Інформація про новину
  • Переглядів: 17
  • Дата: 3-08-2021, 15:06
3-08-2021, 15:06

34. Рудні корисні копалини

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  37. Вплив погодно-кліматичних умов на д...
Наступна сторінка:   35. Нерудні корисні копалини

ПРИГАДАЙТЕ

Приклади предметів, які виготовлені з металів.

Які метали використовують у виготовленні побутових речей?

Родовища рудних корисних копалин - це основа мінерально-си-ровинної бази України, яка забезпечує країну різними металами, що мають найрізноманітніше використання. Ці родовища представлені рудами всіх груп металів: чорні, кольорові, рідкісні, дорогоцінні. Рудою називають відклади мінералів, з яких вигідно видобувати цінні метали. Саме ці метали й надають назву рудним корисним копалинам, з яких видобуваються метали.

Загалом в Україні станом на 01.01.2020 р. відомо 349 родовищ металічних корисних копалин. Однак нині розробляється 126 родовищ, зокрема 29 - чорних металів (відомо 67 родовищ), 6 - кольорових металів (із 39), 89 - рідкісних металів (із 241) і 2 - дорогоцінних металів.

Нині в Україні інтенсивно розробляються родовища залізних, марганцевих, уранових, титанових руд. За обсягом розвіданих запасів деяких руд Україна належить до однієї з провідних країн світу. Так, за запасами залізних руд Україна посідає 5-те місце у світі, її надра містять, за різними даними, від 15 до 18 % світових запасів руд. За запасами марганцевих руд наша країна поступається лише ПАР, володіючи близько 43 % світових запасів. А запаси титанових руд на території України перевищують сумарні запаси титану всіх інших країн світу.

Родовища руд чорних металів. До них належать залізні, марганцеві та хромові руди, з яких виробляють чорні метали. В Україні розробляється 25 родовищ залізних руд і 4 родовища марганцю. Відомі також два родовища хрому, але на сьогодні вони не експлуатуються (див. QR-код).

Залізні руди. Усього відомо 60 родовищ залізної руди, з яких розробляється 25.

Найбільше зосередження залізних руд (мал. 51) -це відомий у всьому світі Криворізький залізорудний басейн. Цей басейн розташований у центральній частині Українського щита. Він охоплює площу близько 300 км2 і простягається смугою завдовжки приблизно 100 км і завширшки 2-7 км уздовж річок Інгулець, Саксагань і Жовта. В адміністративному плані знаходиться головним чином у Дніпропетровській, а частково - у Кіровоградській областях.

Продовженням Криворізького басейну на північ є Кременчуцький залізорудний район, який ще інколи називають Кременчуцька магнітна аномалія.

Цей район другий за запасами в Україні після Криворізького басейну. Кременчуцький район так само пов’язаний з Українським щитом, він міститься в межах Полтавської області. Його загальна площа близько 150 км2, протяжність смугою завширшки до 3,5 км і завдовжки 45 км по лівому берегу Дніпра, майже в меридіональному напрямку. Залізні руди тут розробляються не лише підземним, але й відкритим кар’єрним способом.

Криворізький басейн і Кременчуцький район утворюють єдину Криворізько-Кременчуцьку зону протяжністю у 250 км, а разом з Білогірським районом -Великий Кривий Ріг, на який припадає основний обсяг видобутку залізних руд.

На півдні Українського щита розташований третій за значенням в Україні залізорудний район - Білозерський. Він має площу майже 1300 км2 і простягається в Запорізькій області на південь від с. Малої Білозерки смугою до 20 км завширшки та 65 км довжиною.

Керченський залізорудний басейн, що розташований на однойменному півострові, являє собою групу родовищ площею 10-70 км2. Він розміщений здебільшого в Азово-Кубанській западині, де в минулому також були сприятливі умови для осадового нагромадження заліза. Звідси площі, де виявлено поклади залізної руди, продовжуються й на дні Азовського моря.

Марганцеві руди. Промислові запаси марганцевих руд зосереджені в найбільшому у світі Придніпровському марганцеворудному басейні. Майже всі відомі тут родовища - Нікопольське, Федорівське, Велико-Токмацьке - нині розробляються. Марганцеві руди утворилися в кайнозойських товщах осадового чохла й південного схилу Українського кристалічного щита. Осадові марганцеві руди утворюють смугу завширшки 25-50 км, що простягається із заходу на схід на 250 км від долини р. Інгулець уздовж Каховського водосховища й на південний схід від нього. Річка Дніпро поділяє басейн на правобережну (західну) та лівобережну (східну) частини.

Хромові руди. Основні запаси хромових руд зосереджені в магматичних родовищах. Найбільш перспективною є південно-західна частина Українського щита. В Україні відомо два родовища руди хрому, проте жодне з них нині не розробляється.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За інтерактивною картою металічних корисних копалин визначте, у яких адміністративних областях розташовані залізорудні басейни й залізорудні райони України.

Родовища руд кольорових металів. Серед руд кольорових металів в Україні виділяються поклади ртутних (мал. 52), титанових, нікелевих й алюмінієвих руд.

Ртутні руди. За запасами ртутних руд наша країна посідає місце в провідній десятці країн світу. Основні запаси ртуті України сконцентровані у двох регіонах -Донбас і Закарпаття. На Донбасі їхнє утворення пов’язано з гідротермальними родовищами, тобто з відкладенням мінеральної маси з гарячих мінералізованих водних розчинів, що циркулюють неглибоко від поверхні землі. У Закарпатті родовища ртуті мають вулканогенне походження. Загалом в Україні відомо 11 родовищ ртуті, але на сьогодні жодне з них не розробляється (див. QR-код).

Титанові руди. Основні родовища титанових руд пов’язані з Українським щитом. Титан використовується в різних галузях промисловості: авіакосмічній, хімічній, харчовій, у нафтовому машинобудуванні, чорній і кольоровій металургії, у виробництві пігментів для фарб, паперу тощо. Загалом розробляється ціла група родовищ, які відомі під назвою Іршанське родовище. Це найбільше в Європі джерело титанових руд. Ці родовища, де титанові руди видобуваються відкритим способом (у кар’єрах) являють собою давні розсипи титанових мінералів - ільменіту, рутилу, циркону.

Нікелеві руди. їхні поклади приурочені до Українського щита. Головними сферами використання нікелю є металургія, хімічна й аерокосмічна галузі, приладобудування, суднобудування, авто- та авіабудування та інші галузі економіки. В Україні відкрито й розвідано 11 нікелевих родовищ, з яких розробляється лише одне. Найбільшою є Побузька група родовищ.

Поєднання їх з виявленими тут ще й родовищами руди хрому спричинило формування так званого Побузького хромітово-ніке-леворудного району. В Україні відома також Дніпровська група родовищ нікелевих руд (див. QR-код).

Алюмінієві руди. Основною сировиною для виробництва алюмінію є боксити. На сьогодні в Україні відомо лише одне родовище руди алюмінію, але воно не розробляється. Україна змушена завозити високоякісні боксити з інших країн. За обсягами виробництва та використання алюміній стабільно займає друге місце після заліза. Головними сферами його застосування є автобудування, космічна техніка, виробництво сплавів, цивільне та індустріальне будівництво, електропромисловість.

Поліметалеві руди. Так називають природні комплексні мінеральні утворення, які містять низку хімічних елементів, серед яких найціннішими компонентами є свинець і цинк. Крім того, у таких рудах містяться мідь, срібло, золото, олово та ін. Основні родовища поліметалевих руд мають гідротермальне походження. В Україні родовища поліметалевих руд відомі в Закарпатті, у Передкарпатті та на Донбасі.

Руди рідкісних металів. До таких належать руди цирконію, гафнію, літію, берилію, танталу та ніобію, руди кадмію і ванадію, молібдену й вольфраму, кобальту та стронцію тощо. На території України родовища рідкісних металів

приурочені до Українського щита й Дніпрово-Донецької западини. Більшість з виявлених родовищ є комплексними, деякі належать до категорії великих та унікальних, що можуть задовольнити не тільки потреби промисловості України, а й постачатися за кордон.

Родовища дорогоцінних металів. До таких, зокрема, належать родовища золота та срібла. На території України родовища золота приурочені до трьох структур: Закарпатського прогину, Українського щита та Донецької складчастої споруди. Основною галуззю споживання золота є ювелірна промисловість (85-87 %), трохи менші обсяги використання в електроніці, карбуванні монет, у виготовленні медалей і медальйонів, як платіжний засіб та ін.

Родовища срібла на території України, що мають промислову цінність, виявлені в Закарпатті й на Донбасі. Срібло використовується в ювелірній промисловості, карбуванні монет, у виготовленні кінофотоматеріалів, в електронній та електротехнічній промисловості.

ПІДСУМУЄМО!

Україна має різноманітні рудні корисні копалини й багата на руди чорних металів. До основних руд чорних металів належать залізні й марганцеві руди, з яких виробляють чорні метали.

Основними районами зосередження рудних корисних копалин є Український щит, Закарпатський прогин, Донецька складчаста споруда.

Наша країна недостатньо забезпечена рудами кольорових металів.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Рудні корисні копалини, руди чорних металів, руди кольорових металів, руди рідкісних металів, дорогоцінні метали, рудний басейн, рудний район.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Назвіть найбільші рудні басейни, з яких у країні одержують чорні метали.

2. Чи зрозуміли? Які є перспективи нарощування мінерально-сировинної бази в Україні?

3. Чи можете застосувати? Заданими сайтуДНВП «Геоінформ України»

http://geoinf.kiev.ua/metalichni-korysni-kopalyny/rudy-ridkisnykh-metaliv/

визначте, де в Україні поширені руди рідкісних металів і як вони використовуються.

4. Чи можете проаналізувати? Поясніть, де й чому на території України утворилися найбільші рудні басейни.

5. Чи можете оцінити? За інтерактивною картою металічних корисних копалин оцініть забезпеченість вашої місцевості родовищами рудних корисних копалин.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 (продовження)

Нанесення на контурну карту основних басейнів, районів та родовищ рудних корисних копалин України.

Хід виконання практичної роботи дивіться за QR-кодом.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  37. Вплив погодно-кліматичних умов на д...
Наступна сторінка:   35. Нерудні корисні копалини



^