Інформація про новину
  • Переглядів: 37
  • Дата: 14-08-2021, 12:35
14-08-2021, 12:35

26—27. Англійські колонії в Північній Америці. Війна за незалежність (1775—1783 років). Утворення США

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  25. Міжнародні відносини XVIII століття
Наступна сторінка:   28—29. Китай та Японія в XVI—XVIII століття

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про створення американських колоній Англії; якими були причини та привід боротьби колоній за незалежність; про особливості розвитку США.

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Що таке колонія, метрополія?

  • 2. Які країни колонізували Американський континент?

  • 3. Кого називали пуританами?

  • 4. Що таке федеративна держава?

1 СТВОРЕННЯ АМЕРИКАНСЬКИХ КОЛОНІЙ АНГЛІЇ.

Англія пізніше за інші європейські держави розпочала колонізацію Америки. Англійські колоністи прагнули знайти вільні землі, придатні для обробітку. Північна Америка стала саме тим місцем, яке вони шукали. Місцевий клімат нагадував європейський, тут були багаті землі, ліси. Басейни річок Міссісіпі та Святого Лаврентія давали змогу суднам досягати районів континенту, віддалених від узбережжя на 1000 км. Крім того, тут не було численного постійного населення, як в іспанських колоніях. Англійцям довелося зустрітися з незначними за кількістю племенами (близько 200 тис. осіб), головним заняттям яких було полювання. Тому англійські колоністи своєю працею, а не пограбуванням, як іспанські конкістадори, освоювали природні багатства нового континенту.

Перше постійне поселення Джеймстаун англійські колоністи заснували в 1607 р. в гирлі річки Джеймс (Вірджинія). Згодом нові поселення виникли на північ і південь, уздовж узбережжя від іспанської Флориди до Нової Англії. Кожна із цих колоній утворилася незалежно одна від одної та мала свій вихід до моря.

Засновниками колоній спочатку були торговельні компанії, які брали на себе зобов’язання перевозити та облаш-товувати колоністів на нових територіях, а також великі власники, які купували землі або отримували їх від короля. Компанії та власники призначали губернаторів, збирали податки. Колоністи користувалися правами англійських громадян.

ОБМІН ТОВАРАМИ МІЖ АНГЛІЄЮ ТА ЇЇ КОЛОНІЯМИ В АМЕРИЦІ

Період

Обсяг вивезення

з Англії в колонії

із колоній в Англію

Початок XVIII ст.

334 тис. фунтів стерлінгів

433 тис. фунтів стерлінгів

Середина XVIII ст.

4,2 млн фунтів стерлінгів

1,3 млн фунтів стерлінгів

1. Чому на початку XVIII ст. товарів із колоній більше вивозилося, ніж завозилося, а в середині XVIII ст. — навпаки? 2. У скільки разів збільшився продаж англійських товарів колоніям? Чому це відбулося?

УКРАЇНА І СВІТ

Першим українським переселенцем в Америці був Іван Богдан, заохочений до подорожі легендарним капітаном, згодом письменником Джоном Смітом, що був учасником експедиції, яка заснувала перше поселення Джеймстаун. І. Богдан зустрів капітана Дж. Сміта, коли той тікав від османського полону через українські землі. І. Богдан був корабельним теслею, добре знався на виробництві скла й дьогтю. Можливо, тому перша за океаном скляна майстерня була заснована саме в Джеймстауні.

Українська архітектура вплинула на «лог-кебін» — будинки перших поселенців. Зі зрубними конструкціями Дж. Сміт познайомився, перебуваючи на українських землях. Також для захисту від нападів місцевих жителів — індіанців — поселенці зводили фортеці, які були схожі на укріплені поселення українців на межі зі Степом.

У червні 1619 р. європейські заробітчани, серед яких був І. Богдан, організували перший у Джеймстауні страйк, вимагаючи від місцевої влади, щоб їх зареєстрували як повноправних громадян міста нарівні з англійцями. Ці вимоги задовольнили. Подальша доля І. Богдана невідома.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Прибуття англійських колоністів до Нового Світу. Сучасний малюнок

У 1620 р. з Англії до берегів Нового Світу рушив торговельний корабель «Мейфлавер». На ньому було 102 особи. Плавання тривало два місяці. Двоє мандрівників його не пережили. У наступні кілька місяців уже в Америці від голоду, холоду й хвороб померло ще 47 осіб. Індіанці навчили європейців вирощувати кукурудзу й показали місця для риболовлі, що допомогло решті поселенців вижити. Так було закладено ще одну колонію в Північній Америці.

2 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК

КОЛОНІЙ. Англійські громадяни поводили себе в колоніях більш вільно, ніж у самій Англії. Будь-які здобутки колоністів були результатом їхньої наполегливої праці, тому вони дуже швидко ставали незалежними від компаній і лордів-власників. У вирішенні проблем вони віддавали перевагу самоорганізації, а не сподівалися на заступництво губернатора, торговельної компанії тощо. Збори, представництва, обговорення розпоряджень губернатора, законів, прийнятих англійським парламентом, стали нормою життя.

Разом зі спільними тенденціями розвитку кожна колонія мала свій порядок і звичаї. У південних колоніях була значна частка темношкірих рабів, завезених туди для роботи на великих плантаціях. У північних колоніях переважала вільна праця, але пуританська мораль суворо регламентувала поведінку колоністів. Проте існували колонії, де церква була відокремлена від держави та всі громадяни мали рівні права.

Різним було ставлення колоністів і до місцевого населення — індіанців. У деяких колоніях, особливо пуританських, відбувався процес їх повного знищення, натомість в інших із ними укладали торговельні угоди, союзи тощо. В економічному розвитку колонії також суттєво відрізнялися. Так, південні колонії, де природні умови дозволяли розвивати плантаційне господарство, стали постачальниками тютюну, цукрової тростини, рису, бавовни тощо. У північних колоніях розвивалися фермерські господарства та різні промисли. Економічний розвиток колоній стримувала метрополія, і англійські колонії поступово перетворилися на її сировинний придаток. Наприклад, продукти з колоній дозволялося вивозити лише до Англії, а все необхідне колонії мали отримувати або з метрополії, або за її посередництва. Колоністам заборонялося обробляти залізо та хутро. Англія гальмувала розвиток мануфактур у колоніях.

Торгівля з колоніями давала величезні прибутки метрополії. Вона стала основним двигуном розвитку англійської промисловості.

З ФОРМУВАННЯ АМЕРИКАНСЬКОЇ НАЦІЇ. У середині

XVIII ст. в англійських колоніях в Америці почалося формування єдиного внутрішнього ринку, посилювалися торговельні зв’язки між південними та північними колоніями.

Кількість населення в 13 англійських колоніях становила близько 2,5 млн осіб (не враховуючи індіанців). За час життя в Америці в колоністів склалися своєрідні спільні культура й побут, відмінні від європейських. Єдиною мовою стала англійська. Більшість колоністів визначала свою національну належність не за країною походження, а за новою батьківщиною; вони з гордістю казали про себе: «Ми — американці».

Нова нація формувалася як спільність ділових активних людей, які досягли успіхів завдяки наполегливій праці в освоєнні нових земель.

Становленню нового світосприйняття сприяла діяльність американських просвітителів. Спираючись на ідеї європейського Просвітництва, вони творили нові ідеали для американської нації. Видатного державного діяча, просвітителя, вченого-самоука Бенджаміна Франкліна називали великим наставником юного американського капіталізму. «Людина, — стверджував він, — це коваль власної долі, дуже багато залежить від неї самої, її духу, волі, прагнень...».

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Бенджамін Франклін був людиною дії, яка пишалася тим, що досягла успіхів власною працею. Саме це він радив і своїм співгромадянам. На його думку, людина має працювати, а не скаржитися на свої злидні. Так само марною він вважав гонитву за почесними посадами — це робить людину посміховиськом. «Працюйте для себе, а отже, — для своєї держави. Будуть заможними громадяни — буде заможною й держава». Так Б. Франклін сформулював нову ідеологію, що стала основою світосприйняття американської нації.

» Чи був конфлікт між колоніями і метрополією неминучим?

4 ПРИЧИНИ КОНФЛІКТУ МІЖ КОЛОНІЯМИ ТА МЕТРОПО

ЛІЄЮ. Поступово колонії ставали багатшими, кількість населення в них зростала, і їх важче було утримувати в економічній залежності. В обхід англійських законів до колоній нелегально завозилося 90% необхідних товарів.

Зверхність Англії колоністи визнавали лише тому, що вважалися англійськими підданими, і метрополія захищала їх від втручання інших країн (Франції, Іспанії).

У середині XVIII ст. ситуація змінилася. По-перше, після Семилітньої війни в колоністів зникла зовнішня загроза. По-друге, політика метрополії стала більш жорсткою. Так, англійський парламент вирішив перенести частину державного боргу, що виник під час Семилітньої війни, на колонії. Найбільше обурення в колоністів викликало введення незначного гербового збору. Усі документи в колоніях треба було оформлювати в англійських чиновників на спеціальному гербовому папері. Привезений гербовий папір навіть не дозволили вивантажити, а англійських чиновників виганяли з колоній. Англійський парламент скасував гербовий збір, але ненадовго. Незабаром парламент запровадив нове мито на деякі товари, що ввозили до колоній.

Це спричинило черговий вибух невдоволення. Колоністи відмовлялися купувати товари, привезені з метрополії. У відповідь губернатори за допомогою англійських військ розпочали каральні заходи, що призвело до збройних сутичок.

Зрештою парламент скасував і цей закон, залишивши лише мито на чай. Проте й це викликало опір колоністів. Вони пояснювали небажання сплачувати нові податки тим, що не мали своїх депутатів в англійському парламенті, який ухвалював ці рішення. Колоністи виступали під гаслом «Жодного податку без представництва».

Конфлікт між Англією та її північноамериканськими колоніями зрештою призвів до відкритого протистояння та війни.

5«бостонське чаювання», привід до війни. Восени

1773 р. до портів Америки рушили кораблі Ост-Індської компанії із чаєм. Тим часом «комітети зв’язку», що здійснювали координацію антианглійських виступів і фактично взяли владу в колоніях, примусили бостонських агентів відмовитися від вантажу. Проте агенти проігнорували це розпорядження. Тоді бостонський комітет постановив заборонити вивантаження чаю, повідомивши про це англійський уряд і комітети інших міст. Упродовж 20 днів натовп у порту не дозволяв розвантажити кораблі. Зрештою декілька чоловіків в одязі індіанців потрапили на один із кораблів і викинули ящики з чаєм у море. Ця подія увійшла в історію під назвою «Бостонське чаювання».

В Англії це сприйняли як оголошення війни. До Бостоне увійшли англійські війська. Економічне життя міста й колонії Массачусетс зупинилося. Однак жителі колонії вирішили йти до кінця. Законодавчі збори (конвент) Масса-чусетсу ухвалили низку рішень: замість губернатора, якого призначали в Англії, було створено тимчасовий уряд; запровадили посаду скарбничого, якому сплачували податки;

скликався континентальний конгрес — збори представників колоній. Розпочалося створення збройних загонів (міліції), відбувалися перші сутички з англійцями, які намагалися її роззброїти.

Що зумовило перемогу американців у війні за незалежність?

6 ДЕКЛАРАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ПЕРЕБІГ ВОЄННИХ ПОДІЙ.

Наприкінці 1774 р. зібрався Перший континентальний конгрес, який ухвалив рішення про бойкотування англійських товарів. Другий континентальний конгрес 1775 р. в умовах війни, що фактично розпочалася, узяв на себе функції центрального уряду, оголосив стан війни й виніс рішення про організацію спільної армії колоній. Армію очолив Джордж Вашингтон.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із Декларації незалежності США (4 липня 1776 р.)

Ми вважаємо за очевидні такі істини: усіх людей створено рівними, і всі вони наділені від Творця деякими невід'ємними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення щастя. Для забезпечення цих прав установлено серед людей уряди, наділені справедливою владою за згодою керованих.

Проте якщо ця форма урядування стає згубною для їхніх цілей, то народ має право змінити або скасувати її та встановити новий уряд.

...Ці колонії... довго й терпляче витримували всілякі утиски, і тільки необхідність змушує їх тепер змінити свою нинішню форму урядування. Історія теперішнього короля Англії сповнена несправед-ливостей... що мали своєю безпосередньою метою встановити тиранію в цих штатах.

На доказ подаємо на суд неупередженому світові такі факти:

Він, король Англії, відмовився затверджувати закони, найбільш потрібні для загального блага...

Він намагався чинити перешкоди заселенню цих штатів.

Він... прислав сюди юрби своїх урядовців, які розоряють народ і висмоктують із нього всі соки.

Він... затвердив такі акти:

Припинення нашої торгівлі з усіма частинами світу.

Оподаткування нас без нашої згоди...

Він відмовився управляти нами, позбавив нас свого заступництва та оголосив нам війну.

Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, зібравшись на загальний конгрес, оголошуємо від імені та за повноваженням народу колоній, що ці сполучені колонії є і за правом мають бути вільними й незалежними штатами; що вони звільняються від будь-якого підданства Англійської корони, а будь-який політичний зв'язок між ними та державою Англія зовсім поривається...

Робота в малих групах. Обговоріть і визначте:

1. Як у документі обґрунтовується право колоній на незалежність? 2. Що мали на увазі автори Декларації незалежності США, коли писали, що всіх людей створено рівними? 3. Які ідеали епохи Просвітництва знайшли відображення в документі? 4. У чому полягає загальнолюдське значення Декларації незалежності США?

Конгрес запропонував усім колоніям утворити власні уряди. Першою це зробила Вірджинія. У червні 1776 р. вона прийняла Декларацію незалежності. Слідом за Вірджинією незалежність проголосили й інші колонії.

Ці події відбувалися на тлі розгортання бойових дій. Англійські війська прагнули ізолювати північні колонії від південних, де Англія зберігала сильні позиції. Армія Дж. Вашингтона в 1776—1777 рр. мала значні труднощі з продовольством і зазнавала поразок. За цих умов більшість членів конгресу не наважувалася на остаточний розрив з Англією.

Конгрес звернувся до короля Англії Джорджа III з петицією про примирення і припинення війни. Замість відповіді король надіслав до колоній нові війська.

Це припинило вагання конгресу. Було створено комісію, яка розробила Декларацію незалежності США. Її авторами стали політичні діячі Томас Джефферсон і Джон Адамс.

4 липня 1776 р. Декларацію незалежності з виправленнями, внесеними комісією, було затверджено конгресом. Декларація проголосила створення нової незалежної держави — Сполучені Штати Америки (США).

Тим часом бойові дії розгорталися не на користь американської армії. У серпні 1776 р. англійські війська захопили Нью-Йорк, Філадельфію. За таких умов навіть противники Англії (Іспанія, Франція, Нідерланди) не наважувалися на відкритий союз зі США. Проте до Америки прибували добровольці, надходили гроші, зброя. Особливо значну підтримку надавала Франція, де як представник північноамериканських колоній перебував Б. Франклін. На допомогу американцям прибули, зокрема, польський військовий діяч Тадеуш Костюшко і прусський генерал Вільгельм Штейбен. Саме він зумів із цивільних людей створити справжнє боєздатне військо.

Першу значну перемогу американська армія здобула в битві поблизу Саратоги (штат Нью-Йорк) восени 1777 р. Після цього нову державу визнали Франція, Іспанія, Нідерланди. Росія оголосила збройний нейтралітет.

Отримавши допомогу від союзників, американська армія перейшла в рішучий наступ і під Йорктауном оточила головні сили Англії, які в 1781 р. капітулювали.

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Джордж Вашингтон був багатим плантатором із Вірджинії, який раніше неодноразово брав участь у воєнних діях проти індіанців і французів та зажив слави полководця. В очах американців він був людиною, яка зможе вести боротьбу за незалежність батьківщини. Про це свідчив навіть його зовнішній вигляд: різкі, рішучі риси обличчя, міцна статура, погляд, у якому читалася впевненість у власних силах. Вирішальну роль у призначенні Дж. Вашингтона на посаду головнокомандувача відіграло й те, що він мав значні статки, а більшість американців вважала, що тільки за цієї умови людина може бути справді незалежною у своїх поглядах і діях.

7ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИР. НАСЛІДКИ ВІЙНИ. З вересня

1783 р. між Англією та США було підписано мирний договір у Версалі (Франція). Англія визнала незалежність США з територією від північного кордону Массачусетсу

до південного кордону Джорджії, а на заході — до річки Міссісіпі.

Після війни молода держава опинилася в тяжкому становищі. Економіку було підірвано тривалою війною та втратою зв’язків із колишньою метрополією. Не вистачало цінних ресурсів — золота і срібла. Проте вдосталь було знецінених паперових грошей. Південні штати потерпали від нестачі робочої сили. Зросла вартість життя. Майже не було людей без боргів. За таких умов розгорнулася внутрішня боротьба, загострилися соціальні проблеми.

Радикально налаштована частина населення вимагала подальших змін і прагнула майнової рівності. Люди консервативних поглядів почали шукати порозуміння з колишньою метрополією. Конгрес США, не маючи реальної влади, відчайдушно шукав вихід із ситуації, що склалася. Було конфісковано землі Англійської корони, англійців-землевласників та їхніх прихильників; армію розпущено; солдатам замість платні видавали сертифікати на земельні ділянки.

Такі заходи були тимчасовими й не могли вивести суспільство з кризи. Країна потребувала сильної центральної влади, єдиного захищеного ринку.

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Томас Джефферсон походив із родини багатого плантатора з Вірджи-нії. У молоді роки він захоплювався політикою, філософією, сповідував ідеали Просвітництва.

У 26-річному віці Т. Джефферсона обрали до законодавчих зборів Вір-джинії. Його політичною метою було здобуття незалежності англійськими колоніями в Північній Америці та створення власної держави. Він вважав, що нова держава має формуватися на засадах верховенства влади народу та природної рівності людей. У 1775 р. Т. Джефферсона було обрано депутатом Другого континентального конгресу. До Декларації незалежності, яку за дорученням конгресу розробляв 33-річний Т. Джефферсон (наймолодший із депутатів), він увів пункт про скасування рабства (проте цей пункт під час редагування документа викреслили).

Т. Джефферсон відіграв важливу роль у становленні державності США — обіймав посади губернатора Вірджинії, державного секретаря США в першому уряді Дж Вашингтона, віцепрезидента і президента країни.

8 СТАНОВЛЕННЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ. Одночасно з війною за незалежність відбувалося становлення державних структур. У всіх штатах було сформовано уряди й парламенти, діяв загальносоюзний конгрес. Завершення війни поставило на порядок денний проблему співвідношення повноважень загальносоюзних органів і державних органів штатів.

Так, у 1777 р. було прийнято «Статті Конфедерації» (перша Конституція США). Згідно з ними загальносоюзному конгресу відводилася роль посередника в суперечках між

штатами, передавалося керівництво армією та зовнішньою політикою. За штатами визнавалося право збирати податки, друкувати власні гроші, визначати розмір мита, укладати торговельні угоди. Кожен штат надсилав до конгресу одного депутата. Зміни до політичного устрою штатів вносилися лише за їхнім одностайним рішенням.

ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ США (1775—1783 рр.)

9 КОНСТИТУЦІЯ США. «Статті Конфедерації» мало кого влаштовували. За таких умов у травні 1787 р. у Філадельфії зібралися 55 делегатів від усіх штатів (крім Род-Айленду) із метою виробити Конституцію держави. 17 вересня 1787 р. більшість делегатів прийняла компромісний варіант і підписала текст Конституції США, яка діє й зараз.

За Конституцією з нечіткої конфедерації США перетворювалися на федеративну державу. Її суб’єкти — штати — зберегли за собою значну частину прав, але головні загальнодержавні функції було передано федеральному (центральному) уряду. Так, федеральний уряд вирішував

питання зовнішньої політики, оборони, фінансів, загальнодержавного законодавства.

Конституція передбачала принцип поділу влади на гілки (законодавчу, виконавчу, судову) та систему стримування і противаг.

Виконавча влада в країні передавалася президенту США, якого обирали терміном на чотири роки. Він був главою держави, уряду, а також головнокомандувачем збройних сил. Президент призначав міністрів, яких затверджував конгрес (парламент), але підпорядковувалися вони лише президенту, а також послів, членів Верховного суду. На випадок хвороби, смерті або нездатності президента керувати державою вводилася посада віцепрезидента, який одночасно виконував функцію головуючого в сенаті (верхній палаті конгресу). Конгрес мав право висловити президентові недовіру (імпічмент).

Законодавча влада в США належала конгресу. Він мав право встановлювати та збирати податки, регулювати торгівлю (зовнішню та між штатами), друкувати гроші, вводити мито, набирати армію і флот. Конгрес складався із двох палат.

Право голосу було надано тільки білим чоловікам, які досягли 21-річного віку й мали певне майно. Так у Конституції закріплювалися статеве, расове та майнове обмеження.

Конституція визначала й судову владу. Вищою судовою інстанцією був Верховний суд. Він складався із шести (згодом із дев’яти) юристів, яких призначали на довічний термін.

Для свого часу Конституція США була найбільш передовою та демократичною на противагу абсолютистським порядкам у Європі. У той самий час хоча вона й гарантувала право власності, у ній були відсутні гарантії демократичних свобод. Цей недолік було усунуто в 1789 р.

На вимогу всіх штатів державний секретар Джеймс Меді-сон розробив перші десять поправок до Конституції — Білль про права (затверджено в 1791 р.). У них проголошувалися свобода зборів, слова, друку, релігії, недоторканність особи, суд присяжних, право кожного американського громадянина мати особисту зброю для самозахисту тощо.

Згодом було затверджено й державну символіку. 14 червня 1777 р. конгрес затвердив національний прапор США, у 1782 р. — герб. Гімн з’явився лише в 1931 р.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

Від початку XVII ст. відбувався процес колонізації Англією Північної Америки. На середину XVIII ст. тут виникло 13 англійських колоній, жителі яких вважалися підданими англійського короля.

Напередодні війни за незалежність англійських колоній сформувалася американська нація. Вона мала всі ознаки нації, крім державної незалежності. «Бостонське чаювання» зробило неминучим силовий варіант вирішення конфлікту між колоніями і метрополією.

4 липня 1776 р. було прийнято Декларацію незалежності США. З вересня 1783 р. Англія визнала незалежність США.

Конституція США була прийнята в 1787 р. Для свого часу вона була найбільш передовою та демократичною.

У 1791 р. Конституція США була доповнена гарантіями демократичних свобод — Біллем про права.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1773 р. — «Бостонське чаювання».

1775—1783 рр. — війна за незалежність англійських колоній.

1776 р. — прийняття Декларації незалежності США.

1787 р. — прийняття Конституції США.

1791 р. — доповнення Конституції США десятьма поправками (Білль про права).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Снігова куля».

Правила гри. У грі беруть участь декілька учнів та учениць. Один(-на) із них називає історичну особу, пам'ятку, поняття тощо за змістом параграфа. Це слово повторює інший учень/учениця та називає своє слово. Кожен наступний гравець називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учень/учениця робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень/учениця, що наведе найдовший ланцюжок.

  • 2. Які основні відмінності існували між південними й північними колоніями Америки? Чим

це зумовлювалося? 3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, чим відрізнялися англійські колонії в Північній Америці від колоній Іспанії, Португалії, Нідерландів, Франції. 4. Що й чому не влаштовувало колоністів у відносинах з Англією? 5. Якими були економічні, політичні та соціальні наслідки війни за

незалежність для США? 6. Проаналізуйте Декларацію незалежності США та визначте, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено. 7. Назвіть умови Версальського миру між США та Англією. 8. Робота в парах. Обговоріть та охарактеризуйте основні положення Конституції США.

  • 9. За додатковими джерелами складіть розповідь про життя перших переселенців у США.

  • 10. Як розгорталися бойові дії війни за незалежність США 1775—1783 рр.? Складіть у зошиті хронологічну таблицю цих подій.

  • 11. Поясніть гасло колоністів, із яким вони виступали в середині XVIII ст.: «Жодного податку без представництва». 12. Колективне обговорення. Чи були демократичні права і свободи загальними для всіх у США у XVIII ст.? 13. Напишіть есе за темою «Чи була війна за незалежність США революцією?». Скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (є. 229).

Практичне заняття за розділом V. Епоха Просвітництва

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Якими були хронологічні межі епохи Просвітництва?

  • 2. Із якою державою вели боротьбу за незалежність північноамериканські колонії? 3. У яких державах Європи правили освічені монархи?

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання матеріалу розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою; удосконалювати навички групової роботи та вміння знаходити необхідну інформацію в тексті історичного джерела.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

  • 1. Повторити матеріал розділу.

  • 2. У складі малих груп зібрати інформацію про боротьбу північноамериканських колоній за незалежність.

  • 3. Підготувати презентацію за однією з тем (на вибір):

  • 1) Зміни в повсякденному житті країн Західної Європи у XVIII ст. під впливом промислової революції;

  • 2) Зміни в повсякденному житті країн Західної Європи у XVIII ст. під впливом ідей Просвітництва.

ХІД РОБОТИ

  • I. Робота з контурною картою

  • 1. Позначте найважливіші культурні центри Європи епохи Просвітництва.

  • 2. Зафарбуйте території, що увійшли до складу Росії у XVIII ст.

  • 3. Позначте територію, боротьба за яку стала джерелом конфлікту між Австрією та Пруссією у XVIII ст.

  • 4. Зафарбуйте територію США після здобуття незалежності.

  • 5. Різними кольорами зафарбуйте території, приєднані до Пруссії, Росії та Австрії в результаті трьох поділів Речі Посполитої у XVIII ст.

  • II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»

Додайте до синхронізованої хронологічної таблиці відомості про початок промислової революції, хронологічні межі епохи Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США.

  • III. Робота в малих групах

Малі групи представляють підготовлені до заняття повідомлення з презентаціями. Проводиться обговорення результатів роботи.

  • IV. Робота в парах

За додатковими джерелами доберіть докази, які свідчать, що правління Катерини II в Росії, Марії-Терезії та Йосифа II в Австрії та Фрідріха II в Пруссії відповідає визначенню освіченого абсолютизму.

  • V. Підсумки заняття

Учні та учениці самостійно аналізують результати своєї роботи на практичному занятті.

Узагальнення за розділом V. Епоха Просвітництва

  • 1. Визначте характерні риси епохи Просвітництва. Чим вони були зумовлені?

  • 2. Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять.

Рекомендований перелік термінів і понять: Просвітництво, енциклопедисти, класицизм, індустріальна (промислова) революція, технічний прогрес, освічений абсолютизм, імперія, палацовий переворот, колонія, метрополія, декларація, конституція, республіка, масонство.

  • 3. Об’єднайтеся в команди й проведіть гру «Чотири зупинки».

Правила гри. Кожна команда отримує завдання розповісти, що вона побачила на визначених чотирьох зупинках казкової машини часу, яка перенесла їх у XVIII ст.: 1) перша парова машина; 2) проголошення незалежності США; 3) на прийомі в Марії-Терезії; 4) на полі битви Семилітньої війни.

  • 4. Об’єднайтеся в пари та проведіть гру «Історія з географією».

Правила гри. Учні та учениці по черзі називають істо-рико-географічні назви, які зустрічалися в розділі, а також указують пов’язані з ними події.

  • 5. Проведіть гру «Снігова куля».

Правила гри. У грі беруть участь декілька учнів та учениць. Один(-на) із них називає історичну особу, пам’ятку, поняття тощо за вивченим розділом. Це слово повторює інший(-а) учень/учениця та називає своє слово. Кожен наступний гравець називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учень/учениця робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень/учениця, що наведе найдовший ланцюжок.

  • 6. Охарактеризуйте найважливіші зміни в політичному та соціально-економічному житті Росії, Австрії, Пруссії у XVIII ст. Складіть порівняльну таблицю.

  • 7. Складіть перелік із п’яти досягнень культури епохи Просвітництва. Поясніть свій вибір.

  • 8. Складіть історичний портрет Марії-Терезії, Йосифа II, Фрідріха II, Єлизавети Петрівни, Катерини II (на вибір). Скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (с. 227).

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом V. Епоха Просвітництва

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)

 



Попередня сторінка:  25. Міжнародні відносини XVIII століття
Наступна сторінка:   28—29. Китай та Японія в XVI—XVIII століття



^