Інформація про новину
  • Переглядів: 26
  • Дата: 28-08-2021, 19:56
28-08-2021, 19:56

28. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  27. Імперський наступ на автономію Геть...
Наступна сторінка:   29. Південна Україна. Ліквідація Запоро...

Період 1750-1764 рр. називають часом тимчасового уповільнення процесу російської експансії, оскільки у 1750 р. українські землі отримали надію на відродження колишніх вольностей. Чому так сталося? Дехто зважає на романтичну історію взаємин російської імператриці Єлизавети Петрівни та графа Олексія Розумовського, у минулому — сина козака із с. Лемеші на Чернігівщині.

У 1744 р. імператриця відвідала батьківщину графа Розумовського. Козаки вирішили скористатися нагодою і звернулися до Єлизавети Петрівни із проханням відновити давні вольності, зокрема й гетьманство. Імператриця прихильно поставилася до прохання старшини. А гетьманом мав стати брат Олексія Розумовського — Кирило, який тоді навчався за кордоном.

Становище Гетьманщини після рішення імператриці обрати гетьманом Розумовського дещо поліпшилося: її землі було звільнено від армійських постоїв та ліквідовано торговельні обмеження. За активної участі Розумовського у 1743 р. відновлено Київську митрополію, яку з 1722 р. було перетворено на архієпископію. А на початку березня 1750 р. у Глухові двад-цятидворічного Кирила Розумовського було заочно обрано, а фактично призначено гетьманом. У липні 1750 р. новий гетьман прибув до Глухова, де його зустрічали духовенство, майже вся старшина і кілька тисяч козаків.

Як ви вважаєте, чи дійсно романтичні почуття були причиною важливих політичних змін?

Кирило Розумовський

Російський уряд уповільнив, але не припинив свого наступу на українську автономію. Як і раніше, гетьману було заборонено листуватися з іноземними державами. Деякий час Розумовський без погодження з Петербургом призначав полковників. Тому з’явилися додаткові обмеження:

• було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною та Росією;

• у 1761 р. Київ перейшов під пряме імперське правління;

• у 1754 р. гетьману наказано подавати фінансові звіти російському уряду про прибутки та витрати Гетьманщини.

Історик Орест Субтельний слушно зауважив, що «за Розумов-ського Гетьманщина переживала “золоту осінь” своєї автономії». Виявилося, що гетьман мав власне бачення розвитку України. Так, він провів судову реформу, унаслідок якої Гетьманщину поділено на двадцять повітів, кожен з яких мав власний суд. Як і його попередники, Розумовський підтримував старшину і в 1760-1761 рр. заборонив вільним селянам переходи з одного володіння до іншого без письмової згоди пана. З ініціативи Кирила Розумовського було проведено модернізацію війська; удосконалено артилерію, введено уніфіковані озброєння та форму.

Гетьман планував відкрити в Батурині університет. Однак прихід до влади російської імператриці Катерини II змінив ситуацію на гірше. Спроба домогтися визнання спадковості гетьманства для свого роду закінчилася для Кирила Розумовського втратою булави.

Ліквідація гетьманства в Україні

Протягом 1764-1783 рр. Україна остаточно втратила автономію. Катерина II отримала «Записки про непорядки в Малоросії, які йдуть нині від зловживань правами й звичаями, підтвердженими в грамотах», які склав секретар імператриці, колишній вихователь

Розумовського — Григорій Теплов. Він виступав передусім проти старшини, надуживання якої, на думку секретаря, «процвітають через недосконалість малоросійських прав, особливо через Литовський статут, положення якого для республіканського правління введені та непристойні для малоросійського народу, який перебуває під самодержавною владою».

Які норми Литовських статутів надавали політичні права шляхті?

Катерина II діяла рішуче. Кирило Розу-мовський знав, що опиратися волі імператриці небезпечно, тому він добровільно зрікся гетьманства. Царським маніфестом і сенатським указом у листопаді 1764 р. Розумовський був усунутий від гетьманства, а саму посаду гетьмана було скасовано. Управління Гетьманщиною перейшло до новоствореної Другої Малоросійської колегії.

До складу Колегії увійшло четверо вищих російських офіцерів і четверо представників генеральної старшини, а президентом і одночасно генерал-губернатором краю було призначено графа Петра Рум’янцева.

Прочитайте уривок із таємної настанови Катерини II Петру Рум'янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором у 1764 р. Якою була основна мета проведення ревізії господарського життя Гетьманщини у 1765-1767 рр.?

«Поряд з іншими виправленнями необхідно під будь-якою назвою, крім подушного, поширити на тамтешній народ і одержувати від нього в казну нашу, за обов’язком і справедливістю, та й за самими умовними пунктами гетьмана Богдана Хмельницького, нам беззаперечно належні прибутки. Із цього всього ви самі можете зробити висновок, як потрібна для цього, і цілком певна

відомість про кількість малоросійського населення... А також про їхні права і про справжні, а не самовільно присвоєні собі привілеї... В однаковій мірі вам слід прагнути розібратися в заплутаному і перемішаному там військовому та цивільному правлінні...»

Було взято жорсткий курс на централізацію та русифікацію. Суть цієї політики виражена короткою фразою імператриці Катерини: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб стерти з пам’яті їх та їхню добу».

Улітку 1765 р. Катерина II підписала маніфест про скасування козацького устрою у Слобідській Україні. Відтак Слобожанщина перетворилася на Слобідсько-Українську губернію з адміністративним центром у Харкові. Її територія поділялася на п’ять провінцій: Ізюмську, Охтирську, Острогозьку, Сумську та Харківську. Головним органом управління стала Губернська канцелярія. Козацькі полки стали гусарськими. Старшини отримали російські військові чини, а козаки перетворилися на «військових обивателів».

У 1775 р. було знищено Запорозьку Січ, у 1781 р. — ліквідовано полкову систему в Гетьманщині, натомість утворено намісництво за російським зразком. У 1783 р. було юридично оформлено кріпацтво, крім того, на селян Лівобережжя і Слобожанщини поширювалися загальноросій-ські закони. Намагаючись уніфікувати статус державної еліти, Катерина II у 1785 р. видала «Жалувану грамоту дворянству», згідно з якою українську знать за умови підтвердження походження було звільнено від військової служби та урівняно у правах із російським дворянством. Унаслідок цих дій було остаточно ліквідовано українську автономію.

Отже, тотальний наступ російського самодержавства на Україну XVIII ст. характеризувався прогресуючим обмеженням українських прав та вольностей. Імперська влада цілеспрямовано посилювала централізацію та русифікацію, значних зусиль докладала для заохочення чвар між старшиною та гетьманом, а урядовці підбурювали селян проти старшини.

1. Визначте основні риси політики Кирила Розумовського.

2. Охарактеризуйте політику Катерини II щодо українських земель.

3. Назвіть основні заходи імперського уряду, спрямовані на ліквідацію гетьманства і козацького устрою в Україні.

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Об’єднайтеся у групи. Створіть інфографіку на тему «Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні».

Стисло охарактеризуйте політику Петра Рум’янцева щодо українських територій та наслідки його діяльності. Скористайтеся додатковими ресурсами для пошуку інформації.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  27. Імперський наступ на автономію Геть...
Наступна сторінка:   29. Південна Україна. Ліквідація Запоро...



^