Інформація про новину
  • Переглядів: 28
  • Дата: 12-08-2021, 11:30
12-08-2021, 11:30

36. Ліквідація Гетьманщини та козацького устрою на Лівобережжі й Слобожанщині

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  35. Наступ Російської імперії на автоно...
Наступна сторінка:   37. Нова (Підпільненська) Січ

Згадайте у з якою метою було створено першу• Малоросійську• колегію та «Пра&ііння гетьманського уряду’».

Як ви розумієте значення понять «реформи», «кріпацтво»?

Чи пам’ятаєте ви, що після смерті Данила Апостола Гетьманщиною управляло «Правління гетьманського уряду’»? Що вам про це відомо?

1. Кирило Розумовський — останній гетьман України

Зважаючи на потребу в українських ресурсах під час чергової війни з Османською імперією та королівством Пруссією, російська імператриця Єлизавета Петрівна задовольнила клопотання козацької старшини про відновлення посади гетьмана. Новим гетьманом у 1750 році було обрано (а по суті призначено імператрицею) Кирила Розумовського. «Правління гетьманського уряду» припинало свою діяльність. З приїздом Кирила Розумовського в 1751 році на Лівобережжя відбулися адміністративні зміни. Зокрема,

Гетьманщину повернули до відомства Колегії іноземних справ, а влада гетьмана поширилася на Київ та Нову (Підпільненську) Січ. Усе це означало розширення автономних прав Гетьманщини.

1. Розгляньте ілюстрацію. Яке значення мало запровадження одностроїв?

Під час гетьманування Кирило Розумовський розгорнув активну діяльність в українських землях: відбудував Батурин, куди переніс столицю; розбудував Глухів, що залишився гетьманською резиденцією; налагодив діяльність старшинської ради, яка управляла Гетьманщиною за відсутності гетьмана; самостійно призначав полковників та роздавав землю у приватну власність. Щоправда, така бурхлива діяльність насторожила імператрицю, і Єлизавета

Петрівна заборонила здійснювати самостійну зовнішню політику та призначати полковників і генеральну старшину без її згоди, встановила контроль над українськими фінансами.

Попри все, Кирилу Розумовському вдалося провести низку реформ. Здійснюючи судову реформ}', він поділив Гетьманщину на 20 судових повітів. У кожному було відкрито земські суди для вирішення цивільних справ, підкоморські — для розгляду земельних спорів та ґродські — для розгляду кримінальних справ. У результаті військової реформи було створено регулярні (постійні) полки, введено уніформу для козаків та однакове озброєння (спис, шабля, рушниця). Відбулися й освітні зміни, зокрема гетьман запровадив обов’язкове навчання козацьких дітей.

1. За яких обставин Кирило Розумовський став гетьманом?

2. Які заходи втілював у життя гетьман Кирило Розумовський, а які — російська імператриця Єлизавета?

3. У чому полягає сутність військової, судової та освітньої реформи, здійснених гетьманом?

Кирило Розумовський (1728-1803)

Ім’я (повне). Кирило Григорович Розумовський.

Народження. Народився в селі Лемеші поблизу Козельця на Чернігівщині.

Походження. Батько Григорій Розум був козаком.

Освіта. У 1743-1745 роках під іменем Івана Обидовського навчався в університетах Німеччини, Франції, Італії.

Ключові події життя.

До 1750 року. Старший брат Олексій після таємного одруження з імператрицею Єлизаветою Петрівною забрав юного Кирила до Петербурга, де той зробив кар’єру від камер-юнкера (нижча придворна посада) до графа.

У 18-річному віці одружився з княжною Наришкіною, родичкою імператриці Єлизавети. Тоді ж був призначений Президентом Російської академії наук. На цій посаді пробув п’ятдесят років.

З 1750 року. У 22-річному віці став гетьманом і генерал-фельдмаршалом Російської імперії. На театралізованій церемонії обрання гетьмана самого Кирила Розумовського не було. Здійснив військову, судову, освітню реформи. Розробив проект відкриття у Києві та Батурині університетів європейського зразка. У 1762 році посприяв приходу до влади імператриці Катерини II внаслідок двірцевого

перевороту, за що був щедро винагороджений землями та посадами. Зокрема, отримав чин сенатора, а згодом — генерал-ад’ютанта імператриці. Нова імператриця призначила йому додаткову довічну пенсію в розмірі 5 тисяч карбованців щорічно. Попри приязне ставлення до Кирила Розумовського, Катерина II продовжувала наступ на автономію Гетьманщини. В 1764 році змусила гетьмана скласти булаву та заборонила протягом 11 років жити в Україні. Лише в 1794 році Кирило Розумовський остаточно переїхав у Батурин, де й помер у 75-річному віці. Похований у Свято-Воскресенському храмі міста.

1. Письмово сформулюйте наслідки діяльності Кирила Розумовського, використовуючи слова-підказки: можливість, оновлення, Гетьманщина, діяльність, останній, спалах, автономія, козацька держава.

2. Поміркуйте, чому Катерина II, незважаючи на приязне ставлення до Кирила Розумовського, все ж ліквідувала гетьманство,

2. Ліквідація гетьманства та козацького устрою в Україні

У 1762 році російською імператрицею стала Катерина П. Вона прагнула зміцнення Російської імперії, перетворення її на централізовану державу. Для цього спрямовувала свою діяльність на знищення будь-яких проявів автономії та уніфікацію (створення однакової) системи управління всією імперією.

У 1763 році козацька старшина звернулася до Катерини П з «Проханням малоросійського шляхетства і старшин разом з гетьманом про відновлення колишніх прав Малоросії». Серед іншого, у «Проханні...» йшлося про закріплення права на спадкове гетьманство за родом Розумовських. У відповідь на те звернення Катерина П змусила гетьмана в 1764 році відмовитися від влади. У Маніфесті від 10 листопада 1764 року вона повідомила про добровільне зречення Кирила Розумовського та про ліквідацію гетьманства.

Тим часом у Слобожанщині Ізюмський, Острогозький, Харківський, Охтирський, Сумський козацькі полки мали перетворили за російським зразком на гусарські. Частина козацької старшини на чолі з полковником Ізюмського полку Федором Краснокугським спробувала протидіяти тим намірам. Однак царський уряд притушив виступ, а Федора Краснокутського заслали до Казані. Відтак, упродовж 1764-1765 років у Слобідській Україні взагалі було скасовано полково-сотенний устрій, козаків перетворено на так званих «військових обивателів» і створено Слобідсько-Українську губернію.

1. Чого прагнула Катерина II в управлінні Російською імперією?

2. Коли було ліквідовано гетьманство на Лівобережжі?

3. Коли на Слобожанщині було скасовано полково-сотенний устрій?

Із Маніфесту Катерини II про скасування гетьманства та утворення Малоросійської колегії (1764 рік)

«Після ... звільнення графа Розумовського, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові ... створити ... Малоросійську колегію... Запорозькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові. ... (П. Ру-мянцев) у справах суду і розправи має голос голови,... а в решті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів, повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий, нам довірений у нашу відсутність».

1. Що в указі імператриці е звичайним обманом? Чому?

3. Друга Малоросійська колегія

Для управління землями колишньої Гетьманщини було створено другу Малоросійську' колегію (1764-1786 роки) у складі 4 російських чиновників, 4 козацьких старшин та голови — графа Петра Румянцева. Друга Малоросійська колегія ліквідувала Генеральну військову канцелярію та Генеральний військовий суд. Окрім того, до Петербурга було вивезено гетьманські клейноди, військові печатки, прапори. Це стало символом ліквідації української автономії. Головним завданням колегії було запровадження в Гетьманщині російської системи управління. Протягом 1765-1769 років під керівництвом Петра Румянцева було здійснено «Генеральний опис Малороси» — перепис населення, майна та земель. Після перепису натуральні повинності було замінено грошовими податками.

1766 року Катерина II надумала удосконалити російське законодавство. Для цього було створено спеціальну комісію. Крім російських, у комісії діяло 34 українських депутати. На засіданнях комісії відзначився представник старшини Григорій Полетикя. Він палко відстоював принципи української автономності, наважився критикувати зміни в адміністративному поділі краю, податкову політику, використання козацького війська на різних будівельних роботах тощо. Катерина II не очікувала такої активності від депутатів і в 1768 році розпустила комісію під приводом війни з Османською імперією.

У 1781 році було видано царський указ про скасування полково-сотенного устрою на території колишньої Гетьманщини. Натомість за

російським зразком запровадили намісницько-повітовий адміністративний поділ. У складі Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництв (пізніше — губерній) було створено Малоросійське генерал-губернаторство на чолі з Петром Румянцевим. При цьому козацькі полки перетворили в карабінерські (карабіни — вкорочені та полегшені гвинтівки або рушниці з довжиною ствола до 56 см). У 1783 році Катерина II на Лівобережжі та в Слобожанщині запровадила кріпосне право, згідно з яким селянам було заборонено переселятися з місць останньої ревізії і на яких поширилося російське законодавство, що дозволяло їхній продаж, обмін на майно і можливість заслання в Сибір та на каторжні роботи без права судового оскарження дій поміщика. У 1785 році козацьку старшину зрівняли у правах з російським дворянством. Так було остаточно ліквідовано рештки української автономії. Наступного року другу Малоросійську колегію розпустили, оскільки вона виконала своє завдання.

1. Які заходи було здійснено другою Малоросійською колегією?

2. Чому комісія, створена Катериною П для вдосконалення законодавства, пропрацювала лише рік?

3. Що і коли змінилося в становищі рядових козаків, селян та старшини0

1. Уважно розгляньте хронологічну хмаринку. Випишіть у зошит із хмаринки роки та поєднайте їх з відповідними історичними подіями:

Початок гетьманування Кирила Розумовського; остаточна ліквідація гетьманства Катериною П; ліквідація полково-сотенного устрою на Слобожанщині; діяльність другої Малоросійської колегії; ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережжі; запровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині.

2. Підготуйте повідомлення на тему: «Кирило Розумовський — гетьман-реформатор».

3. Віднайдіть у тексті параграфа уривки, які доводять або спростовують думку: «За правління Катерини II Російська імперія посилила наступ на автономію Гетьманщини».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  35. Наступ Російської імперії на автоно...
Наступна сторінка:   37. Нова (Підпільненська) Січ



^