Які події історії України XVI—XVIII ст. запам'яталися вам найбільше? Як ви вважаєте, чи мали ці події вплив на розвиток інших держав і народів?

У 1569 р. було укладено Люблінську унію, яка зумовила значні зміни у розвитку українських земель. Безумовно, були негативні наслідки. Так, одразу після утворення Речі Посполитої розпочався доволі сильний тиск на українську православну релігійну та політичну еліту. Українські території втратили ту роль, яку вони відігравали у Великому князівстві Литовському, будучи фактично однією з потужних державотворчих сил цієї інституції. Натомість, зважаючи на те, що влада Речі Посполитої активно підтримувала контрреформацію у Східній Європі, розпочалася активна діяльність єзуїтів.

Однак були і позитивні наслідки. Більшість етнічних українських територій опинилася у складі однієї держави. Українська еліта після Люблінської унії зазнавала потужного впливу політичних та релігійних загальноєвропейських процесів. Українські території потрапили під вплив польської шляхти у період, що називають «золотим віком» Польщі, добою найвищого розквіту її політичної культури.

Розгляньте картину на с. 217. На ній зображено події 1581 р„ коли військо короля Стефана Баторія взяло в облогу Псков. Який художній образ політичної еліти Речі Посполитої створив митець? Дізнайтеся більше про сюжет картини з додаткових джерел.

Водночас з’являється і розвивається українське козацтво. Дослідники називають цей процес результатом вікової боротьби осілого землеробського населення зі степовими кочівниками в зоні так званого Великого кордону, який розділяв європейську й азійську

цивілізації. Схожі процеси відбувалися в Болгарії, Угорщині, Трансільванії, Молдавському князівстві, Хорватії, Кримському ханстві та Московії. Але подібність українського козацтва до, скажімо, донського, не виключала його специфіки та унікальності. Адже еволюція козацтва в Україні сприяла утворенню держави, у формуванні якої воно відіграло провідну роль.

Назвіть імена тих козацьких ватажків, хто був знаний за межами Речі Посполитої.

Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, окрім формування держави, зумовила важливі соціально-економічні зміни. Як стверджує Наталя Яковенко, основну селянську масу, покозачену під час війни, було звільнено від підданської залежності і перетворено на особисто вільних землевласників (посполитих) із правом володіння оброблюваною ними землею в обмін на сплату податків до військової скарбниці.

Національно-визвольна війна не вирішила ключових проблем. Не вдалося створити стійкої держави в етнічних межах України. Величезними були втрати від воєнних дій, голоду, епідемій, захоплення в ясир. Страхітливих руйнувань зазнали міста й села. Надзвичайно великої шкоди було завдано розвитку ремесел, промислів і торгівлі.

Трагічною була доля єврейських громад: відбувся страшний спалах насильства. Євреї часто були торговцями і орендарями. Тому їх сприймав простолюд як безпосередніх винуватців його бід. До цього додавалася релігійна нетолерантність до юдеїв, що була тоді загальноєвропейським явищем. Триста єврейських громад, осілих в Україні, припинили своє існування саме в цей час. Найяскравіша єврейська хроніка трагічних місяців, написана мешканцем Заслава Натаном Ганновером, оповідає про нечувані звірства, руйнування єврейських осель, перетворення синагог на стайні.

Попри моменти історії, що є болючими в українсько-польських та українсько-єврейських відносинах, події Національно-визвольної війни мають величезне значення. Було створено (вперше після припинення існування Королівства Руського) державу, частина якої у формі Лівобережної Гетьманщини проіснувала на правах автономії у складі Російської імперії до початку 80-х років XVIII ст.

Сформувалася нова політична еліта — козацька старшина, адже в оточенні Богдана Хмельницького перебували талановиті полководці, успішні адміністратори та досвідчені дипломати: Іван Богун, Антін Жданович, Іван Виговський, Юрій Немирич, Максим Кривоніс, Іван Золотаренко та багато інших.

Протягом тривалого часу після завершення війни козаки, селяни й міщани Лівобережної Гетьманщини користувалися позитивними наслідками соціально-економічних змін. Навіть матеріали Генерального опису 1765-1769 рр. зафіксували на Лівобережжі численні факти, коли селянські й козацькі поля, городи, сіножаті кваліфікували як «свої власні», «свої жилі».

Пригадаймо події всесвітньої історії. Хоча за рівнем розвитку промисловості і торгівлі Гетьманщина й відставала від Англії, Нідерландів та Німеччини, усе ж у середині XVII ст. у багатьох промислах стали зароджуватися початкові форми мануфактурного виробництва. У сільському господарстві сформувався якісно новий тип виробництва — козацький, який за своєю суттю був фермерським. Зауважте, що війна на українських територіях тривала в той час, коли в Західній Європі відбувалися значні зміни. Так, у 1640 р. розпочалася революція в Англії, у тому ж році спалахнули повстання за незалежність португальців проти іспанців і «війна женців» у Каталонії за збереження автономії. У 1647 р. розгорілося полум’я антиіспанської

боротьби в Південній Італії та Сицилії, під час якої Неаполь було проголошено республікою. Високою була соціально-політична напруга в Данії; назрівали події Фронди у Франції й масові селянські повстання в Австрії, Московії, Швеції, Швейцарії. Усе це дослідники вважають проявом кризи середньовічної цивілізації та зміцненням пагонів нової цивілізації.

Національно-визвольна війна спричинила суттєву зміну в співвідношенні сил у Східній, Південно-Східній і Центральній Європі. На жаль, не на користь Гетьманщини. Але вона різко послабила гео-політичні позиції Речі Посполитої та Кримського ханства й водночас помітно зміцнила роль Московії, яка розпочала експансію на захід. Національно-визвольна війна українців сприяла зростанню міжнародного впливу Швеції.

Поміркуйте, чому події Національно-визвольної війни зумовили ослаблення не лише Речі Посполитої, а й Кримського ханства. Обговоріть свої аргументи у групах.

Поширення впливу Московії на українські території врешті призвело до обмеження, а потім і до повної ліквідації будь-яких елементів козацької державності. Відтоді інтелектуальне українство ніби роздвоїлося: українські території постачали Російській імперії блискучих царедворців (як-от граф Олексій Розумовський) і водночас у середовищі провінційних поміщиків, синів козацької старшини, зберігалася історична пам’ять про козацькі часи. Саме ці уявлення про героїчне минуле українців і стануть однією з основ національного відродження у XIX ст.

1. Поміркуйте, як розвиток козацтва впливав на історію сусідніх держав.

2. Які документальні пам'ятки мали важливе значення для розвитку української державності та формування європейської юридичної думки?

3. Чому Наталя Яковенко назвала козаків «християнськими лицарями у мусульманському вбранні»? Як козацтво впливало на розвиток найближчих країн Сходу?

Домашнє завдання

Підготуйте повідомлення про одного з українських політичних діячів, митців чи науковців, чиє ім’я було відоме в Західній Європі.

Це матеріал з підручника Історія України за 8 клас Дудар, Гук (2021)