Практична робота № 4

Мета. Проаналізувати зміст Конституції Пилипа Орлика, визначити устрій Української гетьманської держави, порядок її взаємин із Московською державою, Річчю Посполитою, Швецією. З’ясувати, якою мірою Конституція Пилипа Орлика гарантувала права і вольності правлячого стану' та суверенітет Гетьманщини.

Завдання 1. Опрацюйте уривок із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. Визначте устрій Української гетьманської держави. На яких засадах Українська держава мала будувати відносини з Московським царством, Річчю Посполитою, Шведським королівством? Відповіді запишіть у зошит.

Із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика

«Оскільки бу'дь-яка держава стверджується непорушною цілісністю кордонів, то й щоб кордони Малої Росії, Вітчизни нашої, утверджені пактами від Речі Посполитої Польської, найяснішої Порти і від держави Московської, особливо ті кордони, які по річку' Слуш за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького від тієї ж Речі Посполитої Польської до земель Гетьманських і Військових на віки віддані і пактами обумовлені, ніколи не бу'ли пору'шені, ясновельможний гетьман при домовленостях з Найяснішим королем Його Милості Шведським має піклу'ватись і, скільки Бог дасть сили та розуму, боронити, коли бу'де треба.

Особливо ж має скаржитися про те до найяснішого маєстату' Його Королівської Величності Шведської як оборонця і протектора нашого, щоб Його Величність не дозволяв нікому' не тільки прав і вольностей, а й кордонів військових пору'шу'вати і привласнювати. Крім цього, Ясновельможний гетьман по закінченні, дай Боже, щасливому', війни повинен бу'де просити у' Королівської Величності Шведської такого трактату', щоб Його

Величність та його спадкоємці найясніші королі шведські титулувалися вічними протекторами України, і справи їхні залишалися спрямованими на зміцнення могутності Вітчизни нашої та збереження її цілісності у наданих правах і кордонах.

Також Ясновельможний гетьман повинен буде просити у найяснішого королівського маєстату', аби у' договорах Його Величності з державою Московською було викладено, щоб полонених наших, які нині в державі Московській знаходяться, по закінченні війни нам вільних поверну'ли, а всі завдані Україні за теперішньої війни збитки Москвою бу'ли сплачені і справедливо відшкодовані. А особливо повинен просити у' Найяснішої Королівської Величності, щоб у'сіх полонених наших, які в державі Його Величності залишилися, було звільнено і нам повернено».

Завдання 2. Опрацюйте уривок із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. З’ясуйте, яким органам влади належала законодавча, виконавча та су'дова влади. Хто мав право входити до цих інститущій?

Із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика

«Отож ми. генеральна старшина, кошовий отаман і все Запорозьке військо, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... таке право, яке має бути збережено постійно у' Запорозькому' війську: щоб у' Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, як за проспектом їхніх первісних урядів, так і в ухтановленій при гетьманах резиденції.

За ними за звичайним порядком слідутоть городові полковники, нехай вони бу'дуть пошановані подібним чином пу'блічних радників. Над те з кожного полку мають бути до загальної ради генеральні совітники по одній значній, старовинній, добророзу'мній та заслуженій особі, вибрані за гетьманською згодою, і з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками має радитися ясновельможний гетьман та його насту'пники про цілість Вітчизни, про її загальне добро і про всілякі пу'блічні діла, нічого без їхнього дозволу' й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлювати і до завершення не приводити. Тому' тепер призначається три генеральні в кожному' році

Ради, які мають відправлятися в гетьманській резиденції: перша на Різдво Христове, друга на Воскресіння Христове, третя на Покрову' Пресвятої Богородиці, на які мають і повинні бути не тільки пани полковники зі своєю старшиною та сотниками, не тільки з у'сіх полків генеральні радники, але й посли Запорозького низового війська для прослутсовування і рішень прибувати після приспання до себе від гетьмана розпорядження, не пору'шуючи аж ніяк призначеного терміну'.

Коли б хто з генеральних осіб, полковників, генеральних радників, значного товариства та інших військових у'рядників над тією ж черню чи то б гонор гетьманський зважився б образити, чи в якому'сь іншому' ділі провинитися, то таких пересту'пників сам ясновельможний гетьман не має карати своєю приватною помстою та владою, а повинен таку' справу (чи кримінальну', чи некримінальну') здати на військовий генеральний суд, і який на нього випаде нелицемірний і нелицеглядний декрет, такий кожен пересту'пник має й понести».

Завдання 3. Об’єднайтеся в малі гру'пи. Відредагуйте текст, використовуточи такі слова: влада, податок, гетьман, рада старшин, Генеральна рада, вільні козаки, простолюдини.

У Конституції передбачалося, що: країною править вибраний ..., який спирається на ... ; парламент — ... покликаний вирішувати найважливіші державні справи.

Державними фінансами може розпоряджатися не лише гетьман, а й скарбничий; козацькій старшині забороняється залучати ... і ... до різних робіт у своїх господарствах, забирати і силою скуповувати землю.

Порушувалося питання про рівномірний розподіл ... між посполитими, козаками і містянами; заборонялося проїжджим слугам гетьманським зловживати ..., вимагаючи підводи, корму, напоїв. Висловлювалися побажання зберігати повагу> до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців — чинити за справедливістю і законом.

Завдання 4. Обговоріть резу'льтати роботи в загальному' колі. На основі опрацьованих джерел доведіть або спростуйте дутику' Дмитра Павличка: «Пилип Орлик створив першу' в Європі демократичну' конституцію, затверджену' козацькою радою 5 квітня 1710 року' в Бендерах. Засади громадянських прав, що лягли в основу' цієї конституції, випередили на чотири десятиліття французьких енциклопедистів та на вісім десятиліть утсладачів польської антифеодальної хартії з 1794 року'».

Узагальнення за розділом: «Козацька Україна наприкінці '50-х років XVII - на початку XVIII століття»

Любі діти! Ось ви опанували четвертий розділ підручника й дізналися, як в умовах Руїни розвивалась українська культура. Поруч з вами були давні знайомі, юні знавці історії — Марічка та Ігор. Вони так були вражені освіченістю українців, а саме гетьманів, що вирішили повернутися в колиску тогочасної науки — Києво-Могилянську академію. Щоб дістатися до неї разом з ними, вам доведеться пригадати «сім вільних наук» — виконати сім завдань. їх можна виконати як у зошиті, так і в гаджеті, використавши QR-код. Цікавої і незабутньої мандрівки!

«Сім вільних наук» — граматика

З’ясуйте, які слова зайві і чому.

А Мартин Пушкар, Яків Барабаш, Юрій Хмельницький, 1658 рік.

Б Слободищенський трактат, Чуднівська кампанія, Іван Виговський, Юрій Хмельницький.

В 1659 рік, 1663 рік, 1677 рік, 1686 рік.

Г 1677 рік, 1678 рік, Османська імперія, Петро Дорошенко.

Д 1667 рік, Московське царство, Річ Посполита, Османська імперія.

«Сім вільних наук» — риторика

Марічці та Ігорю по дорозі до Киево-Могилянської академії трапився старовинний документ. Однак від давності деякі слова в ньому стерлися. Допоможіть нашим мандрівникам заповнити пропуски в документі.

«Сім вільних наук» — діалектика

Допоможіть Марічці та Ігорю розв’язати ребус. Дайте визначення розшифрованому поняттю. Складіть розповідь з 4-5 речень, використавши це поняття.

«Сім вільних наук» — арифметика

Встановіть відповідність між іменами гетьманів й угодами, які вони підписували.

«Сім вільних наук» — геометрія

Розділіть сторінку зошита на три колонки. В одну' колонку випишіть факти, пов’язані з діяльністю Івана Виговського, в іншу — Петра Дорошенка, ще в іншу — Івана Сірка.

1) Уклав з Річчю Посполитою договір, за яким Україна, під назвою Велике князівство Руське, входила до Речі Посполитої на рівноправних засадах із Польщею та Литвою; 2) в 1668 році був обраний гетьманом по обидва береги Дніпра; 3) 15 разів обирався кошовим отаманом; 4) для заселення вільних земель у степовому прикордонні заснував Торговицький полк; 5) кошовий отаман Чортомлицької Січі; 6) провів близько 55 битв проти військ Османської імперії; 7) учасник козацько-селянських повстань на Слобожанщині і Правобережжі; 8) створив 20-тисячне сердюцьке військо; 9) за гетьмана Богдана Хмельницького був генеральним військовим писарем; 10) у 1657 році став гетьманом; 11) у 1669 році уклав з Османською імперією договір, який передбачав повну' автономію Правобережної України в складі Османської імперії; 12) здобув перемогу в Конотопській битві.

«Сім вільних наук» — музика

Разом з Марічкою пригадайте роки укладання історичних документів, які визначали долю козацької України.

1) Вічний мир; 2) Корсунські статті; 3) Бахчисарайський мир; 4) Бучацький мир; 5) Андрусівське перемир’я.

«Сім вільних наук» — астрономія

Допоможіть Івану' Мазепі створити сторінку в одній із соціальних мереж (на ваш вибір) за критеріями: родина, риси характеру, р&чігійні погчяди, доброчинність, державотворчі прагнення, місця переб}-вання, відносини з іноземними державами. Результати роботи представте на загал.

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)