Пригадайте, з курсу всесвітньої історії, якими були причини загострення кризових явищ в Речі Посполитій у XVIII ст.

1. ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

1.1. ПЕРШИЙ ПОДІЛ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

В останній третині XVIII ст. внаслідок втручання більш сильних сусідів Річ Посполита зазнала поділів і припинила своє існування. Російська влада довгий час виступала проти поділу та ліквідації Речі Посполитої, яка перебувала під її впливом. Однак імператриця Російської імперії Катерина II вбачала небезпеку в посиленні влади шляхти всередині Польщі. Скориставшись напруженим становищем у Речі Посполитій, Австрія і Пруссія почали захоплювати прикордонні польські території. 25 липня 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили Перший поділ Речі Посполитої.

У 1773 р. на польському «Розділовому сеймі» польський шляхтич Тадеуш Рейтан намагався зірвати засідання сейму і не випускав депутатів із зали засідань. Він ліг перед виходом зі словами: «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!».

Чим можна пояснити поведінку і слова Т. Рейтана?

1.2. ДРУГИЙ ПОДІЛ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

З травня 1791 р. так званий Чотирирічний сейм затвердив нову Конституцію Польщі. Конституція скасувала право «вето», яким володіли депутати сейму, а також зрівняла у правах шляхту й міщан. Невдоволені Конституцією польські магнати створили конфедерацію у с. Торговиця (біля м. Умань). Торговицька конфедерація оголосила рішення сейму незаконними та протиправними і звернулася до імператриці Катерини II з проханням «повернути Речі Посполитій свободу і законність». У відповідь у травні 1792 р. армія Російської імперії увійшла на територію Правобережжя та рушила до Волині.

Зі звернення представників Торговицької конфедерації до імператриці Катерини II

Польська нація, об’єднана в одну загальну конфедерацію, звертається до тебе як до божества, прихильного до її свободи, і закликає тебе до себе на допомогу.

5 січня 1793 р. Пруссія і Росія уклали угоду про другий поділ Речі Посполитої. Другий поділ остаточно затвердив Гродненський сейм 1793 р. Він став останнім сеймом Речі Посполитої.

Єжи Сковронек, польський історик

Перший поділ на багато років примирив опозиційні настрої в обкраяній Польщі. Практично без опору сприйняв акт поділу найвищий орган суверенної влади — сейм, скорумпований і заляканий.

...Залишена після другого поділу обідрана польська державка, із зліквідованими функціями могла б стати територією, підвладною виключно Росії, а отже, й джерелом конфліктів із двома іншими учасниками поділів, не кажучи вже про постійне намагання такої державки вибавитися з-під ненависного панування і повернути собі втрачені провінції.

1. Про які наслідки першого поділу Речі Посполитої пише автор?

2. Як історик пояснює причини відсутності опору поділам Речі Посполитої з боку вищого органу влади — сейму?

1.3. ТРЕТІЙ ПОДІЛ. ЛІКВІДАЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ Після другого поділу Речі Посполитої багато представників шляхти і магнатів планували повстання для відновлення Конституції. Головою патріотичного руху був генерал Тадеуш Костюшко.

У березні 1794 р. в Польщі розпочалося національне повстання. Пруссія, Росія і Австрія силою вирішили змусити поляків визнати поділи Речі Посполитої. Бойові дії завершилися тим, що російські війська придушили виступи й увійшли до Варшави.

Уже у грудні 1794 р. в документах Росії й Австрії було зазначено причину третього поділу Речі Посполитої. Вказувалося на необхідність «до приборкання і припинення заколоту та повстання». Конвенцію про третій, остаточний поділ Речі Посполитої Австрія, Росія і Пруссія підписали 24 жовтня 1795 р.

Єжи Сковронек, польський історик

Останньою крапкою в ліквідації польської держави було зречення від престолу останнього короля — Станіслава Августа Понятовського (25 листопада 1795 р), а також угода трьох поділювачів (26 січня 1796 р.), у якій вони зобов’язувалися ніколи не вживати назви «Королівство Польське» або «Польща» і надалі спільно виступати проти будь-яких намагань відновити цю державу в будь-якій формі... Внаслідок поділів Польщі витворився найтриваліший в історії Європи союз трьох імперій...

1. Які наслідки поділів Речі Посполитої наводить історик?

2. Поміркуйте, як змінилося становище Росії, Австрії і Пруссії внаслідок знищення Речі Посполитої.

2. НАСЛІДКИ ПОДІЛІВ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Для учасників подій поділи Речі Посполитої мали різне історичне значення. Держава Річ Посполита перестала існувати.

Російська імперія заволоділа більшою частиною територій Речі Посполитої. Вона отримала землі, здебільшого населені українцями, литовцями й білорусами. До її складу потрапила більша частина етнічних українських земель — Волинь, Поділля і Наддніпрянщина. На цих територіях згодом було створено Київську, Подільську й Волинську губернії.

Андреас Каппелер, швейцарський історик

У трьох поділах Польщі Російській імперії дісталася велика, площею понад 450 тис. кв. км, територія із значними людськими та господарськими ресурсами; тим самим зросло її панівне становище у Східній Європі. Але Польщу, як це передбачив ще Жан-Жак Руссо «легше було проковтнути, ніж перетравити»: значні території Речі Посполитої були зі своїми традиціями, суспільно-політичним устроєм, релігією та культурою чужорідним тілом у Росії...

1. Чи погоджуєтеся ви з висловом Жана-Жака Руссо щодо долі польських земель у складі іноземних держав?

2. Що мав на увазі історик, говорячи, що Польща була «чужорідним тілом у Росії»?

Австрія і Пруссія отримали менші території, проте і до складу Австрії потрапили українські землі. У 1772 р. на західноукраїнських землях була створена окрема адміністративна одиниця Габсбурзької імперії — Королівство Галичини і Лодомерїї.

Отже, внаслідок трьох поділів території Речі Посполитої більшість українських етнічних земель опинилася під владою Російської й Австрійської імперій.

3. СТАНОВИЩЕ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПОДІЛІВ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Протягом майже 150 років українці перебували під владою двох імперій: Російської і Австрійської.

На землях, які опинилися у складі Російської імперії, більшість населення становили українці, майже 90 % з них були селянами. При цьому найвищий відсоток селян-кріпаків спостерігався саме на Правобережній Україні. Також 7,8 % населення Правобережжя становила спольщена шляхта, 3,5 % населення — євреї. Катерина II розуміла, що реальними володарями краю є місцеві шляхтичі, тому вважала за необхідне «грішми, обіцянками чинів і маєтків переконати польську шляхту присягнути Російській імперії».

1. Чому, на вашу думку, для Катерини II була важливою підтримка з боку польської шляхти?

2. Які суспільні верстви могли бути загрозою для влади Російської імперії на українських землях?

Андреас Каппелер, швейцарський історик

Інтегруючи землі Речі Посполитої, російська політика стояла в основному перед тією самою проблемою, яку мала щодо Східної України, ... — як приєднати до Російської імперії регіони із самостійною станово-корпоративною організацією, своїм правовим укладом і політичною традицією?... Щодо польської шляхти зробити це було особливо складно, оскільки вона була не лише соціальною, економічною і культурною верствою, а й політичною нацією, яка не хотіла миритися з утратою незалежності й участі у політичному житті...

1. Подумайте, що означає бути «політичною нацією».

2. Чому, на вашу думку, російська влада була зацікавлена в підтримці шляхти на Правобережжі?

Царська влада обґрунтовувала приєднання Правобережжя тим, що нібито повертає собі «істинно руські землі», тобто землі, які колись були частиною Русі-України. Здійснюючи політику уніфікації — зведення управління до єдиного загальноімперського зразка, на землях Правобережжя царська влада провела низку реформ.

Наталя Яковенко, українська історикиня

У нове — XIX століття — 80 % мешканців України увійшли як піддані Російської імперії. Царський маніфест назвав це актом звільнення і возз'єднання. Демагогічне лицемірство щодо звільнення не потребує коментаря, бо цілком очевидно, що за російським «звільненням» стояв набагато жорсткіший примус людини, ніжу конституційній (нехай і розладнаній) Речі Посполитій.

1. Яке ставлення до маніфесту Катерини II висловлює історикиня?

2. Поміркуйте, чому не можна вважати приєднання Правобережжя до Російської імперії«звільненням і возз ’єднанням».

3.1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА РЕФОРМА Території Правобережної України були розділені на намісництва: Брацлавське, Подільське й Волинське. На чолі кожного намісництва стояв намісник, який був наділений надзвичайними повноваженнями. Але наступник Катерини II, її син Павло І, у 1796 р. поділив ці землі на губернії. Губерніями управляли губернатори. Кожна губернія поділялася на повіти. Російський уряд упровадив на територіях Правобережної України власні органи управління: прикази (адміністративно-судові місцеві російські органи управління), земські суди тощо. Мовою діловодства залишалася польська мова.

Ярослав Грицак, український історик

...у цей період Правобережжя... було тереном взаємного поборювання польських і російських впливів.

.. .ступінь інтеграції Правобережної України у склад Російської імперії тривалий час був дуже низьким, а сама її територія залишалася тереном польських політичних і культурних впливів.

1. Які впливи, на думку історика, переважали на землях Правобережжя?

2. Поміркуйте, чим можна пояснити таке становище.

3.2. РЕФОРМА УПРАВЛІННЯ

Більшість чиновників на українських землях у складі Російської імперії були росіянами. У судах переважали поляки.

Українці отримати управлінські посади майже не могли, адже міських чиновників обирали місцеві шляхтичі. Таким чином, на українських землях продовжувала панувати шляхетсько-магнатська польська верхівка, привілеї якої були збережені царським урядом.

3.3. СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ НАСЕЛЕННЯ

Становище українського населення після приєднання до Російської імперії не поліпшилося. Права польської шляхти і магнатів російський уряд не обмежував, а навіть збільшував. Адже на українські землі поширилася «Жалувана грамота російському дворянству» 1 785р. Крім цього, царський уряд надавав пільги російським купцям, звільняючи їх від мит і податків.

Текст «Жалуваної грамоти російському дворянству» (1785 р.) https ://cutt. Iy/nv3 KKOW

Ознайомтеся з документом. Поміркуйте, як вплинула його поява на становище польської шляхти та її ставлення до Російської імперії.

3.4. СТАНОВИЩЕ ЦЕРКВИ

З 1791 р. за сприяння російської влади було впроваджено новий устрій православної церкви. Після другого поділу Речі Посполитої православна церква стала залежати від російського Синоду. Катерина II вимагала від католиків та уніатів повернути православним землі, які вони втратили. Розпочалися відкриті репресії проти греко-католиць-кої церкви. Внаслідок такої політики кількість уніатських церков на Правобережжі істотно зменшилася. Ситуація трохи пом’якшилася після приходу до влади в Російській імперії Павла І, який ставився до уніатів і католиків лояльніше, ніж його попередниця.

4. ЗМІНИ У СТАНОВИЩІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Наприкінці XVIII ст. західноукраїнські землі перебували під владою Австрійської імперії. Закарпаття разом зі Східною Угорщиною було приєднане до Австрійської імперії внаслідок війн з Османською імперією в 1699 р. Територія Закарпаття залишалася у складі Угорщини. Внаслідок першого поділу Речі Посполитої до імперії також приєднали Східну Галичину, а в 1774 р. австрійці відібрали в Османської імперії і Буковину (без Хотинської землі). Східна Галичина та Північна Буковина входили до складу утвореного австрійською владою «Королівства Галичини і Лодомерії». Економічному і промисловому розвитку регіону заважала особиста залежність селян, а велике поміщицьке землеволодіння було панівним.

Приєднання західноукраїнських земель до Австрійської імперії збіглося в часі з першою хвилею модернізаційних реформ у цій державі, які в 70-80 роках XVIII ст. почала здійснювати австрійська правителька Марія Терезія (1740-1780 рр.), а після її смерті продовжив її син — Йосип II (1780-1790 рр.). Монархи були прибічниками політики «освіченого абсолютизму».

У період з 1771 до 1778 р. були видані укази, які дещо пом’якшували становище селян. Поміщики втрачали право судити своїх селян, панщина була обмежена трьома робочими днями. Попри це селянин залишався не володарем землі, а її «державцем» — мав право жити та працювати на ній, але не міг її продати чи передавати у спадок.

Імператорський указ 1775 р. обмежив панщину в неділю і свята, та й загалом понаднормові роботи були заборонені. Ухвалами 1781-1782 рр. Йосип II проголосив звільнення селян від особистої залежності від поміщиків.

5 квітня 1782 р. імператор Йосип II видав указ, яким селянам надавалися елементарні громадянські права.

Відбулася реорганізація армії. Рекрутська служба стала пожиттєвою.

За наказом Марії Терезії було створено Військову академію, навчалися в ній переважно вихідці з вищих прошарків суспільства.

Завдяки реформам населення українських земель в Австрійській імперії почало відчувати позитивні зміни в суспільному житті.

Пам’ятник МаріїТерезії в м. Ужгород [робота скульптора Богдана Томашевського,

2015р.)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

За допомогою матеріалів параграфа продовжте схему «Становище Правобережної України після поділів Речі Посполитої».

Обговорюємо в групі

Обговоріть у групах такі питання:

а) Чи могла Річ Посполита уникнути поділів? Яким чином?

б) Які наслідки мало входження Правобережжя/Західної України до складу Російської/Австрійської імперій?

в) Що було спільним і відмінним у політиці Російської й Австрійської імперій на новоприєднаних українських землях?

Мислю творчо

1. Уявіть себе придворним писарем/придворною писаркою Марії Терезії і Йосипа II. Напишіть короткого листа про реформи імператорів, висловте особисте ставлення до них.

2. Розгадайте ребуси й поясніть значення слів-відповідей. З якими подіями в житті українських земель пов’язані ці поняття?

3. Уявіть себе художником/художницею. Запропонуйте своє бачення карикатури про поділи Речі Посполитої.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1699 р. Входження Закарпаття до складу Австрійської імперії

1774 р. Входження Буковини до складу Австрійської імперії

1772, 1793, Поділи Речі Посполитої 1795 рр.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака