Згадайте, коли було створено Києво-Могилянський колегіум, і коли він набув статусу• академії.

Як ви розумієте значення поняття «всестанова освіта»?

Чи пам’ятаєте ви, що в 1661 році, відповідно до указу> польського короля Яна ПКазимира, єзуїтському колегіуму у Львові було надано «гідність академії і титул університету»? Що вам про це відомо?

1. Початкова і середня освіта

У ХУЛІ столітті в усіх українських землях початкову освіт>^г можна було здобути в парафіяльних школах різних конфесій при церквах і монастирях, але на Лівобережжі та Запорожжі таких шкіл було більше, а у володіннях Речі Посполитої — менше. В обов’язки сільських священників входило: навчати сиріт, не дозволяти їм блукати вулицями і вести бродяжницький спосіб життя. Заможніші люди наймали вчителів для навчання вдома. Після ліквідації козацького устрою та поділів Речі Посполитої в українських землях, що відійшли до Російської імперії, кількість початкових шкіл суттєво зменшилась, а в землях, що відійшли до Австрійської держави, навпаки, була запроваджена освіта рідною мовою навчання у парафіяльних школах.

Для надання середньої освіти в землях Гетьманщини і Слобожанщини діяли всестанові Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. У західноукраїнських землях освіту надавали школи при василіанських монастирях та греко-католицькі семінарії. Єзуїтські колегіуми були перетворені на світські (нецерковні) навчальні заклади — гімназії. У підросійській Україні гімназії запровадили з першого десятиліття XIX століття. До прикладу, Київська гімназія постала в 1809-1811 роках.

Проте для управління державою потрібні були освічені, відповідно до інтересів конкретної держави, люди. Тому в Російській імперії по повітових містах створювали російськомовні 2-річні малі училища для дітей кущів та містян, а по губернських містах—4-річні головні училища для дітей дворян.

1. Де в українських землях можна було здобути початкову освіту?

2. Які заклади надавали середню освіту в різних українських регіонах?

3. Як нововведення в середній освіті Росії позначилися на українських школах?

З вірша тогочасного учня

Казав мені бакаляр промовити: аз, аз, А як же я не вимовив — він по пиці: раз, раз.

Крикнув же він удруге: ану кажи: оуки.

Ой ще ж бо я не вимовив — попав в його руки.

Крикнув далі в третій раз, щоб вимовив: віде,

А вже його жвава рука до чуприни їде.

Ой, як сказав учетверте: вимовляй живіте,

Ну-те ж, хлопці, зараз його на лавку кладіте.

І просився, і молився, а ще більш злякався,

Бо задали такого хльосту', що й світа зцурався.

Примітка. Аз, Буки, Віде, Живіте — назви літер слов'янського алфавіту — А, Б, В, Ж, а бакаляр — це вчитель.

1. Перерахуйте традиційні на той час способи покарання учня,

2. Чи було, на вашу думку, покарання дієвим способом заохочення учнів до навчання?

Детальніше про...

українську парафіяльну школу в землях, що перебували в складі Російської імперії

Парафіяльна школа, як правило, була поруч із церквою. Школа складалась із двох хат: в одній жив дяк, керівник церковного хору', а в друтій — проводилися заняття. Учні сиділи за довгими столами. їх поділяли на три класи: у першому' навчалися читанню за бутсварем, у друтому' — за молитвословом, а в третьому' — за псалтирем. Поруш із дітьми могли навчатися й дорослі. Записи робили або крейдою на невеликих дощечках, або чорнилами на папері. Третьокласники навчалися співу в церковному' хорі. За навчання платили і продутстами, й грошима. По завершенню школи учень мав принести горщик з кашею, накритий хусткою. Хустку' брав дяк, кашу' поїдали учні, а горщик надворі розбивали на черепки.

1. Доберіть факти з рубрики для захисту твердження: «Початкова освіта у XVIII столітті мала релігійний характер».

2. Спеціалізована та вища освіта

У XVIIІ столітті в українських землях з’являються перші спеціалізовані навчальні заклади — такі, які навчають людей якоїсь окремої професії. Зокрема, в Єлисаветграді (нині Кропивницький) відкрили першу медико-хірургічну школу при військовому шпиталі. Базові медичні знання надавали й у Києво-Могнлянській академії. Проте, щоб отримати медичний диплом, українці мусили їхати в Москву і Петербург для навчання у спеціалізованих медичних закладах. У тому ж Єлисаветграді заснували артилерійську' школу для підготовки спеціалістів по обслуговуванню гармат, а в Миколаєві — штурманське училище для підготовки фахівців із водіння кораблів. Тимчасово у Відні і на постійній основі у Львові та Ужгороді діяли греко-католицькі духовні семінарії.

Найавторитетнішим вищим навчальним закладом залишалася всестанова Києво-Могилянська академія. В ній діяла власна бібліотека і навчалися студенти з різних куточків України та інших слов’янських країн. Оскільки академія виховувала зі своїх студентів українців, а не малоросіян, то після 1709 року їхню кількість скоротили з двох тисяч до двохсот, почали звільняти викладачів, яких вважали недостатньо відданими російському цареві, не допускали до навчання студентів з Речі Посполитої. З 1784 року' в Києво-Могилянській академії було заборонено викладання українською мовою. Водночас заохочували переїзд викладачів та студентів Могалянки до Російської імперії: протягом 1701-1762 років на посади професорів і вчителів виїхало сто осіб. Із 21 ректора Московської академії 18 були вихідцями із Києва. До університету у Москві переїхало 250 науковців.

Центром науки та культури на західноукраїнських землях був Йосифінський університет у Львові, урочисто відкритий у 1784 році на базі єзуїтської академії. В ньому діяли правничий, богословський, філософський і медичний факультети. Університет мав власну бібліотеку, друкарню та астрономічну обсерваторію. Навчання велося латиною. Старанних студентів заохочували грошовими нагородами, стипендіями, публічними похвалами, записом у книгу пошани. Лінькуватих — заносили в книгу ганьби, а за незадовільну поведінку виганяли з лекцій і навіть карали арештом. Розмір

державної стипендії коливався від 50 до 100 гульденів на рік. Плата за навчання в цей же час становила 18 гульденів за рік. Упродовж 1787-1809 років при університеті діяв Руський інститут, де готували греко-католицьких священників. Навчання для них проводили руською мовою.

1. Назвіть перші спеціалізовані заклади в Україні та їхню спеціалізацію.

2. Яким чином обмежувалися права українців у Києво-Могилянській академії?

3. Який заклад на західноукраїнських землях надавав вишу освіту?

Детальніше про...

медико-хірургічне училище в Єлиеаветграді

За 10 років свого існування (з 1788 року) Єлисаветград-ська медико-хірургічна школа підготувала 255 лікарів та підлікарів. За все XVIII сторіччя в Росії медичну освіту здобуло 2000 лікарів, тобто кожен восьмий здобував освіту' в українському Єлиеаветграді. Випускником, викладачем цієї школи, а згодом першим деканом медичного факультету' Московського університету' став засновник травматології Єфрем Мухін.

Детальніше про...

Чорноморське штурманське училище у Миколаєві

Чорноморське штурманське училище було відкрито 1798 року'. До училища приймали дітей службовців, різночинців та дворян у віці 9 років. Курс навчання був розрахований на 8 років і проводився на надзвичайно високому' рівні. Викладали предмети: правопис, арифметику', геометрію, навігацію, астрономію, геодезію, користування морськими картами та інструментами, англійську мову', малювання і креслення планів.

1. На основі інформації з рубрики «Детальніше про...» доведіть або спростуйте думку: «Українські спеціалізовані навчальні заклади надавали високий рівень освіти».

3. Наукові знання. Григорій Сковорода

З діяльністю Києво-Могалянської академії пов’язаний розвилок науки в Україні. У лекціях професорів використовувалися елементи біології, математики, фізики, астрономії, архітектури. Найвидатнішими українськими вченими ХУЛІ століття стали: духовні діячі і математики Феофан Прокопович та Іван Фальковський; засновник акушерства (лікарської допомога жінкам під час вагітності, пологів і після них), дослідник педіатри (лікування дітей) та фітотерапії (лікування травами) Нестор Амбодик-Макеимович; засновник епідеміології (науки про дослідження епідемій і боротьби з ними, передусім чумою), член 12 академій світу' Данило Самойлович; засновник травматології (лікування і попередження травм), ініціатор щешіень від віспи та холери Єфрем Мухін. Усі вони — випускники Києво-Могилянської академії.

Філософія (з грецької — люблю і мудрість) — це наука про пізнання світу. Найбільшим українським філософом ХУШ століття був випускник Києво-Могилянської академії Григорій Сковорода. Деякий час він викладав у Переяславському та Харківському колегіумах, але залишив викладацьку діяльність і протягом 25 років мандрував Україною. Своїми філософськими думками ділився у трактатах — наукових творах. Щоб донести свої думки до звичайних людей, писав вірші та байки, які увійшли до збірки «Сад божественних пісень» та «Байки харківська». Його вірші виконували кобзарі, а байки передавалися з вуст у вуста, стаючи народними.

Григорій Сковорода був мандрівним філософом. Вважав, що гонитва за грошима, підлість, заздрість, підлабузництво, хитрість та інші духовні вади призводять до різних хвороб. Натомість давав практичні поради, як стати щасливим. Основні умови щастя, за Григорієм Сковородою, — це справжня дружба, улюблена праця, свобода людини. Григорій Сковорода був набожним, але вірив, що стати ближчим до Бога можна через пізнання самого себе. Щоб пізнавати і вдосконалювати себе, треба навчатися протягом усього життя.

1. Назвіть українських науковців XVIII століття та галузі науки, в яких вони уславилися. Чому, на вашу думку, в переліку видатних випускників Києво-Могилянської академії не вказано жінок?

2. Кого вважають найбільшим українським філософом ХУЛІ століття?

3. Що, на думку філософа, робить людину щасливою, а шо — призводить до негараздів?

Григорій Сковорода (1722 -1794)

Ім’я (повне). Григорій Савич Сковорода. Пізніше любив називати себе Григорієм Вар-Савою, тобто Сином Спокою.

Народження. Народився в селі Чорнухах на Полтавщині.

Походження. Батько був малоземельним козаком.

Освіта. Закінчивши повітову' школу', у 12-річному' віці вступив до Могилянки, де з перервами навчався до 1754 року'. Вільно володів церковнослов’янською, російською, німецькою, латинською, грецькою, польською мовами.

Ключові події життя.

До 1769 року. Мав чудовий голос. Завдяки цьому' в дитинстві співав у церковному' хорі, а в студентські роки був солістом придворної капели в Петербурзі. У 1750— 1753 роках у' складі російської місії перебував в Угорщині. Ймовірно, в цей час

відвідував інші європейські країни. Протягом 15 років учителював у Переяславському колегіумі, потім — у маєтку полковника Томари, згодом — у Харківському колегіумі. Навчав піїтиці, синтаксису, етиці, грецькій мові. Залишив викладання через конфлікт із церковними владиками.

З 1769 року' починається мандрівний період у житті Григорія Сковороди. Біблія, флейта, чоботи про всяк випадок і кілька підшивок робіт — весь його пожиток. Під час мандрівок писав трактати, байки, вірші. Відзначався набожністю, здійснював паломництво до церковних святинь Києва та Москви. Жив із пожертв та дрібних заробітків. Його називали «українським Сократом». Помер у 72-річному віці. В день смерті сам викопав собі могилу, умився, вдягнув білу сорочку, підклав під голову свої книжки. Заповів написати на своєму надгробку: «Світ ловив мене, та не впіймав». Під впливом його творів та його способу життя виросло не одне покоління. Навіть через кількадесят років по смерті філософа Тарас Шевченко, згадуючи дитинство, писав: «.. .кругом листочки обведу й списую Сковороду...».

1. Сформулюйте власне судження щодо наслідків діяльності Григорія Сковороди.

2. Відшукайте в мережі інтернет відомі вислови або уривки з творів Григорія Сковороди.

1. Уважно розгляньте хмаринку слів. Випишіть у зошит із хмаринки назви міст та види навчальних закладів. Складіть із ними речення.

2. Підготуйте повідомлення на тему: «Система освіти в українських землях у ХУШ столітті».

3. Пригадайте, що Григорій Сковорода вважав основними умовами щастя. Визначте, про які цінності йдеться у наведених нижче висловах мудреця.

A) «Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?»;

Б) «Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?»;

B) «Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!»; Г) «Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі протягом усього життя».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)