Інформація про новину
  • Переглядів: 39
  • Дата: 7-08-2021, 10:25
7-08-2021, 10:25

27. Воєнно-політичні події 1654—1657 років на території України

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  35. Уявна мандрівка до історико-культур...
Наступна сторінка:   28—29. Гетьманство І. Виговського. Розк...

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр.; як і чому відбулася зміна

зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького; про дії козацького війська в Польщі в 1657 р.; про Б. Хмельницького як людину, політичного діяча й полководця.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які перемоги здобуло українське військо в 1652 р.?

2. Яким було становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.?

3. Назвіть причини прийняття Гетьманщиною протекторату московського царя.

1 ВОЄННА КАМПАНІЯ 1654—1655 рр. У січні 1654 р. уряд Речі Посполитої, дізнавшись про події в Переяславі, почав готуватися до нової великої війни. Московська держава розірвала дипломатичні відносини з Річчю Посполитою та вступила у війну з нею на боці Гетьманщини.

У лютому 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля та Брацлавщину. Місто Немирів було взяте в облогу й знищене, оскільки ніхто із жителів у полон не здався. Проте дійшовши до Брацлава й Умані, через опір населення й протидію козацьких військ на чолі з В. То-миленком та І. Богуном польські частини були змушені відступити.

У той час головні воєнні дії розгорталися на території Білорусії та Смоленщини. На вимогу царя в травні 1654 р. Б. Хмельницький направив туди 18-тисячне козацьке військо, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотарен-ком. Завдяки його успішним діям до кінця 1654 р. південь Білорусії та всю територію Смоленщини було звільнено від польсько-литовських військ.

Кримське ханство негативно поставилося до рішень Переяславської ради. Після того як Б. Хмельницький проігнорував вимогу Ісляма III Герая розірвати союз із Московською державою, татари 10 липня 1654 р. уклали з польською владою «Вічний договір», що передбачав взаємну допомогу «проти будь-якого ворога».

У жовтні-листопаді 30-тисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом С. Потоцьким вступило на Поділля. Воно діяло з надзвичайною жорстокістю, безжально знищуючи мирне населення.

На початку грудня в Українську козацьку державу вторглося та приєдналося до польської армії 20-тисячне військо на чолі з кримським ханом Мехмедом IV Гераєм. Болісно переживаючи спустошення Поділля, Б. Хмельницький очікував на прибуття московських військ. 13 січня 1655 р. до нього приєдналися 10—12 тис. воїнів воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман із 40—42-тисячною козацько-московською армією вирушив до Умані.

Вирішальна битва відбулася 19—21 січня 1655 р. неподалік села Охматів. Противники билися посеред поля в лютий мороз, обидві сторони втратили до ЗО тис. осіб (битва отримала назву Дрижипольська). Ніхто з них не здобув переваги, але й не мав сил продовжувати воєнну кампанію. Просування польсько-татарського війська в глиб Української козацької держави було зупинено.

Намагаючись зруйнувати союз Речі Посполитої та Кримського ханства, гетьман повідомив турецького султана Мехмеда IV, що згоден прийняти його протекторат.

Восени 1654 р. козаки й місцеве населення чинили опір 50-ти-сячному польсько-татарському війську на Брацлавщині. Містечко Буша (неподалік Вінниці) стало символом протистояння. Три дні Буша відбивала напади. Навіть жінки й діти готові були загинути, але не здатися. Дружина сотника Мар'яна (Олена) Завісна після загибелі чоловіка сіла на бочку з порохом і підірвала себе разом із десятками нападників. Спустошення Брацлавщини тривало до кінця 1654 р. Загинуло понад ЗО тис. жителів, десятки тисяч людей втекли до Молдавії. Довершило трагедію те, що польська влада, не бажаючи платити татарським воїнам за допомогу, розрахувалася з ними десятками тисяч українців, яких віддали в ясир.

У відповідь султан наказав кримському хану не чинити нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Козацькі війська наказного гетьмана І. Зо-лотаренка захопили Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Гродно. Із півночі на Польщу рушив шведський король Карл X Густав, що претендував на польську корону, і швидко здобув Варшаву та Краків.

Б. Хмельницький вирішив скористатися сприятливою ситуацією та звільнити з-під польської влади західноукраїнські землі. 19 вересня 1655 р. українсько-московська армія взяла в облогу Львів. Пізніше вона захопила Ярослав, Люблін, Яворів, Янів та інші міста, вийшовши подекуди до Вісли і за Сян. Однак це не сподобалося шведському королю, який вимагав від Б. Хмельницького зняти облогу зі Львова й відступити до Гетьманщини. До того ж гетьман дізнався, що кримський хан Мехмед IV Герай, порушивши заборону турецького султана, разом з ордою вдерся на українські землі та прямує до Львова.

У цій ситуації наприкінці жовтня Б. Хмельницький наказав своєму війську відступати. Напередодні він зустрівся з послом польського короля й заявив про готовність укласти мир і надати допомогу в боротьбі з його противниками. В обмін на це гетьман пропонував Речі Посполитій відмовитися від претензій на володіння «усім Руським князівством» та визнати входження до нього західноукраїнських земель. Хоча гетьман був переконаний, що польська шляхта на це ніколи не погодиться, а козаки не відмовляться від своїх умов.

Під час відступу козацько-московські війська були двічі атаковані татарами, але успішно відбили напад. З огляду на це 12 листопада 1655 р. під Озерною Мехмед IV Герай уклав угоду з Б. Хмельницьким про невтручання Кримського ханства в боротьбу Гетьманщини та Московїї з Річчю Посполитою, відновлення козацько-татарської дружби та заборону татарам чинити напади на українські й московські землі.

2ВІЛЕНСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я. ЗМІНА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ОРІЄНТИРІВ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. СОЮЗИ ГЕТЬМАНЩИНИ ЗІ ШВЕЦІЄЮ ТА ТРАНСІЛЬВАНІЄЮ. Суперечності, що загострювалися між Московською державою та Швецією через Балтію, призвели в травні 1656 р. до війни. Воювати на два фронти для Московїї було обтяжливо, і вона погодилася на пропозицію виснаженої війною Речі Посполитої про перемир’я. У серпні—жовтні 1656 р. в місті Вільно відбулися московсько-польські переговори, які закінчилися укладенням Віденського перемир’я. За його умовами воєнні дії між Московією та Річчю Посполитою припинялися. Держави домовлялися, що спільно воюватимуть проти Швеції та не розпочинатимуть із нею переговорів про мир.

Польські посли висунули пропозицію обрати московського царя Олексія Михайловича на престол Речі Посполитої після смерті Яна II Казимира. Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства. У разі обрання царя польським королем і великим князем литовським Гетьманщина залишалася у складі Речі Посполитої.

Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило Б. Хмельницького та старшину. В укладенні Віленського перемир’я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. Гетьман активізував зусилля з укладення військово-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства.

У грудні 1656 р. в угорському місті Раднот було підписано договір про союз між Швецією і Трансільванією. За його умовами розподіл території Речі Посполитої передбачав перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Цей договір засвідчив, що трансільванський князь і шведський король, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення.

Наприкінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький без відома Московії вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом А. Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом

І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб.

Трансільванський князь швидким маршем пройшовся Галичиною. Під Перемишлем до нього приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на з’єднання з армією шведського короля Карла X Густава. Після цього за наполяганням останнього було вирішено завдати рішучого удару Польщі. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і пішли на Варшаву. 19 червня 1657 р. місто було здобуто. Однак незабаром становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу Данії на Швецію Карл X Густав змушений був залишити Польщу. Польські війська вторгайся до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дєрдь II Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і здався.

До козаків А. Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди царя. До того ж серед них поширювалися чутки, що Б. Хмельницький тяжко хворий і доживає останні дні. А. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав їм повертатися додому. Поразка спільного походу трансільванських і козацьких військ до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана. 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер у Чигирині.

З Б. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЯК ОСОБИСТІСТЬ, ПОЛІТИК І ПОЛКОВОДЕЦЬ. Б. Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших постатей української історії. Незважаючи на всі помилки, допущені гетьманом, значення його діяльності важко переоцінити. Він був єдиним в історії України загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність. Життєвий шлях Б. Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами й гіркими поразками, глибокими роздумами й важкими рішеннями, особистими втратами й здобутками.

Гетьман Б. Хмельницький очолив Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст., яка стала ключовою подією історії України цього періоду. Він проявив себе як визначний полководець, що створив боєздатну армію, яка на рівних боролася з могутньою армією Речі Посполитої.

В умовах розгортання визвольної боротьби Б. Хмельницький висунув програму створення Української козацької держави як її кінцевої мети, навколо якої об’єдналися всі патріотичні сили. Завдяки гнучкій політиці Б. Хмельницького Гетьманщина змогла подолати чимало соціальних заворушень і вистояти у вирі громадянської війни. Однак складна історична ситуація та прорахунки гетьмана перешкодили йому втілити в життя свою програму створення українцями власної держави в етнічних межах їх проживання.

Гетьман Б. Хмельницький організував дипломатичну службу, яка сприяла досягненню визнання Української козацької держави урядами інших країн. Сучасники вважали Б. Хмельницького одним із найкращих тогочасних дипломатів. Він уміло керував зовнішньою політикою Гетьманщини, знаходячи союзників для продовження боротьби й нейтралізуючи дії противників.

Чи згодні ви з твердженням, що Б. Хмельницький був державотворцем?

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

Воєнна кампанія 1654—1655 рр. була дуже важкою для українського війська. Її події переконали Б. Хмельницького в тому, що Московія не бажає зміцнення Української козацької держави.

Укладення польсько-московського Віленського перемир'я спонукало Б. Хмельницького до зміни напряму зовнішньої політики.

Поразка союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції унеможливила здійснення плану гетьмана об'єднати українські землі в межах однієї держави.

Діяльність Б. Хмельницького та сформульована ним державна ідея мали велике значення для національно-визвольної боротьби українців упродовж наступних століть.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1655 р. — битва під Охматовом.

1656 р. — Віленське перемир'я.

Кінець 1656 — 1657 р. — спільний похід трансільванських і козацьких військ проти Польщі та його поразка.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Історична абетка». Правила гри. Учитель/учи-

телька називає одну букву. Учні та учениці в парах або малих групах за визначений час мають скласти перелік термінів, подій за змістом розглянутої теми, які починаються на цю букву. Перемагає команда, чий перелік відповідатиме умовам і буде найдовшим.

2. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте перебіг воєнних дій у 1654—

1655 рр. Якими були їхні підсумки для Української козацької держави? 3. Чому Б. Хмельницький вважав укладення Віленського перемир'я порушенням Московською державою «Березневих статей» 1654 р.? 4. У чому полягала зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького після Віленського перемир'я? 5. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 — у 1657 р.? 6. Колективне обговорення. Охарактеризуйте історичне значення діяльності Б. Хмельницького.

7. Простежте за картою (с. 118) перебіг воєнних дій у 1654—1657 рр. 8. Робота в парах.

Закінчіть складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 101). Зробіть висновок.

9. У своєму щоденнику литовський політичний діяч Альбрехт Радзивілл зазначав: «Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом». Чи згодні ви з таким твердженням? 10. Англійська газета так писала про зовнішньополітичну діяльність Б. Хмельницького в 1654—1657 рр.: «Гетьман робить усе від нього залежне, щоб звільнитися від своїх обіцянок московитам». Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Який характер мала зовнішня політика Гетьманщини в ці роки? Поясніть свою точку зору.

11. Визначте, якими були досягнення та прорахунки Б. Хмельницького в роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Поясніть свою точку зору. 12. Робота в парах. Розподіліть обов'язки та за додатковими джерелами підготуйте історичний репортаж про воєнно-політичні події 1654—1657 рр. на українських землях.

Практичне заняття за розділом III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.*

ПРИГАДАЙТЕ

1. Укажіть дати наведених історичних подій: битв і походів Національно-визвольної війни, рішень про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інших важливих подій процесу державотворення. 2. Чим уславилися Б. Хмельницький,

І. Богун, Я. Вишневецький,

А. Кисіль?

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання розділу, розвивати практичні вміння із систематизації та синхронізації матеріалу, роботи з контурною картою та аналізу історичних джерел.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Додати до синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» відомості про битви й походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інші важливі події процесу державотворення.

2. Опрацювати історичні карти подій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

3. Робота в малих групах. Розподілити обов’язки та за додатковими джерелами підготувати презентацію про одного з історичних діячів.

Рекомендований перелік історичних осіб: Богдан Хмельницький, Іван Богун, Ярема Вишневецький, Адам Кисіль та інші (на вибір).

ХІД РОБОТИ

I. Робота з контурними картами

1. Обведіть межі Війська Запорозького відповідно до умов Зборівського й Білоцерківського договорів.

2. Підкресліть назви держав, які в різний час були союзниками Війська Запорозького.

3. Позначте різними кольорами напрямки воєнних походів козацького війська та місця найважливіших битв на різних етапах Національно-визвольної війни: 1648—1649 рр.; 1651 р.; 1652—1653 рр.; 1654— 1655 рр.; 1656—1657 рр.

4. Позначте столицю Гетьманщини та центри полків. Позначте полки, які перебували за межами офіційних кордонів держави на 1657 р.

II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»

1. Які події зі всесвітньої історії ви внесли до таблиці? Чому ви обрали саме їх?

2. Які події з історії України ви внесли до таблиці? Поясніть свій вибір.

3. Проаналізуйте зв’язок між подіями всесвітньої історії та історії України. Про що, на вашу думку, це свідчить?

III. Дидактичні ігри

Проведіть гру «Галерея історичних портретів». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в три команди. Двом командам по черзі з галереї портретів (готує вчитель/вчителька) у випадковому порядку демонструється один із видатних історичних діячів. Після короткої наради обраний представник команди називає постать і надає її стислу характеристику. Третя команда оцінює правильність виконання завдання, виправляє помилки.

Рекомендований перелік історичних постатей: Богдан Хмельницький, Іван Богун, Ярема Вишневець-кий, Адам Кисіль та інші діячі, що відігравали значну роль у роки Національно-визвольної війни (польські королі, кримські хани, османські султани, козацькі полковники).

IV. Робота в малих групах

Учні та учениці у складі малих груп обговорюють підготовлені до заняття презентації.

V. Підсумки заняття

Учні та учениці формулюють висновки відповідно до мети заняття, визначаючи, чого вони навчилися на ньому.

Узагальнення за розділом III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

1. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять розділу, за допомогою гри «Перекладачі».

Правила гри. Учитель/учителька наводить фразу або термін, сформульований науковим стилем, і пропонує переказати його своїми словами. Усі учні та учениці можуть запропонувати свої варіанти. Найбільш вдалі тлумачення доцільно розмістити на стенді в кабінеті.

Рекомендований перелік термінів і понять: Гетьманщина, Генеральна військова рада, гетьман, наказний гетьман, генеральна старшина, універсал, полк, сотня.

2. Об’єднайтеся в команди та проведіть навчальну гру «Історичний ланцюг».

Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, ім’я особи, історичний факт, пов’язані з визначеною темою. Другий гравець мас спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само. Перемагає гравець, що залишив за собою останнє слово.

3. Об’єднайтеся в пари та проведіть навчальну гру «Історія з географією».

Правила гри. Учні та учениці по черзі називають історико-географічні назви, які зустрічалися в розділі, і вказують подію, яка пов’язана з тією чи іншою назвою.

4. Об’єднайтеся в малі групи та проведіть навчальну гру «Жива картина».

Правила гри. Учням та ученицям пропонується зобразити певну історичну подію, не попереджаючи клас про те, що демонструється. Вони озвучують від імені свого персонажа одну-дві репліки. Клас мас впізнати подію та вказати, де й коли вона відбулася.

Рекомендовані для «живих картин» події: проголошення Б. Хмельницького гетьманом, урочистий в’їзд Б. Хмельницького в Київ, Б. Хмельницький приймає послів, Б. Хмельницький під час однієї з битв, І. Богун виводить козаків з оточення під Берестечком тощо.

5. Проведіть круглий стіл за темою «Українсько-московський договір: союз чи поглинення».

Історики по-різному оцінюють угоду між Гетьманщиною й Московською державою 1654 р. За допомогою додаткових джерел з’ясуйте різні точки зору та обговоріть їх.

6. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте зміни в політичному та соціально-економічному становищі українського народу, спричинені Національно-визвольною війною.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом III Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

 

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  35. Уявна мандрівка до історико-культур...
Наступна сторінка:   28—29. Гетьманство І. Виговського. Розк...



^