Інформація про новину
  • Переглядів: 32
  • Дата: 28-08-2021, 19:54
28-08-2021, 19:54

26. Архітектура та образотворче мистецтво

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  25. Церковне життя. Освіта
Наступна сторінка:   27. Імперський наступ на автономію Геть...

Поміркуйте, як вплинули на розвиток культури події Національно-визвольної війни та Руїни.

Архітектура

Розгляньте зображення. Які спільні риси мають обидва ранньо-барокові храми?

Загалом Хмельниччина та формування козацької держави сприяли розвиткові української культури. Але постійні війни, які тривали на українських теренах майже шістдесят років, призводили до масового знищення культурних цінностей, стримували важливі культурні процеси.

Художня культура цієї доби увійшла до історії під назвою бароко.

Бароко (від італ. — химерний) — художній стиль у європейському мистецтві, що характеризується декоративною пишністю, динамічними складними формами, живописністю, контрастами світла й тіні. Він прийшов на зміну стилю Відродження (Ренесанс) наприкінці XVI ст. і розвивався до середини XVIII ст.

Якщо на західноукраїнські землі більше впливали європейські тенденції, то в Гетьманщині та на Слобожанщині сформувався своєрідний стиль, який називають українським або козацьким бароко.

В архітектурі козацького бароко поєдналися примхливий вигляд ордерів, рясні ліплені прикраси і традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень.

Бароко на українських землях пройшло три етапи розвитку. Перший етап (1650-1680-ті) — формування стилю. Будівлям цього періоду притаманне поєднання стилів, наприклад раннього бароко і пізнього Відродження, як-от у головному фасаді Бернардинського костелу у Львові (нині — церква Святого Андрія). Другий етап (1680-ті — 1709) — розквіт бароко за часів Івана Мазепи. Йому притаманні різноманітність архітектурних жанрів і типів споруд. Третій етап (1709-1750-ті) — перелом і перехід від суворої чіткості конструкцій до декоративності, більшої мальовничості й вибагливості.

Однією з небагатьох уцілілих світських будівель є будинок Чернігівської полкової канцелярії. Зовні він схожий на невеликий палац, однак має розпланування традиційної для Лівобережжя хати на дві половини — дві групи приміщень розділені просторими сінями.

Шедевром української цивільної архітектури початку XVIII ст. дослідники називають будівлю магістрату в Києві (на жаль, приміщення згоріло у 1718 р.). Найважливішими бароковими будівлями доби Гетьманщини були первісний кам’яний будинок Києво-Могилян-ського колегіуму, споруда Чернігівського колегіуму і палаци й урядові будинки столиці Гетьманщини — міста Батурин.

На західноукраїнських землях архітектура цього періоду розвивалася за інших умов. Тут переважали художні традиції, пов’язані з католицькою культурою. Найбільша кількість пам’яток барокової архітектури західноєвропейського зразка збереглася у Львові.

Живопис

Живопис доби Гетьманщини зберігає церковний характер і поєднує давні традиції із західноєвропейськими стильовими впливами.

У середині XVII ст. художники почали підписувати свої твори. Це, зокрема, стосується майстрів зі Львівщини. Своєрідне поєднання іконописних традицій із тогочасними художніми досягненнями властиве творчості, до прикладу, західноукраїнських майстрів Івана Рутковича та Йова Кондзелевича.

До речі, на іконах художники часто відображали й постаті гетьманів та старшини.

Окрім іконопису, популярним був і світський живопис, насамперед портретні зображення. Розвиток портретного малярства на теренах Лівобережжя і Наддніпрянщини можна простежити від останньої третини XVII ст.

У станковому малярстві Гетьманщини дедалі помітнішу роль відігравав світський, так званий сарматський стиль (портрети шляхтичів) та іконографічно до нього близький ктиторський портрет козацької старшини. Окрему групу становлять жіночі портрети.

Ктитор — особа, на кошти якої збудовано або заново убрано православний храм чи монастир.

Розгляньте портрети на с. 166, 167 Які спільні й відмінні риси у зображенні козацької старшини та жіноцтва ви помітили?

Схожий до малярського процес відбувався і у графіці, насамперед у книжковій. Із другої половини XVII ст. провідною графічною технікою стала гравюра на міді, яка поступово позбувалася площинності. Як-от в ілюстративному циклі із сорока сюжетів до видання Печорського патерика 1702 р. Леонтія Тарасевича. А у гравюрах видатного чернігівського гравера Івана Щирського химерні сплетіння рослинних орнаментів поєдналися з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Такі ознаки властиві й іншим графічним пам’яткам доби бароко.

Видатні майстри доби бароко створили справжні шедеври мистецтва гравюри. Високий художній рівень українських стародруків став взірцем для розвитку друкарства та графіки наступних століть.

Дізнайтеся більше про мистецтво України XVII ст.

1. Назвіть ознаки бароко.

2. Визначте, де збереглися найважливіші барокові будівлі.

3. Хто з козацької старшини був фундатором визначних пам'яток у стилі козацького бароко?

4. Назвіть основні напрями розвитку живопису у другій половині XVII — на початку XVIII ст.

5. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Об’єднайтеся у групи. Створіть постер, який ілюструватиме розвиток бароко в архітектурі чи живописі. Презентуйте свою роботу в класі.

Підготуйте стисле повідомлення про розвиток барокової скульптури або музики.

Практична робота

Аналіз Гадяцької угоди

Досліджуємо історичне джерело

Гадяцький договір (Гадяцькі пакти) - українсько-польська мирна угода, підписана 16 вересня 1658 р. після довгих переговорів на козацькій раді неподалік м. Гадяч (нині — районний центр Полтавщини) між гетьманом Іваном Виговським та урядом польського короля Яна II Казимира Вази. Річ Посполита повинна була перетворитися на державу трьох народів: до Корони Польської і Великого князівства Литовського мало приєднатися Велике князівство Руське.

Текст договору в перекладі українською мовою можна прочитати за посиланням: bit.ly/2VrU4Dj.

Прочитайте одне з положень Гадяцької угоди.

Яким визначалося майбутнє Гетьманщини відповідно до нього? Чим ці умови відрізнялися від положень Люблінської унії?

«Вся річ Посполита народів польського, і Великого князівства Литовського, і Руського, та провінцій, що до них належать, відновлюється в повноті так, як було перед війною, тобто аби ті народи залишалися в своїх межах і свободах непорушна, як були перед війною, згідно прав, описаних у радах, судах і вільної елекції панів своїх, королів польських, і Великого князівства Литовського, і руських».

Прочитайте уривок із першого пункту документа. Поміркуйте, про що йдеться в тексті. Чому питання віри було винесено на перше місце?

«Релігія грецька старожитна, та і така, з якою стародавня Русь приєдналася до Корони Польської, аби залишалася при своїх прерогативах і при вільнім відправленні набоженства, аж куди мова руського народу сягає, в усіх містах, містечках, селах, як у Короні Польській,

так і у Великому князівстві Литовському, також на сеймах, у військах, трибуналах, не лише в церквах, але в публічних процесах, візитуванні хворих, на священних зібраннях, при похованні вмерлих і в усьому взагалі і то так, як набоженства свого вільно та публічно заживає римська віра.

Також релігії грецькій дається сила вільно засновувати церкви, чернецтва, нові монастирі, так само поновлювати та відбудовувати старі».

На основі фрагмента угоди визначте особливості статусу козацтва, передбачені договором.

«Війська Запорозького має бути число шістдесят тисяч або як вельможний гетьман подасть [на реєстрі]. Затяжного війська десять тисяч, яке також, як і Запорозьке, має залишатися під владою того-таки гетьмана, і з податків, ухвалених на сеймі, у воєводствах Київському, Брацлавському та Чернігівському та інших має йти кошт від Річі Посполита на те військо.

Стан Запорозького війська у тих воєводствах і добрах призначається, в яких лишалися перед війною, і тому війську стверджуються всілякі вольності привілеями найясніших королів польських надані, утримуючи їх при стародавніх вольностях та інших звичаях, і їх не тільки ні в чому не ображатимуть, але всіляку загалом підтверджують повагу. Надто жоден державець добр його королівська милості і староста, ні дідичний пан і пожшптєвий, ані їхні підстарости, урядники та інші всілякі службові особи жодних податків з козацьких хуторів, сіл, містечок і домів не бігатимуть жодним претекстом, але, як люди рицарські, мають бути вони вільні від усіляких найбільших і найменших утяжень, також від цел і мит по цілій Короні і Великому князівству Литовському. Також і від сусідів усіляких старост, державців, панів і їхніх намісників мають залишатися вільні, перебуваючи тільки під юрисдикцією самого гетьмана руських військ. При тому всілякі напої, лови, польові та річкові, та інші козацькі пожитки вільно мають лишатися при козаках згідно старих звичаїв».

На думку Наталі Яковенко, «ідеї Гадяцького трактату є яскравою пам'яткою політико-правової думки свого часу, що за умов реалізації справді б мали шанс утвердити майбутнє польсько-литов-сько-білорусько-української спільноти і оновити Річ Посполиту через нові форми співжиття народів». Наведіть аргументи на підтвердження чи спростування цієї тези.

Узагальнення і тематичний контроль

Розгляньте карту. Які події вона ілюструє? Складіть завдання за нею для однокласників й однокласниць.

Про які події йдеться в уривках з історичних джерел? Які наслідки вони мали для України?

1. «Я дізнався від язиків про замисли Трубецького: він хотів, пройшовши ті переправи, відступати табором. Тоді я спішив цієї ж ночі все моє військо і наказав йому окопатися поблизу, що й було зроблено вночі. Це було зроблено для того, щоби неприятель, дізнавшіїся про наш підхід, не вдарив, відступаючи, на нас з усією своєю потугою. Там [у битві під Конотопом], коли я керував військом перед самим окопом, мені трохи дісталося: перший раз гарматним ядром відірвало ногу коневі, на котрому я сидів, а другий раз гарматною ж кулею розірвало мундир на поясі до самого тіла. Однак всемогутня рука Провидіння врятувала мене від загибелі».

2. «Договорилися ми і постановили, що всієї Малої Росії [України] цєї сторони Дніпра... містам і землям і місцям... з усіма своїми повітами, селами і поселеннями... як вони до цього часу за мирним договором на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їхньої царської величності на вічні

часи... а за Дніпром-рікою Київ має лишитися також на стороні їхньої царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називаються Запороти, козаки, що живуть на Січі і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської величності».

Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит. Обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями.

 

1. У якому році було укладено Гадяцький договір?

А 1657 р. В 1659 р.

Б 1658 р. Г 1660 р.

2. Коли відбувся поділ території козацької України на Правобережну та Лівобережну?

А після підписання Березневих статей Б після смерті Богдана Хмельницького В у результаті Чуднівської кампанії 1660 р.

Г після відмови Юрія Хмельницького від влади

3. Кого з історичних діячів характеризує фрагмент з історичного джерела:

«Ставши гетьманом, присяг на вірність у Переяславлі російському государю і був потверджений на тому уряді від нього; мало потримав при вірності і зараз же зрадив своєму государеві, й прихилився до польського короля...»?

А Івана Богуна Б Якова Сомка В Юрія Хмельницького Г Павла Тетерю

4. Яка теза відповідає характеристиці правління гетьмана Дем’яна Многогрішного?

А домігся, щоб Київ з округою, незважаючи на умови Андру-сівського перемир’я, залишився у складі Лівобережжя Б усіляко посилював політичну роль козацької старшини В домігся зречення булави Петром Дорошенком Г закликав козаків боротися за єдність українських земель під протекторатом Османської імперії

5. У якому році Іван Мазепа уклав договір із Карлом XII?

А 1707 р. ’ В 1709 р.

Б 1708 р. Г 1710 р.

6. Яка теза відповідає характеристиці «Пактів й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (Бендерської конституції)?

 

А документ був укладений як угода між козаками та турецьким султаном

 

Б взаємна угода між козаками та гетьманом, у якій обмежувалися повноваження останнього В це договірні статті між Іваном Скоропадським та Петром І, які урізали права та вольності українських територій Г положення документа було реалізовано під час правління Данила Апостола

 

7. Про кого з козацьких керівників ідеться у характеристиці: «Обіймаючи гетьманську посаду в еміграції, наполегливо шукав серед політиків європейських країн союзників у боротьбі за відновлення самостійності Української держави»?

 

А Кость Гордієнко Б Павло Полуботок

 

В Данило Апостол Г Пилип Орлик

 

8. Установіть хронологічний порядок правління гетьманів.

А Іван Виговський

Б Іван Самойлович

В Іван Брюховецький

Г Іван Мазепа

9. Установіть відповідність між назвами міждержавних договорів та їх змістом.

1. Андрусівське перемир’я

2. Бучацький мирний договір

3. Бахчисарайський мирний договір

4. «Вічний мир»

А Московія визнавала владу Османської імперії над землями Запорозької Січі

Б Османська імперія поширювала свою владу на Подільське воєводство; Південною Київщиною та Брацлавщиною опікувався Петро Дорошенко (під протекторатом султана)

В Московське царство закріпило за собою Лівобережну Україну із Черніговом та Старо-дубом, а також Запорожжя

Г кордон між Московським царством та Османською імперією було встановлено по Дніпру

Д Лівобережжя залишалося під владою Моско-вії, Правобережжя — Речі Посполитої, Запорозька Січ переходила під спільний контроль обох держав

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  25. Церковне життя. Освіта
Наступна сторінка:   27. Імперський наступ на автономію Геть...



^