Інформація про новину
  • Переглядів: 13
  • Дата: 5-08-2021, 13:18
5-08-2021, 13:18

25. Заселення і розвиток Слобідської України. Запорозьке козацтво. Іван Сірко

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  24. Правобережна Україна у другій полов...
Наступна сторінка:   26. Гетьманщина за доби Івана Мазепи

 

1. Заселення Слобідської України

На схід від Гетьманщини, на кордоні з Московією, простягадися незаймані землі. Колись вони належали Чернігово-Сіверському князівству, але в XIІГ ст. зазнали спустошливих набігів ординців. Багатий край протягом тривалого часу лишався занедбаним і знелюднілим. У 1638 р. туди переселилися учасники селянсько-козацького повстання на чолі з Я. Острянином і заснували місто Чугуїв. У регіон потяглися українські переселенці. Царський уряд усіляко заохочував переселення українців, покладаючи на них справу захисту московських кордонів від ударів зі Степу.

Масові переселення українців припали на середину XVIГ ст. Непевність

становища, постійні загрози, пов’язані з Національно-визвольною війною, змушували родини, а то й цілі села залишати рідні місця, вирушати в небезпечну дорогу й оселятися на «вільних» землях. Так, 1652 р. козаки під проводом полковника Івана Дзиковського на Тихій Сосні, притоці Дону, заснували місто Острогозьк.

Інший великий гурт переселенців на чолі з Герасимом Кондратьєвим того самого року заснував місто Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було засновано місто Харків. Подібну історію заснування мали міста Охтирка, Бала-клія, Ізюм та багато інших. Водночас із містами закладали села й хутори. У них зазвичай оселялися невеликі групи переселенців із різних земель України. Оскільки

поселення, що виникали, були звільнені від податків, то й називалися вони за давньою українською традицією слободами. Звідси походить і назва цілого регіону - Слобідська Україна, або Слобожанщина.

Залишали обжиті місця й вирушали в небезпечну подорож здебільшого заможні козацькі родини. Заохочувані царським урядом, вони отримували певні привілеї, зокрема право займан-щини, за яким кожен переселенець привласнював собі стільки землі, лісу, сінокосів, скільки міг обробити. Зайняту землю не обкладали податком.

Натомість українські переселенці мусили відбувати військову службу. Численних переселенців із Лівобережжя та Правобережжя приваблювало також право на козацьке самоврядування, яке царський уряд на початку колонізації зберігав за українцями. Визнаючи владу царя, поселенці складали присягу. Права українських поселенців закріплювали царські жалувані грамоти.

Слобідська Україна (Слобожанщина) - регіон, що утворився на теренах Дикого Поля між кордонами трьох держав - Московського царства, Речі Посполитої та Кримського ханства -протягом XVII—XVIII ст. Назва походить від найпоширеніших населених пунктів - слобід - і «вільного» становища населення - свобод. Займанщина - елемент звичаєвого права, що давав змогу на підставі першого «займу» володіти чи користуватися землею, як правило, нічийною.

Розгляньте ілюстрації, карту на с. 151 і дайте відповіді на запитання. 1. Які терени охоплювали Лівобережна Гетьманщина (разом із Запорозькою Січчю) та Слобідська Україна у 80-х роках XVII ст.? 2. Які міста були засновані на теренах Слобожанщини? 3. Які особливості політичної ситуації змушували переселенців будувати оборонні споруди, зображені на ілюстраціях?

2. Особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України

На території Слобідської України сформувалося п’ять козацьких полків -Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський. Ці полки були не тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями й поділялися на сотні. Полком керував виборний полковник (обирали довічно),

який очолював адміністрацію, затверджував судові постанови, роздавав поселенцям вільні землі, а також командував військом під час походів. Крім того, на Слобідській Україні нерідко траплялось успадкування посади полковника.

Полкова старшина складалася з полковника, обозного, хорунжого, осавула, судді та двох писарів. У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Слобідські полковники підпорядковувалися безпосередньо білгородському воєводі. Основним і привілейованим станом Слобідської України були козаки. Вони володіли землею, керували власними господарствами й не сплачували податків. За першої вимоги вони з власними кіньми рушали в похід, під час якого мали забезпечувати себе самостійно.

Окрім козаків, до Слобідської України переселялися селяни та містини. Вони зберігали особисту свободу, підпорядковувалися місцевій адміністрації та сплачували податки до царської скарбниці.

3. Відносини Запорозької Січі з Гетьманщиною

Перед початком Національно-визвольної війни Запорозька Січ містилася на Микитиному Розі. Саме там Б. Хмельницький готував повстання проти Речі Посполитої. Січі належала провідна роль у підготовці й розгортанні Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.

Запорожці брали участь у воєнних діях проти Речі Посполитої. Однак за умовами Зборівського договору чимало запорожців опинилося поза козацьким реєстром. Це спричинило невдоволення січовиків і загострення відносин із гетьманською владою. Інтереси запорожців зачіпав і Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана. Після одного з виступів Б. Хмельницький узяв Січ під повний контроль реєстровців, перетворивши її на прикордонний форпост Гетьманщини.

Напружені взаємини Запорозької Січі з гетьманським урядом спричинили зміну місця її розташування. У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю з відкритого передстепом Микитиного Рогу ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик. Новоутворена Січ існувала протягом 1652-1709 рр. її називають Чортомлицькою. За Б. Хмельницького Січ підлягала гетьманському управлінню, хоча й зберігала автономію та право обирати керівний орган -Кіш Запорозької Січі. Проте й надалі відносини з владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів. Особливо виразно це виявилося після смерті Б. Хмельницького.

За доби Руїни Січ прагнула повернути собі провідну роль у житті козацької України. При цьому запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть ставали на бік ворогів Української держави, позбавляючи підтримки гетьманів, які своїми діями домагалися її збереження.

Чортомлицька Січ. Реконструкція В. Ленченка

Так було, зокрема, під час гетьманування І. Виговського, коли запорожці підтримали Я. Барабаша. Запорожці допомогли здобути гетьманську булаву

І. Брюховецькому. Не були зваженими дії січовиків і під час гетьманування П. Дорошенка. Січовики вдавалися й до інших нерозважливих спроб утвердити свою владу в Гетьманщині, підтримуючи, зокрема, М. Ханенка та П. Суховія.

1. Пригадайте, в яких міждержавних документах ішлося про статус Запорозької Січі. 2. Порівняйте, як змінювався цей статус. Яким був статус Запорозької Січі наприкінці XVII ст.?

4. Кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко

Іван Сірко. Художниця А. Єгорова. 2009 р.

Іван Сірко (близько 1610-1680) - учасник Національно-визвольної війни. У 1657-1659 рр. перебував в опозиції до І. Виговського, активно боровся проти курсу гетьмана на зближення з Річчю Посполитою та Кримським ханством. Своїми діями завадив розвинути досягнутий у Конотопській битві успіх і вступити у межі Московії. Підтримував ІО. Хмельницького в боротьбі за булаву, проте відмовився поставити підпис під Переяславськими статтями 1659 р. Із весни 1660 р. перебував на Січі. Восени 1667 р. здійснив успішний похід на Кафу, звільнивши 2 тис. християн-невільників. Після проголошення П. Дорошенка гетьманом об’єднаної України допомагав у приборканні виступу кошового отамана П. Суховія. Рішуче виступив проти курсу П. Дорошенка на зближення з Османською імперією. Навесні 1672 р. намагався втрутитися в боротьбу за булаву гетьмана Лівобережної України. З 1673 р. і до смерті був кошовим отаманом Запорозької Січі.

Попри часом суперечливі дії Січі у внутрішньоукраїнських справах, запорожці ніколи не зраджували свого покликання. У другій половині XVII ст. Запорозька Січ уславилася участю в численних воєнних операціях. Особливо сприятливі умови для здійснення походів проти Османської імперії та

Кримського ханства склалися після Андрусівського перемир’я. Керівником та організатором більшості тогочасних походів був І. Сірко.

Своїми походами І. Сірко зажив слави непереможного полководця. Не випадково, коли 1672 р. козацького ватажка за намовою недоброзичливців було ув’язнено й відправлено до Сибіру, про його звільнення клопотався сам польський король Ян III Собеський. Повернувшись із заслання, кошовий отаман з головою поринув у вир воєнних дій.

Проводячи численні воєнні операції проти Туреччини й Криму, І. Сірко ніколи не відкидав можливості мирного розв’язання проблем міждержавних відносин. Джерела свідчать про його гнучку дипломатичну діяльність. Він особисто листувався з найвпливовішими тогочасними політиками. З листуванням із султаном Мегмедом IV пов’язана одна з найвідоміших легенд про І. Сірка. За народними переказами, у відповідь на вимогу султана визнати залежність від Порти й підкоритися йому, «непереможному лицареві», запорожці на чолі з І. Сірком склали дотепного листа, що дійшов до нас у різних варіантах.

Прочитайте текст джерела, роздивіться картину й дайте відповіді на запитання. 1. Які державницькі погляди І. Сірка втілено в листі? 2. Хто з-поміж персонажів картини І. Рєпіна є Сірком? 3. Порівняйте словесний та живописний портрет кошового. Чи відповідає зображення на картині тому образові, який створено в історичних джерелах? 4. Уявіть себе героєм картини. У якому настрої перебувають козаки? Чому?

«Запорозькі козаки турецькому султану. Ти - шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею, водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсві-ту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча с...а, різницький собака,

нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден ecu матері вірних християн!

Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас!..

Кошовий отаман Іван Сірко зо всім Кошем Запорозьким».

Лист запорозьких козаків султану Мегмеду IV

Попри всі чесноти І. Сірка, його політичні амбіції часом призводили до вкрай нерозважливих вчинків, які завдавали відчутної шкоди Гетьманщині.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ

Заселення українцями Слобідської України розпочалося у 30-х роках XVII ст. та особливо активізувалося після Національно-визвольної війни. Царський уряд заохочував до переселення, адже залюднення цих земель створювало бар'єр татарським набігам на Московію.

Переселенцям, крім економічних привілеїв, було надано право здійснювати самоврядування за козацькими традиціями. Так на Слобожанщині сформувався полково-сотенний устрій.

У Слобідській Україні козацтво не лише стало військовою силою, а й стимулювало економічний та господарський розвиток краю. Значного розвитку набуло сільське господарство, різноманітні промисли та ремесла.

Важливу роль у тогочасних суспільно-політичних та воєнних подіях відігравала Запорозька Січ. Формально вона була підпорядкована гетьманові, проте фактично мала широку самостійність, що часто призводило до дестабілізації внутрішнього становища Гетьманщини.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

► Обрання гетьманом Лівобережної України І. Самойловича ► Андрусівське перемир'я

► перше обрання І. Сірка кошовим отаманом Запорозької Січі ► проголошення П. Дорошенка гетьманом обох берегів Дніпра ► заснування Чортомлицької Січі.

2. Серед наведених назв міст виберіть ті, що були центрами козацьких полків на Слобідській Україні.

Ізюм; Ніжин; Острогозьк; Охтирка; Полтава; Прилуки; Суми; Харків; Чернігів.

3. Вкажіть події, що збіглися в часі з існуванням Чортомлицької Січі.

Перші битви Національно-визвольної війни - на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями; Збаразько-Зборівська кампанія та укладення Зборівського договору; укладення Андрусів-ського перемир'я; повстання на чолі з П. Павлюком, Я. Острянином, Д. Гунею; Московсько-українська війна й битва під Конотопом; Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слобо-дищенського трактату; чигиринські походи; Чорна рада в Ніжині, обрання гетьманом І. Брюховецького.

4. Дайте відповіді на запитання.

► Чому території порубіжних земель Гетьманщини та Московіі почали масово заселяти в XVII ст.? ► Звідки походить назва «Слобожанщина»? ► Які особливості заселення Слобідської України? ► Чим відрізнявся адміністративний устрій у Слобідській Україні від устрою Лівобережної Гетьманщини? ► Як складалися відносини Запорозької Січі з Гетьманщиною?

5. Скориставшись додатковою літературою та інтернет-ресурсами, складіть історичний портрет І. Сірка. Дайте оцінку його діяльності як кошового отамана.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Власов, Панарін, Топольницька (2021)

 



Попередня сторінка:  24. Правобережна Україна у другій полов...
Наступна сторінка:   26. Гетьманщина за доби Івана Мазепи



^