Інформація про новину
  • Переглядів: 28
  • Дата: 22-08-2021, 10:53
22-08-2021, 10:53

48. Розвиток культури у 20-90-х роках XVIII століття

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  46-47. Поділи Речі Посполитої. Зміни у ст...
Наступна сторінка:   49-50. Практична робота «Суспільно-політ...

Поміркуйте, як суспільно-політичні події XVIII ст. впливали на розвиток української культури.

Орест Субтельний, канадський історик українського походження

XVIII ст. було парадоксальною добою в історії української культури. Воно стало свідком дивовижного розквіту українського мистецтва й літератури, що відобразився у химерному стилі бароко. Проте майже одночасно з цим створювалися умови, за яких українська культура позбавлялася своїх самобутніх рис і змушена була адаптуватися до російських імперських взірців.

У чому, на думку історика, полягала суперечність розвитку української культури у XVI11 ст.?

1. РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ І СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У XVIII ст. в Гетьманщині зберігався високий рівень шкільної освіти. Початкову освіту здобували в школах, де навчання тривало три роки й викладали основи читання і письма. На західноукраїнських землях набули поширення уніатські школи при монастирях. Основна їхня частина перебувала в підпорядкуванні Василіанського ордену греко-католицької церкви.

Про діяльність церковно-парафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.)

...Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати: в одній жив дяк із сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за якими сиділи три класи школярів: у першому — ті, що вчили буквар, у другому — де учили Часослов і у третьому — де вивчали Псалтирі; у другому і третьому учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері...

Які особливості мало навчання в церковній школі?

Із другої половини XVIII ст. кількість церковно-парафіяльних шкіл поступово зменшилася. Визначте причини цього явища.

Середня освіта була представлена православними колегіумами, які діяли в Чернігові (1700 р.), Харкові (1727 р.), Переяславі (1738 р.). Ці заклади готували священнослужителів, учителів або державних службовців. Колегіуми давали добру освіту.

Єзуїтські колегіуми діяли у Львові, Вінниці, Луцьку, Острозі.

2. ВИЩА ОСВІТА. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ

Вищу освіту можна було здобути у Львівському університеті та Києво-Могилянській академії. Львівський університет (1784 р.) — центр науки і культури на західноукраїнських землях. Він мав богословський і філософський факультети, свою бібліотеку, друкарню.

Єдиним осередком вищої освіти на українських землях у складі Російської імперії була Києво-Могилянська академія. Тут сформувався один із центрів філософської думки, українського поетичного мистецтва.

У XVIII cm. Києво-Могилянська академія мала 12-річну програму з філософії та теології. Основною мовою навчання була латинська. Вивчали також церковнослов’янську та грецьку, німецьку та французьку. З 1765 р. всі предмети викладали російською.

Поміркуйте, з якою метою навчання в академії було переведене на російську мову.

Випускники академії отримували атестат, у якому було записано, що такий-то навчався «старанно» чи «нестаранно» і «у поведінці був добрий». Підписував документ префект (керівник) академії. Щоб отримати атестат, необхідно було завершити навчання. У відомостях академії зустрічаються такі записи: «не повернувся до навчання». У такому разі атестат не видавали. Але цікаво, що в той час не конче потрібно було мати письмовий документ. Достатньо, аби хтось міг підтвердити: «Я в Києві був, цього чоловіка бачив, професор його хвалив».

1. Пригадайте з попереднього матеріалу, яку роль відігравала Києво-Могилянська академія у розвитку освіти. Які слова в тексті рубрики свідчать про високий авторитет закладу?

2. Поміркуйте, чому іноді студенти не поверталися до навчання?

Уявіть себе науковим співробітником/співробітницею музею. Підготуйте та проведіть віртуальну екскурсію «Видатні випускники Києво-Могилянськоїакадемії XVIIІ ст.».

Пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі в м. Київ навпроти Києво-Могилянської академії — символ і покровитель навчального закладу (автор проекту — Іван Кавалерідзе, архітектор — Василь Гнєздилов, 1976 р.).

У сучасних студентів цього закладу є традиція щороку мити пам’ятник на день академії — 14 жовтня. Акція називається «Чистий Сковорода». Студенти вважають, що, коли добре помити пам’ятник саме цього дня, успішна сесія гарантована. Доручають цю справу найуспішнішому студенту.

А які у вас є прикмети на успішне навчання? Що, на вашу думку, необхідно робити, аби вчитись із задоволенням і добре?

3. РОЗВИТОК НАУКИ. ДРУКАРСТВО

Осередком науки у XVIII ст. був Львівський університет. Тут було засновано кафедру математики, яку очолив Фаустин Гродзіцький — автор підручника з математики й архітектури. Відкрито астрономічну обсерваторію.

З діяльністю викладачів Києво-Могилянської академії пов’язаний розвиток різних галузей наук. Так, Нестор Амбодик першим з українців був удостоєний звання доктора медицини у Страсбурзькому університеті. У галузі географії здійснювалися перші спроби дослідження українських земель задля їхнього господарського використання. Іван Фальковський викладав математику в Києво-Могилянській академії. Він є автором праць з математики, географії, астрономії та історії.

У цей час розвивалася філософська наука. Найвидатнішим філософом і поетом другої половини XVIII ст. був Григорій Сковорода. Він вважав головним сенсом людського існування самопізнання. Виступав проти поділу людей на стани, проголошував основним критерієм цінності людини її діяльність, працю і трудовий внесок у розвиток суспільства. Власні філософські думки Г. Сковорода висловлював у мистецькій формі — віршах, байках. Його збірки поезій «Сад божественних пісень» та «Байки харківські» не були надруковані за його життя, проте їх знали і переказували, співали пісні.

У XVIII ст. продовжила розвиватися друкарська справа. Найбільшим видавничим центром залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. Усього в українських землях існувало 13 друкарень: у Києві, Луцьку, Умані, Кременці, Чернігові й інших містах.

4. АРХІТЕКТУРА. УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО

Протягом XVIII ст. в українських землях продовжували розвиватися традиції архітектурного стилю українського бароко. У бароковому стилі побудовані Успенський собор Почаївської лаври на Тернопільщині, собор Святого Юра у Львові, Андріївська церква в Києві та ін.

Уважно розгляньте ілюстрації храмів. Використовуючи знання/до-даткову інформацію з історії розвитку архітектури в світі, визначте спільне й відмінне в європейській і українській традиціях барокового архітектурного стилю.

Майстром цього архітектурного стилю був Іван Григорович-Бар-ський. У другій половині XVIII ст. він був головним архітектором київського магістрату. Його будівлі визначали обличчя тогочасного Подолу — економічно-торговельного центру Києва. Серед його творінь — Покровська церква. Вона вважається одним із кращих зразків українського бароко.

Олександр Бойко, український історик

Які причини поширення цього стилю [бароко] в українських землях? Він значною мірою відповідав ментальності українців, оскільки органічно поєднував відчуття святковості, динамічності, яскравої багатобарвності світу з ліричною, поетичною, філософською сентиментальністю. До того ж українці, як і всі народи, що мали контакти зі Сходом, у сфері мистецтва тяжіли до пишності, емоційності, декоративності, саме ці елементи становили основу барокового стилю.

Які причини популярності стилю бароко в українському мистецтві наводить історик?

Троїцька соборна церква в м. Самарчик (сучасний Новомосковськ Дніпропетровської області)

Церква є незрівнянною пам’яткою дерев’яного будівництва.

Вона найбільша й найвища споруда XVIII ст. (заввишки близько 65 м), побудована без єдиного металевого цвяха за проектом народного майстра Якова Погребнякау 1773-1778 рр.

5. МУЗИКА. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Провідним осередком музичної культури цього часу була Києво-Могилянська академія. Музика, співи були обов’язковими предметами в академії. У 1729 р. вийшов указ про створення співочої школи у Глухові (нині місто в Сумській області). За 50 років її діяльності тут навчалося понад 300 хористів. Відомими випускниками цієї школи були Максим Березовський і Дмитро Бортнянський. Місто Глухів стало центром музичного життя в Україні. При дворі гетьмана К. Ро-зумовського навіть існував професійний оркестр та оперний театр.

На жаль, більшість здобутків образотворчого мистецтва XVIII ст. втрачена. Серед тих, що збереглися — ікони Вознесенської церкви в селищі Березна на Чернігівщині, портретний живопис Володимира Боровиковського.

Йоган Георг Пінзель був одним з найяскравіших діячів культури на західноукраїнських землях. Його порівнюють із найкращими європейськими скульпторами, називають «галицьким Мікеланджело». Його мистецька спадщина неперевершена. Барокові скульптури Пінзеля розміщені на фасаді собору Святого Юра, у містах Бучач і Монасти-риська Тернопільської області, містечку Городенки Івано-Франківської області. У 2012 р. в Луврі (одному з найбільших і найвідоміших музеїв у світі) відбулася виставка робіт Пінзеля.

Скульптура Юрія Змієборця на фасаді собору Святого Юра (1761 р.)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. У чому полягала суперечливість розвитку освіти у 20-90-х роках XVIII ст.?

2. Де можна було здобути початкову та середню освіту в цей період?

3. Які вищі навчальні заклади діяли на українських землях?

4. Який архітектурний стиль був поширений у цей час? Які ознаки йому притаманні?

5. Назвіть архітектурні споруди, збудовані у стилі європейського бароко. Наведіть приклади споруд українського бароко.

6. Чим можна пояснити високий рівень розвитку музичного мистецтва?

7. Виконайте онлайн-вправу «Культура 20-90-х років XVIII ст.».

https://cutt.ly/gmu83Zv

Обговорюємо в групі

1. Чому Г. Сковороду називають «українським Секретом»?

2. Об’єднайтеся в групи й розшифруйте словесні хмаринки: утворіть афоризми Г. Сковороди й розкрийте значення їхнього змісту.

Мислю творчо

1. Пригадайте, кого традиційно називають меценатами . За допомогою додаткових джерел дізнайтеся більше про історію будівництва пам’яток архітектури українського бароко. Хто були меценатами будівництва. Підготуйте творчий проект [презентація, лепбук та ін.) «Меценати української культури козацької доби».

Спасо-Преображенська церква ус. Великі Сорочинці на Полтавщині (побудована в 1732 р.)

2. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких регіонах України збереглися пам’ятки архітектури бароко.

3. Виконайте творчий проект «Зразки барокової архітектури на мапі України».

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Щупак, Бурлака

 



Попередня сторінка:  46-47. Поділи Речі Посполитої. Зміни у ст...
Наступна сторінка:   49-50. Практична робота «Суспільно-політ...



^