Інформація про новину
  • Переглядів: 37
  • Дата: 3-08-2021, 16:00
3-08-2021, 16:00

67. Гірські ландшафти Кримських гір, особливості їхньої зміни з висотою, використання та охорона

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  66. Гірські ландшафти українських Карп...
Наступна сторінка:   68. Природні умови та ресурси чорного м...

ПРИГАДАЙТЕ

До яких гір належать Кримські гори за своєю висотою? Які особливості рельєфу та клімату в горах?

Загальні природні особливості. Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова вздовж Чорного моря від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля Феодосії. Вони належать до молодої дуже рухомої області альпійської складчастості. Формуватися гори розпочали ще в мезозойську еру, залишивши з тих часів такі вулкани, як Карадаг, і лаколіти, як гора Аюдаг. Кримські гори простяглися трьома гірськими пасмами (див. QR-код).

Північне Зовнішнє пасмо - найнижче, воно поступово переходить у рівнину. Середнє Внутрішнє пасмо дещо вище від Зовнішнього. Найвищим є Головне південне пасмо, у якому розташована найвища точка всіх Кримських гір - гора Роман-Кош (1545 м). Плоскі, безлісі вершини гір називають яйлами, що в перекладі з тюркської мови означає «літні пасовища». Найбільш цікавими з них за зовнішнім виглядом і будовою є Байдарська яйла, Ай-Петринська яйла з примітною зубчастою вершиною, Демерджі-яйла, Бабуган-яйла. Північні схили масивів у багатьох місцях порізані глибокими долинами річок, які набувають вигляду каньйонів. Особливо привабливим є Великий каньйон Криму.

Рельєф Зовнішнього та Внутрішнього пасом Кримських гір вирізняється асиметричністю схилів, що пов’язано із чергуванням дуже міцних гірських порід з більш м’якими, що піддаються вивітрюванню й розмиванню.

Такі пасма називають куести, а рельєф - куестовий (див. QR-код).

Між пасмами розмістилися зниження, схожі на котловини, у яких селилися люди. Так, Сімферополь виник у такому зниженні в долині р. Салгир між Внутрішнім і Зовнішнім пасмами (див. QR-код).

За кліматичним районуванням гори лежать у межах кліматичних областей Гірського Криму та Південного берега Криму. Тут переважає гірський помірно-континентальний клімат, а на Південному березі, добре захищеному горами від північних вітрів, він має риси субтропічного. Щоб дізнатися більше про погодні умови, дивіться QR-код.

Внутрішні води Кримських гір загалом не дуже багаті, що зумовлено невеликою кількістю опадів, тривалим сухим літом, поширенням гірських порід, які розчиняються водою. Річкова мережа розвинена нерівномірно: у горах на висоті 600-1000 м знаходиться більшість джерел, з яких беруть початок струмки й річки, тому річкова сітка тут більш густа.

Залежно від напрямку стоку, річки поділяють на три групи: північно-західних схилів гір (Альма, Кача, Бельбек); річки південного берега (Учан-Су, Дерекойка (Швидка), Улу-Узень); річки північних схилів гір (Салгир, Мокрий Індол та ін.). Вододілами слугують поверхні яйл. Річки Криму мають мішане живлення (зі значною часткою дощового й підземного). На кримських річках створено низку водосховищ. Кримські гори мають значні запаси підземних вод, які виходять тут на поверхню у вигляді джерел.

Рослинний покрив Кримських гір і Південного берега Криму відрізняється великою різноманітністю. У горах налічують понад 2200 видів, багато з яких є ендеміками. На південному березі поширені паркові насадження з вічнозелених видів: кипарисів, пальм, магнолій, платанів та ін.

ДЛЯ допитливих

Невіддільними куточками ландшафту Південного берега Криму є декоративні парки та сади, які виникли на самому початку XIX ст. при літніх резиденціях царів та аристократії. Найбільшими є Лівадійський (127 га), Алупкинський (близько 40 га) парки та Нікітський ботанічний сад (280 га). Перші два створені в ландшафтному стилі: з урахуванням особливостей пейзажу та вдалим поєднанням місцевих дикорослих дерев з екзотичними. Найчастіше тут можна побачити групи італійської і місцевої сосни, а також кедрів, платанів та інших порід дерев. Сукупність усіх дерев і кущів у Нікітському ботанічному саду налічує понад 1500 видів, різновидів і форм.

Тваринний світ гірського Криму багатий лісовими видами, серед яких кримський олень і козуля, кабани й муфлони, хоча чисельність останніх невелика. Збереглися борсук, кам’яна куниця, лисиця та ласка. Птахів у кримських лісах небагато. Проте тут трапляються дятли, ендемічні види синиць і чорноголової сойки, а також чорні дрозди, зяблики, горлинки. На південному березі мешкають плазуни, зокрема кримський гекон, леопардовий полоз і безнога ящірка жовтопуз. Серед комах - цикади, москіти, ендемічна кримська жужелиця та ін.

Для Кримських гір характерна вертикальна поясність грунтово-рослинного покриву (див. QR-код). Передгір’я вкриті степовою рослинністю на щебенистих чорноземах. Степові ділянки чергуються з дубовими лісами на дерново-карбонатних грунтах. На Південному березі Криму поширені сухі ліси й чагарники на коричневих грунтах. Схили гір укриті переважно дубовими та буковими лісами на бурих лісових грунтах. На вершинах яйл переважає лучно-степова рослинність на гірсько-лучних грунтах.

Ландшафти Кримських гір. За складом ландшафтів у межах гірського Криму виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько-луч-но-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я.

Передгірська лісостепова область поширюється на Внутрішнє та Зовнішнє куестові пасма й міжпасмові зниження. Клімат передгір’я напівпосушливий, теплий, з м’якою зимою. Ґрунтовий покрив строкатий. Найбільш поширені передгірські чорноземи й дерново-карбонатні грунти, на південному заході

трапляються коричневі. Основними ландшафтами області є: куестові степові, які значно змінені людиною під сільськогосподарські угіддя: ріллю та виноградники; куестові лісостепові, куестові лісові. У Внутрішньому пасмі трапляються ще й низькогірні лісові ландшафти, а в долинах річок - долинно-терасні.

Головне гірсько-лучно-лісове пасмо. У назві цієї області добре помітні її основні ландшафтні особливості: панування лісових і лучних комплексів. Клімат різних частин Головного пасма різноманітний і змінюється від помірного спекотного напіввологого в низькогір’ї до прохолодного надмірно зволоженого на західних яйлах. Найбільш поширені дубові, ялицево-дубові, соснові, букові, скельнодубові, буково-грабові ліси. Яйлинські ландшафти займають вирівняні вершинні поверхні й представлені гірсько-луговими лісостепом і степом.

Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я як природна область збігається з приморським ландшафтним поясом південного схилу Головного пасма. У рельєфі області переважає низькогір’я, порізане глибокими долинами річок, ярів та балок. Клімат має ознаки середземноморського. Основними ландшафтами області є скелясті низькогір’я з реліктовим ялицево-сосновим рідколіссям, низькогір’я з ялицево-дубовими лісами, сильно розчленовані низькогір’я з ялицевим рідколіссям і дубово-фісташковими заростями, терасовані рівнини та низькогірні хребти з полинно-злаковими й ковилово-типчаковими степами.

Особливості кліматичних умов дають змогу вирощувати в цій природній області ефіроолійні культури (троянду, лаванду, шавлію), високоякісні сорти винограду. Завдяки цілющому клімату, мальовничим горам, теплому морю, екзотичній рослинності Крим здавна вважають оздоровницею і районом активної рекреаційної діяльності. Тому багато ландшафтів зазнали перетворення, а деякі повністю замінені на антропогенні.

Природоохоронні об’єкти. Кримські гори значно змінені господарською діяльністю людини. Усі природні компоненти й природні комплекси потребують охорони і раціонального використання. Із цією метою в Кримській гірській країні створено близько 120 природоохоронних територій. У Передгір’ї близько ЗО природних об’єктів оголошено заповідними. Серед них 12 дубових гаїв, гора-останець Мангуп-Кале, Бельбекський і Качинський каньйони, печери - місця поселення палеолітичної людини та ін. Еталоном ландшафтів Головного пасма, що охороняються, є Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заказник Великого каньйону Криму, заповідні букові гаї на Ай-Петрі та ін. Найбільш визначними еталонами природи південнобережної області є заповідники «Мис Мартьян» і «Карадаг». Окрім них, тут зосереджені ще 27 ландшафтних і 15 прибережних заповідних урочищ. Чудовими зразками співдружності людини та природи є в цій області парки, що охоплюють площу понад 1000 га, 17 з яких оголошені парками - пам’ятками садово-паркового мистецтва.

ВАША ПРОПОЗИЦІЯ

Море та річки розмивають береги, а люди підрізають схили й забудовують їх, посилюючи тим самим зсувні процеси. Масштаби зсувної діяльності в Криму дуже великі. Активізуються вони передусім після зими, що завдає значних збитків: руйнуються будівлі, дороги, порушується робота транспорту тощо. Як призупинити формування зсувів? Запропонуйте способи запобігання зсувам на Південному березі Криму та способи боротьби з їхніми негативними наслідками.

ПІДСУМУЄМО!

Кримські гори мають мезозойський фундамент, а остаточно сформувалися в період альпійської складчастості.

Для гір характерна вертикальна поясність клімату та ґрунтово-рослинного покриву. За особливостями ландшафтів у межах Гірського Криму виділяють три області: Перед гірську лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримське південно-бережне субтропічне Середземномор’я.

У Криму створено близько 120 природоохоронних територій.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Гірські пасма, яйла, лаколіт, каньйон, куести.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Які найголовніші особливості рельєфу й клімату Кримських гір?

2. Чи зрозуміли? Які ландшафти переважають у горах Криму?

3. Чи можете застосувати? Підберіть інформацію про парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва Криму, використавши інтернет-ресурси.

4. Чи можете проаналізувати? Чим відрізняється висотна поясність Кримських гір й Українських Карпат?

5. Чи можете оцінити? Чим схоже господарське освоєння Кримських гір і Карпат?

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  66. Гірські ландшафти українських Карп...
Наступна сторінка:   68. Природні умови та ресурси чорного м...



^