Інформація про новину
  • Переглядів: 13
  • Дата: 3-08-2021, 16:22
3-08-2021, 16:22

84. Етнічний склад населення. Етнографічні групи українців

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  83. Урбанізація. Міські агломерації. Св...
Наступна сторінка:   85. Українські етнічні та етнографічні ...

 

Етнічний склад населення

Чимало наших співвітчизників стверджує: «Так, ми - українці!». Але що ці слова означають? Відповідь на це питання прагнуло знайти не одне покоління. І справді, як зрозуміти приналежність людини до українців - за кольором шкіри й волосся чи рисами обличчя? За мовою спілкування чи місцем проживання? За характером традицій і побуту чи патріотичною риторикою?

У цій темі ми маємо знайти відповіді на поставлені питання. Так само, як ми мусимо розібратися, чому поняття «етнос» не варто плутати з поняттям «нація».

 

ПРИГАДАЙТЕ

Які народи вам відомі? Назвіть основні раси.

Етнічний склад населення. Етнос (з давньогрецької - «народ») - це стійка спільнота людей, що сформувалась упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають спільне походження, мову, культуру, усвідомлення власної єдності та відмінності від інших етносів.

Етнічний склад населення світу дуже строкатий. Адже він складається з великої кількості так званих етнічних спільнот - племен, народностей, націй. Нині у суспільно-політичному лексиконі, науковій і навчальній літературі поняття «народ» та «етнос» часто застосовують як тотожні. За даними ЮНЕСКО, на земній кулі проживає понад 4 тис. різних етносів. Чисельність їх коливається від кількох десятків до сотень мільйонів осіб.

Етнічні спільноти є представниками будь-якої із чотирьох людських рас. Пригадаймо, раси - це групи людей, що мають певні спільні зовнішні ознаки. Отже, поділ на раси грунтується не на культурній, а на біологічній, генетичній спорідненості між різними етнічними спільнотами.

Насамперед виокремлюють так звані великі раси. Це європеоїдна (євразійська), монголоїдна (азійсько-американська) і негро-австралоїдна (екваторіальна). Проте інколи замість єдиної екваторіальної раси виокремлюють дві самостійні раси - негроїдну (африканську) і австралоїдну (океанійську).

До расових ознак належать різний колір очей, волосся, форма голови та ін. Расові ознаки утворилися внаслідок заселення людиною різних географічних зон Землі. Тому в поширенні рас по території планети є певна закономірність.

За приблизними підрахунками, європеоїди (переважна частина населення Європи й Австралії, велика частина населення Америки, Африки на північ від Сахари, ПередньоїАзіїта Індостану) перевищують 42 % усього народонаселення

світу. Монголоїди (Східна, Центральна і Південно-Східна Азія, Північно-Східна Азія) складають близько 36 %. Частка негроїдів (Африка на південь від Сахари) складає близько 7,5 %. Австралоїди (Океанія, деякі групи населення Південної і Південно-Східної Азії) становлять найменшу частку - 0,3 % народонаселення світу. Водночас багато тисячоліть триває змішування рас. На частку змішаних і перехідних форм припадає близько 14 % народонаселення світу.

Український етнос формувався під впливом різних європейських народів і має тривалу й непросту історію становлення. За даними останнього всеукраїнського перепису населення (2001 р.), на території країни загалом проживали представники понад 130 етнічних спільнот.

За чисельністю етнічні спільноти України дуже різняться. У країні переважають українці, які є корінним населенням країни, тобто вони споконвіку жили на цих землях. Від першого перепису населення на території сучасної України в 1897 р. близько 3/4 населення майже завжди становили власне українці. За останнім переписом чисельність українців становила 37,5 мли осіб, або близько 78 % загальної кількості населення.

Разом із тим, нині у складі України є корінні етнічні меншини, тобто ті етноси, що проживають на своїй етнічній території. Це кримські татари й караїми в АР Крим та гагаузи в Одеській області. Корінними національними меншинами є угорці в Закарпатській області, румуни в Чернівецькій і Закарпатській областях, молдовани в Чернівецькій та Одеській областях.

Етнографічні групи українців. Етнографічна група - локальна частина етносу, що вирізняється мовою та традиційно-побутовою культурою.

Наша нація формувалася на перехресті різних культур й етнокультурних угруповань. Саме цим пояснюється існування нині серед українців кількох основних етнографічних груп. Кожна з них має власну говірку, власні звичаї і прадавні обряди, самобутній пісенний фольклор, звичний спосіб господарювання, розвинуті народні ремесла.

Бойки - самобутня етнографічна група українців, яка мешкає у центральній і подекуди в західній частині Українських Карпат. Господарська діяльність (переважно вирубно-вогневе землеробство), зумовила простоту в усьому: не-білені хати, одяг з простого полотна. І водночас - неповторна дерев’яна храмова архітектура. Бойки будують монументальні й прості хати: стіни складають з масивних ялинових колод, дах криють переважно «китицями» (пов’язаними солом’яними снопами). Вікна, двері, ворота розписують дивовижними орнаментами. Зі специфічними мовними ознаками, зокрема вживанням частки «бойє» у значенні «тільки, так», пов’язують і назву цієї етнічної групи.

Гуцули - частина гірського українського населення Карпат, для якої провідною галуззю господарства було скотарство (особливо вівчарство). Житло гуцулів наче фортеця - оточений системою будівель двір. Будинки прикрашені: кругом розшиті рушники, килими. Меблі прикрашені хитромудрим різьбленням. Гуцули люблять вбиратися, причому навіть чоловічі куртки - кептарі розшиті золотом і прикрашені помпонами. Однак їхній одяг добре пристосований до мінливої погоди гір. Окрім вбрання, люблять гуцули зброю. Прадавня, ще язичницька основа збережена гуцулами й у духовній культурі, зокрема в обрядах та ритуалах. Більшість гуцулів мешкає подекуди на висоті до 1400 м, а тому їх ще називають горянами, або верховинцями.

Лемки - етнографічна група українського народу, що мешкає по обох схи

лах Бескидів. Духовна й матеріальна культура лемків зазнала впливу словацько-польського оточення. Мову лемків просто відрізнити по постійному наголосу на передостанньому складі, твердому «и» та частому вживанню слова «лем» («лише», «тільки»). Відносна простота побутових речей компенсувалася у них мальовничістю витворів народного мистецтва. Це й вишивки з переважно геометричним орнаментом, і різьблення по дереву, і писанкарство, і прикраси з бісеру. Основним напрямком господарювання лемків з давніх-давен було скотарство.

Поліщуками в Україні називають мешканців Українського Полісся. Ця етнічна група сформувалася в районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя. Поліщуки зберегли чимало з прадавньої слов’янської культури. Спадком давньої культури є також і типи поселень, часто з однією вулицею або у вигляді хуторів, і давня обрядовість, й особливий пісенний фольклор. Основні напрямки господарювання поліщуків - землеробство та скотарство, рибальство й мисливство.

Литвини - етнографічна група українського етносу, яка сформувалась на територіях, що на схід від Десни, під впливом української, білоруської і російської культур. Назва «литвини» пов’язана з тривалим перебуванням цієї частини українців у складі Великого князівства Литовського. У литвинів, як і загалом на Поліссі, відомими були різні ремесла й промисли, пов’язані з обробкою деревини, а одним із найпоширеніших занять жіноцтва в кожній селянській сім’ї було прядіння й ткацтво. Також до місцевих лісових промислів належала заготівля лика на продаж для плетіння личаків.

Етнографічні дослідження П. Чубинського та М. Костомарова. Вагомий внесок у вивчення українського народу зробив Павло Чубин-ський (1839-1884 рр.) - видатний український дослідник-етнограф XIX ст. У 1869 р. очолив організовану Географічним товариством етнографічну наукову експедицію. Під час експедиції П. Чубинський відвідав численні області й райони України, зібравши величезний матеріал.

Чубинський записав майже чотири тисячі обрядових пісень, понад триста казок, у шістдесяти місцевостях зафіксував й опрацював говірки, стародавні звичаї, повір’я, народні прикмети.

Обробка й друкування матеріалів тривали шість років. Завершена праця була лише в 1878 р., однак привернула увагу наукових кіл. Саме за цю працю під назвою «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Російський край» П. Чубинський і отримав високі нагороди. Найкращі з експонатів були відібрані на виставку до Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.). Вона пройшла дуже успішно, результати проведеної під керівництвом нашого співвітчизника роботи отримали ще й міжнародне визнання. Свідченням цього була золота медаль від Міжнародного етнографічного конгресу.

Микола Костомаров - один з найвидатніших етнографів, істориків XIX ст., автор цілої серії грунтовних досліджень з історії України.

Особливо дослідника цікавив український фольклор і козацьке минуле України. У 1857 році Микола Костомаров видав свою першу грунтовну працю «Богдан Хмельницький», про яку прихильно відгукнувся Т. Шевченко. Це була, по суті, історія українського козацтва першої половини та середини XVII ст. А головні герої в праці М. Костомарова - ватажки української громади цього періоду.

Яскраві нариси М. Костомаров присвятив також Володимиру Мономахові, Данилові Галицькому, гетьманові Іванові Свирговському, Петрові Могилі, діячам часів Руїни, Іванові Мазепі, Павлові Полуботкові та іншим помітним постатям української історії. Досліджуючи Переяславський акт 1654 р., він правдиво розповідав про тяжкі кривди, які зазнала Україна від царизму, із співчуттям писав про спроби українських діячів відстояти суверенні права свого народу.

ПІДСУМУЄМО!

Етнос - це стійка спільнота людей, що сформувалась на певній території, де люди мають спільне походження, мову, культуру та відмінності від інших етносів.

Раси - це групи людей, що мають певні спільні зовнішні ознаки.

Корінним населенням України є українці, що становлять більшість.

Етнографічна група - локальна частина етносу, що вирізняється мовою та традиційно-побутовою культурою.

П. Чубинський і М. Костомаров - видатні етнографи та історики, що вивчали походження, життя й побут українського народу.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Етнос, раси, корінне населення, етнографічні групи.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Що називають етносом?

2. Чи зрозуміли? Чим раси відрізняються від етнографічних груп?

3. Чи можете застосувати? Спираючись на особливості етнографічних груп українців та користуючись додатковими джерелами, підготуйте цікаву інформацію про одну з них для іноземних туристів.

4. Чи можете проаналізувати? Проведіть невелике наукове дослідження та визначте, чи є серед ваших знайомих представники етнічних або національних меншин України.

5. Чи можете оцінити? Оцініть заслуги П. Чубинського з огляду на рівень знань про українців як етнос у XIX ст.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  83. Урбанізація. Міські агломерації. Св...
Наступна сторінка:   85. Українські етнічні та етнографічні ...



^