Подумайте! Дайте назву хмаринці слів.

І. Доба воєн. Із середини XVII до кінця XVIII ст. Річ Посполита перебувала у кризовому стані. Історія цього періоду - це фактично суцільна історія збройних конфліктів і війн.

Країну виснажувала постійна боротьба з Московським царством, яка, утім, принесла Речі Посполитій територіальні здобутки, зокрема міста Смоленськ, Чернігів, Новгород-Сівер-ський.

Однак початок занепаду колись могутньої Речі Посполитої пов’язано з подіями всередині країни. У 1648 р. вибухнула Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Які об’єктивні та суб’єктивні причини мав Б. Хмельницький, щоб розпочати Національно-визвольну війну проти Речі Посполитої?

Під час війни Б. Хмельницький вимушений був шукати сильного союзника, яким могла стати Московська держава. Царський уряд вагався: скарбниця ледве зводила кінці з кінцями, одне за одним державу стрясали народні повстання. До того ж Польща була не тільки ворогом, а й можливим союзником у боротьбі з Кримським ханством, за яким стояла могутня Османська імперія. Час рішучих дій настав для Московії в кінці 1653 р. З Москви до міста Переяслава вирушило посольство на чолі з боярином Василієм Бутурліним. У 1654 р. було

укладено українсько-московську міждержавну угоду. Ключовою ідеєю договору було відокремлення Української козацької держави від Польщі зі збереженням незалежності, форми державного устрою та правління. Невдовзі Московська держава розв’язала проти Речі Посполитої війну, яка тривала з перемінним успіхом, виснажуючи сили обох сторін і посилюючи їхнє прагнення до миру.

Скориставшись скрутними для Речі Посполитої обставинами, Швеція в 1655 р. вдарила по ній. Під час так званого Шведського потопу майже всі польські землі опинилися в руках загарбників. Проти ворога піднявся народ. Ополчення очолив Стефан Чарнецький. Він став справжнім національним героєм Польщі, чиє ім’я навіть увічнене в гімні. У запеклій боротьбі військо Речі Посполитої через чотири роки очистило країну від шведських окупантів.

Перелам на користь Речі Посполитої стався після оборони Ченстохови. Керував обороною настоятель місцевого монастиря. Переможна хода шведів призупинилася. Успіх поляків приписують заступництву Матері Божої, чудотворна ікона якої була в монастирі Ченстохови. Король Ян II Казимір оголосив Діву Марію заступницею та «Небесною королевою Польщі». До сьогодні Ченстохова є релігійним центром країни та одним з найбільших міст паломництва в Європі.

Споюй виявився недовгим: почалася тривала війна з Московією. Вона продовжувалася до 1667 р., коли було укладено Андрусівське перемир’я. За його умовами Московська держава отримала Смоленські та Сіверські землі, Лівобережну Україну й Київ. Запорозька Січ підпадала під спільне управління обох держав. Білорусь, частина Литви й Правобережна Україна знову відходили Речі Посполитій. Отже, до Московії було приєднано частину східнослов’янських територій Речі Посполитої.

Наприкінці XVII ст. Річ Посполита вела оборонні війни проти Османської імперії та Кримського ханства. Королю Яну Собеському доводилося шукати союзників. «Вічний мир» з Московією змусив його відмовитися від територіальних претензій до моско-витів, однак і допоміг повернути українські землі, раніше відібрані османами.

2. Внутрішньополітична криза та занепад економіки. Під час кровопролитних тривалих війн польські землі спустошили, а частину території та вихід до моря держава втратила. У країні розпалювали релігійну ворожнечу, культура її численних народів зазнала катастрофи. Кількість населення стрімко скоротилася.

Воєнні невдачі Речі Посполитої певною мірою випливали з її економічного становища та кризи всередині країни. Дрібна шляхта втрачала позиції на користь заможних магнатів. Так, наприклад, статки лише одного Августа Чарто-рийського дорівнювали скарбниці всієї Речі Посполитої. Багато хто з магнатів мав озброєне військо та власні погляди на зовнішню політику. До того ж принцип виборності короля призводив до політичного хаосу. Влада дедалі більше переходила до окремих сеймиків, де також всім заправляли магнати.

Здійснити потрібні країні реформи намагався останній король Станіслав Август Понятовський. За його правління влада:

• ліквідувала окремі повинності для населення;

• скерувала надходження генерального мита до державної скарбниці;

• спростила процедуру проведення сеймів;

• заснувала дипломатичну службу;

• сприяла культурному й просвітницькому піднесенню Речі Посполитої;

• здійснила переозброєння армії;

• ухвалила Конституцію 1791 р.

Реформи мали стати добрим підгрунтям відновлення колишньої могутності держави, однак наразилися на рішучий опір Росії. Річ Посполита стояла на порозі чи не найбільшої катастрофи у своїй історії - трьох поділів країни.

1. З якими державами вела війни Річ Посполита в XVII - на початку XVIII ст.?

2. Якого героя Польщі увічнено в національному гімні? Що він зробив для своєї країни?

3. Визначте роль магнатів у внутрішньополітичному та економічному житті Речі Посполитої у другій половині XVII - XVIII ст.

4. У чому полягали реформи останнього польського короля?

1. На карті покажіть території, які отримувала та втрачала Річ Посполита за умовами мирних договорів у XVII-XVIII ст.

2. Виконайте онлайн-вправу «Річ Посполита у другій половині XVII -XVIII ст.»:

Робота в парах. У парах обговоріть причини кризи Речі Посполитої у другій половині XVII - XVIII ст. Яку роль у занепаді держави, на вашу думку, відігравав принцип обрання короля?

Запам’ятайте дати й синхронізуйте їх з подіями, що відбувалися в тогочасній Україні.

Узагальніть вивчений матеріал розділу та за допомогою тестів перевірте, як ви його засвоїли.

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)