Інформація про новину
  • Переглядів: 17
  • Дата: 12-08-2021, 11:25
12-08-2021, 11:25

24. Воєнно-політичні події 1654-1657 років

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  23. Події 1650-1653 років
Наступна сторінка:   25. Богдан Хмельницький — Адам Кисіль: ...

Згадайте, чому Богдан Хмельницький не був упевненим у своєму союзникові — кримському^ ханові Іслам-ГіреїІП.

Як ви розумієте значення понять «Військо Запорозьке», «Гвт ьманщина» ?

Чи пам'ятаєте ви, що в 1650-1653 роках Військо Запорозьке мало союзні відносини з Молдовою, проте після загибелі Тимоиіа Хмельницького ці відносини було припинено? Що вам про це відомо?

1. Українсько-московський договір 1654 року

Від початку визвольної війни цілих п’ять років відчутну військову допомогу козакам надавав лише кримський хан Іслам-Гірей ПІ. Проте події під Зборовом, Берестечком та Жванцем засвідчили непередбячуваність кримського хана і змусили Богдана Хмельницького вдатися до пошуків нових союзників. Найбільш перспективними напрямками дипломатичних зусиль гетьмана були Османська імперія і Московське царство. Адже саме османський правитель і московський цар могли допомогти козацькій державі врівноважиш військову могутність Речі Посполитої та легітимізувати на міжнародній арені гетьманську владу. Початково пріоритетним був османський напрямок. 1651 року Богдан Хмельницький погоджувався на васальну залежність від Османської імперії. Однак його непокоїла майбутня військова співпраця між державами. Оскільки Османська імперія вела виснажливу війну із Венеційською республікою, тому допомогу Війську Запорозькому мав би надавати султанів васал—кримський хан. А цього гетьманові було недостатньо.

Відтак 1654 року сформувався союз із Московським царством. Рішення про його укладення прийняли на Переяславській раді 8 січня 1654 року. Тут гетьман і частина старшини склали присягу цареві Олексію Михайловичу (Романову). А очільник московського посольства боярин Василь Бугурлін запевнив їх у тому, що цар неодмінно підтвердить усі права й вольності Війська Запорозького, хоча відмовився присягнути козакам. Своє рішення мотивував відсутністю повноважень на таку присягу. Проте серед старшини і простих козаків не було єдності щодо доцільності такого союзу. Відмовилися підтримати Переяславську угоду й присягнути царю полковники Іван Богуй, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтав-

ський, Уманський полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духівництво на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим. Не присягли Запорозька Січ, селяни, жінки. Втім, і за нових обставин гетьман не переривав відносин із султаном, а від весни 1655 року активно налагоджував співпрацю зі Швецією та її союзниками.

У березні 1654 року з 'Чигирина до Москви для переговорів із царським урядом прибуло посольство, очолюване генеральним суддею Самійлом Богдановичем-Зарудннм і переяславським полковником Павлом Тетерею. Рішення Переяславської ради були оформлені письмовими договорами між містянами та царським урядом, а також між козаками та царським урядом, які увійшли в історію під назвою Березневі статті. Військо Запорозьке визнавало зверхність московського царя, але за умов спільної боротьби проти ворогів та збереження козацьких прав і вольностей.

1. Чому Богдан Хмельницький вдався до пошуку нових союзників?

2. Коли відбулася Переяславська рада? Хто не підтримав рішення цієї ради?

3. З якою метою в березні 1654 року до Москви вирушило козацьке посольство?

Детальніше про... основні пункти Березневих статей

S Виборність гетьмана і старшини на козацькій раді.

Збереження форми урядування, устрою, судочинства Війська Запорозького в межах Київщини, Брацлавшини, Чернігівщини.

Заборона гетьману' самостійних зносин із Османською імперією та Річчю Посполитою.

Інформування царського уряду' про зміст переговорів з іншими державами.

Збір податків українським скарбом.

Перерахування частини зібраних податків до царської казни.

S Встановлення чисельності козацького війська у 60 тисяч осіб.

Розташування в Києві російського воєводи з кількатисячним військом.

1. Розмежуйте пункти угоди на дві групи: ті, що вигідні, й ті, що не вигідні українській стороні.

2. Воєнна кампанія 1654-1655 років та її наслідки

У 1654-1655 роках з новою силою розгорнулося воєнне протистояння тепер вже між Військом Запорозьким і Московським царством — з одного боку та Річчю Посполитою і Кримським ханством — з іншого. Навесні 1654 року почалася московсько-польська війна. Головні сили московського війська і 20-тисячний козацький полк під командуванням наказного гетьмана Івана Золотаренка рушали на Білорусь, де передбачався

стратегічний удар вздовж смоленського прикордоння. До осені цього року були взяті міста Полоцьк, Вітебськ, а згодом — Вільно і Гродно. На частині білоруської території запровадили козацький устрій, хоча це спричинило гостру суперечку із царським урядом. Під контроль козаків перейшли також землі Східної Волині та Західного Поділля.

Восени 1654 року польське і кримськотатарське військо розпочало похід на Брацлавщину і Західне Поділля. Щоб не потрапити до рук ворогів, населення чинило відчайдушний опір. Так, жителі міста Буша, що на Поділлі (нині село Вінницької області), тримали облогу польських військ Стефана Чернецького і майже всі полягли. Коли ж загарбники вдерлися в замок, жінка місцевого сотника Олена Зависна підпалила пороховий льох, підірвавши себе разом з ворогами. Встояло місто Умань, яке Іван Богуй перетворив на неприступну фортецю. Загалом же внаслідок воєнних дій Брацлавщина зазнала великих руйнувань. Сучасник так описував тодішнє запустіння регіону: «Міста і села порожні, куди військо не прибуде —людей не застає».

Попрацюйте з картою.

1. У якому місті проголосили союз із Московським царством?

2. Віднайдіть території, підкорені в результаті спільного походу московських військ та козацького корпусу під проводом Івана Золотаренка.

3. Знайдіть місця головних битв та назвіть їхні дати.

4. Назвіть місто, мешканці якого героїчно оборонялись і загинули смертю хоробрих.

5. Обороною якого міста керував Іван Богун? Що стало результатом успішної оборони0

У січні 1655 року біля невеликої фортеці Охмятів (нині село в Черкаській області) відбувся бій, у якому з обох сторін загинуло багато вояків, а частина замерзла, бо стояли люті морози. Пізніше козаки назвуть це місце Дрижиполем. І хоча битву не виграла жодна зі сторін, наступ коронної армії був зупинений. Протягом весни 1655 року козацькі полки Івана Богуна звільнили Бряцлявщину і Західне Поділля. У вересні того ж року коронне військо зазнало поразки в битві біля Городка (нині місто у Львівській області), після чого козаки оточили Львів, але після сплати містянами контрибуції, облогу зняли. Наприкінці 1655 року було домовлено про невтручання Кримського ханства у війну Війська Запорозького і Московського царства з Річчю Посполитою.

1. Які території увійшли до складу Війська Запорозького навесні-влітку 1654 року?

2. Наведіть приклади героїчної оборони українських міст.

3. Які результати воєнних дій 1655 року?

3. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз

Результати воєнно-політичних подй 1655 року для Війська Запорозького загалом були успішними. Натомість Річ Посполита опинилася в складному становищі через вторгнення армії шведського короля Карла-Густава X. Швеція прагнула остаточно утвердитися на балтійському узбережжі Східної Пруссії та Ліфляндії (сучасна Латвія), частиною якого володіла Річ Посполита. В результаті успішних воєнних дій шведи захопили значну територію держави разом із її столицею — Варшавою. Річ Посполита стояла на краю загибелі. Царський уряд, занепокоєний успіхами Швеції — основного претендента на виключне володіння балтійським узбережжям — змінив орієнтири зовнішньої політики. У жовтні 1656 року він уклав Віденське перемир’я з Річчю Посполитою, направлене проти Швеції.

У відповідь, дбаючи про інтереси своєї Батьківщини, того ж року Богдан Хмельницький сформував союз із трянсильвянським князем Дєрдем II

Ракоци. Велися переговори про союз із Швецією. Упродовж грудня 1656 -липня 1657 років тривала військова кампанія трансільванського князя і козаків на чолі з Антоном Ждановичем. Спільними зусиллями союзники здобули Перемишль, Берестя, Краків та інші міста Речі Посполитої. Однак закріпити успіх не вдалося. Навесні 1657 року з війни проти Речі Посполитої вийшла Швеція, клітку — Трансільванія. 27 липня 1657 року помер Богдан Хмельницький. Перед смертю, на козацькій раді він передав гетьманську булаву молодшому синові Юрію.

Своїм спадкоємцям гетьман залишив Українську козацьку державу — Військо Запорозьке, яка охоплювала терени колишніх Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств і території в Південній Білорусі, східній частині Волині та східній частині Західного Поділля.

1. Які події стали передумовою укладання Віленського перемир'я?

2. З ким Богдан Хмельницький сформував союз у 1656 році?

3. Який спадок залишив своїм нащадкам гетьман Богдан Хмельницький?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Користуючись рубрикою «Детальніше про...», складіть

історичну' довідку про Березневі статті за критеріями: об ста впин укладання; рік укладання; договірні сторони; чисельність козацького війська.

3. Проаналізуйте, про яку історичну подію йдеться у спогадах очевидця подій Семена Павші: «Уманський

і Брацлавський полки не хотіли ... їхати задля цієї присяги до Переяслава. ... Переяславських містян гнали до присяги, якій вони ду же опиралися. Місцевий війт захворів. Коли його, хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці, він мусив виконати присягу', але з розпачу помер на третій день після цієї присяги...». Назвіть причини та наслідки цієї події.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  23. Події 1650-1653 років
Наступна сторінка:   25. Богдан Хмельницький — Адам Кисіль: ...



^