Інформація про новину
  • Переглядів: 25
  • Дата: 28-08-2021, 19:55
28-08-2021, 19:55

27. Імперський наступ на автономію Гетьманщини

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  26. Архітектура та образотворче мистец...
Наступна сторінка:   28. Ліквідація гетьманства і козацьког...

Кого і за яких умов за наказом Петра І було обрано гетьманом Лівобережної України у 1708 р.?

Правління Івана Скоропадського.

Перша Малоросійська колегія

Політика царату призводила до постійних чвар між полковниками і гетьманом. Особливості цього курсу яскраво охарактеризовано у листі князя Михайла Голіцина до канцлера Гаврила Головкіна: «Задля нашої безпеки в Україні треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то, сподіваюсь, буде приходити з доносами». Тож Іванові

Скоропадському першочергово потрібно було вирішувати внутрішні питання.

Гетьман звернувся до царя із проханням підтвердити традиційні права та вольності, які запропонував розширити кількома пунктами. Насамперед повернути старшині право командувати козаками й усунути російських офіцерів. Відповідь Петра І була жорсткою: «Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі».

Відповіддю царя стали Решетилівські статті 1709 р„ які зберігали контроль царату над фінансами, адміністративним апаратом, військом, зовнішньою політикою Гетьманщини. Тиск на гетьмана посилювався, адже

здійснення вказівок із Санкт-Петербурга контролював московський резидент-наглядач. Суттєвих обмежень зазнали економічні права: важливі для розвитку торгівлі товари (прядиво, шкіри, сало, олію) можна було вивезти виключно через московські порти. Козаків було направлено на будівництво Ладозького каналу, де вони гинули так само, як і під час військових походів, які не стосувалися інтересів Гетьманщини.

Справжнім ударом для Івана Скоропадського стало заснування у 1722 р. нового органу влади — Першої Малоросійської колегії, до складу якої входили резидент Степан Вельямінов та шість штабних офіцерів російських військ. Малоросійська колегія мала контролювати діяльність українського гетьмана та підпорядкування Гетьманщин загальноросійській системі управління. Тож її діяльність суттєво обмежувала українську автономію. Іван Скоропадський їздив протестувати до Санкт-Петербурга, але марно. У 1722 р. гетьман помер.

Поміркуйте, які наслідки для Гетьманщини мала політика Петра L

Реформи Павла Полуботка

Намагався змінити ситуацію енергійний і рішучий наказний гетьман Павло Полуботок. Він реформував судочинство: перетворив Генеральний суд на колегіальний орган, вимагав залучати до розгляду справ, крім урядовців, інших чесних і розумних осіб із позитивною в суспільстві репутацією. Полуботок боровся із хабарництвом, установив порядок оскарження судових рішень — робив усе для того, щоб посилити довіру до судових інстанцій Гетьманщини і до діяльності гетьмана загалом. Проте царат створив усі умови, щоб Перша Малоросійська колегія діяла як вищий судовий і апеляційний орган Лівобережної України.

Особливу увагу Полуботок приділяв питанням проведення гетьманських виборів і скасування підпорядкування українських земель Малоросійській колегії. Адже у 1723 р. без дозволу Малоросійської колегії

не набирав чинності жоден важливий універсал. Від неї залежали і гетьманська адміністрація, і суд, і Генеральна канцелярія. Однак наміри старшини домогтися відновлення автономії Гетьманщини було придушено, а Павла Полуботка разом із найближчими товаришами ув’язнено в Петропавлівській фортеці. Там у 1724 р. і завершилося життя наказного гетьмана.

Свою діяльність Малоросійська колегія припинила лише у 1727 р„ коли Найвища Таємна Рада, що була опікунським органом при малолітньому імператорові Петрі II, зважаючи на перспективу наближення російсько-турецької війни, змінила політику щодо українських земель. Новим гетьманом було обрано Данила Апостола.

Данило Апостол

Новий гетьман звернувся до російського імператора з петицією про повернення Україні колишніх прав та вольностей згідно з угодою 1654 р. Натомість одержав «Рішительні пункти». Цей документ забороняв гетьману вести дипломатичні переговори. Право затверджувати генеральну старшину та полковників мав тільки російський імператор. Щоб посилити контроль за фінансами, було введено дві посади підскарбіїв. Попри обмеження Данилові Апостолу вдалося досягти помітних позитивних зрушень. Так, Генеральне слідство про маєтності, тобто ревізія землеволодіння з метою повернення тих

маєтностей, що присвоїла собі старшина, сприяло розширенню державного земельного фонду. Данило Апостол продовжив і судову реформу Полуботка, а також заснував скарбницю, тож зросли надходження до казни. До того ж під владу гетьмана було повернуто Київ; помітно зменшилося переселення селян на Правобережжя і, навпаки, зріс потік тих, хто повертався на Лівобережжя.

Данило Апостол домігся пожвавлення української торгівлі. Завдяки його наполегливості було скасовано чимало обмежень, запроваджених Петром І. Так, наприклад,

українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки, знову було налагоджено торговельні зв’язки із Кримом.

Які фактори зовнішньої і внутрішньої політики дали змогу Данилові Апостолу стабілізувати ситуацію в Гетьманщині?

Після смерті Данила Апостола в Російській імперії вирішили не дозволяти більше козакам обирати нового гетьмана. Уся влада перейшла до тимчасового державного органу — Правління гетьманського уряду. До нього входило шість осіб: троє росіян та троє українців. Очолив Правління Олексій Шаховський, який діяв відповідно до наказу: «Недрімаючим оком спостерігати за вчинками тамтешнього малоросійського народу». Відповідно, російські чиновники втручалися у всі сфери суспільного життя, сприяли русифікації українського населення, здійсненню терору Таємною канцелярією.

Таємна канцелярія — орган політичного розшуку і суду в Росії у XVIII ст.

Окрім усього зазначеного, виснажувала Україну російсько-турецька війна 1735-1739 рр., бо саме Гетьманщина забезпечувала левову частку матеріальних та людських ресурсів. Військові втрати, нескінченні мобілізації селянства, вилучення продовольства завдавали величезних збитків. Так російський імперський уряд продовжував наступ на автономію України.

1. Визначте досягнення і прорахунки правління Івана Скоропадського, Павла Полуботка та Данила Апостола.

2. Назвіть спільні риси діяльності Першої Малоросійської колегії та Правління гетьманського уряду.

3. Які особливості розвитку Російської імперії впливали на її політику щодо українських земель?

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Порівняйте політику гетьманів Івана Скоропадського, Петра Полуботка і Данила Апостола — визначте спільні та відмінні риси.

Знайдіть у додаткових джерелах легенди про Павла Полуботка. Обговоріть у групах причини появи цих легенд.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  26. Архітектура та образотворче мистец...
Наступна сторінка:   28. Ліквідація гетьманства і козацьког...



^