Інформація про новину
  • Переглядів: 18
  • Дата: 12-08-2021, 11:31
12-08-2021, 11:31

40. Поділи Речі Посполитої: зміни в становищі західноукраїнських, земель та Правобережної України

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  39. Причини й особливості гайдамацьког...
Наступна сторінка:   41. Розвиток освіти і науки у XVIII століт...

Згадайте, у складі яких держав перебували українські землі в середині ХУЛІ століття.

Як ви розумієте значення понять «воєводство», «губернія»? Чи пам’ятаєте ви, що особливістю політичного устрою Речі Посполитої була «шляхетська демократія»? Що вам про це відомо?

1. Причини поділів Речі Посполитої

Протягом усього ХМП століття спостерігається ослаблення Речі Посполитої. Серед причин того ослаблення, які й призвели до поділів цієї держави, можна виділити кілька основних. Внутрішньополітичні. Боротьба за польський трон часто призводила до збройного протистояння між союзами магнатів і шляхти. Шляхта обирала нового короля, а обравши — жорстко контролювала через рішення сейму. Більше того, кожен шляхтич-депутат у сеймі мав право вето — право не дозволяти прийняття будь-якої постанови. Це робило державу слабкою і майже некерованою.

Економічні. Починаючи з Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, в Речі Посполитій почався економічний спад. Наступні війни та повстання завдавали величезних розорень і господарських втрат. Ні сейм, ні король не підтримували вітчизняне виробництво: за кордон вивозили сировину, а завозили готові вироби. Річ Посполита поступалася Російській імперії в конкурентній торгівлі на Балтійському морі. До того ж шляхетська республіка не мала дієздатної армії.

Зовнішньополітичні. З ослабленням Речі Посполитої, зросло втручання Франції, Швеції, Австрії, Росії в її внутрішні справи через підтримку різних угруповань шляхти. До прикладу, в 1717 році Московське царство виступило «замирювачем» між королем і шляхтою. Під загрозою військ Петра І сейм прийняв усі умови договору, продиктовані Росією, та увійшов в історію як «німий сейм». Відтоді російський вплив на польську політику тільки зростав. Останні польські королі фактично були ставлениками російських

імператорів. Водночас набирали потуги сусідні Австрія та Пруссія. Ослаблена Річ Посполита стала ідеальним об’єктом для розчленування.

1. Який внутрішній чинник ослаблював Річ Посполиту?

2. Чому польська економіка перебувала в кризовому стані?

3. Які держави зміцнювались у час, коли Річ Посполита слабшала?

Детальніше про...

французьку «Енциклопедію» та Річ Посполиту

Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел була створена під керівництвом французьких просвітників Дідро та Д’Аламбера. Статті Енциклопедії писали провідні мислителі свого часу' — Вольтер, Ру'ссо, Монтеск’є. У 1-му' томі Енциклопедії, шо вийшов 1751 року', вся велика стаття про анархію (хаос, безлад) була присвячена саме Речі Посполитій.

1. Продовжте речення. Стаття про анархію в Енциклопедії була присвячена Речі Посполитій, тому що...

2. Перший поділ Речі Посполитої.

Включення Буковини до складу Австрійської імперії

Поділи Речі Посполитої відбувалися в три етапи, у них брали участь Росія, Австрія і Пруссія. Цікаво, що до перемовин про перші два поділи залучали польського короля, і за них навіть голосував сейм. З’ясуємо, які імперії і яким чином поділили українські землі. В результаті першого поділу Речі Посполитої в 1772 році до Австрійської імперії приєднали Галичину', що включала Руське й Белзьке воєводства, західні околиці Волинського і Подільського воєводств.

У 1774 році Австрія приєднала до своїх володінь ще одну українську територію — Буковину. Приєднання стало можливим по завершенню війни між Російською та Османською імперіями 1768-1774 років та в результаті ослаблення Османської імперії, якій раніше підпорядковувалася Буковина.

Зважаючи на те, що Закарпаття потрапило під її владу ще раніше, то в кінці ХУЛІ століття у складі Австрійської імперії перебували всі західноукраїнські землі: Галичина, Буковина й Закарпаття. Проте увійшли вони до різних адміністративно-

територіальних одиниць. Галичина входила до Королівства Галичини й Лодомерії з центром у Львові й поділялася на 12 округів — дистриктів. Органом крайового самоврядування був сейм, де засідали представники шляхти й вищого духовенства. У 1786 році до Королівства Галичини й Лодомерії на правах автономії увійшла Буковина. Її адміністративним центром стало місто Чернівці, де діяло окружне управління зі старостою. Закарпаття не було самостійною адміністративно-територіальною одиницею, а належало до угорської частини імперії. Воно поділялося на жупи (комітати), які очолювали жупани. У західноукраїнських землях запровадили австрійське право.

1. Які українські території увійшли до Австрійської імперії в 1772 році?

2. Коли й у результаті яких обставин Австрія включила Буковину до свого складу?

3. Стисло охарактеризуйте адміністративний устрій Галичини, Буковини Закарпаття.

3. Другий і третій поділи Речі Посполитої

За другим поділом Речі Посполитої, що відбувся в 1793 році, до Російської імперії увійшли Київщина. Брацлавщина, Поділля, частина Волині. Відповідний царський маніфест зачитували у храмах, де до присяги приводилися військові. Представники інших соціальних станів, зокрема шляхта, духівництво, містяни, а також єврейське населення подавали особисті присяжні листи, де засвідчували свою відданість імператриці Катерині II. Не складали присяги селяни, за них це робили їхні власники. Вільні мешканці, які відмовлялися складати присягу на вірність, мали виїхати за межі імперії. У результаті третього поділу 1795 року Росія поширила владу на Західну Волинь. До Петербурга було вивезено всі польські та литовські державні архіви, король Станіслав II Август Понятовський зрікся влади в день святої Катерини, й у 1795 році Річ Посполита припинила своє існування. Наступного року Росія, Австрії, Пруссія уклали таємну угоду, що забороняла за будь-яких обставин вживати терміни «Королівство Польське» і «Польща» та зобов’язувала підписантів придушувати всі спроби щодо відновлення цієї держави.

На території Правобережжя, принаймні на деякий час, продовжували діяти Литовські статути, за винятком статей, що стосувалися державного управління. Діяла також традиційна для Речі Посполитої система судочинства. Після поділів Речі Посполитої на приєднаних до Російської імперії землях було ліквідовано воєводства, а натомість у 1796 році створено Київську' (центр — Київ), Подільську (Кам’янець-Подільськ) і Волинську' (Житомир) губернії, жі управлялися губернаторами. Правобережні губернії

об’єднувалися в генерал-губернаторство. Саме генерал-губернатору належала повнота влади, і він був намісником царя Південно-Західного краю. Губернії, в свою чергу, ділилися на повіти, які очолювали справники. На міста поширилася дія «Жалуваної грамоти містам» 1785 року, згідно якої містом управляла виборна міська дума, яка перейняла функції магістрату. Вона мала право відкривати майстерні, засновувати школи, влаштовувати торги і ярмарки, утримувати та передавати в оренду корчми. Міста володіли прилеглими угіддями та водоймами. В українських містах почали з’яалятися перші мануфактури і регулярний поштовий зв’язок.

Попрацюйте з картою.

1. Які українські землі потрапили під владу Австрійської, а які — під владу Російської імперій у результаті поділів Речі Посполитої?

2. Які українські землі увійшли до складу Австрійської, а які — до складу Російської імперій у результаті воєн між Російською та Османською імперіями?

У соціальній сфері Російська імперія діяла традиційно. Шляхтичам було даровано титули дворян, греко-католицьку церкву почали силоміць повертати до православ’я і, водночас, утискати церкву римо-католицьку. Щоб якось знівелювати українське населення краю, імперський уряд заохочував переселення сюди болгар, росіян, євреїв, німців та представників інших національностей, створюючи їм пільгові умови. У містах мешкало безліч різного люду, але повноправними містянами вважалися лише власники будинку чи землі у місті. Становище селян-кріпаків, якими були переважно українці, залишилося таким же складним, як і раніше, хіба що душу зігрівали думи та легенди про козацьке минуле, а забутися від тяжкої праці допомагала українська пісня.

1. Які українські території увійшли до Російської імперії у 1793 та 1795 роках?

2. Який адміністративний устрій було уведено на Правобережжі?

3. Як діяла Російська імперія в соціальній сфері?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Підготуйте повідомлення «Особливості адміністративно-територіального устрою західноукраїнських земель та Правобережної України наприкінці XVIII століття».

3. Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Річ Посполита у XVIП столітті була приречена на поділ між сусідніми держав ами».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  39. Причини й особливості гайдамацьког...
Наступна сторінка:   41. Розвиток освіти і науки у XVIII століт...



^