивні

Стібки постійного призначення, які застосовують для підшивання підігнутих країв деталей. Частота стібків 4-6 на 1 см.

Спушувальні

Стібки постійного призначення, які застосовують для закріплення обшитого вивернутого й виметано-го краю деталі. Особливість цих стібків: вони не помітні ані з верхнього, ані з нижнього боку деталі. Нижню тканину проколюють на 1/3 її товщини. Стібки виконують тонкими нитками в тон тканини. Довжина стібка 0,3-0,5 см (залежить від товщини тканини).

Хрестоподібні

Застосовують для підшивання підігнутих зрізів деталей. Ці стібки відрізняються від інших тим, що їх потрібно виконувати зліва направо, утворюючи строчку, яка закріплює зріз деталі та запобігає його обсипанню. Використовують для підшивання низу виробу.

Обметувальні

Ці стібки застосовують для запобігання обсипанню зрізів. Під час утворення стібка голку потрібно вводити в тканину знизу догори на відстані 0,2-0,4 см від зрізу. Кінець голки обвивають ниткою і стібок затягують.

Стібки для пришивання фурнітури Закріпки

Використовують для закріплення кінців прорізних кишень, зустрічних складок, кінців розрізу обмету-вальних петель.

Прямі закріпки виконують 2-3 прокольними стібка-ми, які обвивають поперечними стібками, захоплюючи тканину. Довжина прямих закріпок 0,5-1,5 см. Частота поперечних стібків 10-15 на 1 см строчки.

Фігурні (трикутні)

Стібки виконують шовковими нитками, розташовуючи їх за схемою. Нитки мають бути в тон тканини.

Ниткові петлі

Застосовують у застібках на гачки та петлі. Виконують так само, як прямі закріпки, але під час обвивання прокольних стібків основну тканину не захоплюють.

Пришивання ґудзиків

Ґудзики на ніжці пришивають до виробу нитками кольору тканини. Кількість стібків 4-5 основних і 2-3 закріплювальних.

Ґудзики з отворами пришивають нитками відповідного кольору, роблячи з ниток ніжку (між ґудзиком та виробом), висота якої дорівнює товщині борта. Кількість стібків для пришивання ґудзика з чотирма отворами становить 3-4 стібки в кожний отвір. Ниткову ніжку ґудзика обвивають 3-4 рази і закріплюють 2-3 стібками.

Пришивання гачків, петель

Гачки та петлі потрібно пришивати нитками кольору основної тканини в трьох місцях: у два отвори та поперек основи гачка або петлі.

Технічні вимоги до виконання ручних робіт

1. Зметування деталей слід здійснювати на відстані 1 мм від копіювальних стібків або крейдяних ліній у бік зрізу деталі так, щоб зметувальні строчки не потрапляли під машинну строчку з'єднання деталей. Після зметування нитки від копіювальних стібків витягують.

2. Виконуючи строчки тимчасового призначення, застосовують нитки білого кольору відповідних номерів.

3. Виконуючи ручні стібки і строчки постійного призначення, застосовують нитки в тон тканини.

4. Кінці й початок тимчасових строчок закріплюють 1 -2 зворотними стібками.

5. Нитки тимчасових строчок розрізають ножицями через кожні 100-150 мм і витягують з тканини.

6. Кінці насічок і ліній розрізів деталей не мають доходити до лінії строчки на 1,5-2 мм.

7. Під час ручного з'єднування двох деталей верхня деталь може припосаджува-тися. Тому деталь, яку необхідно посадити, кладуть зверху.

8. Краї деталей обметують бавовняними нитками.

9. Ґудзики для застібання моделі пришивають на невисокій ніжці, ґудзики з вушком - без ніжки. Нитки мають бути в тон кольору тканини.

10. Ґудзики з наскрізними отворами пришивають нитками відповідного кольору.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які ви знаєте види ручних робіт?

2. Назвіть стібки, які належать до групи прямих.

3. Назвіть стібки, які входять до групи косих.

4. Як добирають колір ниток для пришивання ґудзиків?

5. Розкажіть, що ви знаєте про призначення різних груп стібків.

6. Назвіть стібки, які входять до групи петлеподібних.

7. Дайте визначення терміну «зметування».

8. Чим відрізняються операції «вметати» і «виметати»?

9. Назвіть стібки, які входять до групи спеціальних.

10. Перелічіть стібки та строчки тимчасового призначення.

11. Перелічіть стібки та строчки постійного призначення.

12. Яких технічних умов потрібно дотримуватись під час виконання ручних робіт?

13. Чим відрізняються операції «пришити» й «підшити»?

 

 

Це матеріал з підручника "Технологія виготовлення столової, постільної білизни, штор, ламбрекенів та аксесуарів"

 



Попередня сторінка:  1. Види й характеристика матеріалів дл...
Наступна сторінка:   2.2. Машинні роботи у виготовленні швей...



^