Інформація про новину
  • Переглядів: 27
  • Дата: 28-08-2021, 19:58
28-08-2021, 19:58

32. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  31. Освіта і наука. Києво-Могилянська ак...
Наступна сторінка:   33. Здобутки українського суспільства. ...

Архітектура

У XVIII ст. бароко все ще було панівним стилем в архітектурі. Розгляньмо шедеври зодчества того часу й дізнаймося про їхніх творців.

Відомі барокові споруди Києва та інших міст зведені за ідеями Івана Григоровича-Барського. Це і Покровська церква у Києві, і собор Різдва Богородиці у Козельці на Чернігівщині.

Справжніми перлинами українського бароко є будівлі Києво-Печерської лаври, зведені архітектором Степаном Ковніром. За його проектами також споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші пам’ятки українського бароко. Справжнім шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхньої лаври — колишнє службове монастирське приміщення.

У Києві працював ще один славетний архітектор — Иоган-Готфрід Шедель, німець за походженням. Тут він побудував дзвіницю Софійського собору, Браму Заборовського, надав барокових форм будинку митрополита у Софійському монастирі. У 1731-1744 рр. Шедель звів славетну Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври, яка на той час була найвищою спорудою не тільки в Україні, а й на теренах всієї Російської імперії.

У стилі європейського бароко зведено собор Святого Юра у Львові і ратушу в Бучачі за проектами Бернарда Меретина й оздоблено скульптором Иоганном Пінзелем. Успенський сооор в Почаєві зведено за проектами Готфріда Гофмана та Петра Полейовського. Троїцький собор у Новомосковську, збудований Якимом Погребняком, — шедевр козацького бароко. Храм зведений без єдиного гвіздка.

Набував популярності із середини XVIII ст. стиль рококо, якому притаманні легкі, вишукані, ніжні та химерні форми. Прикладом будівель у цьому стилі мистецтвознавці вважають Андріївську церкву в Києві (архітектор Бартоломео Растреллі) та собор Святого Юра у Львові.

Перлинами української культурної спадщини є Спасо-Преобра-женська церква в селі Великі Сорочинці. Почали її споруджувати у 1723 р. на замовлення гетьмана Данила Апостола. За деякими свідченнями будував храм Степан Ковнір.

Образотворче мистецтво

Особливими пам’ятками монументального живопису є іконостаси. Серед них грандіозністю, пишністю та багатством вирізняються іконостаси Єлецького та Троїцького соборів у Чернігові та Спасо-Пре-ображенської церкви у Великих Сорочинцях. Усі вони виконані у стилі бароко.

У другій половині XVIII ст., коли було ліквідовано козацьку автономію, українські митці переселилися до Петербурга. Саме там уславилися живописець Антон Лосенко (був ректором Петербурзької

Академії мистецтв), графік Кирило Головачев-ський, портретисти Іван Саблуков (організатор Харківської мистецької школи), Дмитро Левицький (академік і професор Петербурзької Академії мистецтв) та Володимир Борови-ковський.

Музика

Прізвище родини Розумовських у більшості асоціюється переважно з політикою, дипломатією та запорозьким військом. Однак це лише кліше. Так гетьман Кирило Розумовський сприяв перетворенню козацької столиці Глухова на центр розвитку музичного мистецтва. У гетьманському маєтку, та й у маєтках старшини, часто лунала італійська музика і ставили італійські опери. У Глухові діяла співацька школа, яка готувала придворних співаків. Музичні класи відкривали і в українських колегіумах, що сприяло становленню української професійної музики.

Розвиток української музичної культури XVIII ст. пов’язаний з іменами видатних композиторів Артема Вед еля, Максима Бере-зовського та Дмитра Бортнянського.

Так, Максим Березовський був талановитим співаком і композитором. Однак його кар’єра при імператорському дворі Катерини II викликала сумніви, тож Березовський подався за визнанням до Європи.

Випускник уславленої Болонської академії, він отримав визнання як автор духовних концертів, які написав після повернення з Італії (найпопулярніший концерт «Не отвержи мене во время старості»), Максим Березов-ський поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва.

Дмитро Бортнянський, як і Березовський, успішно навчався у Болоньї. Він написав більше сотні творів хорової духовної музики, багато світських творів різних жанрів, у яких простежуються українські мотиви.

А от доля композитора Артема Веделя була трагічною. Вже у юності його знали як найталановитішого київського диригента і віртуозного виконавця. Він став визначним композитором і педагогом. Однак, коли Ведель усього цього досяг, його звинуватили у належності до таємного товариства ілюмінатів і запроторили до божевільні.

Ілюмінати — таємне товариство, засноване з метою досягти панування людини над своїми пристрастями через освіту і моральне вдосконалення.

Відтак усім знаним українським композиторам доводилося під-лаштовуватися під умови життя в Російській імперії, адже ситуація в державі не давала їхнім талантам розкритися повною мірою.

1. Визначте основні риси розвитку українського мистецтва у XVIII ст.

2. Поміркуйте, чому багато українських митців, як і науковців, оселялося в Петербурзі.

3. Які пам'ятки мистецтва зацікавили вас найбільше? Чому?

4. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Створіть колаж, який презентуватиме українську культурну спадщину другої половини XVIII ст.

Підготуйте розповідь про видатного митця XVIII ст.

Практична робота

Козацькі літописи XVII—XVIII ст. як історичні джерела

Козацькі літописи — умовна назва групи історичних пам’яток (поміж ними є як власне літописи, так і повісті, щоденники та мемуари) про козацьку добу в українській історії. Найчастіше до них зараховують три джерела: Літопис Самовидця, Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки та Літопис Самійла Величка. Вони справили потужний вплив на подальший розвиток української історичної науки. До прикладу, на основі Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки було створено «Короткий опис Малоросії», який, своєю чергою, став базовим для інших пам’яток.

Досліджуємо історичне джерело

Літопис Самовидця — одне із джерел вивчення історії українського козацтва другої половини XVII ст. Його написав сучасник (самовидець) описаних подій, що відбувалися на Стародубщині. Цей літопис зберігся до наших днів у кількох списках XVIII ст. Кожен список має доповнення і скорочення, однак жоден із них не містить назви твору та імені автора.

Текст літопису дослідники поділяють на дві частини. Перша охоплює події 1648-1672 рр. і має характер історичних мемуарів, друга — 1673-1702 рр. і містить щоденникові записи. Літопис написаний книжною українською мовою, близькою до народнорозмовної.

Прочитайте початок літописного тексту. Чи зрозумілий вам зміст? Чому? Які знання потрібні історикам, щоб досліджувати таке історичне джерело?

«Початок і причина войни Хмельницького єст єдино од ляхов на православіє гоненіє

і козаком отягощеніє. Тогда бо оних, не хотячи, чого не звикли були, панщини робити, на службу замковую обернено, которих з листами і в городі до хандоження коней старостове держали, в дворах груби, то єст печі, палити, псов хандожити, двори замітати і до інших незносних діл приставляли».

Літопис Григорія Грабянки мав успіх і тривалий час поширювався у багатьох списках. У центрі уваги цього твору — події Визвольної війни 1648-1657 рр., яскраві описи козацьких битв. Козацький полковник Григорій Грабянка виклав історію України від давніх часів до 1709 р. Сам автор зазначив: «ДЬйствія презГльной и огь начала поляковь крвавшой небьівалой бранії Богдана Хмелницко-го, Гетмана Запорожского, сь поляки, за НайяснМшихь Королей Полскихь Владислава, потоми и КазГмира, ви року 1648, отпра-воватися начатой и за літи десять по смерти Хмелницкого нео-конченной, зи рознихи літописцови и изи діаріуша, на той войнГ писанного, ви граді Гадячу, трудоми Григорія Грябянки, собран-ная и самобитнихн старожилови свідительстви утвержденная. Року 1710».

Прочитайте уривок із літопису. Поміркуйте, про які події йдеться. Як ця цитата характеризує ставлення автора до Богдана Хмельницького?

«Хмельницький, зробивши вигляд ніби простує до Дністра, листовно звернувся до Калиновського: “Чому ти, — писав він, — заступаєш синові дорогу? Ти ж знаєш, що він їде до волохів. Чи, може, од весільних бояр яке зло ляхам прилучилося? Шануючи весільний звичай, те зло він у серці не триматиме”».

Порівняйте свої висновки з текстом літопису.

«Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцний духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень, ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і спав

не на коштовних ліжках, а в постелі, що до лиця воїну. Лягаючи спати, не думав, як би знайти тихий куточок, а вкладався посеред військового гамору; одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших. Не раз його бачили, як, укрившись військовим плащем, знеможений, він спав посеред сторожі. Він завжди першим кидався в бій і останній повертався з битви. Маючи ці та до цих подібні достоїнства, зовсім не дивно, що він став переможцем та пострахом для ляхів, а мирянам припав до душі, бо, відійшовши від військових справ та ученій, повністю зайнявся собою. У його воїнства все так було злагоджено, що коли б він не пощадив (про це мовилось уже), то зовсім би міг знищити Польщу».

Самійло Величко був канцеляристом Генеральної військової канцелярії Гетьманщини. Його літопис — це фундаментальний історичний трактат, написаний між 1715 р. і початком 1720-х років. Присвячений він подіям української історії від середини XVII до початку XVIII ст. Твір зберігся до наших днів не повністю. Перший том рукопису «Сказанїє о войні козацкой з полякамі...» охоплює 1648-1659 рр., другий том «Повествования летописная о малороссійских и иних отчасти поведениях собранная и здесь описанная» — 1660-1700 рр. Рукопис містить ілюстрації, зокрема портрети дев’ятьох українських гетьманів.

Прочитайте уривок із Літопису Са-мійла Велична. На яких рисах Богдана Хмельницького зауважує автор?

«Коли хто з цікавості захотів би знати, чого Хмельницький... велів поховати себе після своєї смерті не в столичнім і предковічнім козацькім місті Чигирні, але в Суботові, то хай знає, що він як за життя свого не волів бути лядським підданим, так і після смерті не хотів починати до судного дня на загальній козацькій землі у Чигирині, яка вже тоді була у підданстві коронного хорунжого Конецполь-ського, а на своїй, істій, заслуженій власного кров’ю суботівській землі і в камінній церкві, зведеній його старанням і коштом».

Поміркуйте, чи можемо ми робити достовірні висновки про характеристику гетьмана в козацьких літописах, лише зважаючи на уривки.

Скористайтеся додатковими джерелами і заповніть таблицю.

Характеристика

літопису

Літопис

Самовидця

Літопис

Грабянки

Літопис

Величка

Які події описані

     

Стисло про автора

     

Стислий зміст

     

Узагальнення і тематичний контроль

Визначте, які події відображено на карті. Пригадайте основних учасників цих подій. Які наслідки мали ці події для українських земель?

Про що свідчить цитата з настанови Катерини II князю Олександру Вяземському з нагоди обіймання ним посади генерал-прокурора сенату в 1764 р., що з’явилася напередодні ліквідації гетьманства? Як імперський уряд втілював ідеї Катерини II в життя?

«Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі дарованих їм привілеїв; порушити ж їх, раптом відмовившись од них, було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитися з ними на такій самій основі було б більше ніж помилкою, можна сказати певно — безглуздям.

Ці провінції, а також Смоленську треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Домогтися цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли».

Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит. Обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями.

1. Якого історичного діяча зображено на портреті?

А Петра Калнишевського Б Петра Рум’янцева В Данила Апостола Г Кирила Розумовського

2. У якому році Катерина II остаточно ліквідувала гетьманство?

А 1750 р. Б 1764 р. В 1775 р. Г 1783 р.

3. Яку подію описано в уривку з історичного джерела?

«Почали вони... надто далеко поширювати своє зухвальство, привласнюючи й вимагаючи врешті для себе, начебто як надбання їхньої власності, не тільки всі ті землі, які ми придбали в останній війні від Порти Отаманської, але навіть і ті, які зайняті поселеннями в Новоросійській губернії, мотивуючи, начебто їм і ті, й інші здавна належали... Запроваджуючи власне хліборобство, ліквідовували вони цим саму підвалину залежності їх від престолу нашого і задумували створити із себе посеред вітчизни область, повністю не залежну під власним своїм несамовитим управлінням...»

А остаточна ліквідація імперським урядом Запорозької Січі Б ліквідація полково-сотенного устрою у Лівобережній Україні В запровадження кріпацтва

Г ліквідація полкового устрою на Слобожанщині

4. Яка доля останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського?

А було страчено за наказом Катерини II Б двадцять п’ять років провів в ув’язненні в монастирі на Со-ловецьких островах В очолив Кубанське козацьке військо

Г домігся дозволу турецького султана на зведення фортеці за Дунаєм

5. Створення яких губерній у складі Російської імперії стало наслідком Третього поділу Речі Посполитої?

А Бессарабської, Холмської, Полтавської Б Чернігівської, Полтавської, Харківської В Херсонської, Таврійської, Катеринославської Г Подільської, Волинської, Київської

6. 1. Заповніть пропуски у тексті:

«_______ставали здебільшого селяни, які бралися за зброю, щоб поз

бутися гноблення. Застосовуючи тактику партизанської війни, вони діяли невеличкими загонами в Галицькому Прикарпатті, у Буковині та Закарпатті. Перші свідчення про______з’являються у джерелах у XVI ст.».

А козаки В конфедерати

Б гайдамаки Г опришки

7. Хто з митців уславився як композитор?

А Йоганн Пінзель В Володимир Боровиковський

Б Артем Ведель Г Степан Ковнір

8. Іван Григорович-Барський зажив слави А видатного іконописця.

Б талановитого архітектора.

В мандрівного філософа.

Г композитора і хорового диригента.

9. Установіть хронологічну послідовність подій.

А ліквідація Запорозької Січі

Б другий поділ Речі Посполитої В остаточна ліквідація гетьманства Г скасування козацького устрою на Слобожанщині

10. Установіть відповідність між зображеними архітектурними спорудами та їх назвами.

А Покровська церква в Києві Б Собор Святого Юра у Львові В Андріївська церква в Києві Г Троїцький собор у Новомосковську Д Успенська соборна церква Почаївської лаври

Історія України в контексті епохи раннього нового часу

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)

 



Попередня сторінка:  31. Освіта і наука. Києво-Могилянська ак...
Наступна сторінка:   33. Здобутки українського суспільства. ...



^