Інформація про новину
  • Переглядів: 49
  • Дата: 12-08-2021, 11:35
12-08-2021, 11:35

43. Козацькі літописи — цінне історичне джерело

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  42. Особливості української архітектур...
Наступна сторінка:   Хронологічна таблиця до курсу "Історі...

Практична робота № 5

 

Мета. На основі витягів із козацьких літописів ХУЇЇ-ХУШ століть визначити способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, старшина, аби відстояти суверенітет козацької держави.

 

Завдання 1. Об’єднайтеся в малі групи. Пригадайте:

1) що таке літописи; 2) які літописи вам відомі; 3) у чому цінність літописів як історичних джерел.

 

Завдання 2. Порівняйте вузьке значення поняття «літопис» з «Енциклопедії історії України» з характеристикою козацьких літописів сучасного дослідника. Чи співпадають визначення?

З «Енциклопедії історії України» (Інститут історії України НАНУ) про літописи

«...У вузькому значенні літописами називають лише рукописні тексти, створені... в минулі часи. ... З точно датованими за роками записами про те, що відбувалося, а (також) тексти записів, розташованих у хронологічному порядку без розбивки на річні статті».

Юрій Луценко (український мовознавець) про козацькі літописи

«За (Літописом Григорія Граб ямки), а також за літописами Самовидця і Величка закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва — досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України, — і яка надто далека від традиційної літописної форми».

 

Завдання 3. Прочитайте уривок з універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року та витяг зі статті 65 чинної Конституції України. Визначте, що об’єднує ці документи.

Літопис Граб’янки. З універсалу' Богдана Хмельницького

«Не бійтеся, отож, поляків, ваші милості, шляхетно уроджені малоросійські брати наші! Хай би й найбільші були їхні війська, але станьте

за благочестя святе, за цілість вітчизни і бороніть давні права та вольності разом з нами проти цих наружників і руйнівників, як ставали за свою правду славні борці (що вже засвідчено), предки наші, руси. Майте надію, що звільнитеся від теперішнього свого лиха і що в наших прийдешніх битвах із супостатами допоможе нам всемогутня божа благодать».

Зі статті 65 Конституції України

«Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону».

 

Завдання 4. Ознайомтеся з уривком з літопису. Обґрунтовано доведіть чи спростуйте твердження: «Гетьман Богдан Хмельницький сприяв піднесенню міжнародного авторитету козацької держави».

Літопис Граб’янки про прийом Богданом Хмельницьким послів різних держав

«У цей же час у Хмельницького побували і посли багатьох королівств, бо, після повернення на Україну, він привернув до себе увагу народів. Ці посли везли з собою слова вітання і численні дарунки. Зокрема, Рокоцій сподівався від нього особливої допомоги, він хотів домовитися, щоб (коли він підступить до Кракова) козаки рушили на Варшаву, а за це обіцяв зробити Хмельницького удільним князем київським по обох берегах Дніпра, князівство ж це — Руссю мало прозиватися і повинне було Польщі підкорятися. Прийшли до нього з поклоном з Боснії, прийшли румельці із-за Дунаю, як одновірці просили про допомогу. Були люди з господарства Мултянського і Волоського (Буркалабі) і від далеких татар (волзьких та ногайських), всі клялися у шанобі та говорили про готовність поряд із його головою та життям і своє класти. .. .Навіть турки, обдарувавши його титулом руського монарха, надіслали каптан, меч, знамено та булаву і наказали паші силистрийському та хану кримському при потребі всіляку військову допомогу своїм воїнством надавати».

 

Завдання 5. Порівняйте уривок з літопису та витяг з твору Ліни Костенко. Яка проблема українського державотворення є спільною для XVII та XXI століть?

Літопис Самійла Величка про розбрат у Гетьманщині

«Отак у той нещасливий і пагубний час, Нужда з Бідою, розпростерши свої прапорці, нищили і внівець обертали бідну малоросійську Україну, оскільки з одного боку, від Дніпра, виникла з низодніпровських лугів манія,

згаданий Суховій, який зі своїм козацьким та ординським військом, як тільки хотів, сваволив і шкодив людям, а з другого боку, від Московського царства, знову для помсти, наступав на Україну із сильними військами князь Ромодановський.., прийшов до згоди і поєднався після недовгого воєнного змагання з тодішнім чернігівським полковником Дем’яном Ігнатовичем Многогрішним».

Із твору Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»

«Злагода! Єдність!» — товчуть, як у ступі, а де ж та єдність? Перегризлися між собою. Хочуть збудувати державу. Так державу ж треба будувати з підмурка, щоб кожен свою цеглинку поклав. А з того каміння, що за пазухою, держави не збудуєш».

 

Завдання 6. Ознайомтеся з літописними уривками, наведеними нижче. Доберіть з документів цитати, які доводять думку: «Мудрий господар — сильна країна».

Літопис Самійла Be личка про Івана Сірка

«...це був той їхній (низовців) справний і щасливий вождь, який із молодих літ аж до своєї старості, бавлячись воєнними промислами, не тільки значно воював Крим і палив у ньому деякі міста, але й також погромлював у диких полях, було то на різних місцях, численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир».

Літопис Самовидця про початок гетьманування Івана Мазепи

«...новопоставлений гетьман, постановивши порядок у війську, розіслав по всій Україні, щоб ту сваволю припинили, а тих бунтівників втихомирили, а жщо кому якась кривда від когось є, щоб законно вирішували, а самосуд не чинили...»

Літопис Григорія Граб’янки про Семена Палія

«З-посеред тих вільноохочих запорозьких ватагів або охочих полковників виділявся Семен Палій... не допускав, щоб татари Польщу та Росію воювали і опустошали, але й сам ходив і свої загони посилав на села татарські... і руйнував їх... Супроти нього не раз ходили походами Кримські та Білгородські татари, ведучи з собою як підмогу яничар. Вони підходили навіть до Фастова (де була резиденція Палія), хотіли тут його взяти. Проте він... їх побивав і проганяв».

 

Завдання 7. На основі опрацьованих документів та власних міркувань запропонуйте кілька варіантів продовження речення: «Щоб Україна горя не знала та в Європі процвітала, ...». Результати роботи представте на загал.

Узагальнення за розділом: «Українські землі у 20-90-х роках XVIII століття»

Дорогі діти! Ось ви засвоїли матеріал п'ятого розділу підручника й дізналися, що, всупереч ліквідації козацького устрою на Правобережжі і Лівобережжі, зруйнуванню останньої Запорозької Січі, українці не втратили своєї ідентичності. Права і свободи вони відстоювали то помірковано разом з Павлом Полуботком і Кирилом Розумовським, то відчайдушно разом з Олексою Довбушем і Максимом Залізняком. Ваші однолітки Марічка та Ігор настільки вражені тією добою, що вирішили ще раз пережити події буремних років. Не залишайтесь осторонь і ви, адже щасливо там жити, де гуртом робити. Щоб здійснити мандрівку в часі, вам потрібно пройти сім історико-географічних регіонів та виконати сім завдань: або в зошиті, або в гаджеті, використавши QR-код. Отже, вдалої вам мандрівки!

Слобідська Україна

З’ясуйте, які слова в логічному ланцюжку зайві і чому.

А Іван Скоропадський, Павло Полуботок. Данило Апостол, Кирило Розумовський. Б Паланка, Нова Січ, кріпацтво, річка Підпільна.

В Самійло Величко, Самовидець, Григорій Граб’янка, Максим Березовський.

Г Російська імперія, Подільське воєводство, Османська імперія, Кримське ханство. Д Іван Гонта, Умань, Максим Залізняк, Олекса Довбуш.

Ж Бароко, рококо, готика, класицизм.

.Лівобережна Україна

Реставруйте давній документ, заповнивши в ньому пропуски, і запишіть відновлений текст у зошит.

Крим

Допоможіть Марічці та Ігорю виконати завдання «Кросворд навпаки». Складіть запитання до кросворда та дайте йому назву. Запитання та назву запишіть у зошит.

Правобережна Україна

Установіть відповідність між історичними подіями та їхніми наслідками.

1 Розпу'ск першої Малоросійської колегії

А включення Бутсовини до складу' Австрії

2 Діяльність другої Малоросійської колегії

Б скорочення чисельності мусульман краю вдвічі

3 Війна між Російською та Османською імперіями 1768-1774 років

В ліквідація автономії Гетьмашцини

4 Скасування полково-сотенного устрою на території колишньої Гетьманщини

Г приєднання межиріччя Південного Буту і Дністра до складу' Росії

5 Війна між Російською та Османською імперіями 1787-1791 років

Д створення Малоросійського генерал-губернаторства

6 Включення Криму' до Російської імперії

Ж обрання гетьманом Данила Апостола

Закарпаття

Розділіть сторінку зошита на три колонки. В одну' колонку' випишіть факти, пов’язані з діяльністю Павла Полуботка, в іншу — Кирила Розумовського, ще в іншу — Петра Калнишевського.

I) Останній кошовий отаман; 2) відбудував Батурин і переніс туди столицю; 3) наказний гетьман; 4) здійснив кілька поїздок до Петербурга, щоб відстояти давні межі Вольностей Запорозьких; 5) запровадив обов’язкове навчання козацьких дітей;

6) спільно з козацькою старшиною розробив і подав царю Коломацькі чолобитні;

7) нагороджений орденом Андрія Первозванного за участь у війні між Російською та Османською імперіями; 8) увів однакову уніформу' та однакове озброєння для козаків; 9)приду'шив «бунт сіроми»; 10) помер у' Петропавлівській в’язниці;

II) перебував у' засланні в Соловецькому' монастирі; 12) останній гетьман.

Галичина

Разом з Ігорем розташуйте у' хронологічній послідовності події, які засвідчутоть наступ Російської імперії на українську автономію.

1) Зру'йну'вання Нової Січі; 2) остаточна ліквідація гетьманства; 3) запровадження кріпацтва на Лівобережжі і Слобожанщині; 4) скасування полково-сотенного устрою у' Гетьманщині; 5) ліквідація полково-сотенного устрою на Слобожанщині.

Буковина

Складіть рекламу' ку'льтурних здобуттсів України XVIII століття за напрямами (на вибір): освіта, наука, архітектура, образотворче мистецтво, музика. Резу'льтати роботи представте на загал.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)

 



Попередня сторінка:  42. Особливості української архітектур...
Наступна сторінка:   Хронологічна таблиця до курсу "Історі...



^