Інформація про новину
  • Переглядів: 48
  • Дата: 2-09-2021, 17:25
2-09-2021, 17:25

13. Річ Посполита: шляхетська демократія

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  Основні дати та події до курсу «Ранній...
Наступна сторінка:   14. Міжнародні відносини в Європі на по...

Які українські землі й на яких умовах увійшли до складу Польського королівства в XIV-XV ст.?

І. Господарство й населення. Польське королівство було однією з провідних країн Центрально-Східної Європи. Основу економічного життя складали фільвйрки - панські господарства, засновані на праці залежних селян.

У XVI ст. фільварково-панщинне господарство досягло свого розквіту. Шляхта (дворянство) почала активно розгортати власне господарство, збільшуючи насамперед посівні площі під жито: адже в умовах стрімкого зростання цін на хліб це приносило їй чималі прибутки.

Зростання фільваркового господарства грунтувалося на широкому впровадженні панщини. Якщо на початку XVI ст. польські закони ще дозволяли вихід із кріпацтва, то в середині століття звільнення селян стало неможливе. Панщина зросла до трьох-чотирьох днів на тиждень. Селяни тікали від своїх хазяїв, але ті мали право безстроково розшукувати й повертати втікачів, а також карати їх на свій розсуд.

У якому становищі в цей час перебували селяни Західної Європи? Вони були кріпаками чи особисто вільними?

У другій половині XVI ст. до чверті польського населення проживало в містах. Серед містян переважали організовані в цехи ремісники, які забезпечували здебільшого внутрішній ринок. Важливу роль у міському житті відігравало купецтво. Польське зерно, віск, льон, коноплі, смола й ліс мали широкий попит

на Заході. Через територію Польщі простягались європейські торговельні шляхи, що забезпечувало процвітання великих портів на балтійському узбережжі, насамперед Гданська. Згодом з купецтва виокремилися банкіри.

Конкуренцію купецтву становили шляхта й духовенство. Вони мали особливо вигідне становище, бо за королівським привілеєм звільнялися від сплати мита на вивіз продуктів власного виробництва. Це гарантувало високі прибутки та сприяло діловій активності. Найбільшу заповзятливість виявляли магнати -найзаможніша та найзнатніша частина шляхти. У гонитві за грошима вони не обмежувалися плодами власного господарства, а скуповували продукцію у дрібних хазяїв і потім перепродували великими партіями.

У багатьох містах поруч із поляками проживали представники інших народів. Особливо велику роль у торгівлі відігравали євреї, які після вигнання із Західної Європи розселилися на польських землях. Майже в кожному місті існували єврейські громади. Завдяки королівській підтримці євреї мали самоврядування та вільно сповідували іудаїзм, сплачуючи натомість податки на користь держави.

Які права мали єврейські громади на українських землях?

2. Шляхетська демократія. На зламі XV-XVI ст. у Польщі завершилось оформлення станової монархії: у країні діяв двопалатний парламент - сейм. Верхня палата - сенат - включала представників вищого духовенства та магнатів, які посідали високі державні посади. До нижньої палати - посольської ізби - входили депутати, обрані на сеймиках - з’їздах місцевої шляхти. Селянство та міста від участі в сеймі повністю усувалися. Головну роль у ньому дедалі більше перебирала на себе шляхта. Отож у Польщі сформувалася специфічна аристократична (шляхетська) республіка. Сейм міг не тільки впли

вати на рішення короля, але навіть обмежувати його дії. До того ж, хоча із XIV ст. у країні правили лише представники династії Ягеллонів, королі залишалися виборними. У ранньомодерній Європі існувала також така форма правління, як бюргерська (олігархічна) республіка. Склалася вона в міс-тах-республіках роздробленої Італії. У Польщі ж із XVII ст. олігархічна магнатська верхівка здобувала дедалі більше влади та впливу.

Які представницькі органи влади існували у країнах Західної Європи?

Усередині дворянського стану, між можновладцями й шляхтою, точилася боротьба за вплив на короля. Сигізмунд II Август (1548-1572) продовжив політику батька, через що між королем і шляхтою виник конфлікт. Проте коли королю знадобилися гроші для ведення війни, а отримати їх він міг лише за згоди шляхти, монарху довелося піти на поступки. Сигізмунд II Август прийшов на засідання сейму не у звичному для нього модному італійському вбранні, а у шляхетському одязі. До того ж він звернувся до сейму польською мовою, а не латиною, як завжди. То були символічні ознаки зміни позиції короля, його прагнення домовитися зі шляхтою. Результатом компромісу стало затвердження принципу обрання польських королів.

Хто з українських правителів мав титул короля?

XVI ст. З твору польського мислителя Анджея Фріча Моджевського «Про виправлення держави»

Аж ніяк недостатньо, щоб ти був шляхтичем і називався ним по чоловічій і жіночій родинній лінії, якщо не здобудеш собі шляхетства вчинками, бо без них шляхетство твоє перетворюється на ганьбу. І навпаки, якщо перед нами не шляхтич, а людина, позбавлена родовитості, проте славна й гідна поваги за свої вчинки, то така відсутність шляхетства не лише не є вадою, але й заслуговує величезної похвали, більшої, ніж усілякі герби та портрети предків...

Я вважаю, що проблема держави полягає в належній організації трьох її складових. Одна з них стосується громадянського суспільства, управління ним, збереження в ньому порядку та його захисту. Друга стосується чистого й щирого шанування безсмертного Бога, а третя - правильного виховання та освіти молоді.

Чому автор вважав виховання та освіту молоді одним з найважливіших завдань держави?

Після смерті Сигізмунда II Августа, останнього з династії Ягеллонів, польським королем обрали французького принца Генріха Валуа (1573-1574). Король був зобов’язаний кожні два роки скликати сейм, не міг без його згоди оголошувати війну, укладати мир, видавати закони, скликати ополчення. Посилення позицій шляхти мало наслідком уведення в дію принципу вільного «вето» (від лат. veto - забороняю). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не ухвалювали.

Як ви вважаєте, чи йде на користь вирішенню спільних справ право вето?

3. Утворення Речі Посполитої. Утвердження в Польському королівстві шляхетської демократії збіглося в часі з його об’єднанням з Великим князівством Литовським. Об’єднуючись із Литвою, Польща запобігала утвердженню

Москви на берегах Балтики. До цих міркувань додавалося ще й те, що українське панство сподівалося на польську підтримку щодо захисту своїх земель від нападів Кримського ханства, які з кінця XV ст. стали майже щорічними.

У1569 р. відбулося підписання Люблінської унії - угоди про об’єднання держав. Виникла польсько-литовська держава - Річ Посполита (польс. - республіка). У «державі двох народів» територія власне Польського королівства не перевищувала третини її загальної площі. Проте співвідношення реальної влади склалося на користь Польщі. Сучасники недаремно називали нову країну «союзом коня і вершника».

Люблінська унія привела до утворення багатонаціональної держави, тісно пов’язала долі польського, литовського, білоруського та українського народів.

Річ Посполита

Польща та Литва - дві рівноправні частини у складі федерації

Розгляньте фотоілюстрації.

1. У яких українських містах є ратуші?

2. Дізнайтеся з додаткових джерел, чиєю резиденцією був собор у XVI-XVIІ ст. і що розміщується тут тепер.

Чи може український народ вважати культурну спадщину Речі Посполитої своєю? Відповідь обґрунтуйте.

Унаслідок укладення унії більшість українських земель відійшла від Литви до Польщі. Разом з польськими порядками в Україну прийшло кріпацтво. Польський уряд мав також намір ліквідувати українське козацтво. Частину його намагалися перетворити на реєстрове козацтво на службі в польського короля, а інших - зробити залежними селянами. Опір козацтва такій політиці згуртував довкола нього український народ і спричинив низку повстань, які згодом переросли в національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького.

Король Сигізмунд III Ваза був прибічником Контрреформації і допустив у країну єзуїтів. Вони взяли під свій контроль школи, розгорнули покатоличення протестантів і православних. У відповідь на це до табору незадоволених політикою Сигізмунда III приєдналася православна шляхта, яка вчинила збройний заколот. І хоча на полі бою переміг король, він не тільки не наважився переслідувати противників, а й навіть підтвердив усі шляхетські привілеї.

У 1596 р. відбулася одна з найважливіших подій в історії релігійного життя в Україні - на церковному соборі в місті Бересті було підписано Берестейську унію. Новоутворена греко-католицька церква визнавала верховенство Папи Римського та основні католицькі догми, але зберігала при цьому православний обряд. Духовенство, шляхту та міщан, які визнали унію, зрівняли у правах з католиками.

У яких областях сучасної України живе найбільше парафіян греко-католицької церкви?

4. Зовнішня політика. У першій половині XVI ст. позиції Польського королівства в Європі посилилися. Головною проблемою в зовнішній політиці були складні відносини з Московською державою. У результаті тривалих конфліктів, що неодноразово переростали у воєнні дії, Польща змогла приєднати Лівонію (частину Прибалтики), Смоленську та Чернігово-Сіверську землі.

На півночі Річ Посполита наразилася на Швецію, яка прагнула панувати на Балтійському морі. Відносини між державами зіпсувалися після приєднання Польщею Лівонії та особливо загострилися після того, як Сигізмунд III Ваза успадкував корону свого батька -шведського короля. Почалася війна, поразка в якій коштувала польському королю шведської корони. Річ Посполита вийшла з протистояння переможеною, утративши більшу частину Лівонії.

Третім напрямом зовнішньої політики Польщі став турецький. До початку XVII ст. відносини між двома країнами були мирні, хоча й не безхмарні. Після того як запорозькі козаки здійснили декілька походів на турецькі міста Причорномор’я та в Молдавію, відносини між Річчю Посполитою та Османською імперією різко погіршилися. 1620 р. розпочалася війна.

Після декількох гучних перемог уже наступного року турки не змогли здолати польсько-козацьке військо в битві під містом Хотином. Султан погодився на підписання мирного договору з Річчю Посполитою на умовах «як до війни».

Хто очолював у битві під Хотином Військо Запорозьке?

В історії Речі Посполитої розпочалася епоха потрясінь і занепаду, яка тривала до середини XVIII ст.

1. У чому полягала своєрідність господарсько-економічного життя Польщі в Ранньомодерну добу?

2. Чому в польському сеймі нелегко було дійти згоди?

3. Які зміни передбачала Люблінська унія?

4. Схарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Речі Посполитої.

5. Назвіть причини та результати війн зі Швецією, Московією та Османською імперією.

1. На контурній карті позначте кордони Польщі у XVI ст. та Речі Посполитої після її проголошення.

2. Робота в парах. У зошитах складіть схеми «Державний устрій Польщі кінця XV-XVI ст.» (1-ша особа) та «Державний устрій Речі Посполитої»

(2-га особа). Перевірте роботи одне одного.

3. Візьміть участь в онлайн-вікторині «Річ Посполита: шляхетська демократія»:

Робота у групах. Виконайте вправу «Займи позицію» з теми «Наслідки перебування українських земель у складі Речі Посполитої». Розділіть дошку навпіл і напишіть з одного боку Позитивні наслідки, з іншого - Негативні наслідки. Об’єднайтеся у три групи. Обговоріть: позитивні наслідки (1-ша група). негативні наслідки (2-га група) - і презентуйте доповіді на загал. 3-тя група визначить, чия позиція була більш аргументованою, переконливішою, приклеюючи наліпки на дошку під обраним написом.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)

 



Попередня сторінка:  Основні дати та події до курсу «Ранній...
Наступна сторінка:   14. Міжнародні відносини в Європі на по...



^