Інформація про новину
  • Переглядів: 50
  • Дата: 28-08-2021, 19:58
28-08-2021, 19:58

31. Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  30. Правобережна і Західна Україна в др...
Наступна сторінка:   32. Архітектура. Образотворче мистецтв...

Назвіть найважливіші події в освіті в Україні у XVI—XVII ст.

Розвиток освіти

Політика Російської, а з кінця XVIII ст. і Австрійської імперії щодо українських територій значно впливала на розвиток освіти і науки України загалом.

На території Гетьманщини, наприклад, рівень шкільної справи був доволі високим. Дослідниця Наталя Полонська-Василенко зазначала: «Початкових шкіл в Гетьманській Україні було дуже багато. У XVIII ст. майже кожне село мало свою школу. Існували ці школи при церквах, навчали в них дяки. В монастирях теж були школи, в яких навчали ченців». Так, на початковому курсі, що тривав три роки, діти вчилися читанню та письму. Зауважте, що у Гетьманщині та Слобідській Україні шкіл було багато, а от на Правобережжі для українських селян початкова освіта була практично недоступна, оскільки майже всі школи перебували під контролем єзуїтів.

У 1782-1786 рр. Російська імперія провела освітню реформу. Відтак із 1786 р. у губернських містах було запроваджено головні народні училища (чотирикласні навчальні заклади з п’ятирічним курсом навчання), а в повітових — малі народні училища (двокласні навчальні заклади з дворічним курсом навчання). Навчання в таких школах було безстановим і безоплатним.

Шкільна реформа 1786 р. мала на меті дати освіту першочергово міському населенню, щоб забезпечити потреби виробництва та торгівлі. Статут 1786 р. сприяв відкриттю нових шкіл у Ніжині, Новгород-Сіверському, Полтаві, Прилуках, Глухові, Охтирці, Сумах та в інших містах. Зауважте, що населення України негативно ставилося до головних і малих народних училищ, оскільки в них було заборонено навчання українською мовою. Отже, школи стали дієвим знаряддям русифікації.

Вищу освіту в сучасному розумінні надалі репрезентувала Києво-Могилянська академія. Побудована за суворими правилами дванадцятирічна програма навчання в академії користувалася таким високим авторитетом, що російські правителі заповзято вербували її викладачів і випускників, пропонуючи їм найвищі в імперії церковні та урядові місця. Однак із XVIII ст. академія переживала різні періоди своєї діяльності, а взаємини її з російськими правителями не завжди були дружніми.

До прикладу, Наталя Полонська-Василенко, описуючи діяльність академії у другій половині XVIII ст., зауважила, що після блискучих професорів часів Мазепи, якими були Стефан Яворський, Йоасаф Кроковський і особливо Феофан Прокопович, настав занепад. Тимчасове піднесення відбулося за часів імператриці Єлизавети Петрівни та гетьманування Кирила Розумовського. Так, про рівень Академії у 1740-х роках свідчать імена професорів: Григорій Кониський, Сильвестр Ласкоронський, Юрій Щербацький, Давид Ніщинський, Михайло Максимович та інших, — які, на думку дослідників, зробили б блискучу кар’єру в будь-якому європейському університеті.

До речі, Григорія Кониського, українського філософа, письменника, проповідника, церковного діяча, вважають одним з імовірних авторів «Історії русів» — анонімного трактату, у якому було зауважено на історичній відмінності та протистоянні між Україною та Московією.

Варто згадати, що у 1784 р. Йосиф II підписав диплом про реформаційні зміни у Львівському університеті. Тому, крім філософського, юридичного, медичного та теологічного факультетів, до складу університету входила і гімназія. Зауважте, що за змістом програм більшість факультетів мала світський характер. Мовою навчання була латина. Важливою подією стало відкриття у 1787 р. при Львівському університеті Руського інституту, який готував вчителів для реальних і класичних гімназій, у яких навчалися діти українців.

Порівняйте умови навчання в Києво-Могилянській академії та Львівському університеті у XVIII ст. За потреби скористайтеся додатковими ресурсами.

Наука

Наприкінці XVIII ст. зріс інтерес до природничих наук. Навіть у приватних бібліотеках часто зберігали книжки із зоології, ботаніки, математики, меди ци н и.

Найперше розвивалася медицина та організація медичної справи. Так, наприкінці XVIII ст. з’явилися морські шпиталі в Херсоні і Севастополі, а у 1792 р. було відкрито Київський військовий шпиталь. Формувалася мережа аптек, які діяли в Києві, Ніжині, Глухові, Умані, Львові та інших містах. Варто зазначити, що займатися дослідженнями з медицини в Україні було набагато складніше, ніж у Москві чи Санкт-Петербурзі.

Видатний учений, український лікар Данило Самойлович що вивчав епідеміологію, був фундатором першого в Україні наукового медичного товариства. Він першим довів можливість протичумного щеплення.

Нестор Максимович-Амбодик також розвивав медицину в Російській імперії. Він працював акушером у петербурзьких госпіталях, був професором акушерства в Повивальному інституті. Максимович-Амбодик — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства та медичних словників. Значний внесок у розвиток медицини зробив Єфрем Мухін — хірург, анатом, фізіолог, гігієніст, один з основоположників учення про провідну роль головного мозку в життєдіяльності організму.

Філософська думка того часу розвивалася під впливом ідей гуманізму і реформації.

Києво-Могилянська академія була центром становлення української науки, передусім філософської. Багато її випускників досягли значних успіхів у науці, як-от Григорій Сковорода, який був видатним філософом свого часу і зробив великий внесок у розвиток прогресивної гуманістичної філософської думки XVIII ст.

Сковорода намагався поширити свої ідеї серед українського народу, тому вдався до незвичного викладу філософських ідей — у віршах та байках. Сковорода склав поезії та байки, які увійшли до збірок «Сад божественних пісень» і «Байки харківські». Твори Григорія Сковороди були настільки популярними, що їх переписували вручну, пісні на його вірші співали кобзарі, а байки переказували з вуст в уста.

Дізнайся більше про Григорія Сковороду.

1. Визначте основні риси розвитку освіти в українських землях у другій половині XVIII ст.

2. Які зміни і чому сталися у діяльності Києво-Могилянської академії?

3. Поміркуйте, чому в XVIII ст. активізувався розвиток медицини.

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Об’єднайтеся у пари та створіть постер, присвячений життю і творчості Григорія Сковороди. Презентуйте свою роботу в класі.

Визначте основні досягнення і проблеми розвитку освіти в Україні у другій половині XVIII ст.

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  30. Правобережна і Західна Україна в др...
Наступна сторінка:   32. Архітектура. Образотворче мистецтв...



^