Інформація про новину
  • Переглядів: 20
  • Дата: 5-08-2021, 13:15
5-08-2021, 13:15

20. Історичні джерела про Богдана Хмельницького як політика й людину. Практичне заняття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  19. Українсько-московський договір 1654 р...
Наступна сторінка:   21. Гетьманщина в роки правління Івана ...

1. Історичні джерела про зовнішність і вдачу Богдана Хмельницького

Прочитайте тексти джерел 1-3, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Порівняйте зображення на гравюрі та словесний портрет Б. Хмельницького. Чи суперечать вони одне одному? 2. Які риси вдачі гетьмана, що на них наголошував дипломат, утілено на гравюрі? 3. Що вразило чужинців в особистості українського гетьмана? Які чесноти були йому притаманні?

1. «Зросту він [Богдан Хмельницький] скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями».

2. «Усім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас, крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками..; в головах його висять лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіп вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння, бо Їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої - горілку, пиво, мед».

А. Віміна. «Реляція про походження та звичаї козаків». 1650 р.

3. «Щодо гетьмана Хмеля, ...Він під’їхав до міських воріт з великим почтом, серед якого ніхто не міг би його впізнати. Всі були гарно вбрані і з дорогою зброєю, а він був одягнений у простий короткий одяг і .мав недорогу зброю. Побачивши нашого

патріарха здаля, він зійшов з коня (це зробипи й інші, що були з ним), підійшов до нього, уклонився і, двічі поцілувавши край його одежі, припожився до хреста, поцілував його праву руку, а наш владика патріарх поцілував його в голову...

Цей Хмель - літня людина, але щедро наділений дарами щастя: нелукавий, спокійний, мовчазний, не цурається людей; всіма справами займається сам особисто... Щодо того, як він сидів за столом, то він сів нижче, а нашого владику патріарха посадив на першому місці відповідно до пошани».

Із записів Павла Алеппського. 1654 р.

Богдан Хмельницький. Гравюра В. Гондіуса. Середина XVII ст.

2. Богдан Хмельницький - керманич української козацької держави

Прочитайте тексти джерел 4-6 і обговоріть у групах відповіді на запитання.

1. Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва порівнювали з подвигом пророка Мойсея - біблійного героя, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. За пізніших часів європейські мислителі витлумачувати подвиг Мойсея як символ боротьби підкорених народів за свободу. Як таке порівняння характеризує тогочасне українське суспільство? 2. У чому Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками? Як це втілено в проголошеній на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами? Якими засобами гетьман сподівався досягти мети? 3. На якому становищі жінок та дітей у козацькій державі Хмельницького наголошує автор джерела 6? Пригадайте становище жінки за Литовськими статутами. Чи змінилося щось відтоді?

4. «Сам патріарх [єрусалимський, Па'ісій] із тисячею вершників виїжджав до нього [Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів] дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним. Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина».

Зі щоденника В. М’ясковського, члена посольства від польського уряду до Б. Хмельницького. 1649 р.

5. «Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновлад-цем і самодержцем руським... Виб’ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віспою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорозькому Війську».

Зі щоденника В. М’ясковського. Промова Б. Хмельницького до польських послів у Переяславі. Лютий 1649 р.

6. «Починаючи з Рашкова й по всій землі русів, тобто козаків, ми помітили пречудову рису, що збудила у нас подив: усі вони, за винятком небагатьох, навіть більшина їхніх дружин і доньок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні піснеспіви; крім того, панотці не залишають сиріт напризволяще, аби ті невігласами вешталися вулицями, навчають грамоти.

Як ми завважили, у цій країні, тобто у козаків, безліч удів та сиріт, бо, відколи появився гетьман Хміль, і досі не припинялися страшні війни. Чиспо освічених особливо зросло, відколи появився Хміль, котрий звільнив ці краї й визволив ці мільйони незліченні православних з-під ярма ворогів православної віри - проклятих ляхів...»

Із записів Павла Алеппського. 1654 р.

3. Зовнішня політика Богдана Хмельницького

Прочитайте тексти джерел 7-11 і дайте відповіді на запитання. 1. Навіщо Б. Хмельницький прагнув установити дипломатичні відносини з турецьким урядом та вів переговори про прийняття турецького протекторату? Які рядки джерела 7 свідчать про наміри гетьмана прийняти протекторат Османської держави? 2. Які рядки джерела 8 свідчать про готовність царя розпочати переговори та прийти на допомог}' гетьманові у війні з поляками? Порівняйте зміст джерел 7 і 8. Чи не вгадається політика гетьманського уряду непослідовною? Чому? 3. Спираючись на джерело 9, схарактеризуйте характер міждержавних відносин Війська Запорозького та Швеції. Чи таких відносин прагнув гетьман? Яку роль у міждержавних відносинах Гетьманщини та Швеції відіграли трансильванський князь і молдовський господар?

7. «...Від посла ми з радістю довідалися, що нашу дружбу, яку ми запропонували Високій Порті, згідно з нашими сподіваннями, ласкаво прийняли і схвалиш. Вже давно ми .мали намір засвідчити наше підданство Високій Порті й також вислати наших послів до Високої Порти, але ми утрималися, бо довідалися, що поляки звернулися до Високої Порти і просили звести нанівець наш союз і дружбу з його високістю татарським ханом та наше добре ставлення до Високої Порти. Незважаючи на це, пізніше ми все ж таки знову довідалися, що ці заходи поляків нічого не дали. Довіряючи цьому, ми, отже, при цій нагоді відправили нашого посла. Ми сподіваємося, що, коли він прибуде, ваша милість, дасте змогу нашому послові, щоб він з листом міг стати перед могутнім царем, і що ви сприятимете нашим намірам одержати підданство його високості, бо ми з'єдналися з татарським ханом підтвердженим міцною обіцянкою союзом про добросусідське життя до кінця світу».

З листа Б. Хмельницького великому візирові Османської імперії. 1650 р.

8. «І ми... зволіли вас прийняти під нашу царської величності високу руку, щоб не стали ви ворогам Хреста в поневіряння і паплюження. А ратні наші люди за нашим, царської величності, указом збираються і до ополчення лаштуються. І для цього послали ми, великий государ, до вас стольника нашого... щоб вам, гетьманові, й всьому Запорозькому Війську наша государська милість була відома. І прислали б ви до нас, великого государя, до нашої царської величності, посланців своїх, а ми, великий государ, наша царська величність, пошлемо до вас наших царської величності думних людей».

З грамоти московського царя Олексія Михайловича

Б. Хмельницькому. 1653 р.

9. «Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже! ...Сповіщаємо цим листом, що як од початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестанемо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство й знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані й пов’язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим воєводам Молдови і найсвітлішому князеві Трансильванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід».

З листа Б. Хмельницького до шведського короля Карла X Густава. Листопад 1656 р.

Розгляньте малюнок до офорту Т. Шевченка, прочитайте текст до нього (джерело 10) і дайте відповіді на запитання.

1. Про дипломатичні зносини з якими країнами дізнаємося з малюнка та тексту до нього? 2. Які події Національно-визвольної війни передувати зображеним на малюнку? 3. Поміркуйте, який сенс художник вкладав у слова «одначе рада (окрім славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського».

10. «Із Царяграда, із Варшави і Москви прибували посли з великими дарами єднать Богдана і народ український, уже вольний і сильний. Султан, окреме великого скарбу, прислав Богданові червоний оксамитовий жупан на горностаєвій хутрі, [к]шталт княжої порфири, булаву і шаблю, одначе рада (окрім славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського».

Ознайомтеся з текстом джерела 11 і дайте відповіді на запитання. 1. Чому Б. Хмельницький вважав за необхідне підтримувати дружні стосунки з Тран-сильванією? 2. Про які непорозуміння з господарем Молдови йдеться в листі гетьмана? 3. Користуючись картою на с. 115, поясніть, чому коаліція з Приду-найськими князівствами значно поліпшила б становище козацької держави.

11. «Світлійший князю Семигороду, пан і приятелю прешановний! Постановили ми провідати добре здоров’я світлості вашої через послів наших і незмінне бажання наше до всякої послуги в. світлості оголосити. Просимо через них з звичайної своєї прихильності нас сповістити, а коли трапиться якийсь неприятель - допомогу подати. Ми також готові протистояти неприятелям вашої світності, коли б потреба зайшла, і що в. світлість накаже - вірно і щиро виконати.

Коли ж на нас схоче напасти якийсь неприятель... - зволиш... простягти руку для оборони! Вашій же світлості обіцяють свою приязнь господарі Валахії й Молдови, як і всі татари - звичайнім своїм братерстві з нами і переконанню про необхідність для них нашої приязні і братства, за нашим впливом і посередництвом».

Лист Б. Хмельницького до князя Трансільванії Дьордя II Ракоці. 22 березня 1656 р.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. У науковій літературі зовнішню політику Б. Хмельницького часто розглядають на тлі поділу тогочасних європейських країн на протестантські, католицькі та православні. Поміркуйте, чим обгрунтовується такий підхід. Висловіть власне судження щодо такого поділу.

2. Скориставшись додатковими ресурсами, знайдіть приклади з української літератури чи фольклору, які стосувалися б особистості Б. Хмельницького. Порівняйте образ гетьмана у спогадах сучасників і творах літератури.

3. Знайдіть інформацію про дружин Б. Хмельницького. На підставі матеріалу підручника та прочитаної інформації зробіть невеличку доповідь на тему «Вплив жінки на українську політику середини XVII ст.». Чи згодні ви з назвою доповіді? Чому?

Перевірте, чого навчилися з теми

ДАТИ І ПОДІЇ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

► Укладення козацьким посольством Березневих статей із московським урядом ► підписання Білоцерківського мирного договору ► Збаразько-Зборівська воєнна кампанія

► Жовтоводська та Корсунська битви ► Жванецька облога.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

2. Установіть, про що йдеться в текстах джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.

A. «Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій] із тисячею вершників виїжджав до нього [Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів] дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним».

Б. «Сповіщаю, що Кропивнянський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягти московському цареві... Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі... Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт (аж) захворів, та його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці».

B. «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє... От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан... вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко...»

Г. «Від шведського короля я ніколи не відійду, тому що в нас давня дружба, понад шість років. Шведи - люди правдиві; всякої дружби й приязні додержуються, слово своє тримають; а царська величність наді мною і над усім військом (українським) учинив немилосердя своє: помирившися з поляками, хотів було віддати нас їм у руки».

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

3. Складіть історичні портрети Івана Богуна та Яреми Вишневецького, порівняйте їх.

ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

4. Поясніть поняття й терміни і складіть з ними речення.

Національно-визвольна війна; Військо Запорозьке; Гетьманщина; універсал; полк; сотня; протекторат; генеральна старшина.

ПРИЧИНОВО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причиново-наслідковий зв'язок.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

б. Роздивіться зображення. Що передувало подіям, відображеним на картині? Знайдіть на картині гетьмана та львівських послів. Якими художніми засобами автор відобразив становище гетьмана і львівських містян? Як гадаєте, про що розмовляють учасники зустрічі?

Посли львівського магістрату в таборі гетьмана Богдана Хмельницького. 1648 р. Художник Є. Турбацький. 1903 р.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ

7. Виділіть основні періоди Національно-визвольної війни та найважливіші їх події і наслідки. Дані оформіть у вигляді таблиці.

 

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Власов, Панарін, Топольницька (2021)

 



Попередня сторінка:  19. Українсько-московський договір 1654 р...
Наступна сторінка:   21. Гетьманщина в роки правління Івана ...



^