Пригадайте основні напрями зовнішньої політики Б. Хмельницького. Як розвивалися відносини з Московським царством після Переяславської ради? Чи всі в Україні підтримали ідею гетьмана про угоду з Московією?

За матеріалом параграфа створіть карту пам’яті «Політика Івана Ви-говського» (накресліть у зошиті самостійно або скористайтеся онлайн-сервісами). Підчас роботи відстежте мету і заходи зовнішньої політики, досягнення і прорахунки гетьмана, труднощі в його діяльності.

1. ІВАН виговеький

27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер. Ще в останні дні життя гетьмана постало питання про його наступника. Вибір пав на генерального писаря Івана Виговського. 26 липня 1657 р. Генеральна Рада обрала його гетьманом на термін до досягнення Ю. Хмельницьким повноліття.

Очоливши уряд, І. Виговеький продовжив політику Б. Хмельницького.

Для цього було розгорнуто потужну дипломатичну активність.

Дізнайтеся з інтернет-додатка більше про постать І. Виговського.

Довідкова інформація про І. Виговського

https://cutt.ly/FnfWLjK

Гетьман Іван Виговеький {портретроботи невідомого художника, XIX ст.)

Українська історикиня Наталя Яковенко про зовнішньополітичну орієнтацію І. Виговського

Антимосковські настрої генеральної старшини з оточення нового гетьмана, незадоволення вищого духівництва, врешті — ближче знайомство з політичними звичаями Московського царства пришвидшили те, що розпочалося в останні місяці життя Богдана Хмельницького, коли козацька дипломатія гарячково шукала альтернативних варіантів союзництва. Іван Виговський, виконавець дипломатичних мережив старого гетьмана, продовжив цей курс, остаточно налагодивши дипломатичні контакти з Польщею, розпочаті Хмельницьким.

1. Визначте, до налагодження відносин з якою державою схилявся гетьман І. Виговський.

2. Які мотиви скеровували гетьмана І. Виговського віддалитися від Московського царства? Хто підтримував політику гетьмана?

Попри прагнення віддалитися, у відносинах з Московією робився акцент на відновлення військово-політичного союзу. Щодо Речі Посполитої, то хоча загроза воєнних дій існувала, проте уряду І. Виговського вдалося домовитися про перемир’я. Складніше відбувалися переговори з Кримським ханством, яке було ворогом Московії.

І. Виговський навіть збирався особисто приїхати до хана. У підсумку на півдні вдалося досягти на певний час перемир’я.

Також І. Виговський відновив відносини з Трансильванією, Вала-хією і Молдовою. Його дипломатичні місії сягали Бранденбургу і Пруссії. Після жвавих переговорів 16 жовтня 1657 р. було укладено українсько-шведську Корсунську угоду. Прикметно, що згідно з угодою українці визнавалися «вільним народом».

УКРАЇНО-ШВЕДСЬКА УГОДА 1657 р.: основні положення

Надання військової допомоги проти сусідніх держав (за винятком Московії, щодо неї Військо Запорозьке зберігало союз).

Король Карл X зобов’язувався домагатися від Польщі визнання незалежності Української козацької держави.

Інформування один одного про небезпеку від третьої сторони. Союзники зобов’язувалися не вступати в сепаратні угоди зі спільним ворогом.

Шведський король мав сприяти розширенню меж козацької держави до володінь Швеції.

1. Поясніть, чому саме зі Швецією І. Виговський уклав цю угоду.

2. Дайте оцінку змісту угоди. Чи вигідною вона була для І. Виговського і як вона вплинула на настрої козацтва? Чи всі погодилися з такою угодою?

Вершиною успіхів І. Виговського мала стати Генеральна рада у Корсуні 21 жовтня. На цій раді І. Виговського було остаточно визнано гетьманом. Однак це рішення порушило політичну рівновагу в суспільстві — активізувалися прибічники союзу з Москвою.

Проти гетьмана виступили запорожці та частина лівобережних полків на чолі з Яковом Барабашем і Мартином Пушкарем. Перші збройні сутички відбулися на початку весни 1658 р. У конфлікт втрутилися московити, які почали підбурювати старшину на виступ проти гетьмана і його затримання. І. Виговський придушив заколот, проте дорогою ціною. Чимало козаків загинуло.

2. ГАДЯ ЦЬКА УГОДА 1658 р.

Внутрішня війна знесилювала державу. Додавалися й зовнішні загрози, особливо від Московії. Московська політика лише посилювала залежність Української козацької держави, проте не вирішувала головної мети — примирення з Річчю Посполитою і Кримським ханством. Тому І. Виговський розпочав переговори з польськими урядовими колами щодо підписання повноцінної мирної угоди на умовах старої ідеї реформування Речі Посполитої в державу трьох народів. Головними переговорниками з українського боку були Юрій Не-мирич і Павло Тетеря. Під час переговорів домовилися про загальні принципи союзу і статусу Війська Запорозького.

За підсумками переговорів 16 вересня 1658 р. було підписано Гадяцьку угоду в м. Гадяч (нині місто в Полтавській області).

ГАДЯЦЬКА УГОДА 1658 р.: основні положення

Військо Запорозьке входило до Речі Посполитої — федерації Королівства Польського, Великого князівства Литовського як третій член федерації — Велике князівство Руське.

Збройні сили Великого князівства Руського становили 60 тис. реєстровців і 20 тис. найманого війська.

Щороку 100 козаків мали отримувати шляхетство. Козацтву гарантувалася амністія і збереження всіх привілеїв.

Православне міщанство урівнювалося в правах з католиками. Києво-Могилянська академія визнавалася вищим навчальним закладом на рівні з іншими польськими університетами.

Митрополит і четверо єпископів отримували місця в сенаті триєдиної держави.

Відкриття ще одного вищого православного навчального закладу, школи і друкарні.

Шляхті надавався дозвіл повернутися до своїх колишніх володінь в Україні.

Дайте оцінку умовам Гадяцької угоди. Чи сприятливими вони були для українців? Доведіть свою думку.

Гадяцька угода могла би стати вирішальною для примирення з Польщею. Однак бажаний для І. Виговського і його прибічників мир не настав. Уже на сеймі в травні 1659 р. польська сторона звузила домовленості. До складу української держави мали ввійти тільки землі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств — кордони повторювали Зборівську угоду. Козацьке військо скорочувалося до ЗО тис. При гетьмані мали перебувати 10 тис. найманців.

З Гадяцької угоди

І

У той спосіб постановили ми вічний, який ніколи не можна розірвати, мир.

...У містах коронних і Великого князівства Литовського, скрізь, куди поширилися церкви грецької віри, мають заживати вольностей, свобод і ніякою перешкодою до магістрату грецька релігія не може бути.

Академію Київську дозволяє його королівська милість і стани коронні установити, вона такими прерогативами та вольностя-ми має задовольнятися, як і академія Краківська...

Гімназії, колегії, школи і друкарні, скільки їх буде потрібно, буде вільно відкривати без утруднень і вільні науки відправляти...

II

Війська Запорозького має бути число шістдесят тисяч, або як вельможний гетьман подасть на реєстрі...

.. .Жодних військ польських і литовських або чужоземних ніхто не буде впроваджувати у воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське...

III

Для ліпшого підтвердження цих пактів і певності, гетьман руських військ до кінця свого життя гетьманом руським і першим сенатором у Воєводствах Київському, Брацлавському і Чернігівському залишатиметься, а після його смерті має відбутися вільне вибрання гетьмана...

Опрацюйте уривок із Гадяцької угоди і знайдіть у тексті документа уривки, у яких ідеться про пункти, наведені в схемі «Гадяцька угода 1658 р.: основні положення» (с. 127).

Гадяцька угода була важливим досягненням І. Виговського. Однак її реалізація була зірвана позицією сейму Речі Посполитої й опозицією частини козацької старшини ідеї замирення з Польщею. Об’єктивно Гадяцька угода так і не набула практичного значення. Польський сейм визнав її лише частково.

3. УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА. КОНОТОПСЬКА БИТВА У кладення Гадяцької угоди загострило протистояння із Московією. 21 вересня 1658 р. цар видав грамоту, якою закликав усунути від влади І. Виговського і розпочати відкриті воєнні дії. Московське військо князя Г. Ромодановського рушило на Лівобережжя. Завдяки рішучим діям українців його наступ було зупинено та укладено перемир’я.

Усю зиму сторони готувалися до нових воєнних дій. І. Вигов-ський зміг повернути контроль над більшістю Лівобережжя. Навесні 1659 р. велике московське військо чисельністю до 100 тис. осіб на чолі з князем Олексієм Трубецьким рушило на Україну. 21 квітня московити оточили Конотоп й розпочали його облогу. Двомісячна героїчна оборона Конотопа дала змогу І. Виговському зібрати сили із числа українських і союзних польських та кримських військ.

8 липня 1659 р. відбулася генеральна Конотопська битва, у якій перемогли козаки на чолі з І. Виговським. Втрати московитів налічували до ЗО тис. осіб.

Російський історик Сергій Соловйов про результати Конотопської битви

Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 рр. загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалобній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву.

Які можливості перед І. Виговським відкривала перемога в Конотопській битві? Висловте припущення, чи будуть вони реалізовані.

Однак подальший перебіг подій звів Конотопську перемогу нанівець. Спочатку запорожці напали на терени Кримського ханства й хан був змушений повернути військо додому. Серед козацтва також зростало невдоволення. У серпні 1659 р. на бік московитів перейшов колишній соратник І. Виговського Тиміш Цецюра. Т. Цецюра отримав з рук московитів посаду наказного гетьмана й об’єднав навколо себе значні сили із числа лівобережного козацтва. Незабаром загинули брат гетьмана Дмитро Виговський і соратник Юрій Немирич.

У цей час старшина, розуміючи, що І. Виговський фактично втратив підтримку суспільства включно з козацтвом, вирішила повернути владу Ю. Хмельницькому.

Тому у вересні 1659 р. на Генеральній раді в Германівці неподалік м. Обухів (нині Київська область) гетьманом було обрано Юрія Хмельницького. Його підтримали не лише городові козаки (проживали в містах і селах), а й запорожці. І. Виговському нічого не лишилося, як рятуватися в польських володіннях.

Отже, невдала внутрішня політика й спроби І. Виговського урегулювати відносини із сусідами і досягнути миру після 10-річної війни не знайшли розуміння серед частини козацтва. Суперечності в українському суспільстві робили козацьку державу беззахисною.

Юрій Немирич — український магнат, державний діяч і дипломат, автор проекту Гадяць-кого договору. Навчався в Раківській социніан-ській (протестанській) академії та у Сорбонні.

З 1641 р. — київський підкоморій. З 1657 р. переїхав до Чигирина і отримав чин полковника.

У 1659 р. був учасником Конотопської битви.

Загинув під час перевороту в Ніжині.

Український історик Ігор Гирич про постать Ю. Немирича

Цікаво, що всю Хмельниччину він був не на стороні Хмельницького. Він воював за шведів, за поляків. І, власне, по Хмельницькому він став на український бік. Це був інтелектуал тогочасний. З його смертю пов’язують взагалі невдачу Виговського. Можна сказати, що з кінцем Немирича почалося закінчення низки тих аристократів, які пішли на бік Хмельницького і підтримали повстання, в надії створити нову ситуацію без орієнтації на Росію. Власне, ця людина орієнтувалася на Європу.

1. Що, на вашу думку, вплинуло на перехід Ю. Немирича на службу до

І. Виговського?

2. За допомогою додаткових джерел інформації доповніть біографічну довідку про постать Ю. Немирича.

1. Чому, на вашу думку, І. Виговський не зміг втримати гетьманську владу?

2. Які політичні табори почали формуватися в середовищі козацької старшини після смерті Б. Хмельницького?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Пригадайте, у яких подіях брали участь персонажі історичної хмаринки. Складіть речення, що розкриватимуть роль цих діячів у подіях 1657-1659 рр.

2. Упорядкуйте події стрічки часу в хронологічній послідовності і виконайте завдання:

а) назвіть дати згаданих історичних подій;

б) визначте, які події відбувалися в Європі у хронологічних межах цієї послідовності;

в) складіть задачу на лічбу часу з датами подій послідовності та вивчених раніше подій історії козацтва.

Обговорюємо в групі

1. Чи можна події гетьманування І. Виговського назвати громадянською війною? Аргументуйте свою думку.

2. Дайте оцінку політиці І. Виговського: якими були досягнення та прорахунки гетьмана. Визначте, які обставини завадили гетьману досягти поставленої мети. На основі отриманих результатів роботи заповніть у зошиті таблицю.

Мислю творчо

1. Виконайте творчий проект «Іван Виговський» (створіть історичний портрет, інфографіку, сторінку діяча в соціальних мережах).

2. Спрогнозуйте, як розвиватимуться події в Україні після усунення з гетьманства І. Виговського.

3. Які положення Гадяцької угоди свідчать про її антимосковську спрямованість? Дайте оцінку діям польського сейму, що у травні 1659 р. обмежив права українців за Гадяцькою угодою.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1658 р. Укладення Гадяцької угоди

1658-1659 рр. Українсько-московська війна 8 липня 1659 р. Перемога Івана Виговського над московським військом у Конотопській битві

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака