ПРИГАДАЙТЕ

Чи є особливою назва території, на якій ви мешкаєте? Які національності вам відомі?

Українські етнічні та етнографічні землі. Це території, на яких у різні історичні періоди відбувалося формування українського етносу. Ядро української етнічної території завжди було розташоване в межах центральних областей сучасної території країни.

Однією з особливостей української етнічної території з-поміж величезних євразійських просторів усіх сучасних слов’яномовних народів є те, що саме на ній сформувалася праслов’янська етнічна спільнота, частина якої (та, що не мігрувала звідси) із часом еволюціонувала в сучасних українців.

Загалом налічується галька десятків назв етнічних українських земель. Усі їх інколи поділяють на три частини: Східна Україна (або Наддніпрянська Україна), Західна Україна (або Наддністрянська Україна) та Українські території поза офіційною територією, що належать Україні. Однак політика Росії по асиміляції - утиску української культури та фактичному поглинанню її - призвела практично повністю до витіснення українців з Кубані та Донщини.

Східна Україна (Наддніпрянська Україна) - початково складалася із центральних й північних областей України з центром в Києві, що приурочені переважно до басейну Дніпра. Пізніше назва «Наддніпрянщина» поширилася на всі українські терени в складі Російської імперії, за виключенням Криму та Кубані.

Наддніпрянська Україна поділяється на Верхню, Середню та Нижню Наддніпрянщину. Верхня Наддніпрянщина - це долина Дніпра від витоків до гирла Десни. На українській частині території входить до складу частково Чернігівської та Київської областей і межує на заході з Волинню, а на сході -з Подесінням. Середня Наддніпрянщина - ліво- та правобережжя долини Дніпра від гирла Десни до острова Хортиця. Складається із південних районів Київщини й Чернігівщини, Полтавщини, а також північних районів Кіровоград-щини, Черкащини та північно-західних районів Дніпропетровщини. Це територія, де найактивніше відбувалися процеси етнічного формування українців та котра завжди відігравала провідну роль у політичному й культурному житті України. Нижня Наддніпрянщина - долина Дніпра від острова Хортиця до Дніпровського лиману. Займає частку території Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської і частково Донецької областей. На заході межує з Північним Причорномор’ям, на сході - з Приазов’ям та Кримом.

У межах Наддніпрянської України виділяють такі етнічні та етнографічні землі: Поділля, Полісся, Запоріжжя, Слобожанщина, Донбас, Придніпров’я, Приазов’я, Північне Причорномор’я, Крим.

Західна Україна (Наддністрянська Україна, Галичина) - у широкому розумінні охоплює землі, які більшу частину своєї історії до минулого століття знаходились під владою держав - західних сусідів України: Польщі, Угорщини, Австрії. У такому тлумаченні до Західної України відносять Галичину, західну та центральну Волинь, а також Закарпаття й Буковину. У вузькому розумінні Західна Україна - це лише Галичина та західна Волинь, тобто землі, які було відібрано у Польщі у 1939 р.

Власне Галичина складається із Львівської, Івано-Франківської та більшої частини Тернопільської області (крім невеликої крайньої північної частини). У межах Галичини виділяють такі етнічні та етнографічні землі: Західне Поділля, Буковина, Опілля, Наддністрянщина, Підгір’я, Покуття, Надсяння, Бойківшина, Гуцульщина та Лемківщина.

Українські території поза офіційною територією України - це Кубань та Донщина (переважно Краснодарський край), які розташовані в Росії. Вони початково були колонізовані та заселені українцями ще з часів раннього середньовіччя. Ці території також активно колонізували залишки українських запорізьких козаків, які на початку 90-х років XVIII ст. насильно були переселені сюди царським урядом.

Національний склад населення України. Нація - це спільнота, яка вирізняється не лише спільністю історичного походження, культури та території, але й власною державністю або прагненням до її створення.

Крім українців, що є корінними жителями, в Україні є численні представники й інших національностей. Вони належать до так званого прийшлого населення. Серед таких і росіяни, які за результатами Всеукраїнського перепису 2001 р. складають 8,3 млн осіб (17,3 %).

Кількість мешканців України інших національностей помітно менша. Так, третє місце належить білорусам, яких, за даними перепису, було близько 276 тис. (0,6 %). Понад 200 тис. осіб налічували ще кілька спільнот: молдовани - 258 тис. (0,5 %), болгари - 205 тис. (0,4 %), угорці - 156 тис. (0,3 %), румуни -151 тис. (0,3 %), поляки - 144 тис. (0,3 %).

Решта становлять 0,2-0,1 %, тобто є нечисленними національними спільнотами. Це євреї (104 тис.), вірмени (99 тис.), греки (92 тис.), татари (73 тис.), роми (28 тис.), азербайджанці (45 тис.), німці (33 тис.), гагаузи (32 тис.). Чисельність окремих невеликих етнічних спільнот України, як-от: кримчаки, буряти й турки-месхетинці - сягає від 1 тис. осіб до 300 осіб.

ПІДСУМУЄМО!

Українські етнічні та етнографічні землі - території, де відбувалося формування українського етносу.

Нація - це спільнота, яка вирізняється спільністю історичного походження, культури та території, а також власною державністю або прагненням до її створення.

В Україні, крім українців, проживають представники різних національностей, що належать як до корінного, так і здебільшого прийшлого населення.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Етнічні та етнографічні землі, національний склад населення, корінне населення, прийшле населення, етнічні меншини.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Назвіть найчисленніші національності України.

2. Чи зрозуміли? Чим зумовлені особливості територіального розселення різних національностей України?

3. Чи можете застосувати? Визначте, у межах яких українських етнічних та етнографічних земель ви мешкаєте.

4. Чи можете проаналізувати? Зробіть власне наукове дослідження, визначивши кількість представників різних національностей у вашому класі та їхнє співвідношення.

5. Чи можете оцінити? Оберіть роль прийшлого населення у формуванні української нації.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)