Інформація про новину
  • Переглядів: 47
  • Дата: 22-08-2021, 10:46
22-08-2021, 10:46

32. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  31. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Ро...
Наступна сторінка:   33. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання ...

Пригадайте, яку роль у військово-політичних подіях 1657-1662 рр. відіграли персонажі історичної хмаринки. Які події призвели до поділу України на два гетьманати? Які загрози для подальшого розвитку подій становив цей поділ?

Започаткуйте укладення схеми/карти пам’яті «Гетьмани доби Руїни». Додавайте в схему коротку характеристику зовнішньополітичної орієнтації гетьманів. Будьте уважними, можливо комусь із діячів вдасться об’єднати під своєю булавою обидва береги Дніпра — Правобережжя і Лівобережжя. Обов’язково позначте це в схемі.

1. ПАВЛО ТЕТЕРЯ

Павло Тетеря походив із волинської родини шляхтичів Моржковських. Здобув добру освіту в Києво-Могилянській академії. Вправно володів ораторським мистецтвом. Із середини 1650-х років П. Тетеря був активним учасником багатьох дипломатичних місій українського уряду. У 1659-1662 рр. обіймав посаду спеціального секретаря при польському королеві Яні II Казимирі. У 1662 р. став генеральним писарем у Ю. Хмельницького.

Після зречення Ю. Хмельницького на Генеральній раді в Чигирині у січні 1663 р. Павла Тетерю було обрано гетьманом Правобережжя. Він звернувся до польської сторони з низкою вимог: звільнити ув’язнену старшину, підтвердити привілеї козацтва, дати дозвіл на самостійну зовнішню політику, надати воєнну допомогу та повернути православним церкви, що були захоплені уніатами.

Польська сторона погодилася лише на частину вимог. П. Тетеря відмовився від власної незалежної політики та цілком віддався під владу Речі Посполитої.

Через пропольську політику П. Тетері посилився спротив старшини й населення. У лютому 1664 р. спалахнуло велике козацько-селянське повстання. Лише прихід численного польського війська змусив повстанців відступити на південь. Проте для П. Тетері цей успіх виявився недовгим. У червні 1665 р. він був розбитий повстанцями під Брацлавом (нині місто у Вінницькій області) і змушений повернутися до Польщі.

2. «ЧОРНА РАДА»

Претендентами на лівобережний гетьманат були Яким Сомко, Василь Золотаренко й Іван Брюховецький. У1662 р. Яким Сомко на старшинській раді спробував здобути статус гетьмана. Проте позиція Мос-ковії, яка не підтримувала таких дій, анулювала цю спробу. Я. Сомка не підтримувало й козацтво, зокрема й через його нешляхетське походження. Адже у Війську Запорозькому було прийнято, аби гетьманом був представник старої, суто козацької чи шляхетської родини.

Тоді Я. Сомко вирішив заручитися підтримкою широких верств населення і в червні 1663 р. у Ніжині скликав Генеральну раду. Вона унікальна не лише своєю назвою — «чорна», а й через розгортання запеклої боротьби навколо реального вибору гетьмана.

«Чорна рада» — рада, у якій, крім старшини, брали участь представники всіх прошарків українського козацтва, а також селяни і жителі міст.

Під час «чорної» ради І. Брюховецький висловив найвигідніші для Московії умови присутності її гарнізонів на землях Війська Запорозького. Крім того, його підтримали православне духовенство й січовики. Тож І. Брюхо-вецького було обрано гетьманом Лівобережжя.

Гетьман Іван Брюховецький (портрет роботи художника Віктора Штеця, 2008 р.)

Наталя Яковєнко, українська історикиня

Як вправний демагог і майстер впливати на юрбу, Брюховецький за три роки свого перебування на Січі завоював авторитет серед простодушної голоти... Разом із загоном січовиків у вересні 1662 р. він приїздить до князя Григорія Ромодановського... демонструючи підкреслену лояльність, Брюховецький настільки увійшов у довіру до князя, що той рекомендував його цареві як найбільш відданого претендента на гетьманство. Запорозька ж агітація проти старшини, поширюючи думку, ніби Брюховецький як людина з Січі є захисником інтересів черні, привернула на його бік рядову козацьку масу.

Які причини успіху І. Брюховецького називає історикиня?

Я. Сомка та В. Золотаренка новообраний гетьман наказав заарештувати. Вони були страчені, а окремих представників старшини вивезли до Сибіру. Так Московія вперше вдалася до прямого покарання непокірних українців засланням.

У 1857 р. світ побачив перший історичний роман українською мовою Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (повна назва «Чорна рада. Хроніка 1663 року»), У романі детально описано обставини скликання «чорної ради», настрої тогочасного суспільства та вплив зовнішніх сил на перебіг подій в Україні.

На уроці української літератури поцікавтеся, які особливості має жанр історичного роману. Поміркуйте, чому письменник звернувся до такої непростої сторінки української історії.

3. ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ І МОСКОВСЬКІ СТАТТІ

Ставши гетьманом, І. Брюховецький підтвердив невигідні для козацької держави умови Переяславської угоди 1659 р. Зміцнивши свою владу, І. Брюховецький швидко забув свої обіцянки, дані на «чорній раді». Він удався до жорсткого зміцнення влади гетьмана, посилення впливу козацької адміністрації через підкорення їй населення міст. Невдоволення серед населення наростало. Проте підтримка Московії позбавляла противників І. Брюховецькогореальної сили.

Неодноразові спроби І. Брюховецького приєднати Правобережжя закінчилися невдачею. Воєнні дії, посилення експлуатації і податків провокували зростання невдоволення гетьманом. А загроза нового вторгнення Речі Посполитої і Кримського ханства ще більше змушувала його шукати допомоги в Московії. У1665 р. І. Брюховецький першим із гетьманів прибув з офіційним візитом до Москви. Він сподівався отримати від царя додаткові гарантії і допомогу щодо посилення своєї влади. У Москві гетьман підписав новий договір — Московські статті.

МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665 р.: основні положення

Воєводи контролювали управління фінансовим, господарським і військово-адміністративним життям Української козацької держави. Збір податків передавався московським чиновникам.

Розширювався перелік міст, куди були введені московські залоги. Утримання всіх московських військ повністю покладалося на українське населення.

Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові.

Підписання Московських статей і дії І. Брюховецького щодо їхнього впровадження в Україні остаточно підірвали авторитет гетьмана серед населення. Проте і гетьман розчарувався в московській владі. Тому І. Брюховецький поступово перейшов до самостійніших дій. У січні 1668 р. він відкрито виступив проти Московської держави і об’єднався з правобережним гетьманом Петром Дорошенком. Проте під час спільної ради проти І. Брюховецького його колишні прибічники влаштували заколот, під час якого він загинув від рук лівобережних козаків.

4. АНДРУСІВСЬКЕ ПЕРЕМИР’Я

ЗО січня 1667 р. Річ Посполита і Московське царство в с. Андру-сів, неподалік Смоленська (нині російське місто), підписали угоду про перемир’я. Вона відрізнялася від всіх попередніх домовленостей, адже сторони фактично вдалися до розподілу іншої держави без Ті згоди.

АНДРУСІВСЬКЕ ПЕРЕМИР’Я 1667 р.: основні положення

Лівобережна Україна відходила Московії, Правобережна — Речі Посполитій.

Запорозька Січ була спільним володінням обох країн.

Московія сплачувала Польщі компенсацію за Лівобрежжя.

Київ до 1669 р. залишався під владою Московії.

Спільні дії Московії та Польщі у разі нападу кримців і османів.

Наталя Яковенко, українська історикиня

Таким чином, прецедент фактичного існування двох Україн — Ліво-і Правобережної — закріплювався юридично, перекреслюючи криваві змагання за Козацьку державу, що тривали вже майже двадцять літ.

Про які наслідки Андрусівського перемир’я говорить історикиня?

Андрусівська угода повністю порушила і перекреслила всі українсько-московські домовленості, починаючи з 1654 р.

Договір викликав гостру реакцію Османської імперії і Кримського ханства. Саме відтоді розпочалося зростання османського впливу на українські події.

У цілому Андрусівський договір означав значне послаблення позицій і стану Української козацької держави. Проте провідні верстви населення виступили за відновлення її єдності і впливу. Людиною, яка очолила цю боротьбу, став новий гетьман Петро Дорошенко.

З відозви І. Брюховецького

«Москва, побратавшись з ляхами, вирішила всіх православних християн в Україні, від старшин до немовлят, винищити мечем або загнати в Сибір, славне Запорожжя і Дон зруйнувати й до решти винищити, аби ті місця, де живуть славні війська Запоріжжя і Дону, на дикі поля для звіриного життя обернути, або ж іноземцями заселити».

Бюст Івана Брюховецького на подвір’ї Успенської церкви в с. Лютенька на Полтавщині

Яке ставлення до Москви висловлює І. Брюхо-вецький? Поміркуйте, до кого міг звертатися гетьман із такою відозвою.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте події в хронологічній послідовності.

2. Які договори і з якими державами були підписані за гетьманства І. Брюхо-вецького?

3. Які вимоги висунув гетьман П. Тетеря до польської сторони?

4. Яким, за Андрусівським перемир’ям, був статус Запорозької Січі та міста Києва?

Обговорюємо в групі

1. На думку історикині Наталі Яковенко, «Брюховецький здійснив своєрідний переворот, ще дужче зміцнивши промосковську орієнтацію Лівобережжя». Підтвердьте цю думку історичними фактами.

2. Чим відрізнялася політика І. Брюховецького від його передвиборних обіцянок? Дайте оцінку політиці І. Брюховецького.

3. З якою метою Московська держава з кожним новим гетьманом укладала новий договір?

Мислю творчо

1. Уявіть себе гетьманом, який прагне об’єднати Україну. Підготуйте промову, з якою ви виступили б на козацькій раді з обґрунтуванням об’єднання країни.

2. Виконайте онлайн-вправу «Андрусівське перемир’я. Іван Брюховецький».

3. Розгадайте ребус і складіть коротку біографічну довідку про його героя.

https://cutt

. ly/6b8Wqtu

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

Червень 1663 р. «Чорна рада» у Ніжині

Лютий 1664 р. Антипольське повстання

1663-1665 рр. Гетьманування Павла Тетері

21 (11) жовтня 1665 р. Підписання Московських статей 1663-1668 рр. Гетьманування Івана Брюховецького

ЗО (20) січня 1667 р. Андрусівське перемир’я

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  31. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Ро...
Наступна сторінка:   33. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання ...



^